Ухвала

від 18.02.2020 по справі 440/107/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

18 лютого 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/107/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Солтис О.О.,

представника позивача - Малофєєва А.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про:

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №12592-СГ від 06 грудня 2019 року;

- зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Озерянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, розмір земельної ділянки 33,46 га, кадастровий номер 5321885100:00:003:0276, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства у користування ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/107/20, вирішено розглядати справу за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року витребувано докази та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11:30 18 лютого 2020 року.

Частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункту 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановлений законом".

Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін "суб`єкт владних повноважень" означає: орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відносяться ті справи, які виникають зі спорів в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів в порядку цивільного судочинства.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частинами 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Земельний кодекс України (далі - ЗК України) є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Так, відповідно до частин 2, 3 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У ході підготовчого засідання судом встановлено, що 22.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Озерянської сільської ради Кобиляцького району Полтавської області площею 33,4600 га, кадастровий номер 5321885100:00:003:0276 та передачу зазначеної земельної ділянки у користування гр. ОСОБА_1 на умовах оренди терміном на 7 років з визначенням орендної плати (щорічної) в розмірі 12 відсотків на рік /а.с. 149/.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №12592-СГ від 06 грудня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої на території Озерянської сільської ради Кобиляцького району Полтавської області, розмір земельної ділянки 33,4600 га, кадастровий номер 5321885100:00:003:0276 та наданні цієї ділянки в оренду з таких підстав: формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. На Публічній кадастровій карті України відомості про земельну ділянку з кадастровий номером 5321885100:00:003:0276 відсутні /а.с. 16/.

Позивач не погодився з вказаним наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №12592-СГ від 06 грудня 2019 року та звернувся до суду з даним позовом з метою захисту свого права на отримання у користування земельної ділянки, на яку позивачем було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування /а.с. 17-119/.

Разом з тим, відповідачем повідомлено, що згідно з відомостями Публічної кадастрової карти земельна ділянка кадастровий номер 5321885100:00:003:0276 перенесена 15.11.2019 до архівного шару внаслідок її поділу, в її межах сформовано 15 земельних ділянок, переданих у приватну власність громадянам:

- 5321885100:00:003:0287 - ОСОБА_2 ;

- 5321885100 :00:003:0279 - ОСОБА_3 ;

- 5321885100 :00:003:0284 - ОСОБА_4 ;

- 5321885100 :00:003:0294 - ОСОБА_5 ;

- 5321885100 :00:003:0288 - ОСОБА_6 ;

- 5321885100 :00:003:0283 - ОСОБА_7 ;

- 5321885100 :00:003:0290 - ОСОБА_8 ;

- 5321885100 :00:003:0285 - ОСОБА_9 ;

- 5321885100 :00:003:0278 - ОСОБА_10 ;

- 5321885100 :00:003:0289 - ОСОБА_11 ;

- 5321885100 :00:003:0286 - ОСОБА_12 ;

- 5321885100 :00:003:0291 - ОСОБА_13 ;

- 5321885100 :00:003:0282 - ОСОБА_14 ;

- 5321885100 :00:003:0295 - ОСОБА_15 ;

- 5321885100 :00:003:0296 - ОСОБА_16 .

Копії наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження документів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність наявні у матеріалах справи /а.с. 155, 160, 165, 170, 175, 180, 185, 190, 195, 200, 205, 210, 215, 220, 225/.

Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованими 18.02.2020 підтверджено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки з зазначеними вище кадастровими номерами за третіми особами.

Вказана обставина виключає розгляд даної справи у порядку адміністративного судочинства України, оскільки фактично позивачем оспорюється цивільне речове право інших осіб, що виникло внаслідок та після реалізації рішень суб`єкта владних повноважень про передачу земельних ділянок у власність іншим особам, які розташовані у межах земельної ділянки, право користування на яку позивач бажає отримати та з метою захисту цього права звернувся до суду з позовом у даній справі.

Так, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 ЗК України, відповідно до частини 11 якої рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Суд наголошує, що інші особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 набули право приватної власності на земельні ділянки, які розташованої у межах земельної ділянки з кадастровим номером 5321885100:00:003:0276, що перенесена 15.11.2019 до архівного шару внаслідок її поділу, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.02.2020 /а.с. 228-242/.

Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка була висловлена в постанові від 11.11.2014 по справі №21-493а14, у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною особою чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративного суду, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватись в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також захисту приватного інтересу позивача.

Пунктом 2 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі №440/107/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з приписами частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №440/107/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст ухвали складено 24 лютого 2020 року.

Суддя С.С. Сич