Рішення

від 20.02.2020 по справі 520/13812/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 р. № 520/13812/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Рубіної Я.О.,

представника позивача - Шепило Н.В.,

представника відповідача - Саблукова Д.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/13812/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солком 555" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000011054 від 23.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 2921/20-40-14-05-07/35477509 від 27.08.2019.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законним. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Солком 555", результати якої оформлені актом № 2921/20-40-14-05-07/35477509 від 27.08.2019.

Вказаним актом зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: пп. "а" п. 198.1, п.198.2, абзаців 1 та 2 пп. 198.3 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 ПК України, п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016(в редакції наказу Міністерства фінансів України № 381 від 23.03.2018), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за № 159/28289 від 29.01.2016, вищевказані порушення призвели до заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 60081,00 грн, у тому числі: за вересень 2017 року на суму 15409,00 грн; жовтень 2017 року на суму 17712,00 грн; листопад 2017 року на суму 26960,00 грн.

На підставі акту № 2921/20-40-14-05-07/35477509 від 27.08.2019 Головним управлінням ДПС у Харківській області 20.09.2019 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000011054, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 60081,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 30040,50 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає наступне.

16.10.2017 між ТОВ "Солком 555" (покупець) та ТОВ "ІНКОМГЛОБАЛ АЛЬЯНС" (постачальник) укладено договір поставки, відповідно до якого постачальник бере на себе зобов`язання за письмовим замовленням покупця поставити продукцію, а покупець - прийняти продукцію належної якості та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього. Виконання вказаного підтверджується наступними документами: специфікацією № 1 від 16.10.2017 на поставку товару: тачки двоколісної Forte садово - будівельної WВ6418-1S, візку складського, мішка п/п 60*90, вкладишу п/е 90*90 на суму 53760,00 грн; видатковою накладною № ВН-0000055 від 16.10.2017 на суму 53760,00 грн; податковою накладною № 34 від 16.10.2017, товарно - транспортною накладною № б/н від 16.10.2017.

01.09.2017 між ТОВ "Солком 555" (замовник) та ТОВ "ЦЕНТР ВЕЛИКИХ БІЗНЕС ПОСЛУГ" (виконавць) укладено договір з організації експертного дослідження про надання експертних висновків з наступних питань: протокол випробування на хімічну стійкість (показники, які визначаються в п`яти різних модельних середовищах), зольність, сірка, волога, летючі речовини, стиранність по продукції - "Суміш для фільтрів водоочистки "АНТРАЦИТ ФІЛЬТРАМ"; протокол випробування на хімічну стійкість (показники, які визначаються в п`яти різних модельних середовищах), зольність, сірка, волога, летючі речовини, стиранність, вуглець по продукції - "МАТЕРІАЛ ВУГЛЕЦЕВОМІСТКИЙ МАРКИ А "НАВУГЛЕРОЖУВАЧ А"; протокол випробування на хімічну стійкість (показники, які визначаються в п`яти різних модельних середовищах), зольність, адсорбційна активність по йоду, волога, стиранність по продукції - "ВУГІЛЛЯ АКТИВНЕ ДЕРЕВНЕ ДРОБЛЕНЕ"; отримання Звіту санітарно-гігієнічної оцінки нормативної документації. Вартість послуг склала 78130,00 грн. За фактом виконання зобов`язань складений акт приймання-передачі послуг № ЕКС-1/09 від 30.09.2017 та проведені розрахунки на загальну суму 28140,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 313 від 31.10.2017.

01 вересня 2017 року між ТОВ "Солком 555" (наймач) та ТОВ "ЦЕНТР ВЕЛИКИХ БІЗНЕС ПОСЛУГ" (наймодавець) укладено договір б/н піднайму за умовами якого наймодавець зобов`язується передати наймачеві у тимчасове використання за плату площадку загальною площею 521,0 м2, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Добровольського, буд.11. Виконання даного договору підтверджується: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 118/А від 30.09.2017 на суму 28140,00 грн та платіжними дорученнями № 312 від 31.10.2017 на загальну суму 28140,00 грн.

01 жовтня 2017 року між ТОВ "Солком 555" (замовник) та ТОВ "ЦЕНТР ВЕЛИКИХ БІЗНЕС ПОСЛУГ" (експедитор) укладено договір б/н про надання експедиційних послуг у сфері організації перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до якого вид та кількість вантажу, графік подачі транспорту зазначаються у заявках замовника. Виконання даного договору підтверджується: заявкою ТОВ"Солком 555" від 20.03.2017 за № 2003, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 88 від 30.09.2017на суму 108000,00 грн, заявкою № 03/10-8 від 03.10.2017,товарно-транспортними накладними: № б/н від 05.10.2017; № б/п від 06.10.2017, № б/н від 10.10.2017, № б/н від 12.10.2017, № б/н від 13.10.2017, № б/н від 17.10.2017, № б/н від 18.10.2017, № б/н від 23.10.2017, та платіжними дорученнями № 315 від 02.11.2017 на загальну суму 108000,00грн.

01.08.2017 року між ТОВ "Солком 555"(покупець) та ТОВ "АГРАРНІ ТРАДИЦІЇ СВ" (постачальник) укладений договір № М-18/3 відповідно до якого постачальник бере на себе зобов`язання за письмовим замовленням покупця поставити продукцію, а покупець - прийняти продукцію належної якості та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього. Виконання даного договору підтверджується: специфікацією № 1 від 01.08.2017 на поставку товару: мішка біг баг 90*90*140 на суму 10500,00 грн, специфікацією № 2 від 17.08.2017 на поставку товару: лопати совкової, граблів, відра оцинкованого 12 л., топора, щітки, цвяхів, гвинтів, саморізів по металу 3,5*9, 5 на суму 9898,20 грн, специфікацією № 3 від 18.08.2017 на поставку товару: комбінізона чоловічого р. 50-52, куртки чоловічої р. 50-52, чоботів чоловічих р. 43, чоботів чоловічих р. 44, чоботів чоловічих р. 42, рукавиць робочих на суму 19560,00 грн; видатковою накладною № ВН0000284 від 18.08.2017 на суму 19560,00 грн, № ВН0000282 від 17.08.2017 на суму 9895,20 грн, № ВН0000281 від 17.08.2017 на суму 63000,00 грн, та платіжними дорученнями № 238 від 06.09.2017, № 237 від 06.09.2017 на загальну суму 92455,00грн.

В акті перевірки № 2921/20-40-14-05-07/35477509 від 27.08.2019 податковий орган зазначає, що проведеним аналізом даних ЄРПН та декларацій з ПДВ не встановлено реєстрація податкових накладних, на предмет декларування отримання послуг ТОВ "ІНКОМГЛОБАЛ АЛЬЯНС", ТОВ "ЦЕНТР ВЕЛИКИХ БІЗНЕС ПОСЛУГ", ТОВ "АГРАРНІ ТРАДИЦІЇ СВ" на оренду приміщення, опалення, водо - , тепло - постачання, зв`язок, придбання канцелярських засобів.

Поряд з цим, суд вказує, що контрагенти позивача не позбавлені права залучати матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, не платників ПДВ.

Щодо посилань відповідача на негативну інформацію стосовно вказаних підприємств, яка міститься в податкових інформаціях Головного управління ДФС у Миколаївській області № 266/14-29-14-08/41432413від 03.04.2018, Головного управління ДФС у Донецькій області № 6/24-13-14-02/41517161 від 14.01.2019, Головного управління ДФС у Кіровоградській області № 124/11-28-14-11/11141697 від 01.12.2017 суд зазначає наступне.

ТОВ "Солком -555" не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цих контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Стосовно посилань відповідача на ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2018 № 757/5120/180к, від 30.07.2018 по справі № 757/37027/18-к, в яких міститься інформація про ТОВ "ІНКОМГЛОБАЛ АЛЬЯНС", ТОВ "ЦЕНТР ВЕЛИКИХ БІЗНЕС ПОСЛУГ", ТОВ "АГРАРНІ ТРАДИЦІЇ СВ", суд вказує наступне.

Належними та допустимими в розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи податковим органом не подано до суду жодних доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 17 П(С)БУ 16 Витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Згідно до п.18 П(С)БУ 16, до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Згідно з абз. 5 п. 19. Витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), як витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

Відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов`язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження взаємовідносин із ТОВ "ІНКОМГЛОБАЛ АЛЬЯНС", ТОВ "ЦЕНТР ВЕЛИКИХ БІЗНЕС ПОСЛУГ", ТОВ "АГРАРНІ ТРАДИЦІЇ СВ" за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, контролюючим органом не доведено.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд вважає, що документи, надані позивачем, мають всі обов`язкові реквізити, зокрема, дату, місце складення документу, результат проведених робіт, підписи повноважних осіб, підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та вказаними контрагентами.

За викладених обставин, суд вважає, що спірні господарські операції позивача були пов`язані з господарською діяльністю позивача, спричиняючи зміни в структурі його активів, підтверджені належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтоване та правомірне формування позивачем даних податкового обліку по господарським взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності викладених в акті перевірки № 2586/20-40-14-12-09/41957070 від 29.07.2019.

висновків, а відтак і законності винесеного спірного податкового повідомлення -рішення.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555" (місцезнаходження: проспект Науки, буд. 40, офіс 415-Б, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код - 35477509) до Головного управління ДПС у Харківській області (місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0000011054 від 23.09.2019 з податку на додану вартість в загальному розмірі 90121 (дев`яносто тисяч сто двадцять одна) грн 50 коп.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Солком 555" (ідентифікаційний код - 35477509) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43143704) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2020 року.

Суддя А.С. Мороко