Рішення

від 21.02.2020 по справі 480/1249/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1249/18

Провадження № 2/945/24/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"21" лютого 2020 р. Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Комунального підприємства Київпастранс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

КП Київпастранс в особі Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо звернулось до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 6577,89 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.11.2015 року о 07 год. 20 хв.по вул..Алма-Атинській,17 в Дніпровському районі м. Києва сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Caddy , д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу Renault Sandero , д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.01.2016 року було встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП .

Протиправні дії ОСОБА_1 призвели до створення перешкоди для руху трамваїв, що не дозволяло трамваям об`їхати таку перешкоду саме через дорожньо-транспортну пригоду, чим спричинено затримку у русі трамваїв маршрутів №33 та №23 в період часу з 07 год. 10 хв. до 09 год. 00 хв.

У зв`язку із простоєм трамваїв маршрутів №33та №23 в період часу з 07 год. 10 хв. до 09 год. 00 хв. філії позивача були завдані збитки, що складаються з втрат від вимушеного простою, а саме втрат виручки за відповідний час роботи рухомого складу.

Згідно з розрахунками втрат від затримки руху на трамвайних маршрутах № 23 та №33 втрати становлять 6577,89 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій підтримав пред`явлений позов, просив суд про його задоволення, а також просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи. На час розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи викладене та вимоги ст.ст. 279 , 280 ЦПК України , суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності нез`явившихся учасників судового процесу та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Дослідивши наявні письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України , під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24.10.2001 року за №2276 - КП Київпастранс є суб`єктом господарювання, заснованим на комунальній власності територіальної громади м.Києва, відповідно до рішення Київради від 30.11.2000 року за №101/1078, з метою забезпечення надання послуг з перевезення пасажирів наземним автомобільним та електротранспортом (тролейбус, трамвай, фунікулер), перевезення пасажирів та багажу залізничним транспортом внутрішнього сполучення.

КП Київпастранс є перевізником, який відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України Про автомобільний транспорт - надає соціально значущі послуги та забезпечує перевезення пасажирів наземним транспортом.

Дарницьке трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо є філією КП Київпастранс та здійснює свою діяльність в межах прав, наданих йому КП Київпастранс відповідно до Положення про Філію КП Київпастранс Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо, відповідно до п. 6.1.7 якого надано право пред`являти від імені КП Київпастранс претензії, а також подавати позови до судів загальної юрисдикції та господарських судів на території України, а згідно п. 6.1.8 - представляти інтереси КП Київпастранс в усіх судах загальної юрисдикції

Згідно із ст. 34 Закону України Про транспорт до складу міського електротранспорту входять підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи по ремонту і так ділі.

Судом встановлено, що 30.11.2015 року о 07 год. 20 хв.по вул.Алма-Атинській,17 в Дніпровському районі м. Києва сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Caddy , д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу Renault Sandero , д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.01.2016 року було встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП .

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Такими чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Вбачається, що винна поведінка відповідача спричинила затримку в русі трамваїв на маршрутах №23 та №33, які простоювали в період часу з 07 год. 10 хв. до 09 год. 00 хв., саме через дорожньо-транспортну пригоду, спричинену відповідачем, що підтверджується даними акту від 30.11.2015 року про перерви в русі трамваїв.

Відповідно до ст. 22 ЦК України , особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, в силу ст.22 ЦК України , є витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про міський електричний транспорт перевізник має право вимагати відшкодування втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові.

Встановлено, що у зв`язку з простоєм трамвайних вагонів від тимчасового перешкоджання (закриття) руху на маршрутах №23 та №32 позивачу були завдані збитки, що складаються з втрат від вимушеного простою, а саме втрат виручки за відповідний час роботи рухомого складу.

Згідно до наданого розрахунку збитків під час затримки руху на маршрутах №23 та №33, зробленого згідно Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №490 від 31.12.2010 року Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення втрат підприємств міського електричного транспорту у випадках тимчасового закриття або перешкоджання рухові трамваїв чи тролейбусів , розмір шкоди спричиненої внаслідок затримки в русі транспорту становить 6577,89 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

На адресу відповідача КП Київпастранс 30.01.2018 року направило претензію, в якій просило в 10-денний строк відшкодувати матеріальні збитки в сумі 6577,89 грн., однак вона була залишена відповідачем поза увагою.

Доказів, які мали б спростувати факт наявності вини та, як наслідок, завдання позивачу матеріальної шкоди, відповідачем в межах розгляду даної справи надано не було.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності щодо завданої позивачу матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про правомірність заявлених вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди, яку він зазнав внаслідок неправомірних дій відповідача, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то у відповідності до положень ст.141 ЦПК України , підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16 , 22 , 1166 , 1187 ЦК України , ст.ст. 2 , 7 , 10 , 12 , 19 , 43 , 49 , 81-83 , 130 , 141 , 223 , 258-259 , 263 - 265 , 274-284 , 352 , 354-355, ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Київпастранс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Худжанд,Республіки Таджикистан,зареєстрованого АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства Київпастранс (р/р НОМЕР_4 ,МФО 322669;код ЄДРПОУ 03328729) матеріальну шкоду у сумі 6577,89 грн., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1762,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М. М. Войнарівський