Рішення

від 17.02.2020 по справі 904/6087/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6087/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м.Вільногірськ, Дніпропетровської обл.

про стягнення 4 573,99 грн.

Представники: справу розглянуто без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - відповідач) про стягнення 4573,99 грн.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

Між сторонами укладено договір №4578/1617-ТЕ-3 від 12.09.2016 постачання природного газу.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу у власність природний газ на загальну суму 1 073 681,12грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання в строк, чим порушив умови договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних, інфляційні втрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 для розгляду справи №904/6087/19 визначено суддю Петренко Наталію Едуардівну.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Щодо повідомлення учасників справи.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930010869457.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930010869210.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами ; зловживання процесуальними правами не допускається.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

13.01.2020 до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №07-20 від 10.01.2020.

Короткий зміст відзиву та узагальнення його доводів.

Відповідач зазначає, що він надає послуги з теплопостачання фізичним та юридичним особам.

Крім того, відповідач стверджує, що застосовуючи для розрахунків між сторонами ціну газу за 1000 куб.м. в розмірі 4942,00 грн. без ПДВ, позивач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 315 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758 , якою були внесені зміни до пункту 16 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758 , і було зазначено, що НАК "Нафтогаз України" у період з 1 травня 2016 по 31 березня 2017 (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в розмірі 4942 гривні за 1000 куб, метрів.

В свою чергу, до прийняття Кабінетом Міністрів України вищевказаної постанови від 27.04.2016 № 315 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758 , пункт 16 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758 , був викладений в наступній редакції: НАК "Нафтогаз України" постачає природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для релігійних організацій та/або з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України), яка у період з 1 жовтня 2015 по 31 березня 2016 (включно) визначається для: виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню для всіх інших виробників теплової енергії - 1 770,74 грн. за 1000 куб.м.

Тобто відповідач зазначає, що ціна газу за 1000 куб. м. була нижче ціни встановленої постановою від 27.04.2016 року № 315 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 №758 , на 3171,26 грн. (4942,00-1770,74).

Крім того, відповідач наголошує, що рішенням від 04 березня 2019 у справі №826/9665/16 Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758" з моменту її прийняття, якою в тому числі визначався порядок формування ціни на природний газ.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 року у справі №826/9665/16, залишено без змін.

Таким чином, відповідач стверджує, що позивач повинен був нарахувати відповідачу до сплати ціну природного газу, визначену постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758, а не ціну газу, визначену постановою Кабінету Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 № 758", виходячи з ціни природного газу в розмірі - 1770,74 грн. за 1000 куб. м., ані виходячи з ціни природного газу 4942,00 грн. за 1000 куб. м.

Крім того, відповідач зазначає, що ціна газу, оплату якого вони прострочили, фактично визнана не дійсною на підставі судового рішення з часу її встановлення, то і вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій в загальному розмірі 4573,99 грн. за таке прострочення, не підлягають задоволенню, оскільки розраховані виходячи з недійсною ціни.

Дійсна ціна за прострочення сплати якої відповідач повинен нести відповідальність, складає 1770,74 гривні за 1000 куб. м. без ПДВ, ані 4942,00 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ.

17.01.2020 до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Короткий зміст відповіді на відзив та узагальнення її доводів.

Позивач зазначає, що ознайомившись з доводами Відповідача, викладеними у Відзиві на позов, не погоджується з ними, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не можуть братись судом до уваги, з огляду на наступне.

Посилання відповідача на неправомірність стягнення з нього суми заборгованості у зв`язку з визнанням не чинною постановою Кабінету Міністрів України від 315 від 27.04.2016 є необґрунтованим.

Наявність укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору постачання природного газу свідчить про те, що обидві сторони бажали укласти договір, і що їхній зовнішній вираз волі (волевиявлення) відповідає внутрішній волі.

Крім того, позивач стверджує, що Позивач та Відповідач, за результатами досягнення згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі й щодо ціни природного газу, уклали договір, який став обов`язковим для виконання сторонами.

Фактично Відповідач схвалив та прийняв умови Договору до виконання.

Відповідачем було вчинено дії, які свідчать про схвалення Договору, зокрема, але не виключно:

- прийнято поставлений Позивачем природний газ;

- підписано акти приймання-передачі природного газу;

- проведено оплату прийнятого від Позивача природного газу.

Крім того, Позивач зазначає, що існує певна усталена практика Верховного Суду України з аналогічних питань. В постанові від 13.01.2004 у справі №20/178 та постанові від 13.08.2002 у справі №12/472 Верховний Суд України зазначив: Сторона, підписавши Договір та прийнявши його виконання, а також використавши прийняте майно вчинила юридично значимі дії, спрямовані на схвалення спірного договору. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення .

Позивач зазначає, що розділ 5 Договору, яким визначена ціна природного газу жодним чином не суперечить положенням статті 203 Цивільного кодексу України, так і іншим вимогам чинного законодавства. Договір містить всі істотні умови встановленні законодавством для даного виду правочинів, такі як предмет, ціна та строк. Договір укладений в письмовій формі підписаний сторонами та скріплений печатками.

Отже, позивач наголошує на тому, що:

- ціна в Договорі була встановлена за домовленістю сторін в п. 5.2 Договору;

- під час дії Договору сторонами не вносили зміни до п. 5.2 Договору в частині зміни

ціни;

- зміна ціни в договорі після його виконання не допускається в силу приписів ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України;

- договір закінчив свою дію, що виключає можливість внесення будь яких змін до умов Договору, зокрема зміни ціни.

Щодо рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 №826/9665/16, позивач зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10,2015 № 758 було затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період).

Відповідно до пункту 16 Постанови № 758 (в редакції, чинній на момент укладення Договору та протягом строку його виконання в частині постачання, зі змінами внесеними на підставі Постанови КМУ № 315 від 27.04.2016) НАК Нафтогаз України у період з 1 травня 2016 по 31 березня 2017 (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в розмірі 4942 гривні за 1000 куб. метрів, а для виробництва теплової енергії для релігійних організацій - в розмірі 2471 гривня за 1000 куб. метрів.

Постановою КМУ № 315 від 27.04.2016 до Постанови № 758 від 01.10.2015, змінено ціну на природний газ, який постачався виробникам теплової енергії для надання послуг з централізованого опалення населенню, Так, ціна за природний газ склала 1 770,74 грн. за 1000 куб. м.

Позивач наголошує на тому, що Позивачем та Відповідачем в Договорі ніколи не погоджувалась ціна на природний газ в розмірі 1770,74 грн. за 1000 куб. м., що фактично спростовує твердження Відповідача про нібито наявність підстав для застосування такої ціни до правовідносин, що фактично склались між Позивачем та Відповідачем.

В свою чергу рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 по справі №826/9665/16 визнано протиправною та не чинною постанову КМУ від 27.04.2016 №315. Рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019.

Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційним скаргами Кабінету Міністрів України, НАК Нафтогаз України , Міністерства економічного розвитку та торгівлі України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі №826/9665/16.

Крім того, позивач вважає за необхідне зазначити, що рішення у справі №826/9665/16 присвячене не чинності нормативно-правового акту та не вимагає перерахунку розрахунків за переданий природний газ. Окружний адміністративний суд міста Києва вказаним рішенням не зобов`язав учасників ринку природного газу здійснювати будь-які перерахунки чи вносити зміни до договорів.

Договір між Позивачем та Відповідачем був укладений відповідно до чинного на той час законодавства України. На момент укладання Договору сторони узгодили їх істотні умови, в тому числі й ціну. Всі зміни до договору також вносились виключно в двосторонньому порядку за наявності згоди Відповідача. На цей час договір в частині уплати основного боргу виконаний.

Окремо позивач зазначає, що постановою КМУ від 01.10.15 №758 в редакції станом на 30.03.2016 чітко визначено, що ціни на природний газ для побутових споживачі та виробників теплової енергії в період з 1 травня 2016 по 31 березня 2017 мають встановлюватись окремим рішенням КМУ. На даний час таке рішення відсутнє, що не дає підстав для застосування цін на природний газ, які діяли до 1 травня 2016.

Крім того, позивач стверджує, що відповідач фактично не оскаржує ціну газу, що встановлена в Договорі.

Враховуючи наведене, Позивач вважає, що правомірно нарахував штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних на суми прострочених зобов`язань Відповідача за Договором.

При цьому Позивач зазначає, що Відповідач до відзиву навіть не надає контррозрахунок на розрахунок Позивача, навіть враховуючи ціну газу, яку він зазначає у Відзиві.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір №4578/1617-ТЕ-3 від 12.09.2016 постачання природного газу (далі - договір).

Предметом договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Ціну договору. Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також, податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється положеннями. Ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання договору становить 4 942,00грн., крім податку на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40грн. (пункти 5.1., 5.2. Договору).

Строк договору. Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем було прийнято поставлений позивачем природний газ, підписано та скріплено печаткою акти приймання-передачі природного газу та здійснено оплату прийнятого природного газу без будь-яких зауважень або оскаржень.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

В даному випадку предметом договору є поставка природного газу.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач погасив заборгованість перед позивачем за природний газ, проте з порушенням встановлених договором строків, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством та цим договором.

Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику, пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем до сплати відповідачу було нараховано пеню у розмірі 82,51 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 82,51 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано за неналежне виконання відповідачем зобов`язань по Договору до сплати 3 % річних у розмірі 995,21грн. та інфляційні втрати у розмірі 3496,27грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат у розмірі 3 496,27грн., визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 995,21грн. та інфляційних втрат у розмірі 3496,27грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Господарський суд констатує , що дійсно рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 по справі №826/9665/16 визнано протиправною та не чинною постанову КМУ від 27.04.2016 №315. Рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019.

Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційним скаргами Кабінету Міністрів України, НАК Нафтогаз України , Міністерства економічного розвитку та торгівлі України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі №826/9665/16.

Договір між Позивачем та Відповідачем був укладений відповідно до чинного на той час законодавства України.

Постановою КМУ від 01.10.15 №758 в редакції станом на 30.03.2016 чітко визначено, що ціни на природний газ для побутових споживачі та виробників теплової енергії в період з 1 травня 2016 по 31 березня 2017 мають встановлюватись окремим рішенням КМУ. На даний час таке рішення відсутнє, що не дає підстав для застосування цін на природний газ, які діяли до 1 травня 2016.

Таким чином, заперечення відповідача на позовну заяву є необґрунтованими та безпідставними, оскільки:

- ніяких спорів щодо розміру ціни на природний газ, який встановлено Договором №4578/1617-ТЕ-3 від 12.09.2016 між сторонами не має;

- ніяких змін в Договір №4578/1617-ТЕ-3 від 12.09.2016 щодо розміру ціни на природний газ не вносилось;

- пункт 5.2. Договору №4578/1617-ТЕ-3 від 12.09.2016 сторонами не оспорювався.

На підставі викладеного, Господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, у зв`язку з чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд прийшов до висновку про покладення судових витрат на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720) до Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська область, місто Вільногірськ, вул. Центральна, буд. 8, код ЄДРПОУ 36489101) про стягнення 4573,99 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська область, місто Вільногірськ, вул. Центральна, буд. 8, код ЄДРПОУ 36489101) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 82,51 грн. (вісімдесят дві грн. 51 коп.), 3% річних у розмірі 995,21 грн. (дев`ятсот дев`яносто п`ять грн. 21 коп.), інфляційні втрати у розмірі 3496,27грн. (три тисячі чотириста дев`яносто шість грн. 27 коп.) та судові витрати у розмірі 1 921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720).

Боржник: Комунальне підприємство "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська область, місто Вільногірськ, вул. Центральна, буд. 8, код ЄДРПОУ 36489101).

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2020.

Суддя Н.Е. Петренко