Рішення

від 19.02.2020 по справі 182/8810/19

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/8810/19

Провадження № 2/0182/312/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.02.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 , яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 2.830 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222983900:01:006:0501, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 109844 від 28.08.2002 року, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 15.09.1987 року, виданого виконкомом Менжинської сільської ради. За своє життя на випадок своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла йому, ОСОБА_1 . Заповіт складено 23.04.1997 року та посвідчено секретарем виконавчого комітету Менжинської сільської Ради народних депутатів Нікопольського району Зиковою Л.В. Інших спадкоємців у померлої а ні за законом, а ні за заповітом не має. Для оформлення своїх спадкових прав в 2019 році він звернувся до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Але постановою державного нотаріуса від 12.11.2019 року за № 1668/02-31 у вчиненні нотаріальних дій йому було відмовлено в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Для вирішення цього питання Перша Нікопольська державна нотаріальна контора запропонувала йому звернутись до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що свідчить видане 13.01.2014 року виконкомом Менжинської сільської ради Нікопольського району свідоцтво про смерть. Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 Цивільного кодексу України). Він як спадкоємець за заповітом, відповідно до діючих норм чинного законодавства, статті 1269, 1270 ЦК України, не встиг у встановлений законом строк (шість місяців) подати заяву до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини. Останньою датою для подачі такої заяви було - 13.07.2014 року. Зазначений строк ним було пропущено з поважної причини, а саме: в зв`язку із залученням його як військовослужбовця до участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської області. 11.08.2014 року він прибув на місце дислокації своєї військової частини для проходження служби у Збройних Силах України. За два місяці до призиву він займався оформленням відповідних документів, проходив медичну комісію та інструктаж щодо подальшого проходження військової служби. Саме це стало підставою пропуску ним строку стосовно оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 . На підтвердження своїх свідчень та поважності пропуску встановленого законом строку долучає копії військового квитку, довідок, виданих Міністерством оборони України військової частини НОМЕР_1 , А 0943 від 03.02.2015 року, від 10.11.2015 року, від 23.01.2017 року. Крім того, звертаючись до нотаріальної контори, він не надав оригіналу правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він був втрачений ще за життя ОСОБА_2 . Спроби відновити його залишились марними. Згідно довідки КП «Нікопольське МБТІ» від 02.12.2019 року № 542, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 року зареєстровано за ОСОБА_2 в реєстровій книзі № 1 під номером 233 на підставі свідоцтва про право власності від 15.09.1987 року, виданого виконкомом Менжинської сільської ради. Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. На даний час оформити спадок через нотаріальну контору не може в зв`язку з пропуском строку та відсутністю правовстановлюючого документу, який би свідчив про належність померлій житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Тому питання щодо поновлення строку для прийняття спадщини все одно не дасть йому змоги оформити її через нотаріальну контору. За таких обставин, виходячи з приписів ст.16 ЦК України, це право підлягає захисту в судовому порядку. Через такі обставини звернулась до суду.

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.84).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився також, надав до суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти задоволення позову не заперечував (а.с.77-78).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1233 ЦКУ, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача по справі ОСОБА_2 (а.с.5, 81-82), яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8). Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 2.830 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222983900:01:006:0501, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 109844 від 28.08.2002 року, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (а.с.7, 39-52) та житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 15.09.1987 року, виданого виконкомом Менжинської сільської ради (а.с.17-34, 79). За своє життя на випадок своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт (а.с.6), відповідно до якого все своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла позивачу по справі. Заповіт складено 23.04.1997 року та посвідчено секретарем виконавчого комітету Менжинської сільської Ради народних депутатів Нікопольського району Зиковою Л.В. Для оформлення своїх спадкових прав в 2019 році позивач звернувся до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.86). Але постановою державного нотаріуса від 12.11.2019 року за № 1668/02-31 у вчиненні нотаріальних дій позивачу було відмовлено (а.с.10).

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 Цивільного кодексу України).

Позивач як спадкоємець за заповітом не встиг у встановлений законом строк (шість місяців) подати заяву до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини. Зазначений строк позивачем було пропущено в зв`язку із залученням його як військовослужбовця до участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської області (а.с.11-12, 15-16). Крім того, звертаючись до нотаріальної контори, позивач не надав оригіналу правовстановлюючого документу насадковий житловий будинок з господарськими спорудами, оскільки він був втрачений ще за життя спадкодавиці ОСОБА_2 . Згідно довідки КП «Нікопольське МБТІ» від 02.12.2019 року № 542, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 року зареєстровано за ОСОБА_2 в реєстровій книзі № 1 під номером 233 на підставі свідоцтва про право власності від 15.09.1987 року, виданого виконкомом Менжинської сільської ради (а.с.17, 79). На даний час оформити спадок через нотаріальну контору позивач не може в зв`язку з пропуском строку та відсутністю правовстановлюючого документу, який би свідчив про належність померлій житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4,13,81,200,263-265,268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, площею 2.830 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Менжинської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222983900:01:006:0501, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю серії IV- ДП № 109844 від 28.08.2002 року, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з житлового будинку (літ.«А»), загальною площею 30.8 кв.м., житловою площею 16 кв.м.; літньої кухні (літ.«Б»); сараю (літ.«В»); сараю (літ.«Е»); душу (літ.«П»); сараю (літ.«К»); сараю (літ.«Л»); вбиральні (літ.«Т»); сараю (літ.«Д») та споруджень, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал