Рішення

від 09.08.2007 по справі 4/309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "09" серпня 2007 р.Справа №  4/309

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/309

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Юнітек", м. Кіровоград

до  відповідача:  підприємства Кіровоградської виправної колонії №6 управління державного департаменту України по виконанню покарань в Кіровоградській області, м. Кіровоград

про стягнення  25804 грн. 04 коп.

Представники сторін:

від позивача - Феоктістов О.В. , довіреність № 05/10-06  від 01.10.06 ;

від відповідача: участі  не  брали.  Про час  та місце  розгляду  справи  відповідач  належним  чином  повідомлений  у  відповідності  до  вимог  Інструкції  з  діловодства  в  господарських  судах  України (вих.№ 20315 від 26.07.2007 року),  що   може   вважатись належними  доказами виконання  господарським  судом обов'язку  щодо  повідомлення учасників судового процесу  про вчинення цим  судом певних процесуальних  дій.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено  позов про  стягнення  з  підприємства Кіровоградської виправної колонії №6 управління державного департаменту України по виконанню покарань в Кіровоградській області  заборгованості  за  отриманий  товар в  розмірі   25804 грн. 04 коп., суму  сплаченого  державного  мита в розмірі  258 грн. 04 коп, та  118  грн.  витрат  на  інформаційно- технічне  забезпечення  судового  процесу.

Відповідач  позовні вимоги заперечив повністю, посилаючись на ту обставину, що в результаті  поставки  позивачу   продукції власного виробництва  відповідач  повністю погасив наявну  заборгованість.

Дослідивши  матеріали  справи та  правовідносини  між учасниками спору і  надавши  їм правову оцінку, господарський  суд -,    

                                                         ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору   13.02.2004  року    укладено  договір  купівлі -продажу №3 (в  подальшому  договір), за  умовами  якого   згідно  до п.1.1  продавець  зобов'язався   поставляти  товари, а  покупець прийняти та оплатити  товар на умовах  цього  договору згідно  до специфікації, що є невід'ємною частиною  договору. Згідно  до  п.5.1.1 договору   оплата  товару  здійснюється  покупцем на протязі 3-х  банківських  днів після  передачі  йому  товару  згідно виставленого  рахунка шляхом перерахування  коштів  на розрахунковий   рахунок  продавця.

На виконання  умов договору  позивач  в  період  з лютого  2004 року   по  березень 2004  року   згідно  до видаткових  накладних №ІЮ-00001,№ІЮ-00002 та №ІЮ-00003 через повноважних  представників  відповідача   за довіреністю  серії  НАЕ №58007905.09. по 14.11. 2006  року  відвантажив   відповідачу    товар  на  загальну суму  83379 грн. 80 коп.

Однак, в порушення  умов  договору  відповідач  не провів  оплату  за  отриманий  товар в  передбачені  договором  терміни, а  за  погодженням з позивачем провів  поставку  товарів  власного  виробництва згідно  до   видаткових накладних  в  період  з  26.03.2004  року  по  28.07.2004  року на  загальну  суму   64925  грн. 04 коп.

Таким  чином, в результаті  невиконання відповідачем своїх зобов'язань    по оплаті  отриманого товару   виникла  заборгованість в розмірі 18454 грн.76 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги  підтримав  повністю щодо заявленої  до стягнення суми основного  боргу та   заявою в порядку ст.22 ГПК України  зменшив суму  позовних вимог, відмовившись  від стягнення   штрафних санкцій в розмірі  1452 грн. 14 коп., 3% річних в розмірі  1633 грн. 70 коп., втрат від інфляції в  розмірі  4363 грн. 44 коп.    

Дослідивши матеріали  справи  та  проаналізувавши  правовідносини, що  виникли між  учасниками  спору, господарський  суд  приходить  до  переконання, що  позовні вимоги  підлягають  до  повного   задоволення враховуючи  зменшення  позовних вимог  позивачем.

Таким чином, господарський суд вважає  обґрунтованими  вимоги  про стягнення  суми основного боргу в розмірі  18454 грн. 76 коп.

Такий   висновок  господарський  суд зробив  на підставі  наступного.

Господарський суд вважає, що   викладені   умови  договору, права та обов'язки  сторін, порядок виконання  договору,   дають підстави вважати, що фактично сторонами укладено  договір купівлі-продажу.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,  господарський суд вважає, що  між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  товар  повністю, але не  виконав  свої  зобов'язання  по  оплаті  поставленого товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в   видаткових    накладних  (а.с. 13- 15).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його  прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за  несвоєчасне виконання  грошового  зобов'язання..

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  оплату  поставленого  позивачем  товару. Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  виконати  зобов'язання  по  оплаті  поставленого  товару.

Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг  в  розмірі 18454 грн. 76 коп.    з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.

Дослідивши   доводи  відповідача про  проведені  ним  поставки  продукції власного виробництва  та  повне погашення  заборгованості, господарський  суд  визнає їх такими, що фактично  не відповідають матеріалам  справи. Судом приймається до уваги, що за спільним узгодженням  між собою сторони  змінили  умови проведення оплати  за отриманий  відповідачем товар та  фактично проводили  погашення  заборгованості  зустрічними  поставками  товарів (бартером).

Позивачем   визнано  поставки  товару  з   належним  документальним підтвердженням в  розмірі   64 925 грн. 04 коп., а  щодо  відпуску  товару на суму  18459  грн. 37 коп. згідно до накладної №250  від 07.04.2005 року, накладної №911 від  30.09.2005 року та накладної  №250  від 07.04.2005  року  позивач не погоджується, оскільки  доручення  на отримання товарів  від  відповідача   ним не видавались та    вказані в  цих  накладних товари  на підприємство - позивача не надходили.

За клопотанням позивача  судом  призначено проведення   судової  комплексної (почеркознавчої та  технічної  експертизи)  із залученням експертів   Науково -  дослідного  експертно- криміналістичного  центру  при УМВС України в Кіровоградській  області.

Згідно до висновку  експерта  №942 від  12.12.2006  року  відтиски круглої мастикової  печатки ТОВ “Інвестиційна компанія ЮНІТЕК “ на довіреності серії ЯЛА  №651055 від 30.09.2005 року  в графі “місце печатки” (а.с.45), на листі  без  номера та  без дати  ТОВ “Інвестиційна компанія ЮНІТЕК “  на ім'я начальника  виробництва Кіровоградської ВК №6 в  графі “Фоменко  С.Н.” виконані  не кліше печатки  ТОВ “Інвестиційна компанія ЮНІТЕК “ ,  а  іншим  еластичним кліше  печатки. Підписи  від імені  Фоменка С.М. в довіреності серії  ЯЛА №651055 від  30.09.2005 року  в графі “керівник  підприємства” (а.с.45), листі без номера та без дати   ТОВ “Інвестиційна компанія ЮНІТЕК “ на ім'я  начальника виробництва   Кіровоградської ВК №6 (а.с.46) виконані  не  Фоменко  С.М., а іншою особою без сумлінного наслідування  його підпису. (а.с.112-120).

Отже,  висновком  експертизи  спростовано   пояснення  відповідача  щодо   відпуску  матеріальних цінностей  саме  представнику  позивача, оскільки   відповідачем не доведено факту  відпуску товару  саме  уповноваженим представникам   позивача.

За приписом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які  вона посилається як  на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються  сторонами  та іншими учасниками судового  процесу.

При цьому  господарським  судом враховується, що   сторонами  при здійсненні  господарських операцій  повинно   забезпечуватись  виконання           п.п. 1 і 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України  12.06.1996р. за N 293/ 1318 ( надалі –інструкція),  про те, що    сировина, матеріали паливо... та інші  товарно-матеріальні цінності, а також  нематеріальні активи, грошові документи  і цінні папери  ( надалі – цінності) відпускаються покупцям або передаються  безплатно тільки за довіреністю одержувачів.  Вимоги вказаної інструкції поширюються на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Вимоги вказаної інструкції поширюються на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника  за нарядом, договором, замовленням... або іншим документом, що його замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей ( п. 6 Інструкції). Цим же пунктом встановлений порядок виписки довіреності.

Відповідно до вимог пунктів  12, 13 і 15 Інструкції забороняється  відпускати цінності у випадках  подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або  з незаповненими реквізитами.... Після  закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреності разом з  документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку. Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку  відпуску за довіреністю  цінностей  покладається на посадових осіб підприємства-постачальника , які мають право підписувати  первинні документи на  відпуск цінностей.

Враховуючи вимоги вказаної Інструкції,  посадові  особи  підприємства - відповідача при відпуску   товарів  повинні були забезпечити  відповідність  вказаних  в довіреностях  даних  про  уповноважену особу  отримувача  даним  його особистих документів, зокрема  паспорта,  з  метою виключення  випадків передачі   товару    зареєстрованим  в  Харківській  області   Нелюб  О.І. та  в   Житомирській  області  Яремчуку  М.В., які не  були  працівниками  позивача  та  не мали  будь-якого  відношення  до  роботи   його підприємства.

Господарським судом   приймається до уваги, що визначальним для вирішення спору  є саме невиконання  відповідачем умов  договору щодо проведення  оплати  шляхом  перерахування  грошових коштів  за отримані  матеріальні цінності (товар), враховуючи  специфікацію  якого  він не  забезпечував   потреби  виробничого  циклу  підприємства - відповідача ( в основному   продукти  харчування),  а  застосування   в якості   погашення  заборгованості  міни (бартеру)  проведено без укладання  договору згідно до  параграфа  6 Цивільного  кодексу України.

При цьому, господарський  суд  визнає  такими, що  не  відповідають вимогам  чинного законодавства дії  сторін  спору, які  застосувавши  до  правовідносин  правила  договору  міни (бартеру) в порушення вимог   ст. 208  Цивільного кодексу  України не вчинили правочин у письмовій  формі в той  час коли   правочин  між юридичними особами   належить вчиняти  тільки у  письмовій  формі.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю,  оскільки спір виник внаслідок  неправильних дій  відповідача.

Враховуючи  викладене,   керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд, -

                                                      В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з  підприємства Кіровоградської виправної колонії № 6 управління державного департаменту України по виконанню покарань в Кіровоградській області, м. Кіровоград  вул. Яновського  50  (р/р 26008301330089, Промінвестбанк м. Кіровоград, МФО 323301, код 08563777) на користь    товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Юнітек", м. Кіровоград  проспект Правди 8 корп 1 (р/р 2600117000732 в КФ АКБ "Правекс - Банк", МФО 323594, код 32325105) заборгованість  по оплаті  за отриманий товар в розмірі 18454 грн. 76 коп., суму  сплаченого державного мита в  розмірі   258 грн. 04 коп.,  витрат на  інформаційно- технічне забезпечення  судового процесу в розмірі 118  грн. та  витрати на  оплату   вартості  проведеної експертизи в розмірі  1765, 15 грн.

Наказ  видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя