Рішення

від 21.12.2019 по справі 448/1544/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1544/19

Провадження № 2/448/763/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21.12.2019 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 - не з`явилася,

представник позивача - адвокат Штендер М.В. - не з`явився,

представник відповідача Маломокрянської сільської ради - не з`явився,

представник третьої особи Мостиської державної нотаріальної контори - не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

І. Суть спору

Представник позивачки - адвокат Штендер М.В. 27.09.2019року звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме: право на земельну частку (пай) площею 1,17га на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області.

Зазначає, що спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняли рідна сестра спадкодавця - ОСОБА_3 та брат - ОСОБА_4 як спадкоємці за законом другої черги спадкування, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. За життя остання склала заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_1 (позивачці у справі), однак така спадщину не прийняла. Спадкоємцем за законом другої черги спадкування, що прийняв спадщину був брат померлої - ОСОБА_4 .

Крім того, вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 . До складу спадщини, що відкрилася внаслідок смерті останнього входить також право власності на земельну ділянку площею 0,2112га, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №584845 від 19.11.2009року, та право власності на земельну ділянку площею 2,1296га, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №584846 від 19.11.2009року, що розташовані на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області.

Стверджує, що позивачка ОСОБА_1 є племінницею спадкодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При цьому, батько позивачки - ОСОБА_5 (рідний брат спадкодавців) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, позивачка ОСОБА_1 відповідно до положень ст.1266 ЦК України спадкує вищевказане майно після смерті ОСОБА_4 як спадкоємець за законом за правом представлення. Спадщину позивачка прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає. Однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право на зазначені земельні ділянки та неможливість отримання їх дублікатів, позивачка не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв`язку із чим змушена звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просить суд визнати за позивачкою право на вищевказану земельну частку (пай) площею 1,17 га, та право власності на земельні ділянки площею 0,2112га та площею 2,1296га, що розташовані на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, в порядку спадкування.

ІІ. Позиція учасників справи

В підготовче засідання представник позивачки не з`явився, проте у позовній заяві такий просив справу розглядати у його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача - Маломокрянської сільської ради Львівської області у підготовче засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у підготовче засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 22.10.2019року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

ІV. Обставини справи, встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 .

До складу даної спадщини входить право на земельну частку (пай) площею 1,17 га на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, що належало спадкодавцю ОСОБА_2 відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №2923, виданого Маломокрянською сільською радою та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) 12.05.1997року за №231.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не складала. Спадкоємцями за законом другої черги спадкування на час відкриття спадщини були рідні сестра спадкодавця - ОСОБА_3 та брат - ОСОБА_4 , які у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України обоє вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявили про відмову від спадщини.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останнього до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався. Тобто, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, немає.

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

Із матеріалів справи відомо, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє мано заповіла ОСОБА_1 (позивачці у справі), проте остання спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняла. Спадкоємцем за законом другої черги спадкування на час відкриття спадщини був рідний брат спадкодавця - ОСОБА_4 , який у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявив про відмову від спадщини.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останнього до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався. Тобто, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, немає.

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .

До складу даної спадщини входить також право власності на земельну ділянку площею 0,2112га, що розташована на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622484400:08:000:0303), що належала спадкодавцю ОСОБА_4 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №584845 від 19.11.2009року, та право власності на земельну ділянку площею 2,1296га, що розташована на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622484400:16:000:0011), що належала спадкодавцю ОСОБА_4 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №584846 від 19.11.2009року.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_4 заповіту не складав. Позивачка ОСОБА_1 є племінницею спадкодавця та відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК України спадкує за правом представлення ту частку спадщини, яка належала б за законом її батькові - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (братові спадкодавця - ОСОБА_4 ), якби він був живим на час відкриття спадщини.

При цьому, позивачка ОСОБА_1 у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявили про відмову від спадщини.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_4 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останнього до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався. Тобто, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім позивачки, немає.

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну частку та земельну ділянку (оригіналу вищевказаного сертифікату та державних актів) позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_6 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №584845 від 19.11.2009року; копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №584846 від 19.11.2009року; копіями довідок, виданих виконавчим комітетом Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області №384, №385 від 25.04.2018року, №686 та №687 від 22.11.2017року; копією листа Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області №2/18-81 від 25.04.2018року; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ; копіями актових записів про смерть щодо спадкодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ; копіями актових записів про народження щодо спадкодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст..1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ЦПК України встановлено, що:

відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на спірну земельну частку (пай) та право власності на спірні земельні ділянки перейшло в порядку спадкування до позивачки. Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачкою у порядку спадкування.

Отже, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору залишити за нею.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну частку (пай) площею 1,17 га на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №2923, виданого Маломокрянською сільською радою та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) 12.05.1997року за №231.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на земельну ділянку площею 0,2112га, що розташована на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622484400:08:000:0303), відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №584845 від 19.11.2009року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на земельну ділянку площею 2,1296га, що розташована на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622484400:16:000:0011), відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №584846 від 19.11.2009року.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили: ___

Суддя Ю.Б. Білоус

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ;

Відповідач: Маломокрянська сільська рада Мостиського району Львівської області; місце знаходження: с.Малі Мокряни Мостиського району Львівської області; код ЄДРПОУ 04372017;

Третя особа: Мостиська державна нотаріальна контора; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області;

Повний текст судового рішення складено 02.01.2020року.