Рішення

від 17.02.2020 по справі 520/12281/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 р. Справа № 520/12281/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Куриленко Н.В.,

за участі представника позивача - Дронь П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Харківська міська охорона" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, приватне підприємство "Харківська міська охорона", з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0043315805 від 08.07.2019 року, яке прийнято Головним управлінням ДФС у Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що прийняте Головним управлінням ДФС у Харківської області податкове повідомлення - рішення № 0043315805 від 08.07.2019 року є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20.11.2019 року відкрито спрощене провадження по справі. Призначено судове засідання. Запропоновано відповідачу у встановлений судом строк надати до суду відзив на позов.

До канцелярії суду представником Головного управління ДФС у Харківської області надано відзив на позов (а.с. 39 - 40), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або прямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за якими винні бути погашені податкові зобов`язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку відповідного району, а отже не погаситься сума податкового зобов`язання платника податків. В результаті дослідження податковим органом наданих позивачем платіжних доручень встановлено, що розрахунковий рахунок, вказаних платіжних дорученнях, на який нібито здійснювались перерахування, не відповідає розрахунковому рахунку відповідного контролюючого органу, на реєстрації якого знаходився платник податку. Таким чином, на думку податкового органу, з підстав, викладених у відзиві на позов, позовні вимоги позивача є безпідставними та помилковими, тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 162 КАС України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права (п.5 ч.2 ст. 162 КАС України).

Суд зауважує, що доводи відзиву на позов жодним чином не відносяться до розгляду даної справи, оскільки містять посилання на ненадходження коштів в рахунок погашення податкового зобов`язання з підстав неправильного заповнення платником податків реквізитів платіжних документів. Тоді як в позовній заяві мова йде про наявність на рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ достатніх коштів для перерахування податковим органом з такого рахунку в рахунок погашення податку, що свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача оскаржуваним рішенням штрафу.

За таких підстав, відзив на позов містить заперечення без врахування наведених позивачем в позовній заяві обставин, незважаючи на що, представник відповідача у відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.02.2020 року., занесеною до протоколу судового засідання, замінено неналежного відповідача - ГУ ДФС у Харківській області на належного - ГУ ДПС у Харківській області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи та вимог позовної заяви, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України.

Суд заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно інформаційних баз ІТС "Податковий блок", позивач - приватне підприємство "Харківська міська охорона" (код ЄДРПОУ 39455269, адреса: 61071, м. Харків, Гімназійна набережна, 16), 01.07.2017 року зареєстрований в якості платника ПДВ.

У відношенні позивача ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку з питання дотримання термінів сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість за серпень 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22.05.2019 року № 1871/20-40-58-05-10/39455269.

У висновках акту перевірки зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язання з податку на додану вартість ПП "ХМО" по податковій звітності за звітний період липень 2017 року, чим порушено п. 57.1 статті 57, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі мінами та доповненнями Відповідальність платника передбачена абзацом другим пункту 126.1 статті 126 розділу II Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0043315805 від 08.07.2019 року, яким у зв`язку із порушенням строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ (затримка на 28 календарних днів сплати грошового зобов`язання з ПДВ за період липень 2017 року у сумі 19 511,00 грн.) застосовано штраф 10% від суми ПДВ, що складає 1 951,10 грн. (а.с. 12).

Позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення № 0043315805 від 08.07.2019 року в адміністративному порядку шляхом направлення до ДФС України скарги, яку рішенням ДФС України від 11.10.2019 року № 5267/6/99-00-08-05-05 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 15 - 19).

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням № 0043315805 від 08.07.2019 року Головного управління ДФС у Харківській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

З 01.07.2017 року позивач зареєстрований платником ПДВ.

Відповідно до п.200.1 та 200.2 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Аналогічні приписи містяться в п.20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16 жовтня 2014 р. № 569.

Відповідно до положень пунктів 200-1.1 та 200-1.2 статті 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Згідно пунктів 200-1.4 та 200-1.5 статті 200-1, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Виходячи зі змісту положень статті 200-1 ПК України слід зробити висновок, що податковим законодавством встановлений обов`язок платника податку своєчасно зараховувати на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти у сумі, що дорівнює сумі податкового зобов`язання.

Отже, обов`язок з перерахування податку з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до бюджету покладений на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (ДФС України), та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського/ обслуговування бюджетних коштів (казначейство України).

Відповідно до п.203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

18.08.2017 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за липень 2017 року № 9166483537, в якій самостійно визначено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 19 511,00 грн. (а.с. 24 - 25).

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст. 203 ПК України).

Отже, строк сплати податкового зобов`язання з ПДВ за липень 2017 року встановлено до 30.08.2017 року включно.

Як свідчить витяг щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування в ЄДРНП від 29.08.2017 року, зроблений з системи електронного адміністрування ПДВ № 29290, на момент подачі позивачем декларації з ПДВ на електронному рахунку підприємства знаходилось достатньо коштів, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 28).

Крім того, у липні та серпні 2017 року з поточного рахунку позивача на його рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість також було перераховано кошти: 4 950,00 грн. згідно платіжного доручення № 412 від 27.07.2017 року, 9 200,00 грн. згідно платіжного доручення № 413 від 28.07.2017 року, 5 400,00 грн. згідно платіжного доручення № 430 від 19.08.2017 року (а.с. 21 - 23).

Таким чином, станом на 29.08.2017 року на електронному рахунку підприємства знаходилось достатньо коштів, необхідних для сплати податкового зобов`язання з ПДВ за липень 2017 року, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов`язань зі сплати податку на додану вартість за липень 2017 року.

Проте, задекларована сума ПДВ за липень 2017 року у сумі 19 511,00 грн. була списана податковим органом з електронного рахунку підприємства лише 27.09.2017 року, що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку та про що зазначено в акті камеральної перевірки від 22.05.2019 року № 1871/20-40-58-05-10/39455269, що слугувало підставою для винесення оскаржуваного ППР та застосування до платника податків згідно ст. 126 ПК України штрафу 1 951,10 грн. (10% від суми ПДВ 19 511,00 грн.).

З яких причин податковий орган невчасно здійснив списання коштів з рахунку позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в рахунок погашення задекларованої суми ПДВ за липень 2017 року (19 511,00 грн.), тоді як останнім днем такого списання є 30.08.2017 року, у відзиві на позов не зазначено.

Враховуючи, що перерахування ПДВ за липень 2017 року відбулося з рахунку підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість з вини податкового органу лише 27.09.2017 року, тоді як останнім днем такого списання є 30.08.2017 року, тобто погашення ПДВ за липень 2017 року відбулося із затримкою 28 днів, винні дії підприємства у цьому відсутні, отже ГУ ДФС у Харківській області протиправно застосував до підприємства штраф у розмірі 1 951,10 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0043315805 від 08.07.2019 року, яке прийнято Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснюється у відповідності до ч.1 ст. 139 КАС України.

В заявленому в судовому засіданні клопотанні представник позивача просив суд відшкодувати понесені позивачем витрати на правничу допомогу при розгляді даної справи у розмірі 20 000,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь приватного підприємства "Харківська міська охорона" витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Згідно частини 1 та 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Між ПП "Харківська міська охорона" (Клієнт) та ФО-П ОСОБА_1 (Адвокат) 01 липня 2019 року укладено договір № 5 про надання юридичних послуг (правової допомоги), за мовами якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно доручення (додаток № 1 від 01 листопада 2019 року до договору), Сторонами договору досягнута домовленість про договірну ціну за надання послуг за договором, яка становить 10 000,00 грн. за подання позовної заяви; 10 000,00 грн. за представництво в суді першої інстанції.

Оплата за надані послуги здійснюється клієнтом на підставі актів приймання - передачі послуг.

Згідно копії акту наданих послуг від 18.12.2019 року, адвокатом були надані послуги на суму 43 500,00 грн. (10 000,00 грн. за підготовку та подання позовної заяви по справі № 520/12281/19; 10 000,00 грн. представництво в суді по вказаній справі; 3 500,00 грн. надання консультацій з господарської діяльності; 4 000,00 грн. підготовка договорів; 16 000,00 грн. підготовка тендерних пропозицій).

Платіжним дорученням № 1549 від 19 грудня 2019 підтверджено сплату підприємством на рахунок адвоката Дронь П.В. суми коштів 43 500,00 грн. (сплата за юридичні послуги згідно договору № 5 від 01.07.2019).

Так, відповідно до положень статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI встановлює, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Проте, позивачем не надано до суду детального розрахунку витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт (надання адвокатських послуг) в межах даної справи.

Крім того, в акті наданих послуг від 18.12.2019 року при визначенні наданих послуг та їх загальної вартості не зазначено порядку обчислення гонорару адвоката, погодинної ставки гонорару адвоката, скільки витрачено ним часу на надання тієї чи іншої послуги в межах даної справи.

Додаткових документів з такими відомостями представником позивача також не надано до суду.

Відсутність такого розрахунку витрат на правничу допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "Харківська міська охорона" (код ЄДРПОУ 39455269, адреса: 61071, м. Харків, Гімназійна набережна, 16) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0043315805 від 08.07.2019 року, яке прийнято Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Стягнути на користь приватного підприємства "Харківська міська охорона" (код ЄДРПОУ 39455269) судові витрати в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2020 року.

Суддя О.В.Шевченко