Постанова

від 19.02.2020 по справі 400/2889/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2889/19 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

за участі секретаря - Стефанцевої Ю.П.

представники сторін - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-Групп" до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логитранс-Групп" (далі - ТОВ "Логитранс-Групп") звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №1232035/37385897 від 23.07.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 26.06.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати відповідача зареєструвати таку податкову накладну у відповідному реєстрі.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення ДФС України про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є протиправним, оскільки Товариство надало до контролюючого органу усі документи необхідні для реєстрації такої накладної в ЄРПН.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 р., ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, позов ТОВ "Логитранс-Групп" задоволено.

Суд скасував оскаржуване рішення та зобов`язав ДФС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що надані підприємством документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Водночас рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є не конкретизованим, адже не містить чіткого переліку документів, яких, на думку відповідача, не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. З приводу використання позивачем електронного підпису розміщеному на незахищеному носії інформації, зазначив, що останній є чинним та у даному випадку не може спричинити жодних негативних правових наслідків для підприємства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 26.06.2019 р. в ЄРПН стало ненадання Товариством первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, їх зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження, складських документів (інвентаризаційні описи), розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку тощо.

ТОВ "Логитранс-Групп" не скористалось правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи.

01 червня 2019 року між ТОВ Логитранс-Групп (Постачальник) та ТОВ Інжинірингова фірма Теплосила (Покупць) укладено договір поставки товару №01/06/19, за умовами якого постачальник продає, а покупець купує товар згідно рахунка-фактури та видаткової накладної по найменуванню - труби поліетиленові марки ПЕ100 для подачі холодної води в асортименті.

26 червня 2019 р. на виконання умов вказаного вище договору позивач поставив на адресу ТОВ Інжинірингова фірма Теплосила труби поліетиленові марки ПЕ100 на загальну суму 593 136,74 грн. (а.с.27-30).

Цього ж дня ТОВ Логитранс-Групп оформлено податкову накладну №3 та направлено її для реєстрації в ЄРПН. ДФС України прийнято зазначену податкову накладну, але її реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України. У квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків. Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Також додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації.

Листом від 19.07.2019р. №2 ТОВ Логитранс-Групп направило податковому органу пояснення щодо реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. Зокрема, у підтвердження поставки товару на адресу ТОВ Інжинірингова фірма Теплосила позивачем надано податковому органу первинні документи на 12 додатках.

Комісією Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1232035/37385897 від 23.07.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 26.06.2019 р, відповідно до якого у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено з підстав ненадання платником податку необхідних документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Законність вказаного рішення є предметом спору у данні справі.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку такої податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Зі змісту квитанції від 12.07.2019р. вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної №3 від 26.06.2019 року вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, підпунктом 1.6 пункту 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів встановила, що в квитанції від 12.07.2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

Пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачами не надано доказів наявності рішення Комісії щодо віднесення ТОВ "Логитранс-Групп" до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до п.1.6 Критеріїв.

Колегія суддів вважає, що вирішення питання про віднесення того чи іншого платника податків до ризикового віднесено на адміністративний розсуд відповідача, однак зазначає, що для висновку про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав віднесення платника податків до ризикових платників повинно бути доведено наявність відповідного рішення про віднесення такого платника податків до ризикових платників. При цьому надання правової оцінки правомірності такого рішення виходить за межі предмету даного спору.

Оскільки відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, на яких частина 2 статті 72 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ними рішень, не визначено будь-якої з підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ "Логитранс-Групп", та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному з критеріїв ризиковості, судова колегія вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 26.06.2019 року відбулось з порушенням приписів чинного законодавства.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається зі змісту спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1232035/37385897 від 23.07.2019 р., підставою для його прийняття зазначено ненадання платником податків копій документів, а саме договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків тощо.

З вказаного слідує, що у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкову накладну, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію.

Колегія суддів зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для спростування висновків суду, дублюють відзиви на позовну заяву. Апелянтом не зазначено, в чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції.

Також судова колегія вважає безпідставними доводи апелянта, що Товариством документально не підтверджено витрати на професійну правничу допомогу, оскільки наявні в матеріалах справи документи, зокрема договір про надання правової допомоги №3 від 06.08.2019 року, ордер про надання правничої правової допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт-передачі наданих послуг від 30.09.2019 р., виписка з рахунку спростовують вказані твердження.

При цьому судова колегія вважає, що розмір понесених підприємством витрат на правничу допомогу у сумі 6000 грн., є обґрунтованою, а їх не співмірність із розглядом даної справи не доведена відповідачем.

Враховуючи, що позивачем документально підтверджено витрати на оплату гонорару адвокату, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ці витрати мають бути відшкодовані пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, які виступали сторонами у справі.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 16 вересня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-Групп" до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О. Повне судове рішення складено 21.02.2020року.