Рішення

від 14.11.2019 по справі 760/19663/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/6421/19

Справа №760/19663/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря Омелько Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КІЙЖИТЛО про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у липні 2019 року звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ КІЙЖИТЛО про стягнення коштів у розмірі 508 517 грн., з яких: 507 724,22 грн. - сума основного боргу та 792,88 грн. - три відсотки річних, а також судовий збір у розмірі 5085,17 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн., посилаючись на наступне.

Вказав, що 28.04.2016 він уклав з ТОВ КІЙЖИТЛО два попередні договори купівлі-продажу квартири, що зареєстрований у реєстрі під №568 та №569, та відповідно до умов яких сторони зобов`язалися в строки, встановлені в п.п. 1.4.1 п. 1.4 розділу 1 попередніх договорів, укласти договори купівлі-продажу квартири (Основні договори), згідно якого Сторона-1 (Продавець) зобов`язується передати у власність (продати) окремі квартири, характеристики якої вказані в п.п. 1.4.2 п. 1.4 розділу 1 попередніх договорів ( Об`єкт ), яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_1 ), а сторона-2 (в Основному договорі - Покупець), зобов`язується прийняти у власність (купити) об`єкт та належним чином сплатити його вартість в обсязі, згідно з розділом 2 попередніх договорів.

Позивач зазначає, що водночас, 28.04.2016 між ним та ТОВ КІЙЖИТЛО було укладено договір про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/129-150/Н, який забезпечує виконання та прив`язаний до попереднього договору №1, а також договір про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/130-150/Н, який забезпечує виконання та прив`язаний до попереднього договору №2, для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін, згідно з попередніми договорами, укладеними 28.04.2016, між позивачем та ТОВ КІЙЖИТЛО , щодо укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири ( Основний договір ), та забезпечення виконання таких зобов`язань, Сторона-2 сплачує Стороні-1 суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 попередніх договорів. Вказана сума коштів після її належної оплати Стороною-2 за договором зараховується Стороною-1 до платежів за основним договором.

Позивач посилався на те, що згідно з п. 1.4. Попередніх договорів плановий строк введення в експлуатацію будинку - 4 (четвертий) квартал 2017 року.

Зазначено, що відповідно до п. 2.1. Договору забезпечення №1 розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до його умов, як забезпечення виконання зобов`язань, згідно п. 1.1. розділу 1 договору становить 278 875,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 46 479,17 грн., а згідно договору забезпечення №2 розмір грошових коштів становить 268 787,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 44 797,83 грн.

Позивач посилався на те, що 29.04.2016 ним було належним чином виконано умови попередніх договорів та договорів забезпечення стосовно оплати за вищезазначеними договорами та сплачено: за договором №СС/Д3/129-150/Н - 273 875,17 грн. та за договором №СС/Д3/130-150/Н - 263 787,83 грн.

Крім того, зазначено, що між сторонами було укладено договір завдатку №СС/Д3/129-130 від 26.04.2016, на виконання якого, 27.04.2016 позивачем було сплачено 10 000 грн., в подальшому частина цих грошових коштів у розмірі 5000 грн. були зараховані як оплата за договором забезпечення №1 та у розмірі 5000 грн. - за договором забезпечення №2.

Посилався на те, що 29.04.2016 відповідачем було надано довідку (Вих. № 29/04-01) про сплату грошових коштів згідно договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/129-150/Н від 28.04.2016 у розмірі 278 875 грн., однак, у даній довідці було допущено опечатку у розмірі сплаченого внеску: замість 278 875,17 грн. зазначено про сплату 278 875,00 грн.

Крім того, було надано довідку №29/04-02 про сплату грошових коштів згідно договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/130-150/Н від 28.04.2016 у розмірі 268 787,00 грн., однак, у ній було допущено помилку: замість вірного номеру договору №СС/Д3/130-150/Н, що був укладений між сторонами, зазначено №СС/Д3/130-151/Н, також замість сплати 268 787,83 грн. зазначено про сплату 268 787,00 грн.

Позивач посилається на те, що його прохання усунути дані опечатки не були прийняті відповідачем, а тому вказані довідки залишилися у такому вигляді, а тому, на переконання позивача, доказом виконання договору завдатку, попередніх договорів та договорів завдатку є надані ним платіжні доручення, та відповідні довідки.

Зазначено, що 03.11.2016 між сторонами було укладено договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28.04.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., реєстровий №568, та договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28.04.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., реєстровий №569. Разом з укладанням договорів про внесення змін до попередніх договорів, сторони уклали додаткові угоди до договорів забезпечення:

Додаткову угоду до договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/129-150/Н від 28.04.2016, а також додаткову угоди до договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/130-151/Н від 28.04.2016, проте, в даній угоді також було допущено опечатку у номері договору забезпечення: замість №СС/Д3/130-150/Н зазначено №СС/Д3/130-151/Н .

Згідно зазначених договорів, змінено характеристики об`єктів по попередніх договорах та змінено порядок розрахунку.

Вказав, що 15.06.2018 сторони уклали договір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28.04.2016, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., реєстровий №568, договір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28.04.2016, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., реєстровий №569. У зазначених договорах сторони дійшли згоди про розірвання попередніх договорів з 15.06.2018, також того ж дня було укладено договір про розірвання договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/129-150/Н від 28.04.2016 та договір про розірвання договору забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/130-150/Н від 28.04.2016, з 15.06.2018.

Зазначено, що відповідно до п. 3 договору про розірвання №1 на момент підписання цього договору позивач на користь відповідача сплатив грошові кошти у розмірі 339 695,17 грн. Відповідно до п. 4 договору про розірвання №1 грошові кошти, зазначені в пункті 3 цього договору повертаються відповідачем позивачу, за винятком суми коштів у гривнях, що еквівалентна 7% (семи відсоткам) від суми встановленої у підпункті 2.1.1. пункту 2.2. розділу 2 договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/129-150/Н від 28 квітня 2016 року, що становить 25 381,02 грн., в тому числі ПДВ - 4 230,17 грн., які залишаються у розпорядженні відповідача в якості неустойки. Повернення решти коштів здійснюється після укладання відповідачем щодо об`єкту, характеристики якого вказані в пункті 1.4.2. попереднього договору, нового попереднього договору та нового договору про забезпечення виконання зобов`язань з третьою особою, та повної оплати такою третьою особою суми коштів, що передбачена новим договором про забезпечення виконання зобов`язань, але не пізніше 1 року з дати розірвання договору, а саме: до 15 червня 2019 року. Таким чином, посилається на те, що відповідно до умов договору про розірвання №1 відповідач зобов`язаний повернути 314 314,15 грн.

Позивач посилався на те, що відповідно до п. 3 договору про розірвання №2 на момент підписання цього договору позивач на користь відповідача сплачено грошові кошти у розмірі 207 967, 83 грн. Відповідно до п. 4 договору про розірвання №2 грошові кошти, зазначені в пункті 3 цього договору повертаються відповідачем позивачу, за винятком суми коштів у гривнях, що еквівалентна 7% від суми встановленої у підпункті 2.1.1. пункту 2.2. розділу 2 Договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/І30-150/Н від 28 квітня 2016 року, що становить 14 557,76 грн., в тому числі ПДВ - 2 426,30 грн., які залишаються у розпорядженні відповідача в якості неустойки. Повернення решти коштів здійснюється після укладання відповідачем щодо об`єкту, характеристики якого вказані в пункті 1.4.2. попереднього договору, нового попереднього договору та нового договору про забезпечення виконання зобов`язань з третьою особою, та повної оплати такою третьою особою суми коштів, що передбачена новим договором про забезпечення виконання зобов`язань, але не пізніше 1 року з дати розірвання договору, а саме до 15 червня 2019 року. Отже, на переконання позивача, відповідно до умов договору про розірвання №1 відповідач зобов`язаний повернути 193 410,07 грн.

Позивач вказав, що враховуючи наведене вище, відповідач повинен сплатити йому грошові кошти у розмірі - 507 724,22 грн., однак, станом на дату звернення до суду із зазначеним позовом відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконав, з наміром досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням та вимогами повернути грошові кошти, передбачені договорами про розірвання №1 та №2, зокрема, 13.06.2019 було подано заяву на ім`я керівника ТОВ "КІЙЖИТЛО" з вимогою сплатити грошові кошти, проте, жодних коштів відповідач позивачу не повернув.

Крім того, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами про розірвання №1, №2, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних із суми боргу - 507 724,22 грн. за період з 16.06.2019 по 04.07.2019 - у розмірі 792,88 грн.

Ухвалою судді від 15.07.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник подав заяву про розгляду справи без участі сторони позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень/відзиву від відповідача до суду не надходило.

Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, відповідно до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у відсутність відповідача, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечує позивач.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 26.04.2016 між ТОВ КІЙЖИТЛО та ОСОБА_1 було укладено договір завдатку №СС/Д3/129-130 з приводу наміру сторін укласти до 29.04.2016 попереднього договору та договору забезпечення виконання зобов`язань, на виконання якого, 27.04.2016 позивачем було сплачено 10 000 грн. згідно платіжного доручення №1 від 27.04.2016.

Встановлено, що 28.04.2016 між ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ КІЙЖИТЛО (продавець) укладено два попередні договори купівлі-продажу квартири, що зареєстрований у реєстрі під №568 та №569, та відповідно до умов яких сторони зобов`язалися в строки, встановлені в п.п. 1.4.1 п. 1.4 розділу 1 попередніх договорів, укласти договори купівлі-продажу квартири (Основні договори), згідно якого Сторона-1 (Продавець) зобов`язується передати у власність (продати) окремі квартири, характеристики якої вказані в п.п. 1.4.2 п. 1.4 розділу 1 попередніх договорів ( Об`єкт ), яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_1 ), а сторона-2 (в Основному договорі - Покупець), зобов`язується прийняти у власність (купити) об`єкт та належним чином сплатити його вартість в обсязі, згідно з розділом 2 попередніх договорів.

Водночас, 28.04.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ КІЙЖИТЛО було укладено договір про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/129-150/Н, який забезпечує виконання та прив`язаний до попереднього договору №1, а також договір про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/130-150/Н, який забезпечує виконання та прив`язаний до попереднього договору №2, для підтвердження зобов`язань, що виникли у сторін, згідно з попередніми договорами, укладеними 28.04.2016, між позивачем та ТОВ КІЙЖИТЛО , щодо укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири ( Основний договір ), та забезпечення виконання таких зобов`язань, Сторона-2 сплачує Стороні-1 суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 попередніх договорів. Вказана сума коштів після її належної оплати Стороною-2 за договором зараховується Стороною-1 до платежів за основним договором.

Згідно з п. 1.4. Попередніх договорів, плановий строк введення в експлуатацію будинку - 4 (четвертий) квартал 2017 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору забезпечення №1 розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до його умов, як забезпечення виконання зобов`язань, згідно п. 1.1. розділу 1 договору становить 278 875,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 46 479,17 грн., а згідно договору забезпечення №2 розмір грошових коштів становить 268 787,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 44 797,83 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2016 позивачем було належним чином виконано умови попередніх договорів та договорів забезпечення стосовно оплати за вищезазначеними договорами та сплачено: за договором №СС/Д3/129-150/Н - 273 875,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 29.04.2016, та за договором №СС/Д3/130-150/Н - 263 787,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 29.04.2016, а також довідками ТОВ КІЙЖИТЛО від 29.04.2016 вих. № 29/04-01 та вих. №29/04-02.

Крім того, сплачені за договором завдатку грошові кошти у розмірі 5000 грн. були зараховані як оплата за договором забезпечення №1 та у розмірі 5000 грн. - за договором забезпечення №2.

Встановлено, що 03.11.2016 між сторонами було укладено договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28.04.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., реєстровий №568, та договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28.04.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., реєстровий №569.

Того ж дня, разом з укладанням договорів про внесення змін до попередніх договорів, сторони уклали додаткові угоди до договорів забезпечення:

Додаткову угоду до договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/129-150/Н від 28.04.2016, а також додаткову угоди до договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/130-151/Н від 28.04.2016, проте, в даній угоді також було допущено опечатку у номері договору забезпечення: замість №СС/Д3/130-150/Н зазначено №СС/Д3/130-151/Н . Згідно зазначених договорів, змінено характеристики об`єктів по попередніх договорах та змінено порядок розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2018 сторони уклали договір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28.04.2016, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., реєстровий №568, договір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28.04.2016, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., реєстровий №569. У зазначених договорах сторони дійшли згоди про розірвання попередніх договорів з 15.06.2018.

Того ж дня, 15.06.2018, між ТОВ КІЙЖИТЛО та ОСОБА_1 було укладено договір про розірвання договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/129-150/Н від 28.04.2016 та договір про розірвання договору забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/130-150/Н від 28.04.2016, з 15.06.2018.

Відповідно до п. 3 договору про розірвання №1 на момент підписання цього договору позивач на користь відповідача сплатив грошові кошти у розмірі 339 695,17 грн. Відповідно до п. 4 договору про розірвання №1 грошові кошти, зазначені в пункті 3 цього договору повертаються відповідачем позивачу, за винятком суми коштів у гривнях, що еквівалентна 7% (семи відсоткам) від суми встановленої у підпункті 2.1.1. пункту 2.2. розділу 2 договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/129-150/Н від 28 квітня 2016 року, що становить 25 381,02 грн., в тому числі ПДВ - 4 230,17 грн., які залишаються у розпорядженні відповідача в якості неустойки. Повернення решти коштів здійснюється після укладання відповідачем щодо об`єкту, характеристики якого вказані в пункті 1.4.2. попереднього договору, нового попереднього договору та нового договору про забезпечення виконання зобов`язань з третьою особою, та повної оплати такою третьою особою суми коштів, що передбачена новим договором про забезпечення виконання зобов`язань, але не пізніше 1 року з дати розірвання договору, а саме: до 15 червня 2019 року.

Відповідно до п. 3 договору про розірвання №2 на момент підписання цього договору позивачем на користь відповідача сплачено грошові кошти у розмірі 207 967, 83 грн. Відповідно до п. 4 договору про розірвання №2 грошові кошти, зазначені в пункті 3 цього договору повертаються відповідачем позивачу, за винятком суми коштів у гривнях, що еквівалентна 7% від суми встановленої у підпункті 2.1.1. пункту 2.2. розділу 2 Договору про забезпечення виконання зобов`язань №СС/Д3/І30-150/Н від 28 квітня 2016 року, що становить 14 557,76 грн., в тому числі ПДВ - 2 426,30 грн., які залишаються у розпорядженні відповідача в якості неустойки. Повернення решти коштів здійснюється після укладання відповідачем щодо об`єкту, характеристики якого вказані в пункті 1.4.2. попереднього договору, нового попереднього договору та нового договору про забезпечення виконання зобов`язань з третьою особою, та повної оплати такою третьою особою суми коштів, що передбачена новим договором про забезпечення виконання зобов`язань, але не пізніше 1 року з дати розірвання договору, а саме до 15 червня 2019 року.

Позивач, звертаючись до суду із зазначеним позовом, посилався на те, що відповідач мав повернути йому до 15.06.2019 кошти у розмірі 507 724,22 грн. ( 314 314,15 грн. згідно умов договору про розірвання №1 та 193 410,07 грн. згідно умов договору про розірвання №2), однак, відповідачем не було виконано свої зобов`язання, зазначені кошти не повернуті на момент звернення до суду, у зв`язку з чим, зазначений борг має бути стягнено з відповідача на його користь, на що суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи, що відповідач своїм правом з`явитися в суд і спростувати доводи позивача не скористався, відзиву не подавав, вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача на його користь 507 724,22 грн. боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних із суми боргу - 507 724,22 грн. за період з 16.06.2019 по 04.07.2019 - у розмірі 792,88 грн., на що суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сума невиконаного відповідачем зобов`язання становить 507 724,22 грн.

З розрахунку позивача, вбачається, що він просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 16.06.2019 по 04.07.2019 у розмірі 792,88 грн., вказаний розрахунок перевірений судом та є арифметично вірним, а тому дана вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

З урахуванням задоволення позову, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 5085,17 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, зокрема, належать:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" передбачено, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Встановлено, що адвокат Салалайко Арсеній Андрійович здійснював представництво ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 25.06.2019.

Матеріалами справи підтверджується виконання робіт адвокатом Салалайком А.А. , а саме: актом здачі-приймання наданих послуг №1, рахунком на оплату САА17 від 25.06.2019, квитанцією №ПН511 від 26.06.2019 на суму 7500 грн.

З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 629, 635, 638, 652, 653, 654, 655 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 15, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КІЙЖИТЛО (ЄДРПОУ 32524173, місцезнаходження: м. Київ, вул. Волинська, 60, на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) основний борг у розмірі 508 517,10 грн., 3 % річних у розмірі 792,88 грн., судовий збір у розмірі 5085,17 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: