Рішення

від 11.02.2020 по справі 520/10789/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, код

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 лютого 2020 р. № 520/10789/19 Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Шляхової О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

представника позивача -Помазуновського С.В.

представника відповідача - Саблукова Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "ЕЛЕКТРОМАШСТАН" (вул. Гагаріна, буд. 122/4,м. Південне, Харківський район, Харківська область,62461, код 35857537) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "ЕЛЕКТРОМАШСТАН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.10.2019 року №000000020507, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на суму 343308,75 грн. та №00000030507, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 601990,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі висновків акту перевірки. Позивач вважає, що висновки контролюючого органу є протиправними, оскільки на підтвердження виникнення заборгованості, яка виникла на час проведення перевірки по спірним операціям було були надані первинні документи по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_1 , погодження про продовження термінів розрахунків, а також що за даними бухгалтерського обліку заборгованість по підприємству обліковується дебіторська заборгованість ПП ММА у вигляді передоплати згідно виставленого рахунку за товари, які на час проведення перевірки товари не отримані. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання. (т.1 а.с.2-3).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 05.11.2019 року від уповноваженого представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно зі змістом якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію обставинами встановленими в ході проведення перевірки позивача. (т.1 а.с.82-85).

З боку представників позивача до Харківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив.

Представником позивача через канцелярію суду 06.12.2019 року було подано клопотання про призначення судової експертизи .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 року було продовжено підготовче провадження у зв`язку з витребуванням додаткових доказів по справі від відповідача по справі. Та призначено розгляд справи на 09.01.2020 року

Ухвалою суду від 09.01.2020 було закрито підготовче провадження по адміністративній справі, розгляд справи по суті призначено на 11.02.2020 року. Та у задоволені клопотання щодо проведення судово-економічної експертизи відмовлено.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовну заяву, просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові та наявні матеріали справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводів наданих суду відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ МЗ ЕЛЕКТРОМАШСТАН податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019.

Результати перевірки відображені в акті ГУ ДПС у Харківській області від 22.08.2019 року № 2861/20-40-14-03-06/35857537 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ МЗ ЕЛЕКТРОМАШСТАН податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019. (надалі за текстом - акт від 22.08.2019 року № 2861/20-40-14-03-06/35857537).

За висновками акту від 22.08.2019 року № 2861/20-40-14-03-06/35857537встановлено порушення МЗ ЕЛЕКТРОМАШСТАН .

- п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (надалі за текстом ПК України), з урахуванням п. 3 П(С)БО № 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Мінфіну України від 07.02.2013 № 73 та зареєстрованого в Мінюсті 28.02.2013 за № 336/22868, п. 15 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Мінфіну України від 29 листопада 1999 р. № 290 та зареєстрованого в Мінюсті України 14 грудня 1999 р. за №860/4153, П(С)БО 10 Дебіторська заборгованість , затвердженого наказом Мінфіну України від 08.10.1999 № 237, п.5 П(С)БО №11 Зобов`язання , затвердженого наказом Мінфіну України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованого в Мінюсті України 11.02.2000 за №85/4306, занижено фінансовий результат до оподаткування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 року на загальну суму 2127804,47 грн., в тому числі за півріччя 2017 року у сумі 141565,14 грн. (2 квартал 2017 року- 141565,14 грн.), за 9 місяців 2017 року в сумі 286153,00 грн.(3 квартал 2017 року - 144588,48 грн.), за 2017 рік в сумі 74105,03 грн. (4 квартал 2017-456951,61 грн.), за 1 квартал 2018 року в сумі 200701,87, за півріччя 2018 року в сумі 782709,44 грн. (за 2 квартал 2018 року - 582007,57 грн.), за 1 квартал 2019 року у сумі 601990,00 грн. В результаті даних порушень занижено об`єкт оподаткування (р.04 Декларації) на загальну суму 2127804,47 грн., в тому числі за півріччя 2017 року у сумі 141565,14 грн. (2 квартал 2017 року- 141565,14 грн.), за 9 місяців 2017 року в сумі 286153,00 грн.(3 квартал 2017 року - 144588,48 грн.), за 2017 рік в сумі 74105,03 грн. (4 квартал 2017-456951,61 грн.), за 1 квартал 2018 року в сумі 200701,87, за півріччя 2018 року в сумі 782709,44 грн. (за 2 квартал 2018 року - 582007,57 грн.), за 1 квартал 2019 року у сумі 601990,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 274647,00 грн., в тому числі за 9 місяців 2017 року в сумі 51507,00 грн. (3 квартал 2017 року -51507,00 грн.), за 2017 рік в сумі 133759,00 грн. (4 квартал 2017 - 82252,00 грн.), за 1 квартал 2018 року в сумі 36127,00 грн. за півріччя 2018 року в сумі 140888,00 грн. (за 2 квартал2018 року -104761,00 грн.), та встановлено завищення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за період 1 квартал 2019 року у сумі 601990,00 грн. (завищення декларування суми збитків).

-п.44.1 ст. 44, пп. 14.1.36, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями підприємством, було завищено податковий кредит на загальну суму 130,33 грн., в тому числі за травень 2018 року - 130,33 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду (ряд. 21) 130,33 грн., в тому числі за травень 2018 року 130,33 грн.

- п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2 а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України встановлено неперерахування ТОВ МЗ ЕЛЕКТРОМАШСТАН утриманого податку на доходи фізичних осіб у встановлений законодавством термін в загальній сумі 18614,16 грн., в тому числі за грудень 2017 року в сумі 8235,18 грн., за січень 2018 року в сумі 10378,98 грн.

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , зі змінами та доповненнями, в частині не нарахування валютної виручки на території України по експортному контракту від 17.07.2016 року №17/07-2016 у сумі 19431,95 грн.

На підставі висновків акту від 22.08.2019 року № 2861/20-40-14-03-06/35857537 відносно позивача складені податкові повідомлення-рішення № 00000020507 від 02.10.2019 року форма Р про збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 343308,75 грн. та №00000030507 від 02.10.2019 року форма П про зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 601990,00 грн. прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Харківської області.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

По суті виявлених порушень суд зазначає, що підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття податкових повідомлень-рішень, стало не надання з боку позивача до перевірки будь-яких відповідних підтверджуючих документів щодо взаємовідносин з контрагентами: ФОП ОСОБА_1 та ПП ММА

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі за текстом Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 року в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

З урахуванням п. 2 ст. 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 року, до внесення змін Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 року в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (надалі за текстом Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

При цьому активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п. З П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності ).

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджене наказом Міністерства фінансів України 08.10.99 № 237.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 № 318.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 розділу ІІІ Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Враховуючи наведене податковий орган прийшов до висновку про порушення п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (надалі за текстом ПК України), з урахуванням п. 3 П(С)БО № 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Мінфіну України від 07.02.2013 № 73 та зареєстрованого в Мінюсті 28.02.2013 за № 336/22868, п. 15 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Мінфіну України від 29 листопада 1999 р. № 290 та зареєстрованого в Мінюсті України 14 грудня 1999 р. за №860/4153, П(С)БО10 Дебіторська заборгованість , затвердженого наказом Мінфіну України від 08.10.1999 № 237, п.5 П(С)БО№11 Зобов`язання , затвердженого наказом Мінфіну України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованого в Мінюсті України 11.02.2000 за №85/4306, занижено фінансовий результат до оподаткування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 року на загальну суму 2127804,47 грн., в тому числі за півріччя 2017 року у сумі 141565,14 грн. (2 квартал 2017 року- 141565,14 грн.), за 9 місяців 2017 року в сумі 286153,00 грн.(3 квартал 2017 року - 144588,48 грн.), за 2017 рік в сумі 74105,03 грн. (4 квартал 2017-456951,61 грн.), за 1 квартал 2018 року в сумі 200701,87, за півріччя 2018 року в сумі 782709,44 грн. (за 2 квартал 2018 року - 582007,57 грн.), за 1 квартал 2019 року у сумі 601990,00 грн. В результаті даних порушень занижено об`єкт оподаткування (р.04 Декларації) на загальну суму 2127804,47 грн., в тому числі за півріччя 2017 року у сумі 141565,14 грн. (2 квартал 2017 року- 141565,14 грн.), за 9 місяців 2017 року в сумі 286153,00 грн.(3 квартал 2017 року - 144588,48 грн.), за 2017 рік в сумі 74105,03 грн. (4 квартал 2017-456951,61 грн.), за 1 квартал 2018 року в сумі 200701,87, за півріччя 2018 року в сумі 782709,44 грн. (за 2 квартал 2018 року - 582007,57 грн.), за 1 квартал 2019 року у сумі 601990,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 274647,00 грн., в тому числі за 9 місяців 2017 року в сумі 51507,00 грн. (3 квартал 2017 року -51507,00 грн.), за 2017 рік в сумі 133759,00 грн. (4 квартал 2017 - 82252,00 грн.), за 1 квартал 2018 року в сумі 36127,00 грн. за півріччя 2018 року в сумі 140888,00 грн. (за 2 квартал2018 року -104761,00 грн.), та встановлено завищення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за період 1 квартал 2019 року у сумі 601990,00 грн. (завищення декларування суми збитків).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Статтею 44 ПК встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані: вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 ПК); забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 ПК).

Згідно з абз.1 п. 44.6 цієї статті визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. (абзац другий пункту 44.7 ПК України)

Разом з цим суд зазначає, що позивач частково не погодився з висновками акту перевірки від 22.08.2019 року № 2861/20-40-14-03-06/35857537.

Розгляд заперечень проведено 27.09.2019 року за адресою м. Харків, вул.. Благовіщенська, 30 бе участі платника податків.

В ході розгляду заперечень в частині встановлених порушень з податку на прибуток суб`єктом владних повноважень були враховані доводи та копії документів, які були надані платником податків.

Згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ТОВ МЗ`ЕЛЕКТРОМАШСТАН обліковується заборгованість по контрагентам, а саме ФОП ОСОБА_1 та ПП ММА

Згідно наданих документів встановлено, що заборгованість у загальній сумі 601990,00 грн. за період 01.04.2016 по 31.03.2019 року не погашена. До перевірки документи, щодо фактичних обставин виникнення заборгованості не надавались.

Також підприємством не надано інформації та/або документального підтвердження, щодо здійснених відповідних заходів або дій для погашення заборгованості у сумі 601990,00 грн., в тому числі 1 квартал 2019 року.

Також підприємством не надано документального підтвердження щодо здійснення контрагентами дій (позовні заяви до судових органів або інші заходи), направлених на стягнення заборгованості, та або документального підтвердження визнання боржником свого боргу в межах терміну позовної давності, що свідчить про відсутність переривання перебігу позовної давності.

Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації та визнати факт не підтвердження документально діяльності позивача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОМАШСТАН" (код ЄДРПОУ 35857537, 62461, Харківська обл.., Харківський р-н, вул. Гагаріна, буд. 122/4) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень- рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 лютого 2020 року.

Суддя О.М. Шляхова