Рішення

від 24.02.2020 по справі 826/11733/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Київ № 826/11733/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області доПАТ Укртрансгаз філія Агрогаз оздоровчий комплекс Факел прозастосування заходів реагування, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - позивач/ГУ ДСНС у Миколаївській обл.) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства Укртрансгаз філія Агрогаз оздоровчий комплекс Факел (далі - відповідач), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування до суб`єкта господарювання Голубой факел філії Агрогаз ПАТ Укртрансгаз (ЄДРПОУ 37143298), розташованого за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, просп. Курортний, 26, у вигляді повного зупинення експлуатації об`єктів, будівель, споруд, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході проведення перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщень об`єкту господарювання.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з підстав порушення проведення перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відповідно до протокольного рішення за результатами засідання Кабінету Міністрів України від 28.03.2018, з метою проведення позапланових перевірок дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки у торгівельних підприємствах (торгівельні центри, багатофункціональні будинки і комплекси), культурно-видовищних та дозвіллєвих закладах, дошкільних і навчальних закладах, закладах охорони здоров`я із стаціонарним лікуванням та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на території України, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області видано наказ від 30.03.2018 №172 "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контрою) " у відповідності до переліку (додається).

На підставі вказаного наказу від 30.03.2018 3172 та посвідчення на проведення перевірки від 14.06.2018 №112 посадовими особами ВПБ УЗНС ГУ ДСНС у Миколаївській області проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки будівель, споруд, приміщень та території оздоровчого комплексу Голубий факел за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, проспект Курортний, 26.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 15.06.2018 №109 (далі-Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки виявлені порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме:

- у спальних корпусах оздоровчого комплексу відсутні плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (порушено п.5 розділу II ППБУ, відповідно до якого, на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі);

- допускається зниження класу вогнестійкості конструкцій, зокрема сценічна коробка клубу не приведена до мінімальних класів вогнестійкості відповідно до вимог табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016 (порушено п. 2.23 розділу III ППБУ, відповідно до якого, забороняється зменшувати класи вогнестійкості несучих та огороджу вальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою);

- допускається улаштування у сходовій клітині на першому поверсі гуртожитку № 2 електричний щит (порушено п. 2.37 розділу III ППБУ, відповідно до якого, не допускається: улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення, обладнання);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у приміщенні гуртожитку № 3, їдальні не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено п. 1.6 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);

- в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон у складському приміщені їдальні, клубі відгалужувальні та з`єднувальні коробки не закрито кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (порушено п. 1.7 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалу жувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закрито кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів);

- приміщення оздоровчого комплексу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: автоматичною пожежною сигналізацією (порушено п. 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

- не виконано захист будівель та споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів ліцензійною організацією зі складанням відповідного акта, згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.5-38:2008 (порушено п. 1.21 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд );

- пожежні кран-комплекти не укомплектовано пожежними рукавами однакового з ними діаметром стволами, а також важелем для полегшення відкривання вентиля, елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними (порушено п. 2.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого, кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними);

- не проведено технічне обслуговування та перевірку пожежних кран-комплектів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (порушено п. 2.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання);

- пожежний щит не забезпечено комплектом засобів пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (порушено п. 3.11 розділу V ППБУ, відповідно до якого, до комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.);

- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (порушено п. 3.17 розділу V ППБУ, відповідно до якого, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги );

- не проведено ідентифікацію потенційної небезпеки об`єкта з урахуванням усіх чинників небезпеки (порушено пункти 2, 6, 8, 9 Методики ідентифікації ПНО Положення про паспортизацію ПНО ).

Наявність встановлених в Акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина 3 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абзац 2 пункту 1 Положення №20/2013).

У пункті 3 вказаного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

В силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

На час розгляду справи порушення, які є підставою для застосування заходів реагування, встановлені в акті перевірки №109, відповідач у повній мірі не усунув.

Як вбачається з характеру порушень, встановлених Актом позапланової перевірки № 109 вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що не усунуті на момент розгляду справи порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу унеможливлює на переконання суду забезпечення безпеки працівників чи відвідувачів будівлі в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Доказів протилежного відповідачем суду не було надано та правомірність заявлених вимог під час судового розгляду не було спростовано.

Щодо посилань відповідача на порушення з порядку перевірки об`єкта, суд зазначає, що предметом даної справи є необхідність застосування заходів реагування внаслідок допущених відповідачем порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Якщо відповідач вважав перевірку та акти винесені за результатом її проведення протиправними, мав право не допустити до проведення перевірки, так і оскаржити результати її проведення.

Доказів оскарження результатів перевірки, яка стала підставою для звернення позивача до суду, позивачем не надано.

Одночасно, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних пояснень з приводу виявлених в ході перевірки порушень, так і не надано доказів їх відсутності або усунення в подальшому.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Акті позапланової перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування відповідних заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єктів, будівель, споруд суб`єкта господарювання оздоровчий комплекс Голубой факел філії Агрогаз ПАТ Укртрансгаз (ЄДРПОУ 37143298), розташованого за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, просп. Курортний, 26, до повного усунення порушень.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на вищенаведене, не підлягають вимоги про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єктів, будівель, споруд суб`єкта господарювання оздоровчий комплекс Голубой факел філії Агрогаз ПАТ Укртрансгаз (ЄДРПОУ 37143298), розташованого за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, просп. Курортний, 26, до повного усунення порушень вимог законодавства, зазначених в акті перевірки від 15.06.2018 №109.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян