Рішення

від 17.02.2020 по справі 260/53/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2020 року м. Ужгород№ 260/53/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю..

за участі:

секретаря судового засідання - Завидняк А.В.,

представника позивача - Фалеса Р.С.,

представника відповідача - Олійника Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюко Берегово" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - позивач, Управління Держпраці) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюко Берегово" (далі - відповідач, ТзОВ Ньюко Берегово"), в якій просить: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюко Берегово" (90202, Закарпатська область, м.Берегово, вул.Сільвої, буд.1), шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію:

- повітрозбірника SIAR, 2006 року, заводський номер 00746;

- повітрозбірника SERBATO AVTOGLAVI, 2012 року, заводський №1648305;

- автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE 115-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- електронавантажувача STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення планової перевірки у період з 04.12.2019 по 10.12.2019 року, посадовими особами Управління Держпраці було виявлено 19 порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. 5 виявлених порушень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які зазначені в Акті перевірки суб`єкта господарювання (№ з/п:8,9,10,11,13) створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що являється підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю НЬЮКО БЕРЕГОВО шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію повітрозбірника SIAR, 2006 року, заводський номер 00746, повітрозбірника SERBATO AVTOGLAV1, 2012 року, заводський №1648305, автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE 115-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_3 та електронавантажувача STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_4 .

Враховуючи зазначене, у зв`язку з виникнення умов, за яких експлуатація повітрозбірника SIAR 2006 року, заводський номер 00746; повітрозбірника SERBATO AVTOGLAVI, 2012 року, заводський №1648305; автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE 115-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_3 та електронавантажувача STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_4 створює загрозу життю та здоров`ю людей, є передбачені Законом підстави для негайного зупинення експлуатації зазначеного обладнання та машин підвищеної небезпеки.

Ухвалою суду від 03 січня 2020 року відкрито провадження по справі, вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу строк для надати відзиву на позовну заяву, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами позивача та заперечує проти задоволення адміністративного позову. Зокрема зазначив, що відповідач не здійснює експлуатацію вказаних у акті перевірки повітрозабірників, на нього Правила №333 не поширюються, і, відповідно він не зобов`язаний здійснювати технічний огляд (внутрішній огляд) повітрозабірника SIAR 2006 року, заводський номер 00746; повітрозбірника SERBATO AVTOGLAVI, 2012 року, заводський №1648305. Крім того, просив суд врахувати, що починаючи з кінця вересня 2019 року виробничі процеси на підприємстві фактично зупинені, експлуатація обладнання також зупинена, а це в свою чергу означає відсутність на даний час будь-якої загрози життю і здоров`ю людей. При цьому відповідач вказав, що факт зупинки виробництва підтверджується і актом перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 10.12.2019 №06/06-27, у якому вказано, що з 27 вересня 2019 року основні цехи по випуску продукції не працюють.

У судовому засіданні 17.02.2020 року представник позивача вказали, що відповідачем на даний момент не усунено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, встановлених в акті перевірки. Просив суд вимоги заявленого позову задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що вимоги заявленого позову є безпідставними та таким, що задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з питань праці від 29.11.2011 за № 126 та направлення від 18.11.2019 за № 943 у період з 04.12.2019 по 10.12.2019 посадовими особами Управління Держпраці проведено планову перевірку ТзОВ Ньюко Берегово м.Берегово, вул.Сільової, буд.1 на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (а.с.а.с.14, 18).

Під час проведення планової перевірки ТзОВ Ньюко Берегово посадовими особами Управління Держпраці було виявлено 19 порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, 5 з яких (8,9,10,11,13) створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.12.2019 за № 06-06-27 та приписи від 10 грудня 2019 № 06-06-27 (а.с.а.с.19-23).

Наявність зазначених вище порушень зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Відповідач, у свою чергу, вказує, що названі порушення не створюють загрози життю та здоров`ю людей.

Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу з питань праці України, затвердженого Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року N 96, Державна служба з питань праці Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Пунктом 3 Положення про Державну службу з питань праці України, основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу з питань праці України, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Державна політика в галузі охорони праці визначена статтею 4 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 року № 2694-XII (далі - Закон України № 2694-XII), якою визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про охорону праці", державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням

Згідно ст. 38 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за яким законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно положень пункту 4 Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в і безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:

- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

- монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;

- виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів;

- організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони . навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за:

- факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність та виконання яких можуть шкодити здоров`ю працівників;

- виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань;

- дотриманням вимог санітарних норм та правил;

- своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров`я працівників;

- наявністю обов`язкових медичних оглядів працівників.

Здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об`єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом (ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, суд приходить до висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Судовим розглядом встановлено, що актом перевірки встановлено порушення статтей 13, 21 Закону України Про охорону праці .

Відповідно до статті 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов`язаний забезпечити належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 6 глави 1 Розділу VIII НПАОП 0.00-1.81-18 Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском , для проведення технічного огляду обладнання під тиском повинно бути зупинено не пізніше терміну, зазначеного в технічній документації. Технічний огляд обладнання під тиском складається із зовнішнього, внутрішнього оглядів та гідростатичного випробування. Зовнішні і внутрішні огляди мають за мету: при первинному огляді перевірити, що обладнання під тиском встановлене і обладнане відповідно до цих Правил, а також, що обладнання під тиском і його агрегати не мають пошкоджень; при періодичних і позачергових оглядах встановити справність обладнання під тиском і можливість його подальшої роботи. Гідростатичне випробування має за мету перевірку міцності елементів обладнання під тиском і щільності з`єднань.

Відповідно до п. 22 глави 1 Розділу VIII НПАОП 0.00-1.81-18 Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском , періодичний технічний огляд обладнання під тиском (за винятком трубопроводів пари та гарячої води) проводиться у строки, визначені експлуатаційними документами виробника, але не рідше: 1) одного разу на 4 роки - зовнішній і внутрішній огляди; 2) одного разу на 8 років - гідростатичне випробування.

Відповідно до п.5 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 року №687, технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування проводять атестовані в установленому порядку фахівці спеціалізованої, експертної та уповноваженої організації, які безпосередньо не беруть участі у проектуванні, виготовленні, постачанні, придбанні, володінні, користуванні, монтажі, налагоджуванні, технічному обслуговуванні, ремонті, модернізації, реконструкції чи заміні цього або аналогічного устаткування.

Відповідно до п. 36 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 року №687 після проведення експертного обстеження, технічного огляду фахівець експертної організації робить відповідний запис у паспорті устаткування (крана) про проведення і результати експертного обстеження, технічного огляду, дозволені параметри і строк експлуатації, скріплюючи його печаткою.

У технічному паспорті на повітрозбірник SIAR, 2006 року, заводський номер 00746 та в технічному паспорті па повітрозбірник SERBATO AVTOGLAVI, 2012 року, заводський №1648305 зазначено, що ці повітрозбірники проходили технічний огляд (внутрішній огляд) 06.05.2014 року. В технічному паспорті експерт зазначив, що наступний технічний огляд (внутрішній огляд) зазначеним повітрозбірникам слід було провести 06.05.2016 року, чого позивач не зробив (а.с.26-27).

Отже, справність технічного стану вказаного устаткування не підтверджена, а тому подальша їх експлуатація створює загрозу життю та здоров`ю людей, а оскільки такі устаткування знаходяться у приміщенні яке використовується відповідачем, то їх експлуатацію слід зупинити.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України Про охорону праці , роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Згідно з п. 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року №1107, Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки (ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (додаток 2 до цього Порядку) видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Відповідач не отримав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки (ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки): автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE 115-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_3 та електронавантажувача STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_4 , чим порушив вимоги ст. 21 Закону України Про охорону праці , пункт 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року N91107 (із змінами).

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність обов`язку отримання дозволу на виконання робіт щодо автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE 115-450DZ в силу того, що відповідач не здійснює ремонт та технічне обслуговування вказаних навантажувачів, а таке на підставі договору сервісного обслуговування вказаного устаткування здійснює ТОВ ЮНГХАЙНРІХ ЛІФТ ТРАК , оскільки укладення вказаного договору не позбавляє обов`язку суб`єкта господарюванню на отримання дозвілу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE 115-450DZ, а також обов`язок отримання дозволу на здійснення ремонту та технічного обслуговування вказаних навантажувачів лежить на виконавцеві, а доказів наявності таких дозволів відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України Про охорону праці , роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Одержання дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не вимагається у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Автонавантажувач вилковий Jungheinrich TEG 316 GE 115-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_3 та електронавантажувач STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_4 зареєстровані в Управлінні Держпраці у Закарпатській області, а отже отримання Дозволу на експлуатацію цих машин не вимагається.

Але, згідно з п. 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.201 1 року №1 107, виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначене в додатку 7 (технологічні транспортні засоби), здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Декларація за формою згідно з додатком 8 подається суб`єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою):

- у паперовій формі особисто або поштовим відправленням - адміністратору;

- в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, - дозвільному органу за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, за місцем провадження діяльності чи місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідач не подав декларацію відповідності матеріально- технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці під час експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE 115- 450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_3 тa електронавантажувача STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_4 , чим порушив вимоги пункту 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року МІ 107 (із змінами).

Відповідно до п. 5. Розділу V НПАОП 0.00-1.83-18 Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів , за потреби відновлення втраченого, зіпсованого чи на заміну непридатному для використання журналу нагляду (паспорта) навантажувача, що перебував в експлуатації, суб`єкт господарювання має забезпечити отримання дубліката журналу нагляду або паспорта від виробника чи складання нового журналу нагляду, який має містити такі дані: зокрема - відомості про результати обов`язкового технічного контролю (технічного огляду), експертного обстеження із зазначенням дати, результатів і терміну проведення наступного обов`язкового технічного контролю (технічного огляду), експертного обстеження.

Дане порушення створює загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки без наявного технічного паспорта неможливо встановити, чи проведено електронавантажувачу експертне обстеження, технічний огляд, та чи являється він технічно справним та придатним до подальшої експлуатації.

Так, електронавантажувач STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_4 не укомплектований журналом нагляду (паспортом) навантажувача, чим порушено вимоги cт. 13 Закону України Про охорону праці та п. 5. Розділу V НПАОП 0.00-1.83-18 Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів .

Відповідач зазначив, що відсутність вказаного журналу не створює загрози життю та здоров`ю людей та додатково на підтвердження стравності електронавантажувача STILL R20-20P, 2001 надає суду акт державного технічного огляду технологічних транспортних засобів та талон проходження технічного огляду від 06.06.2019 (а.с.а.с.73-74). Водночас суд зауважує, про порушення cт. 13 Закону України Про охорону праці та п. 5. Розділу V НПАОП 0.00-1.83-18 Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів у зв`язку з відсутністю журнала нагляду (паспортом) навантажувача

Автонавантажувачу вилковому Jungheinrich TEG 316 GE I15-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_3 та електронавантажувачу STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_4 відповідачем не проведено експертне обстеження після досягнення ними граничного строку експлуатації, чим порушено вимоги ст.13 Закону України Про охорону праці та п. 5 Розділу VНПАОП 0.00-1.83- 18 Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів .

Дане порушення створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до статті 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов`язаний забезпечити належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.

Відповідно до п. 7. Розділу V НПАОГІ 0.00-1.83-18 Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів , у разі досягнення навантажувачем призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або закінчення продовжуваного строку безпечної експлуатації навантажувачі підлягають експертному обстеженню.

Відповідно до п. 21 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 р. №687, експертне обстеження устаткування проводиться у разі: зокрема, - закінчення граничного строку експлуатації;

Відповідно до п. 2 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 р. №687, експертне обстеження (технічне діагностування) - комплекс робіт з визначення технічного стану, умов і строку подальшої безпечної експлуатації устаткування з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації (далі - експертне обстеження)

Відповідно до п.5 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 року №687, технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування проводять атестовані в установленому порядку фахівці спеціалізованої, експертної та уповноваженої організації, які безпосередньо не беруть участі у проектуванні, виготовленні, постачанні, придбанні, володінні, користуванні, монтажі, налагоджуванні, технічному обслуговуванні, ремонті, модернізації, реконструкції чи заміні цього або аналогічного устаткування.

Відповідно до п. 36 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 року №687 після проведення експертного обстеження, технічного огляду фахівець експертної організації робить відповідний запис у паспорті устаткування про проведення і результати експертного обстеження, технічного огляду, дозволені параметри і строк експлуатації, скріплюючи його печаткою.

У паспорті автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE II5-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_3 відсутній запис експерта про проходження автонавантажувачем експертного обстеження.

Висновки експертизи, які б також підтверджували проведення цим навантажувачам експертного обстеження, у відповідача відсутні.

У відповідача також відсутня інша експлуатаційна документація на ці навантажувачі, з яких можна було б встановити граничні строки експлуатації та дату введення в експлуатацію вищезгаданих навантажувачів.

Відповідно до п. 8. Розділу V НПАОП 0.00-1.83-18 Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів , якщо дата прийняття в експлуатацію невідома, призначений строк служби (граничний строк експлуатації) навантажувача обчислюється, починаючи з дати його виготовлення, а коли неможливо встановити дату виготовлення, вважається, що навантажувач досяг призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) і має бути проведено експертне обстеження.

За відсутності в експлуатаційних документах відомостей про строк служби навантажувачів призначений строк служби (граничний строк експлуатації) визначається так:

- для електронавантажувачів вантажопідіймальністю до 5,0 тонн - 8 років;

- для автонавантажувачів вантажопідіймальністю до 6,3 тонн - 10 років;

- для автонавантажувачів вантажопідіймальністю від 6,3 тонн до 12,5 тонн - 12 років.

У зв`язку з відсутністю у відповідача експлуатаційної документації на навантажувачі, з якої можна було встановити граничні строки їх експлуатації, граничний строк експлуатації навантажувачів встановлюється відповідно до п. 8. Розділу V НПАОП 0.00-1.83-18 Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів .

Згідно з п. 8. Розділу V НПАОП 0.00-1.83-18 Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів , граничний строк експлуатації:

- електронавантажувача STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_5 - становить 8 років;

- автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE 115-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_3 - становить 10 років.

Отже, граничний строк експлуатації електронавантажувача STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_5 - закінчився в 2008 році, а граничний строк експлуатації автонавантажувача вилкового Jungheinrich ТЕС 316 GE 115-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_3 - закінчився в 2016 році.

Відповідно до абз. 1 п. 22 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 року №687, у разі досягнення граничного строку експлуатації роботодавець припиняє подальшу експлуатацію устаткування до проведення експертного обстеження.

Тому подальша експлуатація вищевказаних навантажувачів створює загрозу житію та здоровлю людей.

В Акті перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 10.12.2019 року за №06/06-27 також зазначено, що у зв`язку з виявленими порушеннями, було попереджено директора ТОВ НЬЮКО БЕРЕГОВО про необхідність негайного зупинення робіт - експлуатації: повітрозбірника SIAR, 2006 року, заводський номер 00746; повітрозбірника SERBATO AVTOGLAVI, 2012 року, заводський №1648305; автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE 115-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_3 та електронавантажувача STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_4 .

Відповідно до ч. З ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 4 Закону України Про охорону праці визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі актів, складених за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, робіт, надання послуг суб`єктам господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

В ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів на спростування факту виявлених порушень та належних і допустимих доказів усунення всіх виявлених порушень.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Недотримання правил у сфері охорони праці може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють на ТзОВ Ньюко Берегово .

Посилання відповідача на те, що виявлені порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей - суд не приймає до уваги, оскільки суд оцінює лише наявні у справі докази, з урахуванням їх достовірності на належності та не може надавати оцінку доводам відповідача.

Суд зазначає, що стороною відповідача не надано достатніх доказів на підтвердження того, що вищезазначені порушення усунуто, та обладнання й устаткування працюють у відповідності та з дотримання виробничих стандартів без створення загрози життю та здоров`ю робітників.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 р. по справі № 826/13896/16.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

Згідно ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Розглядаючи дану справу суд зазначає, що відповідачем вказано про вжиття деяких заходів по усуненню порушень виявлених позивачем, на підтвердження чого надано суду докази, які містяться у справі та досліджені судом.

Разом з тим, суд акцентує увагу, що належним, допустимим та достатнім доказом зазначеного є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства, зокрема, з охорони праці та промислової безпеки, санітарного законодавства з розділу гігієни праці тощо.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТзОВ Ньюко Берегово (90202, Закарпатська область, м.Берегово, вул.Сільвої, буд.1, код ЄДРПОУ 35055755), до повного усунення порушень, шляхом зупинення експлуатації: повітрозбірника SIAR, 2006 року, заводський номер 00746; повітрозбірника SERBATO AVTOGLAVI, 2012 року, заводський №1648305; автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE 115-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_1 ; електронавантажувача STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі

Судові витрати відповідно до приписів ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюко Берегово" (90202, Закарпатська область, м.Берегово, вул.Сільвої, буд.1, код ЄДРПОУ 35055755) про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюко Берегово" (90202, Закарпатська область, м.Берегово, вул.Сільвої, буд.1, код ЄДРПОУ 35055755) шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію:

- повітрозбірника SIAR, 2006 року, заводський номер 00746;

- повітрозбірника SERBATO AVTOGLAVI, 2012 року, заводський №1648305;

- автонавантажувача вилкового Jungheinrich TEG 316 GE 115-450DZ, 2007 року, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- електронавантажувача STILL R20-20P, 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 24.02.2020 року.

СуддяЮ.Ю.Дору