Рішення

від 21.12.2019 по справі 448/104/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/104/18

Провадження № 2/448/57/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21.12.2019 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасники справи:

правонаступник позивача ОСОБА_1 - не з`явився,

позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - не з`явилася,

представник позивачів - адвокат Штендер М.В. - не з`явився,

представник відповідача Золотковицької сільської ради - не з`явився,

представник третьої особи Мостиської державної нотаріальної контори - не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_4 (правонаступником якої є ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

І. Суть спору

Представник позивачів - адвокат Штендер М.В. 31.01.2018року звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме: право на земельну частку (пай) площею 2,36 га на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області.

Вказує, що в у правління спадковим майном після смерті ОСОБА_5 вступила дочка спадкодавця - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_6 спадщину фактично прийняв її чоловік - ОСОБА_7 (батько позивачів), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стверджує, що позивачі, як діти померлого, спадщину після смерті батька прийняли. Однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право на зазначену земельну частку та неможливість отримання їх дублікатів, позивачі не можуть в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв`язку із чим змушені звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просив суд визнати за позивачами право на вищевказану земельну частку (пай) площею 2,36 га на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, в рівних частинах, тобто по 1/3 частині за кожним, в порядку спадкування.

ІІ. Позиція учасників справи

В підготовче засідання представник позивачки не з`явився, проте у позовній заяві такий просив справу розглядати у його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача - Золотковицької сільської ради Львівської області у підготовче засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у підготовче засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 23.08.2018року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.12.2019року за клопотанням представника позивачів - адвоката Штендера М.В. залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , її спадкоємця - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

ІV. Обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 .

До складу даної спадщини входить право на земельну частку (пай) площею 2,36га земель КСП ім.Сагайдачного, що на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, проте правовстановлюючі документи на дане майно відсутні, відповідного сертифікату на право на земельну частку (пай) спадкодавець за життя не отримав.

Разом із цим, із матеріалів справи відомо, що згідно ухвали №4 ІІІ сесії ІІ скликання Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області від 16.06.1995року з Додатком №1 Списки осіб, які мають право на середню земельну частку від 16.06.1995року ОСОБА_5 включений в списки осіб, які мають право на середню земельну частку (пай) і відведена площа 2,36 га із земель КСП ім.Сагайдачного.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_5 заповіту не складав. Спадкоємцем за законом першої черги спадкування на час відкриття спадщини була дочка померлого - ОСОБА_6 , яка спадщину після смерті батька прийняла, оскільки фактично вступила в управління спадковим майном.

Крім того, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 . За життя заповіту вона не складала. Після смерті останньої спадщину прийняв її чоловік - ОСОБА_7 , як спадкоємець за законом першої черги спадкування, що фактично вступив в управління спадковим майном.

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_7 (батька позивачів).

Згідно матеріалів спадкової справи №747/2017, заведеної у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С., за життя спадкодавець ОСОБА_7 заповіту не складав. Спадщину після його смерті прийняли діти спадкодавця - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (позивачі у справі), в рівних частинах кожен, як спадкоємці за законом першої черги спадкування, що фактично вступили в управління спадковим майном.

В ході розгляду даної справи, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією актового запису про смерть №1 від 10.01.2019року, складеного виконавчим комітетом Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №217/2019, заведеної у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С., спадкоємцем за законом усього майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері, оскільки постійно проживав разом із нею на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявив про відмову від спадщини.

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну частку позивачі не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернулися до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтв про смерть спадкодавців ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ; копією актового запису про смерть на гр.. ОСОБА_5 №6 від 17.05.1996року; копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.11.2017року; копією довідки, виданої виконавчим комітетом Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області №1435 від 21.08.2017року; копією ухвали №4 ІІІ сесії ІІ скликання Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області від 16.06.1995року з Додатком №1 Списки осіб, які мають право на середню земельну частку від 16.06.1995року; копією спадкової справи №747/2017, заведеної у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. після смерті ОСОБА_7 ; копією спадкової справи №217/2019, заведеної у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. після смерті ОСОБА_4 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавців ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ; ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81 , 131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Право на земельну частку (пай), згідно з п.2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995року за №720/95, мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Відповідно до роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008року Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990року, Указу Президента України "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995року за №720/95 та відповідні норми ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу 1990 р., право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а тому, враховуючи, що спірні правовідносини щодо спадкоємства виникли до набрання цим кодексом чинності, суд вважає, що при розгляді даної справи слід керуватися положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року .

Згідно ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом.

Відповідно до вимог ст. 548 цього кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом положень ст.ст.560 , 561 цього кодексу спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ЦПК України встановлено, що:

відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на спірну земельну частку (пай) перейшло в порядку спадкування до позивачів в рівних частинах, тобто по 1/3 частині до кожного. Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірну земельну частку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачами у порядку спадкування.

Отже, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачами судові витрати зі сплати судового збору залишити за ними.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_4 (правонаступником якої є ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на 1/3 частину земельної частки (паю) площею 2,36га земель КСП ім.Сагайдачного, що на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право на 1/3 частину земельної частки (паю) площею 2,36га земель КСП ім.Сагайдачного, що на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право на 1/3 частину земельної частки (паю) площею 2,36га земель КСП ім.Сагайдачного, що на території Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачами.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.Б. Білоус

Відомості щодо учасників справи:

Правонаступник позивача-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; місце проживання: с.Боляновичі Мостиського району Львівської області; РНОКПП - НОМЕР_1 ;

Позивач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ;

Позивач-3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; місце проживання: с.Боляновичі Мостиського району Львівської області; РНОКПП - НОМЕР_3 ;

Відповідач: Золотковицька сільська рада Мостиського району Львівської області; місце знаходження: с.Золотковичі, вул.Миру, 2, Мостиського району Львівської області; код ЄДРПОУ 04371986;

Третя особа: Мостиська державна нотаріальна контора; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Повний текст судового рішення складено 02.01.2020року.