Ухвала

від 21.02.2020 по справі 160/5260/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/5260/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі №160/5260/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мінокс Б`юті Фарм до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року позов товариства з обмеженою відповідальністю Мінокс Б`юті Фарм до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулось до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги - 28.12.2019 року) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В свою чергу підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подачі позовної заяви - 06.06.2019 року) визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір справляється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 рік становив 1921 грн.

Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 року становив 1921 грн., а також те, що судовий збір за подання до адміністративного суду позову з однією вимогою немайнового характеру становив (1 х 1921 грн.) 1921 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги становить 2881,50 грн. (1921 х 150%).

Однак, на підтвердження сплати судового збору скаржником не надано суду документ, який підтверджує сплату ним судового збору у визначеному законом розмірі - 2881,50 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA708999980313141206081004004 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає у зв`зку з наступним.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі №160/5260/19.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі №160/5260/19 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

У випадку не усунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В.Є. Чередниченко