Рішення

від 19.02.2020 по справі 182/8922/19

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/8922/19

Провадження № 2/0182/351/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.02.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка до дня своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на наступне майно:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , та належав померлій на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду від 01.04.2015 року;

- земельну ділянку, площею 3,050 га, за кадастровим № 1222983900:01:006:0428, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Менжинської (на теперішній час - Приміської) сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.05.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-618;

- земельну ділянку, площею 3.050 га, за кадастровим № 1222983900:01:006:0429, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Менжинської (на теперішній час - Приміської) сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія IV -ДП № 109997, виданого, згідно розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації № 283-р від 29.07.2002 року.

На випадок своєї смерті мати заповіту не залишила. Єдиним спадкоємцем належного їй майна за законом є вона - її донька. Інших спадкоємців ані за законом, ані за заповітом немає. Для оформлення своїх спадкових прав в серпні 2019 року вона звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Гульбандян Л.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Однак, у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом 04.09.2018 року було відмовлено через пропуск строку, встановленого законом для прийняття спадщини. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 08.11.2018 року їй було визначено додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю у чотири місяці. Повторно нею була подана заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, постановою приватного нотаріуса Гульбандян Л.В. від 24.12.2019 року у вчиненні нотаріальних дій їй знову було відмовлено в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Для вирішення цього питання приватний нотаріус запропонував звернутись до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Звертаючись до приватного нотаріуса з приводу оформлення своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_2 , вона як спадкоємець за законом не надала відповідний правовстановлюючий документ, який засвідчив право власності матері на зазначений житловий будинок. Лише згодом нею було знайдено копію рішення Нікопольського міськрайонного суду від 01.04.2015 року, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрація права власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_2 на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду від 01.04.2015 року не відбулась. Чому мати за своє життя не зареєструвала право власності на спадковий будинок, їй невідомо. Як і не відомі причини або складнощі, які стали на заваді цьому процесу. У відповідності до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Положеннями Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація прав на об`єкти нерухомого майна. Єдиним спадкоємцем належного матері майна за законом є вона - її донька. Інших спадкоємців немає. Після смерті матері спадщину вона прийняла, у встановлений законом строк подавши повторно заяву до приватного нотаріуса (згідно ст.1269 ЦК України). Але оформити її через приватного нотаріуса вона не має можливості в зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючого документу та реєстрації самого права власності за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За таких обставин, виходячи з приписів ст.16 ЦК України, це право підлягає захисту в судовому порядку. У зв`язку з чим вимушена звернутись до суду.

В судове засідання сторони не прибули, надали заяви про розгляд справи у свою відсутність, позивачка на задоволенні позовних вимог наполягала (а.с.78), представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував (а.с.49).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 1 статті 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в Постанові „Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року в п.23, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 (а.с.5, 48), яка до дня своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.61). Після її смерті відкрилась спадщина на наступне майно:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , та належав померлій на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду від 01.04.2015 року (еа.с.11-17);

- земельну ділянку, площею 3,050 га, за кадастровим № 1222983900:01:006:0428, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Менжинської (на теперішній час - Приміської) сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.05.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-618 (а.с.18);

- земельну ділянку, площею 3.050 га, за кадастровим № 1222983900:01:006:0429, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Менжинської (на теперішній час - Приміської) сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ДП № 109997, виданого, згідно розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації № 283-р від 29.07.2002 року (а.с.20).

На випадок своєї смерті спадкодавиця заповіту не залишила (а.с.61). Спадкоємицею належного ОСОБА_2 майна за законом є позивачка по справі, яка є її донькою. Для оформлення своїх спадкових прав позивачка звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Гульбандян Л.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.53, 73). Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено (а.с.75). За своє життя спадкодавиця, отримавши рішення суду, не зареєструвала право власності на спадковий будинок в установленому порядку через невідомі позивачці причини.

Відповідно до ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Положеннями Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація прав на об`єкти нерухомого майна.

Спадкоємцем належного спадкодавиці майна за законом є її донька (а.с.6) - позивачка по справі. Інших спадкоємців не встановлено. Після смерті матері спадщину позивачка прийняла, у встановлений законом строк подавши заяву до приватного нотаріуса. Але оформити своє право власності на спадкове майно через приватного нотаріуса не має можливості в зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючого документу та реєстрації самого права власності за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

- житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з житлового будинку (літ. А ), загальною площею 63.3 кв.м., житловою площею 45.6 кв.м.; літньої кухні (літ. Б,б ); сараю (літ. Б ! ); підвалу (літ. Г ); вбиральні (літ. Д ); фундаменту під гараж (літ. Е ); споруджень 1-4, I, який розташований в АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 3,050 га, за кадастровим № 1222983900:01:006:0428, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Менжинської (на теперішній час - Приміської) сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.05.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-618;

- земельну ділянку, площею 3.050 га, за кадастровим № 1222983900:01:006:0429, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Менжинської (на теперішній час - Приміської) сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії IV -ДП № 109997, виданого згідно розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації № 283-р від 29.07.2002 року, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал