Рішення

від 24.02.2020 по справі 120/4283/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 лютого 2020 р. Справа № 120/4283/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Господар Лану до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Господар Лану (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач 2) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1326581/42760049 від 11.11.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2019

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 17.10.2019 року Фермерського господарства Господар Лану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1326582/42760049 від 11.11.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 18.10.2019

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 18.10.2019 року Фермерського господарства Господар Лану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області було зупинено реєстрацію податкових накладних №1 від 17.10.2019 року та № 2 від 18.10.2019. Позивачем було направлено відповідачу документи, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом. Проте, рішеннями Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.11.2019 № 1326581/42760049 та № № 1326582/42760049 відмовлено в реєстрації податкових накладних.

В Квитанції про зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних зазначено, про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На думку позивача, він виконав вимоги, вказані в Квитанції, проте рішенням Комісії було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав - ненадання платником податку копій документів, а саме договорів, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформленні повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Позивач подав скаргу від 26.11.2019 року на рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 17.10.2019 та № 2 від 18.10.2019 року з поясненнями та копіями документів, які підтверджують інформацію зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. За наслідком розгляду якої, 03.12.2019 комісією центрального рівня прийнято рішення №42191/42760049/2 та № 42908/42760049/2 якими скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄДРПН без змін.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 1 від 17.10.2019 року та №2 від 18.10.2019.

Ухвалою суду від 23.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, даною ухвалою відповідачам встановлений строк на подачу відзиву на позову заяву.

21.01.2020 року від представника ДПС України та Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшли відзиви на позов, посилаючись норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117, просив відмовити в задоволенні заявленого адміністративного позову.

Так, відповідачі заперечуючи проти позову зазначають, що в реєстрації податкових накладних було відмовлено з підстав ненадання платником податку всіх підтверджуючих документів. 3 огляду на вищевикладене, вважає рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування обґрунтованим, правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Від представника позивача 03.02.2020 року надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує щодо доводів відповідачів та просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

17 жовтня 2019 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛЮС ГУРМАН (далі - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №1 (надалі - Договір ),

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець (позивач - Фермерське господарство ГОСПОДАР ЛАНУ ) взяв на себе зобов`язання поставити Покупцю (ТОВ ПЛЮС ГУРМАН ) Товар власного виробництва - кукурудзу урожаю 2019 року, а Покупець зобов`язався прийняти цей Товар та оплатити його за встановленими цінами відповідно до умов Договору та додатків до нього.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна Договору становить загальну вартість (ціну) товару, поставленого в період дії цього договору відповідно до додатків до нього. А відповідно до п. 2.2. Договору остаточна кількість та вартість Товару буде визначена у накладних на відпуск Товару та/або актах приймання - передачі, які є невід`ємною частиною цього Договору. Остаточна ціна договору може змінюватись та становить сумарну вартість поставленого Товару згідно накладних та/або актів прийому-передачі, підписаними належними представниками обох сторін та скріпленими печатками сторін, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.1. Договору базисом поставки Товару, якщо інше не передбачено додатками до цього Договору, вважається EXW- франко-склад, розташований за адресою м. Шаргород, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Покупець забирає Товар зі складу самостійно шляхом самовивозу.

Разом з Товаром Продавець зобов`язаний надати накладну (та/або акт приймання-передачі), податкову накладну (п. З.2.).

Пунктом 4.1. визначено, що приймання Товару по кількості та якості проводиться Покупцем в момент його передачі від Продавця на умовах ЕХУ/ (франко-склад Продавця) згідно накладних (актів приймання-передачі).

Відповідно до пункту 5.1. Договору оплата Товару, що поставляється Продавцем відповідно до умов даного Договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок Продавця. Можлива попередня оплата.

Відповідно до умов Договору, та з врахуванням приписів п. 201.1 ст. 201 ПК України Продавець (позивач) зобов`язаний реєструвати податкові накладні за Договором в порядку, встановленому законодавством.

На виконання умов Договору (п. п. 1.1., З.1., З.2., 4.1., 5.1.) 17 жовтня 2019 року Продавцем було передано Покупцю товар - кукурудзу врожаю 2019 року в кількості 96 тон, та 18 жовтня 2019 року в кількості 119,0403 тон. Покупцем, в свою чергу, Товар було прийнято та оплачено шляхом перерахування Продавцю коштів 17 жовтня 2019 року в сумі 300 000,00 (триста тисяч грн. 00 коп.) гривень та 18 жовтня 2019 року в сумі 400 000,00 (чотириста тисяч грн. 00 коп.) гривень. При цьому Продавцем було виписано Покупцю податкову накладну №1 від 17.10.2019 року на суму 300 000,00 (триста тисяч грн. 00 коп.) гривень та податкову накладну №2 від 18.10.2019 року на суму 400 000,00 (чотириста тисяч грн. 00 коп.) гривень та 05.11.2019 року направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних

Згідно квитанцій від 05.11.2019 року податкові накладні № 1 та № 2 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 17.10.2019 №1 та від 18.10.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

07.11.2019 року позивачем надіслано в електронному вигляді до податкового органу лист-пояснення, в яких зазначив загальні відомості про підприємство, а також те, що податкові накладні №1 від 17.10.2019 року та №2 від 18.10.2019 року були виписані підприємством на кошти, отримані в результаті реалізації кукурудзи відповідно до Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №1 від 17.10.2019 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛЮС ГУРМАН , збирання урожаю підтверджено Договором про надання послуг від 11.09.2019 року з ФГ Плебанівський сад і відповідними актом про надані послуги від 22.10.2019 р. та платіжним дорученням №66 від 22.10.2019 р., відвантаження товару Продавцю підтверджено видатковими накладними №1 від 17.10.2019 р. та №2 від 18.10.2019 р. та відповідними Товарно-транспортними накладними, отримання коштів від Продавця підтверджується платіжними дорученнями №230 від 17.10.2019 р. та №232 від 18.10.2019 р. До пояснень було додано Виписку з ЄДР про ФГ Господар Лану , договір про надання послуг від 11.09.2019 року з ФГ Плебанівський сад , платіжне доручення № 66 від 22.10.2019, акт про надані послуги від 22.10.2019, договір купівлі-продажу сількогосподарської продукції №1 від 17.10.2019, видаткову накладну № 1 від 17.10.2019, видаткову накладну № 2 від 18.10.2019, Товарно-транспортна накладна №17/1 від 17.10.2019 року, Товарно-транспортна накладна №17/2 від 17.10.2019 року, Товарно-транспортна накладна №17/3 від 17.10.2019 року, Товарно-транспортна накладна №17/4 від 17.10.2019 року, Товарно-транспортна накладна №18/1 від 18.10.2019 року, Товарно-транспортна накладна №18/2 від 18.10.2019 року, Товарно-транспортна накладна №18/3 від 18.10.2019 року, Товарно-транспортна накладна №18/4 від 18.10.2019 року, Товарно-транспортна накладна №18/5 від 18.10.2019 року, Товарно-транспортна накладна №18/6 від 18.10.2019 року, Податкова накладна №1 від 17.10.2019 року, Квитанція про зупинення від 05.11.2019 року, Податкова накладна №2 від 18.10.2019 року, Квитанція про зупинення від 05.11.2019 року, Платіжне доручення №230 від 17.10.2019 року, Платіжне доручення №232 від 18.10.2019 року, Лист про повернення коштів від 04.11.2019 року, платіжне доручення №62 від 04.11.2019 року.

11.11.2019 року Комісія яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Вінницькій області прийняла рішення №1326581/42760049 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.11.2019 № 1 та рішення № 1326582/42760049 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 18.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою відмови вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформленні повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Вищезазначені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок від 29.12.10 № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.10 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.10 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок від 21.02.18 № 177), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку від 21.02.18 № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

У свою чергу, як свідчать матеріали справи, реєстрація податкових накладних № 1 від 17.10.2019 та № 2 від 18.10.2019 року були зупинені через те, що "податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку". Тобто, в даному випадку податковим органом застосоване формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку від 21.02.18 № 177 не передбачено. Зокрема, відповідачем застосовано критерії "ризиковості платника податку" до податкових накладних, а не до платника податку позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстави, яка не в повній мірі узгоджується із положеннями Порядку № 117.

