Постанова

від 20.02.2020 по справі 925/597/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. Справа№ 925/597/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Агрикової О.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів"

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.07.2019 (повний текст складено 02.08.2019)

у справі №925/597/19 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом фізичної особи - підприємця Командиренка Володимира Михайловича

до Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України

про встановлення земельного сервітуту,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області 30 липня 2019 року заяву позивача від 13.05.2019 про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову та заборонено державному підприємству "Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів" вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання Фізичній особі-підприємцю Командиренку Володимиру Михайловичу здійснювати щоденно та цілодобово прохід та проїзд транспортними засобами до складу-ангару літ. W-1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та до земельної ділянки площею 0,3425 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0031, яка належить на праві приватної власності Фізичній особі-підприємцю Командиренку Володимиру Михайловичу та заходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У решті заяви у її задоволенні відмовлено.

Відкладено підготовче засідання, відкладено вирішення клопотання позивача про призначення судової експертизи та розгляд клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду в частині забезпечення позову, Підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині забезпечення позову та прийняти нове рішення, яким у задоволення заяви позивачу відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки позивачем не надано доказів створення відповідачем перешкод у доступі до складу; судом не враховано, що відповідач є підприємством, яке віднесено до особливо небезпечних суб`єктів підприємницької діяльності, має територію площею більше 27 га, яка охороняється найманою охоронною фірмою і у зв`язку із скрутним фінансовим становищем охорону здійснюють лише двоє охоронців і у позаробочий час охоронці здійснюють охорону периметру підприємства і не мають можливості здійснювати пропуск будь-яких осіб на територію в неробочий час; також у заяві позивача було відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що він є власником складу-ангару, який знаходиться на належній позивачу земельній ділянці, однак відповідач систематично порушує право позивача на проїзд до належного майна, з посиланням на несплату коштів за сервітут; також у даному випадку відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу просила її задовольнити та скасувати оскаржувану ухвалу в частині забезпечення позову, посилаючись на те, що позивачем на надано належних доказів на підтвердження ускладення подальшого виконання рішення суду.

Відповідачем, на виконання вимог ухвали суду, були надані документи щодо встановлення режиму роботи підприємства, режиму охорони тощо.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку зі зміною складу суду.

12 лютого 2020 року від Господарського суду Черкаської області надійшло повідомлення про те, що ухвалою суду від 12.02.2020 за заявою позивача позов було залишено без розгляду та скасовані заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою суду.

Однак, самостійне скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову, за відсутності заяви апелянта про відмову від апеляційної скарги, не є підставою для закриття апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 13 по 20 лютого 2020 року.

Відповідно до Витягів з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 та 18.02.2020, у зв`язку із перебуванням суддів Кравчука Г.А. та Чорногуза М.Г. у відпустках, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі колегію суддів у складі головуючого судді: Козир Т.П., суддів: Агрикової О.В., Коробенка Г.П.

Сторони і третя особа про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, представників у судове засідання не направили, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У травні 2019 року фізична особа-підприємець Командиренко Володимир Михайлович звернувся у господарський суд Черкаської області з позовом до Підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів", у якому просив встановити строковий платний земельний сервітут шляхом надання Фізичній особі-підприємцю Командиренку Володимиру Михайловичу щоденного цілодобового права проходу та проїзду транспортними засобами до складу-ангару літ. "W-1", що знаходиться за адресою: м . Черкаси, вул.Чигиринська , 21 та земельної ділянки площею 0,3425 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0031, яка належить на праві приватної власності Фізичній особі-підприємцю Командиренку Володимиру Михайловичу, заходиться у АДРЕСА_1 з дороги загального користування по пров. Зелінського через частину земельної ділянки площею 1.2992 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0039 та частину земельної ділянки площею 5.3913 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0040, які знаходяться у АДРЕСА_1 та належать на праві постійного користування Державному підприємству "Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів" по існуючому проїзду площею 0,1254 га, як зображено на Плані встановлених меж земельного сервітуту.

Позивач просив визначити такі істотні умови сервітуту:

1. Строк сервітуту - 49 років.

2. Площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,1254 га.

3. Межі сервітуту - згідно з Планом встановлених меж земельного сервітуту.

4. Плата за встановлення та користування сервітутом в розмірі 30% від суми земельного податку за частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту з внесенням щомісяця до 1 -го числа рівними частками.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до свідоцтва від 06.07.2011 №2099 позивачу на праві приватної власності належить склад-ангар літ. "W-1", що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул.Чигиринська, 21. Також позивач є власником земельної ділянки площею 0,3425 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0031, на якій знаходиться вказаний склад-ангар, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.04.2015, укладеного між позивачем та Черкаською міською радою.

Зазначена земельна ділянка розташована усередині земельної ділянки площею 22,009 га, кадастровий номер 7110136400:02:016:0012, що перебуває у постійному користуванні Підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів".

Після зміни керівництва Підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" позивачу було заборонено користуватися наявним проїздом по земельній ділянці площею 22,009 га, кадастровий номер 7110136400:02:016:0012 до належного позивачу складу-ангару, зокрема, відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні загальним проїздом (не відчиняє воріт), що унеможливлює використання належної позивачу земельної ділянки та складу-ангару.

У процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій він просив суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання фізичній особі-підприємцю Командиренку Володимиру Михайловичу здійснювати цілодобово прохід та проїзд транспортними засобами до складу-ангару літ. "W-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,3425 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0031, яка належить на праві приватної власності Фізичній особі-підприємцю Командиренку Володимиру Михайловичу, заходиться у АДРЕСА_1 з дороги загального користування по пров. Зелінського через частину земельної ділянки площею 1.2992 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0039 та частину земельної ділянки площею 5.3913 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0040, які знаходяться у АДРЕСА_1 та належать на праві постійного користування Державному підприємству "Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів".

У процесі розгляду даної заяви судом першої інстанції було досліджено відеодокази (на диску від відповідача та на флешці від позивача) за період 16-19 липня 2019 року, поданих до суду представниками сторін з підтвердженням вчинення охоронцями прохідної відповідача дій по недопуску позивача на легковому автомобілі на територію заводу та про допуск його на територію заводу для пішого проходу.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Черкаської області 30 липня 2019 року заяву позивача від 13.05.2019 про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову та заборонено державному підприємству "Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів" вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання Фізичній особі-підприємцю Командиренку Володимиру Михайловичу здійснювати щоденно та цілодобово прохід та проїзд транспортними засобами до складу-ангару літ. W-1 , що знаходиться за адресою: м . Черкаси, вул. Чигиринська, 21, та до земельної ділянки площею 0,3425 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0031, яка належить на праві приватної власності Фізичній особі-підприємцю Командиренку Володимиру Михайловичу та заходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У решті заяви у її задоволенні відмовлено.

Відкладено підготовче засідання та відкладено вирішення клопотання позивача про призначення судової експертизи та розгляд клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача про необхідність вжиття відповідних заходів, однак без вказівки способу (маршруту) проходу та проїзду по території заводу-відповідача, оскільки це питання є предметом доказування у справі щодо обрання найменш обтяжливого способу сервітуту для відповідача і спір між сторонами ще не вирішено.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17.

Предмет спору за вимогами позивача стосується встановлення сервітуту до належної позивачу земельної ділянки площею 0,3425 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0031.

В якості забезпечення цих позовних вимог суд першої інстанції заборонив відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання позивачу здійснювати щоденно та цілодобово прохід та проїзд транспортними засобами до належного йому ангару.

Однак, при цьому позивач не навів будь-яких доводів та не надав будь-яких доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем не було подано належних та допустимих доказів які б могли свідчити, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

За таких обставин ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30 липня 2019 року, в частині задоволення заяви позивача про забезпечення позову, визнати законною та обґрунтованою не можна, а тому вона підлягає скасуванню в цій частині. В іншій частині (щодо відкладення підготовчого засідання та вирішення клопотань сторін) ухвала залишається без змін.

Отже, апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені останнім витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30 липня 2019 року в частині задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

3. Відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

4. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

5. Стягнути з фізичної особи - підприємця Командиренка Володимира Михайловича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" (18036, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 00205104) - 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

7. Матеріали оскарження повернути до Господарського суду Черкаської області.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 20.02.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

О.В. Агрикова