Постанова

від 21.02.2020 по справі 540/1245/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1245/19 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Єврокомершл Дистриб`юшн до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

20 лютого 2019 року приватне підприємство Єврокомершл Дистриб`юшн звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ПП Єврокомершл Дистриб`юшн до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, виключити ПП Єврокомершл Дистриб`юшн з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП Єврокомершл Дистриб`юшн сплачений судовий збір шляхом безспірного списання.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, що вказане рішення перешкоджає йому провадити господарську діяльність, руйнує ділову репутацію підприємства перед контрагентами та ставить під сумнів позитивну податкову історію підприємства як платника податків, у зв`язку з чим вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а оскаржене рішення скасуванню. Одночасно просить зобов`язати ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі виключити ПП Єврокомершл Дистриб`юшн з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Представник відповідача заперечував проти заявлених вимог, просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване рішення щодо включення платника податків до переліку ризикових платників є внутрішнім документом податкового органу, прийнятим за результатами зібрання податкової інформації. Рішення було прийняте правомірно, враховуючи податкову інформацію на позивача щодо здійснення продажу пива тим платникам податків, які здійснюють реалізацію товарів відмінних від придбаних. Відповідач, як контролюючий орган, збирає та використовує податкову інформацію для виконання своїх повноважень та функцій, що покладені на нього податковим законодавством та іншими нормативними актами, в даному випадку Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Висновки, наведені в протоколі від 22.06.2018 року №62, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень приватного підприємства Єврокомерш Дистриб`юшн до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових платників позивача, є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняте на засіданні комісії від 22.06.2018 року №62, яким Приватне підприємство Єврокомершл Дистриб`юшн (код ЄДРПОУ: 37353912, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Петренко, буд.18, оф.406) внесено до Журналу ризикових платників . Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) виключити приватне підприємство Єврокомершл Дистриб`юшн (код ЄДРПОУ: 37353912, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Петренко, буд.18, оф.406) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Стягнуто з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства Єврокомершл Дистриб`юшн (код ЄДРПОУ: 37353912, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Петренко, буд.18, оф.406) судовий збір у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Не погодившись з ухваленим рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось з апеляційною скаргою. Апелянт просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були порушені норми матеріального та процесуального права.

Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Приватне підприємство Єврокомершл Дистриб`юшн зареєстровано юридичною особою 01.12.2010 року, також зареєстровано в якості платника податку на додану вартість 28.12.2010 року. Позивач зазначає, що на підставі відповідного договору є офіційним дистриб`ютором продукції, що виробляється ПАТ Карлсберг Україна . З метою ведення господарської діяльності підприємством 19.06.2018 року було складено податкову накладну за №2293 на ФОП ОСОБА_1 на суму 22 557,84 грн. та 13.07.2018 року засобами телекомунікаційного зв`язку направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказана податкова накладна була прийнята до Єдиного реєстру податкових накладних з одночасним прийняттям рішення про зупинення реєстрації. Позивачем було отримано квитанцію наступного змісту: ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу реєстрація ПН/РК від 16.04.2018року №32 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивач вказує, що починаючи з червня 2018 року по всім без виключення складеним позивачем податковим накладним приймаються рішення про зупинення їх реєстрації, які відповідно до отриманих квитанцій обумовлені тим, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

ГУ ДФС у Херсонській області повідомило позивача про те, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не має правових наслідків для підприємства, на запити позивача не надало відповідного рішення комісії про включення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, також не було надано позивачу матеріалів, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку.

В реєстрації податкових накладних позивачу не було відмовлено, що не заперечує й представник позивача в судовому засіданні.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем було надано витяг з протоколу №62 від 22.06.2018 року засідання комісії Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, згідно якого позивача було вирішено внести до Журналу ризикових платників .

Зі змісту вказаного витягу вбачається, що підставою для ухвалення вказаного рішення стала інформація щодо фактичного проведення товарних операцій між позивачем та ТОВ Мерімак (код за ЄДРПОУ 41916055) та ТОВ Синергія (код за ЄДРПОУ 33592396), зокрема, за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що позивачем в червні 2018 року здійснено реалізацію пива на суму 3,0 млн. грн. на адресу вище вказаних платників, якими здійснюється реалізація товарів відмінних від придбаних. Зазначене викликає сумнів щодо фактичного проведення товарних операцій між контрагентами, свідчить про маніпулювання звітністю та ризик формування схемного податкового кредиту.

Позивач не погодився з рішення про включення його до переліку ризикових платників, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України

За приписами пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями пункту 13 Порядку № 1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу № 567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що податкові накладні були складені позивачем щодо виконання господарських операцій з контрагентами.

Позивачем у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України зареєстровано податкові накладні.

Підставою для реєстрації вказаної податкової накладної слугувало господарська діяльність між позивачем з ФОП ОСОБА_1 на суму 22557,84 грн.

Вказана податкова накладна була прийнята до Єдиного реєстру податкових накладних з одночасним прийняттям рішення про зупинення реєстрації. Позивачем було отримано квитанцію наступного змісту: ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА .

Причиною зупинення зазначено виявлені помилки: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу реєстрація ПН/РК від 16.04.2018 №32 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Так, підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначено 7 (сім) вичерпних підстав за наявності яких комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до витягу з протоколу №62 від 22.06.2018 року засідання комісії Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації вбачається, що підставою для ухвалення рішення про внесення позивача до Журналу ризикових платників . стала інформація щодо фактичного проведення товарних операцій між позивачем та ТОВ Мерімак (код за ЄДРПОУ 41916055) та ТОВ Синергія (код за ЄДРПОУ 33592396), зокрема, за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що позивачем в червні 2018 року здійснено реалізацію пива на суму 3,0 млн. грн. на адресу вище вказаних платників, якими здійснюється реалізація товарів відмінних від придбаних.

Проте, як встановлено з матеріалів адміністративної справи, з наданих позивачем документів вбачається, що він не відповідає жодній з підстав, наведених в пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року в матеріли справи не містять.

Колегія суддів також зазначає, щодо невідповідність оскаржуваного рішення відповідача вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Також, колегія суддів вказує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Відсутність посилань на конкретний критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної, призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 826/6528/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 560/279/19.

Крім цього, колегія суддів враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 у справі №480/4006/18, проте, вважає відступити від правової позиції викладеної у вищезазначеній постанові, на переконання колегії суддів негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій , встановлених листом ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, який не відноситься до нормативних актів та не може встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Так, Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, під час розгляду справи відповідачем не доведено, що позивач відповідає критеріям ризиковості, встановленим листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року.

Крім цього, рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, з чим також погоджується колегія суддів.

Крім цього, зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає статті 245 КАС України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки рішення суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.