Згідно з пунктом 10 Порядку від 21.02.18 № 177, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Згідно п.п.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку від 21.02.18 № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд зауважує, що вказаний у п.п.1.6 п.1 листа ДФС України від 05.11.2018 року перелік має сім позицій, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Тобто, кожен із цих критеріїв може бути самостійною підставою для встановлення ризиковості платника податків.

В порушення вказаних норм в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 17.10.2019 року та від 18.10.2019 року не зазначено, за якою саме підставою позивача із указаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників. Крім того, у цих же документах вказано на пропозицію платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, проте, яких саме документів (їх конкретизації) не зазначено.

На підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суд при розгляді цієї справи застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п.74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі який виник між сторонами суд встановив, що принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини, відповідачем не дотримано. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про вказане свідчить те, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної носить загальний характер, а із її змісту неможливо встановити які саме документи слід надати платнику (у квитанціях вказано "пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних..."

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 17.10.2019 року та №2 від 18.10.2019 року не відповідає умовам критерію підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанціях міститься лише загальне посилання на вказаний підпункт без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання чи платника до переліку ризикових. Принагідно, суд зауважує, що вказані недоліки квитанцій, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідачів, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Крім того, при розгляді даної справи суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18, згідно яких листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у цій справі Верховним Судом надано критичну оцінку листу ДФС від 21 березня 2018 року N 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", п.п. 1.6 якого є подібним за своїм змістом п.п. 1.6 наступного листа ДФС від 05 листопада 2018 року, та зазначено про те, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Разом із тим, попри вказані вище недоліки квитанції про зупинення реєстрацій податкових накладних, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 17.10.2019 року та № 2 від 18.10.2019 року позивачем 07.11.2019 року були подані до контролюючого органу документи та письмові пояснення для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оцінюючи дії платника податку та прийняті за наслідком їх вчинення рішення відповідача, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 14 Порядку N 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є також вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як видно із п. 15 Порядку від 21.02.2018 № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку від 21.02.2018 № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як уже наголошувалось судом вище, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, в рішеннях № 1326581/42760049 та № 1326582/42760049 від 11.11.2019 року такою підставою вказано: " договорів, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформленні повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків".

Так, суд зазначає, що в шаблоні рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у графі " договорів, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформленні повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків", однак згідно матеріалів справи, позивачем надано усі необхідні документи, в тому числі договора, накладні, банківську виписку з особового рахунку позивача, платіжне доручення.

Тобто, комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області формально визначено підстави для прийняття оскаржуваних рішень та не наведено конкретної інформації з приводу документів, які не надані позивачем, проте є необхідними для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної

Водночас, з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій. Тобто фактично всі документи, які були наявні у позивача на підтвердження вказаної господарської операції.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку від 21.02.2018 № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п. 22 Порядку від 21.02.2018 № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 24 Порядку від 21.02.2018 № 117, таке рішення приймається комісією центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Із досліджених копій документів, що надіслані позивачем з письмовими пояснення суд встановив, що за формальними критеріями такі документи в повному обсязі відображають господарську операцію ФГ Господар Лану із ТОВ Плюс Гурман з приводу поставки товару, а тому є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування ФГ Господар Лану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні/розрахунок коригування ФГ Господар Лану в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку від 21.02.18 № 117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Враховуючи, що ДПС України розпочала виконання функцій і повноважень ДФС України, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України вчинити необхідні дії шляхом реєстрації податкових накладних №1 від 17.10.2019 року та №2 від 18.10.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3842 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС у Вінницькій області, оскільки саме Комісією регіонального рівня прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Реєстрі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1326581/42760049 від 11.11.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.10.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 17.10.2019 року Фермерського господарства Господар Лану в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області № 1326582/42760049 від 11.11.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 18.10.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 18.10.2019 року Фермерського господарства Господар Лану в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Стягнути на користь Фермерського господарства Господар Лану сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство Господар Лану (вул. Вишнева, 4, м. Шаргород, Вінницька область, код ЄДРПОУ 42760049)

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 4314245)

Рішення в повному обсязі складено: 24.02.2020 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна