Ухвала

від 18.02.2020 по справі 640/2825/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

18 лютого 2020 року м. Київ № 640/2825/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Харченка А.О.,

за участі представників:

від позивача: Гаврись Я.Б.,

від відповідача-2: Васіна І.О.

розглянувши заяву про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Ради профспілкових комітетів публічного акціонерного товариства Центренерго до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов, визнання протиправною бездіяльності (до вирішення питання про відкриття провадження у справі),

ВСТАНОВИВ:

Рада профспілкових комітетів публічного акціонерного товариства Центренерго (далі - заявник) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов про поновлення вчинення виконавчих дій, визнання протиправною бездіяльності.

В обґрунтування заяви вказано, що процедура приватизації ПАТ Центренерго триває, що свідчить про відсутність підстав для поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях відносно даного товариства.

Заявником зазначено, що відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

У зв`язку із включення ПАТ Центренерго до об`єктів великої приватизації державної власності органами державної виконавчої зупинено виконавчі провадження щодо даного товариства. В подальшому такі виконавчі провадження безпідставно поновлено, попри те, що приватизація триває.

Заявником зазначено, що одночасне поновлення усіх виконавчих проваджень та проведення по ним виконавчих дій, у тому числі надсилання платіжних вимог на примусове списання грошових коштів, призведе до скрутного матеріального становища ПАТ Центренерго (де частка держави становить 78,288996% акцій) та унеможливить виконання ним своїх обов`язків у повному обсязі, як перед контрагентами, так і перед власними працівниками та акціонерами.

Тобто, на думку заявника у відповідності до пункту 2 частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2020 призначено розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін.

В судовому засіданні представником заявника заяву про забезпечення позову підтримано та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник Міністерства юстиції України проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечив та просив відмовити у її задоволенні. Представником надано письмові заперечення, у яких зазначено, що у 2020 році компетентним органом не прийнято рішення щодо приватизації об`єктів великої приватизації державної власності, у тому числі щодо ПАТ Центренерго , що стало підставою для поновлення вчинення виконавчих дій.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує наступне.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , порядок приватизації державного і комунального майна передбачає - формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації.

Частиною 2 статті 11 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна встановлено, що перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №358-р затверджено Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році згідно з додатком.

Згідно цього додатку, ПАТ Центренерго включено до об`єктів великої приватизації державної власності.

Відповідно до пункту 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36-р Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності , затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності згідно з додатком, до якого входить ПАТ Центренерго .

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36-р. є чинним і на день розгляду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до наданої заявником копії листа Фонду державного майна України від 21.01.2020 №10-19-1177 вбачається, що Фонд повідомив ПАТ Центренерго про те, що Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36-р залишається актуальним і у 2020 році.

У офіційному виданні Фонду державного майна України, відомостях приватизації №3(1283) від 15.01.2020, опубліковано Додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36-р Перелік об`єктів великої приватизації державної власності та вказано, що Розпорядження КМУ є актом, для якого не встановлений кінцевий строк його дії, тобто розпорядження від 16.01.2019 №36-р залишається актуальним і у 2020 році.

Судом встановлено відсутність обставин, які б свідчили, що Фондом державного майна України прийнято рішення про припинення вчинення будь-яких дій, спрямованих на приватизацію (продаж) ПАТ Центренерго , а отже, приватизація, як процес, триваючий у певному проміжку часу, не переривалась з моменту внесення ПАТ Центренерго до переліку об`єктів великої приватизації державної власності.

Частиною 5 статті 35 Закону України Про виконавче провадження , після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

З вищевикладеного слідує, що обставини, які стали підставою для зупинення виконавчих проваджень відносно ПАТ Центренерго не відпали, оскільки процес приватизації ПАТ Центренерго триває.

На думку заявника, державними виконавцями протиправно винесено постанови про поновлення вчинення виконавчих дій у відкритих відносно ПАТ Центренерго виконавчих провадженнях, а Міністерством юстиції України допущено бездіяльність по відношенню до цих державних виконавців, у зв`язку з чим він звернувся до адміністративного суду із відповідним позовом.

Разом з тим заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить чи, навіть, унеможливить виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення адміністративного позову, оскільки платіжні вимоги на примусове списання грошових коштів ПАТ Центренерго вже знаходяться у банківських установах, де відкриті рахунки ПАТ Центренерго .

Рада профспілкових комітетів публічного акціонерного товариства Центренерго є громадською організацією, створеною відповідно до Конституції України, Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Заявник вважає, що поновлення вчинення виконавчих дій та стягнення грошових коштів з ПАТ Центренерго призводить до порушення прав працівників цього товариства, представництво інтересів та захист прав яких здійснюється позивачем шляхом звернення до адміністративного суду, у тому числі із цією заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18.

Заявником оскаржено 191 постанову державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій щодо ПАТ Центренерго у виконавчих провадженнях, відкритих із стягнення грошових коштів з останнього.

Вочевидь, загальна сума одночасного стягнення за цими поновленими виконавчими провадженнями є значним фінансовим тягарем для ПАТ Центренерго , яке буде не здатне виконувати свої обов`язки як перед працівниками, так і перед контрагентами.

Крім того, судом враховується, що ПАТ Центренерго є однією із найбільших енергогенеруючих компаній України та відіграє вагому роль у забезпеченні життєдіяльності таких промислово-розвинених областей України як - Київська, Харківська та Донецька. ПАТ Центренерго є важливою ланкою у підтримці енергетичного балансу України.

Враховуючи вищевикладене та те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб заборони органам державної виконавчої служби вчиняти будь-які виконавчі дії, окрім зупинення та закінчення виконавчих проваджень, та забороною накладати арешт на майно та кошти, надсилати платіжні вимоги на примусове списання коштів, проводити перевірку майнового стану, описувати майно та стягувати грошові кошти відносно ПАТ Центренерго до вирішення судом адміністративної справи становитиме очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, зумовить ситуацію, при якій захист прав стане утрудненим або неможливим, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, стосовно вимог, викладених у пункті 3 прохальної частини заяви про забезпечення позову щодо заборони виконавчим органам накладати арешт на майно та кошти, надсилати платіжні вимоги на примусове списання коштів, проводити перевірку майнового стану, описувати майно та стягувати грошові кошти відносно ПАТ Центренерго до вирішення спору, суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки заборона вчинення виконавчих дій, про яку заявник просить у 2 пункті заяви, охоплює зазначені вимоги. Таким чином, задоволення заяви у визначений судом спосіб в повній мірі сприятиме захисту прав та інтересів заявника.

Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 150, 151, 154, 156 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Ради профспілкових комітетів публічного акціонерного товариства Центренерго про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та будь-яким іншим органам державної виконавчої служби, в тому числі але не виключно, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Солом`янському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Голосіївському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Зміївському районному відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Обухівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчиняти будь-які виконавчі дії, окрім зупинення та закінчення виконавчих проваджень, відносно публічного акціонерного товариства Центренерго (ідентифікаційний код: 22927045) до вирішення спору по суті у справі №640/2825/20 по наступним виконавчим провадженням: ВП №46077052, ВП №46076607, ВП №46228131, ВП №46228188, ВП №46076837, ВП №46076666, ВП №46077194, ВП №46076912, ВП №789/10, ВП №46077201, ВП №46077188, ВП №46077177, ВП №46076961, ВП №46076849, ВП №46076864, ВП №46076874, ВП №46077043, ВП №46077003, ВП №46076945, ВП №46076920, ВП №46076395, ВП №46077096, ВП №46077067, ВП №46077211, ВП №46077260, ВП №46077020, ВП №46077078, ВП №46077028, ВП №46077124, ВП №46077238, ВП №46077523, ВП №46077461, ВП №46077462, ВП №46077446, ВП №46077458, ВП №46077449, ВП №46077453, ВП №46077484, ВП №46077477, ВП №46077171, ВП №46077233, ВП №46077241, ВП №46077243, ВП №1016/10, ВП №46077255, ВП №46077258, ВП №46077220, ВП №46077228, ВП №46077133, ВП №46077035, ВП №46077089, ВП №46077120, ВП №46077273, ВП №46077276, ВП №46077286, ВП №46077280, ВП №46077306, ВП №46077269, ВП №46077291, ВП №46235950, ВП №46077283, ВП №46077300, ВП №46077302, ВП №46077304, ВП №46077331, ВП №46077297, ВП №46077327, ВП №46077323, ВП №46077315, ВП №46077374, ВП №46077335, ВП №46077385, ВП №46077340, ВП №46077338, ВП №46077341, ВП №46077330, ВП №46077370, ВП №46228249, ВП №46077351, ВП №46077359, ВП №46077365, ВП №46077367, ВП №46077354, ВП №46077347, ВП №46077366, ВП №46077349, ВП №46077357, ВП №46077361, ВП №46077518, ВП №1082/10, ВП №1083/10, ВП №1078/10, ВП №1081/10, ВП №1080/10, ВП №46076895, ВП №46077371, ВП №1339/25, ВП №46228545, ВП №46077376, ВП №46077382, ВП №46077415, ВП №940/10, ВП №46077419, ВП №46077410, ВП №46077413, ВП №46077408, ВП №37957688, ВП №46077421, ВП №46077427, ВП №46077423, ВП №46077429, ВП №46077454, ВП №1004/10, ВП №46077469, ВП №46077481, ВП №46077496, ВП №46077498, ВП №46077507, ВП №46077492, ВП №46077471, ВП №46228832, ВП №46077503, ВП №46077515, ВП №46077522, ВП №46077513, ВП №46077510, ВП №46077511, ВП №46077506, ВП №46077501, ВП №46077519, ВП №46228373, ВП №46228417, ВП №46228471, ВП №1266/10, ВП №364/10, ВП №46228624, ВП №46228590, ВП №1294/10, ВП №681/10, ВП №682/10, ВП №683/10, ВП №1295/10, ВП №46228299, ВП №46228735, ВП №46228772, ВП №46235012, ВП №46228887, ВП №46235342, ВП №46235423, ВП №46235510, ВП №46235236, ВП №46235577, ВП №46235659, ВП №526/10, ВП №46235778, ВП №46236179, ВП №46236366, ВП №46236465, ВП №46238927, ВП №46238690, ВП №46239094, ВП №46077432, ВП №982/10, ВП №46239014, ВП №46228799, ВП №46239491, ВП №46077474, ВП №37139699, ВП №46243546, ВП №46235157, ВП №46077466, ВП №46243967, ВП №46077266, ВП №46077380, ВП №46077344, ВП №954/10, ВП №37035750, ВП №46077008, ВП №37033367, ВП №30930793, ВП №46243898, ВП №3244961, ВП №37985747, ВП №32633947, ВП №33421283, ВП №20916713, ВП №37898223, ВП №60443919, ВП №60444026, ВП №60444139.

3. У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

5. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 18.02.2023.

Стягувач: Рада профспілкових комітетів публічного акціонерного товариства "Центренерго" (код ЄДРПОУ 26194473, адреса: вул. Промислова, буд. 1, м. Українка, Обухівський р-н., Київська обл., 08720).

Боржники: 1) Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001).

2) Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602, адреса: пров. Музейний, буд. 2-Д, м. Київ, 01001).

3) Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34967593, адреса: вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 04032).

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали виготовлено 24.02.2020.

Суддя Н.М. Клименчук