Постанова

від 19.02.2020 по справі 160/8454/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/8454/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., секретар судового засідання Лащенко Р.В., за участю представника позивача - Лєщинський К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНХОЛД"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року в адміністративній справі №160/8454/19 (головуючий суддя у 1 інстанції Прудник С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНХОЛД"

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНХОЛД" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.04.2019р. №0011941409, №0011951409, №0012051409, №0012071409, прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки винесені на підставі акту перевірки, який складений з порушенням вимог ПК України. Так, контролюючий орган не прийняв до уваги, що оригінали документів позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Універсал Компані Україна" були вилучені ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва №1-кс/752/6884/18 від 15.08.2018р., у зв`язку з чим до перевірки було надано наявні копії документів, проте відповідач в порушення п.85.9 ст. 85 ПК України, в акті перевірки зазначив, що до перевірки ТОВ "ДАНХОЛД" не надано жодних бухгалтерських та первинних документів. Що стосується вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.06.2018 року по справі № 243/2659/18 (пр.1-кп/243/473/2018), яким директора ТОВ "Універсал Компані Україна" було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за №32018050390000014, передбаченого ч.5 ст.27 та ч. 1 ст.205 КК України, то сам факт наявності вироку не дає підстави для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. В даному випадку вказаний вирок суду по справі №243/2659/18 не містить жодних посилань на взаємовідносини між ТОВ "ДАНХОЛД" та ТОВ "Універсал Компані Україна" та не містить в собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарювання, а відтак, відповідно до ст. 73 та ст. 74 КАС України не є належними та допустимими доказами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що реальність здійснення господарської операції повинна досліджуватись на підставі первинних документів, складених за результатами таких операцій і не може ґрунтуватись виключно на отриманій податковій інформації з баз даних податкового органу. Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарської операції, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами для формування бухгалтерського обліку. Разом з тим, контролюючим органом не було досліджено первинні документі, оскільки останнім не виконано вимоги п.85.9 ст. 85 ПК України, з урахуванням того, що документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Універсал Компані Україна" були вилучені ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва №1-кс/752/6884/18 від 15.08.2018р. При цьому, вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.06.2018 року по справі № 243/2659/18 не може бути підставою для визнання господарської операції між позивачем та ТОВ "Універсал Компані Україна" нереальною, оскільки в цьому вироку не досліджувалися взаємовідносини позивача з цим контрагентом.

В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "ДАНХОЛД" засобами поштового зв`язку було отримано повідомлення від 11.02.2019р. №273 про проведення з 12.03.2019р. документальної позапланової невиїзної перевірки та копію наказу від 11.02.2019р. №820-П Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ДАНХОЛД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Універсал Компані Україна" за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р., у зв`язку з чим ТОВ "ДАНХОЛД" було вказано забезпечити надання в повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

13.03.2019р. позивачем листом від 12.03.2019р. № 01 на офіційну адресу відповідача були надані завірені належним чином копії документів по взаємовідносинам з ТОВ "Універсал Компані Україна", що були в наявності у Товариства на той момент, оскільки оригінали документів були вилучені відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 07.08.2018р. про вилучення оригіналів документів з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду №1-кс/752/6884/18. Копію зазначеного протоколу ТОВ "ДАНХОЛД" було долучено до листа від 12.03.2019р. №01.

25.03.2019р. на підставі наказу №820-п від 11.02.2019р. "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ДАНХОЛД" та повідомлення від 11.02.2019р. №273 державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Руденко В.М. відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "ДАНХОЛД" (код за ЄДРПОУ 40472916) з ТОВ "Універсал Компані Україна" (код ЄДРПОУ 40783169) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017р.

За результатами перевірки складено акт від 25.03.2019 року №15590/04-36-14-09/40472916 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ДАНХОЛД", яким встановлено порушення:

- в порушення п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 1 498 311 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 219 173 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями підприємствам занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 081 333 грн. в тому числі:

- у серпні 2017 року на суму 589 547 грн.;

- у вересні 2017 року на суму 45 898 грн.;

- у листопаді 2017 року на суму 445 888 грн. та завищено від`ємне значення в грудні 2017 року на суму 627 291 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 18.04.2019 року було винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0011941409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість - на суму 1 351 666,25 грн. (податкове зобов`язання - 1 081 333 грн., штрафна санкція -270 333,25 грн.) за період серпень, вересень, листопад 2017 року; № 0012051409, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 219 173 грн. за 2017 рік; №0012071409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств - на суму 1 872 888,75 грн. (податкове зобов`язання - 1 498 311 грн., штрафна санкція - 374 577,75 грн.) та № 0011951409, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 627 291 грн. за грудень 2017 року.

В адміністративному порядку ці рішення залишенні без змін.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Приписами п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, прибуток із джелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно доп.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виговленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

П. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сумм податку, щовідносяться до податкового кредиту.

Підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що виходячи з обсягу робіт, які зазначені в актах між позивачем та його контрагентом, а також беручи до уваги загальний обсяг задекларованих операцій, не отримано доказів наявності у контрагенту трудових та матеріальних ресурсів, обладнання тощо, необхідних для здійснення господарської діяльності взагалі та, зокрема, для виконання спірних операцій. При цьому, обізнаність позивача відносно наведеного при укладанні угод обумовлюється звичайною діловою практикою, а також характером і специфікою угод (обумовлених операцій). Надані позивачем письмові документи не містять в собі відомостей, що свідчать про отримання від контрагенту товару (послуг), обумовлених договором, позивачем не надано доказів наявності господарської потреби у такому товарі (послугах), замовлених у контрагента. Також судом першої інстанції було прийнято до уваги вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.06.2018 року по справі № 243/2659/18 (пр.1-кп/243/473/2018), яким директора ТОВ "Універсал Компані Україна" було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за №32018050390000014, передбаченого ч.5 ст.27 та ч. 1 ст.205 КК України.

Колегія суддів з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Так, між позивачем та ТОВ "Універсал Компані Україна" було укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.05.2017р. №УР-0004.

Згідно з умов договору поставки постачальник (ТОВ "Універсал Компані Україна") зобов`язується передати у власність покупцю (ТОВ "ДАНХОЛД"), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити в подальшому нафтопродукти (товар), згідно умов договору, номенклатура, кількість, ціна строки поставки якого зазначаються у Додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 4.2. розділу 4 договору поставки передбачено поставки товару протягом поточного місця, в кількості за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW-резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на праві власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

На виконання умов договору поставки сторонами була укладена додаткова угода № УР-170531000004 від 01.05.2017р., згідно якої ТОВ "Універсал Компані Україна" зобов`язалось поставити на умовах EXW-резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на праві власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів, покупець прийняти до 31.05.2017р. бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 (Код УКТЗЕД 2710124194) в кількості 321,572 т на суму 8216164,60 грн. (без ПДВ) та паливо моторне сумішеве альтернативне марки ЕСЩ 95Е50 SUPER (код товару УКТЗЕД 3824909710) в кількості 14,154 т на суму 326957,40 грн. (без ПДВ), на загальну сум 10 251 746,40 грн. з ПДВ.

Факт приймання зазначеного товару підтверджується відповідним актом приймання-передачі № УР-170531000004 від 31.05.2017р.

Зберігання протягом місяця, отриманих від ТОВ "Універсал Компані Україна" нафтопродуктів здійснювалось на підставі договору зберігання №5946 від 26.12.2016р., що укладений між ТОВ "ДАНХОЛД" та ПАТ "Дніпронафтопродукт".

На виконання зазначеного договору згідно з акту прийому-передачі ПММ від 31.05.2017р. ТОВ "ДАНХОЛД" передало, а ПАТ "Дніпронафтопродукт" прийняло на зберігання нафтопродукти в період з 01 травня по 31 травня 2017 року бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 в кількості 321,572 т та паливо моторне сумішеве альтернативне марки ЕСЩ 95Е50 SUPER код товару УКТЗЕД 3824909710 в кількості 14,154 т. Зазначені в Акті нафтопродукти були зняті зі зберігання у відповідності до Акту прийому-передачі ПММ від 31.05.2017р., згідно якого ПАТ "Дніпронафтопродукт" передало, а ТОВ "ДАНХОЛД" прийняло зі зберігання нафтопродукти.

Для доставки нафтопродуктів зі складів зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" до АЗС ТОВ "ДАНХОЛД" було укладено відповідні договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом з ТОВ "НАФТАСГП" договір № 5952 від 26.12.2016р., з ТОВ "Кременчукнафтопродуктсервіс" №152 від 25.12.2016р., з ТОВ "Днєпртрансойл" №6073 від 21.12.2016р. Виконання послуг з перевезення підтверджується відповідними Актами приймання-передачі виконаних послуг за період з 01 травня по 31 травня 2017 року, реєстрами товарно-транспортних накладних, рахунками та виписками про оплату за надані послуги (копії додаються).

Приймання нафтопродуктів на АЗС ТОВ "ДАНХОЛД" відбулось у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008р. за № 805/15496 (надалі також - Інструкція) шляхом оприбуткування нафтопродуктів у Журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС з подальшим занесенням даних про оприбутковані нафтопродукти до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (п. 10.2.10 Інструкції"), який ведеться щоденно по кожній АЗС.

Відповідно до вимог ст.201 ПКУ постачальником було сформовано та зареєстровано податкову накладну №7 від 31.05.2017р.

Слід також зазначити, що всі операції з продажу нафтопродуктів на АЗС здійснювались із застосуванням реєстраторів розрахунків операцій (надалі також - РРО), що були зареєстровані в установленому законом порядку.

Крім цього, продаж нафтопродуктів підтверджуються фіскальними чеками РРО (контрольна стрічка), які зберігаються у позивача відповідно до вимог чинного законодавства, реалізація нафтопродуктів підтверджується також звітами РРО.

Зазначена господарська операція за договором поставки нафтопродуктів № УР-0004 від 01.05.2017р. у відповідності до вимог податкового законодавства була відображена у податковій звітності, що, зокрема, підтверджено актом перевірки.

На підтвердження виконання умов договорів та поставки товару до суду першої інтонації надано наступні документи: копії договорів, копії виписок по рахунку про оплату за послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом та послуг зі зберігання; копія аналітичного журналу-ордеру по рахунку 63.1.9 (розрахунки з постачальником палива) по ТОВ "Універсал Компані Україна" за травень 2017 року; копія товарно-матеріальної відомості за травень 2017 року; копії сертифікатів відповідності на паливо моторне сумішеве альтернативне марки ЕСО95Е50 SUPER та бензину автомобільного А-92-Євро4-Е5; копії змінних звітів в розрізі АЗС за період травень 2017р. - на 36 арк.; копії Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій

(розрахункових книжок) за травень 2017 року; копії реєстрів товарно-транспортних накладних за травень 2017 року; копії податкових декларацій ТОВ "ДАНХОЛД" з ПДВ за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2017 року з квитанціями про їх прийняття; копія податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік з квитанцією про прийняття 27.02.2018р.; копія звіту про фінансові результати за 2017 рік (форма №2) з квитанцією про прийняття; копія уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік з квитанцією про прийняття 23.08.2019р.; копія звіту - Державного статистичного спостереження про продаж світлих нафтопродуктів і газу за травень 2017 року з відміткою про його прийняття; копія звіту із праці за травень 2017 року з відміткою про прийняття; копія акцизних накладних від 31.05.2017р. № 3105004 та № 3105005 з квитанціями про їх прийняття та реєстрацію; копія податкової накладної від 31.05.2017р. № 7 з квитанцією про її реєстрацію.

Слід також зазначити, що відповідно до п.85.9. ст. 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачу було відомо, що документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Універсал Компані Україна" були вилучені ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва №1-кс/752/6884/18 від 15.08.2018р., проте контролюючим не реалізовано п.85.9. ст. 85 ПК України та не було здійснено жодних заходів, щодо отримання копій первинних документів або забезпечення доступу до таких документів.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи копії документів, які відображають зміст та обсяг цієї господарської операції, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар/послуги, підтверджують факт здійснення реальної господарської операції між позивачем та вищевказаним контрагентом.

Крім того, наявність незначних недоліків первинних документів є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентами підприємства актів виконаних робіт та інших первинних документів, що виключає відповідальність платника податків. У разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на податковий кредит та на віднесення до складу витрат, що враховуються при визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, відповідного звітного періоду вартості отриманого товару (робіт, послуг).

Щодо висновків суду першої інстанції, про те, що не надано доказів наявності господарської потреби у такому товарі (послугах), замовлених у контрагента, що ставить під сумнів про доцільність господарської операції між позивачем та ТОВ "Універсал Компані Україна", колегія суддів зазначає, що придбані нафтопродукти були використані ТОВ "ДАНХОЛД" в своїй господарській діяльності, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля пальним.

Так, суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що для здійснення господарської та економічної діяльності позивач мав всі необхідні умови, зокрема, виробничі потужності та технічний персонал: 12 АЗС на праві оренди, відповідну кількість штатних працівників, укладені договори на перевезення нафтопродуктів та їх зберігання з метою безперервної поставки нафтопродуктів на АЗС по мірі їх реалізації/продажу кінцевим споживачам через реєстратори розрахунковий операцій (РРО), які зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, придбаний у ТОВ "Універсал Компані Україна" товар був реалізований позивачем та від реалізації отримано прибуток, що свідчить про ділову мету у спірних правовідносинах.

З приводу вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.06.2018 року у справі № 243/2659/18 (пр. 1-кп/243/473/2018), відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального провадження за № 32018050390000014 від 30.03.2018 року, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України, слід зазначити, що вказаний вирок не містить жодних посилань на взаємовідносини між ТОВ "Універсал Компані Україна" та ТОВ "ДАНХОЛД", а отже не може жодним чином свідчити про ознаки штучного характеру господарських взаємовідносин між цими підприємствами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27 лютого 2018 року по справі №802/1853/16-а, навіть факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду в постанові від 27 березня 2018 року по справі №816/809/17, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вищенаведена правова позиція Верховного Суду підтверджується, в тому числі, аналогічною правовою позицією Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) в рішенні від 22 січня 2009 року ЄСПЛ зазначив, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Також, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі "Інтерсплав проти України" (п.37) вказується: "Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов`язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови".

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо у справі виступала його посадова чи службова особа.

Колегія суддів вважає, що підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір у розмірі 28815,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243,272, 286, 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНХОЛД" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року в адміністративній справі №160/8454/19 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року в адміністративній справі №160/8454/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНХОЛД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНХОЛД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.04.2019 року, а саме: №0011941409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1351666,25грн.; №0012051409, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 219173,00грн. за 2017 рік; №0012071409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1872888,75грн.; №0011951409, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 627291,00грн. за грудень 2017 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНХОЛД" (код ЄДРПОУ 40472916) у розмірі 28815,00грн.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 лютого 2020 року, в повному обсязі постанова складена 24 лютого 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко

суддя В.А. Шальєва