Рішення

від 07.02.2020 по справі 1810/2840/12

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1810/2840/12

8/950/4/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2020 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі № 1810/2840/12 за заявою Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області в особі сільського голови Дубровіна Олександра Івановича про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа - Управління Держземагенства у Лебединському районі Сумської області;

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з вищезазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 вересня 2017 року він отримав спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у власності якої був сертифікат на земельну частку (пай), яка перебуває в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Нива с. Московський Бобрик Лебединського району Сумської області в розмірі 3,28 в умовних кадастрових гектарах без визначення межі цієї частки в натурі серія СМ № 0223873. Після виготовлення технічної документації на землю йому стало відомо, що відповідно до рішення Лебединського районного суду від 19 жовтня 2012 року справа № 1810/2705/12 було визнано спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка складається із земельної частки (паю) площею 3,50 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 60889 грн., що розташована на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району, відумерлою та передано її у комунальну власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області. Це порушує права заявника, тому він просить суд переглянути ухвалене рішення та скасувати його.

Заявник в судове засідання не з`явився надав заяву в якій ствердив заявлені вимоги в повному обсязі та просить провести розгляд справи у його відсутності.

Представник Московськобобрицької сільської ради Лебединського району в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій не заперечив проти задоволення вимог заявника.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 14 грудня 2012р. по справі №1810/2840/12 було задоволено заяву Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, заінтересована особа - відділ Держкомзему у Лебединському районі Сумської області про визнання спадщини ОСОБА_4 , яка складається з земельної частки (паю) площею 3.15 га вартістю 60889 грн., яка належала їй на праві приватної власності на підставі державного акту 1-СМ № 044163 відумерлою та передано її у власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Ухвалою від 13 грудня 2013р. було роз`яснено рішення Лебединського районного суду Сумської області від 14 грудня 2012 р. по справі №1810/2840/12, а саме зазначено, що визнана відумерлою спадщина померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 складається з земельної частки (паю) площею 3,1485 га, що складається з: ріллі 2.49 кадастровий номер 5922986900:06:001:0097, сіножатей 0,5185га, кадастровий н 5922986900:06:001:0260, пасовища 0,1393га, кадастровий номер 5922986900:06:001:1 яка належали їй на праві приватної власності на підставі державного акту І-СМ №04- та передати її у комунальну власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Згідно ст.423 Цивільного процесуального кодексу України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не м бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального проваджені звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань св завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 25 квітня 2018 справа №580/691/18 (а.с. 41) було встановлено, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 був рідним братом заявника - ОСОБА_1 .

ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 01 квітня 1978р.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № витягу 00024371157 від 29 жовтня 2019р.(а.с. 43).

На момент смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Разом з нею де її смерті був зареєстрований та проживав її чоловік ОСОБА_5 . Заповіт від імені ОСОБА_4 Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області не посвідчувався, що підтверджується довідкою виконкому Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області від 31 жовтня 2019р. вих. № 649. (а.с. 44).

Як встановлено ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 Цивільного кодексу України).

Ч. 3 ст.1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи, що на момент смерті ОСОБА_4 проживала разом зі своїм чоловіком, рідним братом заявника - ОСОБА_5 і він протягом строку, встановленого ст.1270 Цивільного кодексу України не заявив про відмову від неї, то вважається, що він прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 що видано Лебединським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області повторно 02.02.2017 (с. 45).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина до складу якої ввійшли належні йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-СМ №044162 від 25 березня 2002р. земельні ділянки площею 2.17 га. 0.56 та 0.11 га, що розташовані на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Заявник - ОСОБА_1 успадкував належні брату земельні ділянки що стверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 червня 2019р., що видане нотаріусом Лебединського районного нотаріального округу Сумської області Жураховським Д.В. (а.с. 48-49).

Враховуючи, що брат заявника ОСОБА_5 за життя прийняв після смерті його дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 спадщину, зокрема успадкував земельні ділянки, що належали їй па підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія І-СМ №044163 від 25 березня 2002р., то відповідно заявник має право і на успадкування і таких земельних ділянок після смерті брата.

Ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ІДК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

П.1 ст.1221 ЦК України встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене вбачається, що положення Цивільного кодексу України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Пайн Веллі Девелопменте ЛТД та інші проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить ііз того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, ще стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Ст.328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувасться на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Ст.316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особі на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном (ст. 317 ЦК України).

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обставини на які посилається заявник є нововиявлені та відповідно істотними для справи обставинами в розумінні ст. 423 ЦПК України за наявності яких суд може переглянути рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 354, 423, 429 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, задоволити.

Скасувати рішення Лебединського районного суду від 14 грудня 2012 року у справі № 1810/2840/12 яким було задоволено заяву Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, заінтересована особа - відділ Держкомзему у Лебединському районі Сумської області про визнання спадщини ОСОБА_4 , яка складається з земельної частки (паю) площею 3,15 га вартістю 60889 грн., яка належала їй на праві приватної власності на підставі державного акту І-СМ № 044163 відумерлою та передачу її у власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області та ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 13 грудня 2013р., якою було роз`яснено рішення Лебединського районного суду Сумської області від 14 грудня 2012р. по справі №1810/2840/12, а саме зазначено, що земельні ділянки, що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 складаються з земельної частки (паю) площею 3,1485 га, яка в свою чергу складається з: рілля 2,4907га кадастровий номер 5922986900:06:001:0097, сіножатей 0,5185га кадастровий номер 5922986900:06:001:0260, пасовищ 0,1393га кадастровий номер 5922986900:06:001:0782, які належали їй на праві приватної власності на підставі державного акту І-СМ №044163 та були передані у комунальну власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області скасувати.

Прийняти нове судове рішення у даній справі.

Відмовити Московськобобрицькій сільській раді Лебединського району Сумської області у задоволенні заяви про визнання спадщини ОСОБА_4 відумерлою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сумського апеляційного через Лебединський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Бакланов Р. В.