Постанова

від 20.02.2020 по справі 826/16246/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16246/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Пащенко К.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Губської Л.В.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Будинку соціального піклування на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Будинку соціального піклування про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Будинку соціального піклування (далі - відповідач), в якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень Будинку соціального піклування до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

В якості підстав позову позивач посилався на те, що під час здійснення перевірки встановлено, що Будинок соціального піклування експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Зокрема, позивач зазначає, що у відповідності до пп. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом; у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом; відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду, у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу; відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.09.2017 № 509 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки , відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; Головним управлінням видано наказ від 29.09.2017 № 337 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки , відповідно до якого було прийнято рішення провести перевірку Будинку соціального піклування; на підставі наказу від 29.09.2017 № 337 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки було видано посвідчення від 20.11.2017 № 336 на проведення позапланової перевірки Будинку соціального піклування; під час проведення перевірки встановлено, що Будинок соціального піклування експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: стелі в спальних приміщеннях оздоблені матеріалом з невизначеним показником щодо коефіцієнта займистості, димоутворювальної здатності та токсичності (розділ ІІІ п. 2.17 ППБУ), допускається улаштування та експлуатація тимчасової електромережі в приміщеннях (розділ IV п. 1.8 ППБУ), не надано підтверджуючих матеріалів щодо облаштування захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (розділ IV п. 1.21 ППБУ), допускається встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат, які не розкриваються, не розсуваються та не знімаються (розділ ІІІ п. 2.16 ППБУ), дерев`яні конструкції горищного приміщення не піддані вогнезахисному оброблянню (розділ ІІІ п. 2.5 ППБУ), на шляху евакуації влаштовані пороги (розділ ІІІ п. 2.37 ППБУ), двері евакуаційних виходів замкнені на замки, які не відкриваються зсередини без ключа (розділ ІІІ п. 2.27 ППБУ), приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу (розділ V п. 1.2 ППБУ), не наданий договір на вивід тривожних сповіщень від приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання в порушення п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (розділ V п. 1.4 ППБУ), доступ до пожежного кран-комплекту на 2-му поверсі заблоковано меблями (розділ V п. 2.2 ППБУ), будівля не обладнана аварійним освітленням відповідно до вимог п. п. 4.73, 4.74 ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення , п. 6.1.21 Правил улаштування електроустановок , п. 7.1.10 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , п. 9.7 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (розділ ІІІ п. 2.31 ППБУ), не здійснено обов`язкове особисте страхування членів пожежної дружини (розділ ІІ п. 12, п. 16 ППБУ, ПКМУ № 564), посадовою особою не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (навчання проведено організацією, яка не затвердила програму навчання посадових осіб з пожежної безпеки в ДСНС України та видано посвідчення не встановленого зразку) (розділ ІІ п. 16 ППБУ, ПКМУ № 444), не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (п. 8 ч. 1 ст. 20, ст. 40 КЦЗУ, ПКМУ № 443, ПКМУ № 444); за результатами перевірки інспектором вручено 24.11.2017 відповідачу акт від 24.11.2017 № 333 (далі - акт); акт підписаний без зауважень або заперечень щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки, що відображено підписом директора Будинку соціального піклування; наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення; відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду; враховуючи те, що під час проведення перевірки виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, що зазначені в акті, і які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, та керуючись вищенаведеними нормами законодавства України, ГУ ДСНС України у м. Києві зобов`язане звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень Будинку соціального піклування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року позов задоволено повністю.

Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень Будинку соціального піклування (код ЄДРПОУ 26267545) за адресою: вул. Суздальська, 4/6, у Солом`янському районі м. Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів звертає увагу, що 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року N2 1401-VIII, який передбачає значні зміни не лише у судовій системі, але і у системі адвокатури

У Конституції України закріплюється, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Водночас законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Представництво адвокатами впроваджуватиметься поетапно: у Верховному Суді та судах касаційної інстанції - з 1 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції-з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , здійснюватиметься за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

На підстав вище зазначеного, та з огляду на те, що норми Конституції України є нормами прямої дії, колегія суддів приходить до висновку про те, що з 01.01.2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування у Шостому апеляційному адміністративному суді здійснюється виключно прокурорами або адвокатами, проте представництво в суді у провадженнях, розпочатих до 01.01.2020 року, набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , здійснюватиметься за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного господарського суду України від 20.04.2017 року у справі №910/19968/16.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, що 29.09.2017 Головним управлінням ДСНС України у м. Києві було видано наказ № 337 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки , відповідно до якого було прийнято рішення провести перевірку Будинку соціального піклування.

На підставі зазначеної перевірки було оформлено акт № 333 від 24.11.2017, у висновках якого описано встановлені під час перевірки правопорушення, а саме: стелі в спальних приміщеннях оздоблені матеріалом з невизначеним показником щодо коефіцієнта займистості, димоутворювальної здатності та токсичності (розділ ІІІ п. 2.17 ППБУ), допускається улаштування та експлуатація тимчасової електромережі в приміщеннях (розділ IV п. 1.8 ППБУ), не надано підтверджуючих матеріалів щодо облаштування захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (розділ IV п. 1.21 ППБУ), допускається встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат, які не розкриваються, не розсуваються та не знімаються (розділ ІІІ п. 2.16 ППБУ), дерев`яні конструкції горищного приміщення не піддані вогнезахисному оброблянню (розділ ІІІ п. 2.5 ППБУ), на шляху евакуації влаштовані пороги (розділ ІІІ п. 2.37 ППБУ), двері евакуаційних виходів замкнені на замки, які не відкриваються зсередини без ключа (розділ ІІІ п. 2.27 ППБУ), приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу (розділ V п. 1.2 ППБУ), не наданий договір на вивід тривожних сповіщень від приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання в порушенні п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (розділ V п. 1.4 ППБУ), доступ до пожежного кран-комплекту на 2-му поверсі заблоковано меблями (розділ V п. 2.2 ППБУ), будівля не обладнана аварійним освітленням відповідно до вимог п. п. 4.73, 4.74 ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення , п. 6.1.21 Правил улаштування електроустановок , п. 7.1.10 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , п. 9.7 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (розділ ІІІ п. 2.31 ППБУ), не здійснено обов`язкове особисте страхування членів пожежної дружини (розділ ІІ п. 12, п. 16 ППБУ, ПКМУ № 564), посадовою особою не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (навчання проведено організацією, яка не затвердила програму навчання посадових осіб з пожежної безпеки в ДСНС України та видано посвідчення не встановленого зразку) (розділ ІІ п. 16 ППБУ, ПКМУ № 444), не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (п. 8 ч. 1 ст. 20, ст. 40 КЦЗУ, ПКМУ № 443, ПКМУ № 444).

01.02.2018 Головним управлінням ДСНС України у м. Києві було проведено повторну позапланову перевірку щодо додержання Будинком соціального піклування вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у зв`язку з тим, що більшість недоліків в акті № 333 від 24.11.2017 не відповідали дійсності.

На підставі зазначеної перевірки було оформлено акт № 2 від 02.02.2018, в якому були вказані недоліки, які залишились не усунуті після першої перевірки, а саме: стелі в спальних приміщеннях оздоблені матеріалом з невизначеним показником щодо коефіцієнта займистості, димоутворювальної здатності та токсичності (розділ ІІІ п. 2.17 ППБУ), на шляху евакуації влаштовані пороги (розділ ІІІ п. 2.37 ППБУ).

З метою усунення порушень, зафіксованих у акті перевірки № 2 від 02.02.2018, відповідачем було укладено з ПП Нова Будова договір підряду № 6 від 21.03.2018, відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов`язання організувати та виконати повний комплекс робіт передбачений замовленням власними та залученими силами, а саме: капітальний ремонт приймального відділення з внутрішнім утепленням стін, підлоги та стелі Будинку соціального піклування, договір № 32 від 17.04.2018, відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов`язання організувати та виконати повний комплекс робіт по капітальному ремонту стель спальних кімнат із заміною матеріалу стелі з пластикових панелей на пожежостійке покриття в Будинку соціального піклування.

05.05.2018 відповідач звернувся до позивача із листом № 169 з проханням провести його позапланову перевірку.

22.05.2018 відповідач повторно звернувся до позивача із листом № 193 з проханням провести його позапланову перевірку.

08.06.2018 року Головним управлінням ДСНС України у м. Києві було проведено повторну позапланову перевірку щодо додержання Будинком соціального піклування вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у зв`язку з тим, що більшість недоліків була усунута.

На підставі зазначеної перевірки було оформлено акт № 218 від 08.06.2018, в якому були вказані наступні не усунуті правопорушення: стеля в спальному приміщенні оздоблена матеріалом з невизначеним показником щодо коефіцієнта займистості, димоутворювальної здатності та токсичності (розділ ІІІ п. 2.17 ППБУ), на шляху евакуації влаштовані пороги (розділ ІІІ п. 2.37 ППБУ).

З метою усунення порушень, зафіксованих у акті перевірки № 218 від 08.06.2018, відповідачем було укладеного з ПП Нова Будова договір підряду № 49 від 25.06.2018, відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов`язання організувати та виконати повний комплекс робіт по капітальному ремонту спальної кімнати в Будинку соціального піклування.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду, органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки, підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Як було встановлено, більшість правопорушень, які були встановлені під час проведення перевірок Будинку соціального піклування, позивачем усунуто, проте, не усунуто порушення щодо наявності на шляху евакуації порогів (розділ ІІІ п. 2.37 ППБУ).

Відповідно до п. 2.37 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, не допускається, зокрема, улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.

При цьому, відповідачем не було надано доказів того, що прохід, який обладнано порогом, не є шляхом евакуації, і в приміщенні для всіх працівників є інший, евакуаційний, вихід.

Захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічна правова позиція викладена ВСУ у його постановах від 26.06.2018 у справі № 823/589/16, від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14, від 31.01.2019 у справі № 826/8933/16.

В ході апеляційного розгляду справи представником позивача надано акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної безпеки Будинку соціального піклування від 05.06.2019 року №591, проведений Солом`янським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві.

Відповідно до зазначеного акту у період з 04.06.2019 року по 05.06.2019 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю).

Не оспорюючи встановлені судом першої інстанції обставини та правильність застосування норм чинного законодавства до даних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до норм Кодексу цивільного захисту правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у суб`єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

В ході апеляційногно розгляду справи встановлено, що суб`єктом господарювання, а саме Будинку соціального піклування усунуто всі виявлені в ході державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, що підтверджується відповідним актом від 05.06.2019 року, який долучено до справи та досліджено судом апеляційної інстанції (а.с. 168-172).

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на обєкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки,які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При прийнятті даного судового рішення суд апеляційної інстанції враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (ч.5 ст.4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі №826/12258/18 від 18.09.2018 року.

Щодо доводів представника позивача про те, що процедура перевірки порушена не була, а суд першої інстанції під час ухвалення рішення врахував ту обставину, що відповідач не усунув всіх порушення, то вони не є визначальними у вирішенні даної справи та не можуть вплинути на висновки судової колегії стосовно того, що всі порушення вимог законодавства на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем усунуті і доцільність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень Будинку соціального піклування, яке здійснює свою господарську діяльність по вул. Суздальська, 4/6 м. Київ до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, відпала, оскільки всі порушення були усунуті.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Будинку соціального піклування - задоволити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Будинку соціального піклування про застосування заходів реагування - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 20 лютого 2020 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

Л.В. Губська