Постанова

від 12.02.2020 по справі 372/3330/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 372/3330/17

провадження № 61-49029св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Житлово-будівельний кооператив Енергетик ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Житлово-будівельного кооператива Енергетик на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Гаращенка Д. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року Житлово-будівельний кооператив (далі - ЖБК) Енергетик звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення.

Позовна заява мотивована тим, що ЖБК Енергетик є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі тривалий час проживає відповідач, однак жодних документів, які б підтверджували право користування спірною квартирою не має. Позивач вважає, що такими діями порушуються його права як власника на вільне розпорядження, користування та володіння спірною квартирою

Ураховуючи викладене просив усунути перешкоди в користуванні належним йому майном шляхом виселення відповідача із спірної квартири.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 травня 2018 рокуу складі головуючого судді Болобана В. Г. позов задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ЖБК Енергетик , шляхом виселення ОСОБА_1 з цієї квартири. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки відповідач без належних на те правових підстав проживає у належній на праві власності позивачу квартирі, який згоди та дозволу на проживання не надав, чим порушуються права позивача, тому наявні правові підстави для задоволення позову.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач ОСОБА_1 має право користуватися спірною квартирою, оскільки був вселений і проживає у ній з дозволу сина, який на час розгляду справи судом був членом ЖБК Енергетик і фактично користувався спірною квартирою, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У грудні 2018 року ЖБК Енергетик , не погоджуючись із судовим рішенням апеляційного суду, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом не надано належної правової оцінки тому, що саме ЖБК Енергетик є власником спірної квартири, однак у ній проживає відповідач та нікого до неї допускає, хоча жодних документів, які б свідчили про право власності на цю квартиру відповідача чи інших осіб, окрім ЖБК Енергетик відповідач не має. Крім того, судами не враховано, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 жовтня 2017 року, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ЖБК Енергетик про анулювання за останнім права власності на спірну квартиру. Відповідач не надав суду доказів про виникнення у нього права на проживання в квартирі, оскільки не є власником квартири та не є членом сім`ї власника квартири, а тому не має права на користування нею.

Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року справу № 372/3330/17 за позовом ЖБК Енергетик до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 , разом з нею за вказаною адресою з 1983 року був зареєстрований її син - ОСОБА_2 .

Рішеннями Виконкому Обухівської районної ради народних депутатів від 24 квітня 1990 року № 129 та від 12 червня 1990 року № 201 вирішено, зокрема: вважати законним і затвердити рішення загальних зборів членів ЖБК Енергетик від 19 травня 1985 року про прийом ОСОБА_2 в члени кооперативу в зв`язку з тим, що він має переважне право на вступ в члени ЖБК Енергетик на підставі абзацу. 2 пункту 40 Типового статуту ЖБК Енергетик , як член сім`ї ОСОБА_3 ; скасовано рішення загальних зборів членів ЖБК Енергетик від 02 вересня 1989 року в частині виключення ОСОБА_2 із членів кооперативу, як неправомірне в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не являється членом кооперативу.

За змістом цих рішень виконавчого комітету зазначено, що при переселенні з будинку ЖБК Енергетик в будинок ЖБК Днепр сім`я ОСОБА_1 і ОСОБА_3 залишили в квартирі АДРЕСА_1 сина - ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_3 як член ЖБК в своїй заяві від 15 січня 1985 року просила загальні збори ЖБК Енергетик вивести її з членів ЖБК, у зв`язку з добровільною передачею паю сину ОСОБА_2 , проте ЖБК Енергетик не було подано на затвердження у виконком виписки з рішення загальних зборів про прийом ОСОБА_2 до членів ЖБК, а на користь ОСОБА_3 виплачено суму пайових внесків.

26 серпня 2016 року ОСОБА_2 видав довіреність батькові - ОСОБА_1 , в якій уповноважив останнього вести усі справи пов`язані із вищевказаною квартирою, проживати в ній та слідкувати за її технічним станом.

23 січня 2017 року ЖБК Енергетик здійснив реєстрацію права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 78652432. Підставою виникнення права власності зазначена Угода про розірвання Договору купівлі-продажу квартири від 29 червня 2016 року.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08 листопада 2017 року, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року, скасовано рішення загальних зборів членів ЖБК Енергетик від 01 жовтня 2017 року в частині виключення ОСОБА_2 з членів ЖБК Енергетик .

Тобто судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент розгляду зазначеного спору ОСОБА_2 був членом ЖБК Енергетик .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені, зокрема, нормами статей 16 , 386, 391 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Відповідно до частини другої статті 384 ЦК України член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її.

Відповідно до статті 145 ЖК України, члени сім`ї, які проживають разом з членом житлово-будівельного кооперативу, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням. Такого ж права набувають особи, які вселилися в жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу як члени сім`ї, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з кооперативу (крім випадків, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7 статті 147), помер або вибув з нього з інших причин чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім`ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім`ї, який виявив бажання вступити до кооперативу замість попереднього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами.

Повнолітні члени сім`ї члена кооперативу зобов`язані брати участь в оплаті витрат по експлуатації і ремонту будинку та квартири.

До членів сім`ї члена житлово-будівельного кооперативу належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з членом кооперативу не позбавляє колишніх членів його сім`ї права користування займаним жилим приміщенням.

Згідно з частиною другою статті 64 ЖК Української РСР до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки відповідач ОСОБА_1 був вселений як член сім`ї і проживав у спірній квартирі з дозволу його сина ОСОБА_2 , який на час розгляду справи, є членом ЖБК Енергетик і фактично користувався нею.

При цьому апеляційним судом було правильно зазначено про те, що у випадку виключення ОСОБА_2 з членів ЖБК Енергетик та відмові в прийомі до кооперативу осіб, зазначених у частині другій статті 145 ЖК Української РСР, ЖБК Енергетик не позбавлений права звернутися до суду з відповідними вимогами.

Інші аргументи касаційної скарги були предметом дослідження й оцінки апеляційним судом, який їх обґрунтовано спростував, тому не потребують додаткового правового аналізу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 410 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суд - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуЖитлово-будівельного кооператива Енергетик залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов

Судді: В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко М. Ю. Тітов