Постанова

від 01.04.2010 по справі 2а-47222/09/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІ НІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2010 року < ЧАС > м. Полтава Справа № 2а-47222/09/1670

Полтавський окружний ад міністративний суд у складі:

головуючого судді - Чесн окової А.О.,

при секретарі - Лисенко М. С.,

заза участю:

представника прокуратури - Савченка В.А.

представника позивача - С ластьоненко С.В.

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому с удовому засіданні справу за адміністративним позовом П рокуратури м. Кременчука в ін тересах Кременчуцької об'єдн аної державної податкової ін спекції до Суб'єкта підприє мницької діяльності-фізично ї особи ОСОБА_3, Приватног о підприємства "Офіс-2" про стя гнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2009 року Прокур атура м. Кременчука в інтерес ах Кременчуцької ОДПІ зверн улась до Полтавського окружн ого адміністративного суду з адміністративним позовом до СПДФО ОСОБА_3, , ПП "Офіс-2" п ро стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемн ими правочинами в сумі 737572,97 грн .

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначає, що в хо ді проведення виїзної планов ої перевірки Кременчуцькою О ДПІ зібрані матеріали, які вк азують на те, що за період з 2006 р оку по 2007 року між СПДФО ОСОБ А_3 та ПП “Офіс-2” укладені ні кчемні правочини, а саме: дого вори купівлі-продажу № 26 від 01 ж овтня 2006 року; № 4/7 від 05 січня 2007 ро ку на поставку товарів та мат еріалів, та виконані господа рські зобов'язання по них з по рушенням публічного порядку , суперечні моральним засада м суспільства, укладені з мет ою, яка завідомо суперечна ін тересам держави, у зв'язку з чи м ці правочини є нікчемними. П осилаючись на наведені підст ави позивач просить суд стяг нути з СПДФО ОСОБА_3 суму у розмірі вартості отриманого ним товару на суму 737572,97 грн. та П П "Офіс-2" суму одержану за това р у сумі 737572,97 грн.

В судовому засіданні предс тавник позивача та представн ик прокуратури позовні вимог и підтримали та просили суд з адовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на обста вини, викладені в матеріалах адміністративного позову.

Відповідач ОСОБА_3 та йо го представник в судовому за сіданні позов не визнали, поя снили суду, що твердження поз ивача стосовно недійсності ( нікчемності) договорів (№ 26 ві д 01 жовтня 2006 року та № 4/7 від 05 січ ня 2007 року), укладених між відпо відачами-суб'єктами господар ювання, не відповідає дійсно сті, оскільки вищевказані до говори укладені з дотримання м усіх вимог, передбачених Ци вільним законодавством (стат ті 203 ЦК України), з додержанням обов'язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст цих договорів н е суперечить актам цивільног о законодавства, договори ск ріплені печатками підприємс тв та мають підписи уповнова жених осіб, сторін за договор ом, які мають необхідний об'єм цивільної право-дієздатност і, тому такі договори створюю ть реальне настання правових наслідків, обумовлені ними.

В даному випадку, на думку в ідповідача, нікчемність прав очину прямо не встановлена з аконом, сторони за договором не заперечують його дійсніс ть, тому такий правочин може б ути визнаний нікчемним лише у судовому порядку (частина 3 с татті 215 ЦКУ). Недійсними право чини можуть вважатися лише з а умови доведеності фактів, щ о свідчать про нікчемність д аного правочину. Укладені мі ж відповідачами правочини ві дповідають обов'язковим зага льним вимогам, що передбачен і статтею 203 Цивільного Кодекс у України, додержання яких є н еобхідним для чинності право чину. Оскільки при укладенні договорів не порушено жодно ї з перелічених умов, такий пр авочин не може вважатися нед ійсним.

Відповідач ПП "Офіс-2" запере чення на позов не надав, в судо ве засідання не з' явився. Ух вали та повістки суду направ лені відповідачу на адресу: в ул. Магнітогорська, 1, кв. 3.01, м. Ки їв, 02660 повернулись до суду з ві дміткою поштового відділенн я про невручення листа адрес атові через його відсутність за вказаною адресою. Відпові дно до довідки з Єдиного держ авного реєстру юридичних осі б та фізичних осіб-підприємц ів відповідач зареєстровани й за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого знаходження державному реєс тратору не надавав.

Згідно із частиною 8 статті 35 КАС України вважається, що п овістку вручено юридичній ос обі, якщо вона доставлена за а дресою, внесеною до відповід ного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її п редставником, і це підтвердж ується підписом відповідної службової особи.

Зважаючи, що доставка ухвал и та повістки суду на адресу в ідповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підпис ом листоноші, виходячи з викл аденого, суд виконав свій обо в' язок щодо повідомлення ві дповідача про час та місце ро згляду справи.

На підставі вищевикладено го суд вважає за можливе розг лядати справу за даної явки н а підставі наявних у справі м атеріалів в порядку статті 128 КАС України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавш и пояснення сторін, з'ясувавш и всі фактичні обставини, на я ких ґрунтуються позовні вимо ги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгл яду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступ них висновків.

Судом встановлено, що СПД ФО ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) та ПП "Офіс-2" (ко д ЄДРПОУ 32660826) зареєстровано як суб'єкта підприємницької ді яльності-фізичну особу та юр идичну особу відповідно та в несені відомості до ЄДРПОУ в установленому законом поряд ку.

Працівниками Кременчуцько ї ОДПІ проведено виїзну план ову перевірку з питань дотри мання вимог податкового зако нодавства, валютного та іншо го законодавства СПД ФО ОСО БА_3 за період з 01 квітня 2006 рок у по 30 червня 2008 року.

За наслідками даної переві рки складено Акт № 3428/17-305/2269612233 від 20 листопада 2008 року.

Як вбачається з акту переві рки, в ході даної перевірки бу ло виявлено взаємовідносини СПД ФО ОСОБА_3 з ПП "Офіс-2": з а період з 2006 року по 2007 року між СПД ФО ОСОБА_3 та ПП “Офіс- 2”укладені правочини, а саме: д оговори купівлі-продажу № 26 ві д 01 жовтня 2006 року; № 4/7 від 05 січня 2007 року на поставку товарів та матеріалів на загальну суму 1 600 000 грн., які, як вважає позивач , є нікчемними.

До складу податкового кред иту СПД ФО ОСОБА_3 за перев іряємий період було віднесен о податкових накладних, отри маних від ПП "Офіс-2" на загальн у суму 737 572, 97 грн. (в тому числі ПД В 122 928, 82 грн.)

В ході проведення перевірк и було встановлено, що рішенн ям власника від 30 травня 2005 рок у № 3 на посаду директора ПП "Оф іс-2" було призначено ОСОБА_5 та змінено юридичну адресу підприємства: м. Київ, вул. Маг нітогорська, 1 кім. 42 на м. Київ, в ул. Магнітогорська, 1 кім. 3.01. Згі дно з довідкою від 14 листопада 2008 року № 3109/0118-2, виданою відділом реєстрації смерті у м. Києві ОСОБА_5 1976 р.н. помер, про що складений актовий запис в ід 10 квітня 2006 року за № 6750. Як заз начає позивач в акті перевір ки, особою, що видала і підписа ла податкові накладні СПД ФО ОСОБА_3 у період з жовтня п о квітень 2007 року значиться ОСОБА_5 Відповідно до висно вку спеціаліста № 608 від 23 лист опада 2008 року в бухгалтерськи х документах (податкових та в идаткових накладних, квитанц іях до прибуткового касового ордеру) ПП "Офіс-2" спершу нанес ено відбиток печатки підприє мства, а потім - друкований тек ст.

Крім того, в акті перевірки зазначається, що ПП "Офіс-2" за а дресою: м. Київ, вул. Магнітого рська, 1 кім. 42 не знаходиться.

Таким чином, позивач вважає , що дані обставини свідчать п ро ведення ПП "Офіс-2" безвідпо відальної господарської дія льності з несплатою встановл ених законодавством податкі в і зборів, в т.ч. належних до сп лати в результаті реалізації даного правочину.

В матеріалах справи наявні договори купівлі-продажу № 26 від 01 жовтня 2006 року; № 4/7 від 05 січ ня 2007 року, які укладені між СПД ФО ОСОБА_3 та ПП “Офіс-2”. Пр едметом даних договорів є пр одаж товарів та матеріалів П П “Офіс-2”відповідно до умов д оговору, а в свою чергу СПД ФО ОСОБА_3 зобов'язаний прий няти та оплатити такі товари .

Посилання позивача на те, що дані угоди суперечать морал ьним засадам суспільства, а т акож порушують публічний пор ядок, спрямований на заволод іння майном держави, дохідно ї частини бюджету, а отже є нік чемними, суд оцінює критично , виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим актам цивіль ного законодавства, а також м оральним засадам суспільств а.

Відповідно до абзацу 1 части ни 2 статті 215 ЦК України, недійс ним є правочин, якщо його неді йсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочи ну недійсним судом не вимага ється.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 Ц К України визначено, що недій сний правочин не створює юри дичних наслідків, крім тих, що пов' язані з його недійсніс тю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважає ться таким, що порушує публіч ний порядок, якщо він був спря мований на порушення констит уційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошк одження майна фізичної або ю ридичної особи, держави, Авто номної Республіки Крим, тери торіальної громади, незаконн е заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізн яє нікчемні та оспорювані пр авочини. Відмінність оспорюв аних правочинів від нікчемни х правочинів полягає в тому, щ о оспорювані правочини припу скають дійсними, такими, що по роджують цивільні права та о бов' язки. Проте їхня дійсні сть може бути оспорена сторо ною правочину або іншою заці кавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випад ку існує виключно судовий по рядок (спеціальні правила) ви знання правочину недійсним. Суд зазначає, що хоча позивач і використав в акті перевірк и такий термін, як "нікчемний п равочин", позивач не звернув у ваги на те, що згідно із частин ою 2 статті 215 ЦК України нікчем ним правочином є правочин, не дійсність якого встановлена законом. Кременчуцькою ОДПІ , при використанні терміну "ні кчемний правочин", не звернут о увагу на те, що недійсність н ікчемних правочинів визначе на безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність пр авочину, є приписи, які містят ься: у частині 1 статті 219 ЦК Укр аїни, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину т акий правочин є нікчемним; у ч астині 1 статті 220 ЦК України, ві дповідно з якою у разі недоде ржання сторонами вимоги зако ну про нотаріальне посвідчен ня договору такий договір є н ікчемним; у абзаці 1 частини 2 с татті 221 ЦК України, відповідн о з якою у разі відсутності сх валення правочину, який вчин ено малолітньою особою за ме жами її цивільної дієздатнос ті батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікч емним, тощо.

Частиною 1 статті 207 Господар ського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарське зобов' язання , що не відповідає вимогам зак ону, або вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, або у кладено учасниками господар ських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції (спеціальної правосуб' єктності), може бу ти на вимогу однієї із сторін , або відповідного органу дер жавної влади визнано судом н едійсним повністю або в част ині. Частиною 2 статті 207 ГК Укра їни встановлено, що недійсно ю може бути визнано також нік чемну умову господарського з обов' язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умов ами зобов' язання порушує пр ава та законні інтереси друг ої сторони або третіх осіб. Ні кчемними визнаються, зокрема , такі умови типових договорі в і договорів приєднання, що: в иключають або обмежують відп овідальність виробника прод укції, виконавця робіт (послу г) або взагалі не покладають н а зобов' язану сторону певни х обов' язків; допускають од носторонню відмову від зобов ' язання з боку виконавця аб о односторонню зміну виконав цем його умов; вимагають від о держувача товару (послуги) сп лати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмо ви його від договору і не вста новлюють аналогічної санкці ї для виконавця.

Позивач не звернув увагу на те, що згідно із частиною 3 ста тті 215 ЦК України, якщо недійсн ість правочину прямо не вста новлена законом, але одна із с торін або інша заінтересован а особа заперечує його дійсн ість на підставах, встановле них законом, такий правочин м оже бути визнаний судом неді йсним (оспорюваний правочин) .

Як вбачається з матеріалів справи, суперечність мети ук ладених договорів № 26 від 01 жов тня 2006 року та № 4/7 від 05 січня 2007 ро ку інтересам держави і суспі льства Кременчуцька ОДПІ вба чає у спрямованості мети дру гого відповідача на ухилення від сплати податків. Позивач посилається на наявність оз нак нікчемності зазначених д оговорів на підставі того фа кту, що вищезгадані договори а податкові накладні, які вид ані СПД ФО ОСОБА_3, підписа ні директором ПП "Офіс-2" ОСОБ А_5, який, відповідно до довід ки Головного управління юсти ції в м. Києві, помер 10 квітня 2006 року.

Дослідивши матеріали спра ви, судом виявлено, що в догово рі купівлі-продажу № 26 від 01 жов тня 2006 року та в договорі купів лі-продажу № 4/7 від 05 січня 2007 рок у міститься ім'я директора ПП "Офіс-2" ОСОБА_6, в податкови х накладних, копії яких знахо дяться в матеріалах справи, м іститься імя ОСОБА_7, прот е в Рішенні № 3 про продовження діяльності ПП "Офіс-2" зазначе не ім'я ОСОБА_5, це саме ім'я міститься також у довідці Го ловного управління юстиції в м. Києві від 14 листопада 2008 року про реєстрацію смерті, а Ви тяг з ЄДРПОУ станом на 03 груд ня 2009 року вказує на те, що дире ктором ПП "Офіс-2" є ОСОБА_8. П озивач не надав до суду доказ ів, що це є одна й та ж сама особ а і що саме вона підписувала с пірні договори та податкові накладні.

Також, суд вважає необхідни м зазначити, що на момент укла дення спірних договорів, а та кож на момент розгляду даної справи в суді ПП «Офіс-2» було зареєстровано в ЄДРПОУ, що пі дтверджується копією Витя гу та не заперечувалось сто ронами, мало свідоцтво платн ика податку на додану вартіс ть, а зміна юридичної адреси, м ожлива смерть директора та н езнаходження підприємства з а вищенаведеною адресою не є підставою для визнання вчин ених ним з іншими суб' єктам и господарювання юридично зн ачимих дій недійсними, оскіл ьки позивач, як контрагент за договором, може нести відпов ідальність лише за наявності вини. Позивачем не надано док азів того, що установчі (стату тні) документи підприємства визнані недійсними в установ леному чинним законодавство м порядку чи другий відповід ач був виключений з державно го реєстру не тільки на час ук ладання договору, а і на час ро згляду даної справи.

Як пояснив в судовому засід анні відповідач ОСОБА_3, п ід час укладання спірних дог оворів він мав всі необхідні документи про реєстрацію ПП «Офіс-2» і у нього були відсут ні підстави ставити під сумн ів інформацію, яка зазначена в даних документах.

Відповідно до частин 1, 2 стат ті 18 Закону України «Про держа вну реєстрацію юридичних осі б та фізичних осіб-підприємц ів» якщо відомості, які підля гають внесенню до Єдиного де ржавного реєстру, були внесе ні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і м ожуть бути використані в спо рі з третьою особою, доки до ни х не внесено відповідних змі н.

Якщо відомості, які підляга ють внесенню до Єдиного держ авного реєстру, є недостовір ними і були внесені до нього, т о третя особа може посилатис я на них у спорі як на достовір ні. Третя особа не може посила тися на них у спорі у разі, якщ о вона знала або могла знати п ро те, що такі відомості є недо стовірними.

За таких обставин, покупець (перший відповідач) не може не сти відповідальність як за н есплату податків продавцем, так і за можливу недостовірн ість відомостей, наданих ост аннім.

Відповідно до вимог статті 207 ГК України умисел на ухилен ня від сплати податків, повин ен виникнути заздалегідь, то бто бути наявним при укладан ні угоди, зобов' язання.

Позивачем не доведено обст авин, які підтверджують той ф акт, що, укладаючи угоду, сторо ни діяли з метою, яка суперечи ла інтересам держави і суспі льства. Навпаки, зазначені по зивачем факти свідчать про т е, що ОСОБА_3 сплатив ПП «Оф іс-2» в ціні товару також подат ок на додану вартість. Сама по собі угода про продаж товарі в та матеріалів не є такою, що суперечить інтересам держав и і суспільства. Такий товар н е виключено законом із цивіл ьного обігу, на торгівлю ним н е вимагалась ліцензія, не бул о й інших законодавчих обмеж ень стосовно його купівлі-пр одажу.

З огляду на викладені вище о бставини та норми законодавс тва, суд приходить до висновк у, що позивач не довів того, що зміст спірних договорів не в ідповідає дійсним намірам ст орін і, що ці наміри спрямован і на ухилення від сплати пода тків за фінансово-господарсь кими результатами виконання зазначених договорів, тому н е має підстав вважати ці дого вори недійсними (нікчемними) із вказаних позивачем у позо ві підстав.

Також суд вважає необхідни м зазначити наступне.

За вчинення правочину з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва, застосовуються санкції, п ередбачені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу Укр аїни. За змістом статті не мож ливо лише в разі виконання пр авочину хоча б однією сторон ою. Зазначені санкції не можн а застосовувати за сам факт н есплати податків (зборів, інш их обов'язкових платежів) одн ією зі сторін договору, оскіл ьки за таких обставин правоп орушенням була б несплата по датків, а не вчинення правочи ну. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умис лу на укладення угоди з метою , яка завідомо суперечить, інт ересам держави і суспільства .

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу Укра їни, передбачені нею санкції застосовує лише суд, що відпо відає статті 41 Конституції Ук раїни, згідно з якою конфіска ція майна може бути застосов ана виключно за рішенням суд у у випадках, обсязі та порядк у, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкці ї є конфіскаційними, стягуют ься за рішенням суду в доход д ержави за порушення правил з дійснення господарської дія льності, то суд приходить до в исновку про те, що вони належа ть не до цивільно-правових, а д о а, адміністративно-господа рських санкцій як такі, що від повідають визначенню, наведе ному в частині 1 статті 238 ГК Укр аїни.

З урахуванням викладеного , встановлені частиною 1 статт і 208 ГК України санкції можуть бути застосовані лише з дотр иманням строків, встановлени х статтею 250 цього Кодексу, тоб то протягом шести місяців з д ня виявлення порушення, але н е пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом уста новлених законодавчими акта ми правил здійснення господа рської діяльності, крім випа дків, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачає ться, що господарські операц ії, між сторонами відбувалис я в період з 2006 року по 2007 рік, поз ов подано Прокурором м. Креме нчука в інтересах Кременчуць кої ОДПІ 14 січня 2009 року, що підт верджується штампом вхідної кореспонденції канцелярії с уду, тобто з пропуском річног о строку встановленого статт ею 250 ГК України для застосува ння санкцій, встановлених ча стиною 1 статті 208 ГК України.

Таким чином, позивачем проп ущено строк для застосування санкцій, передбачених части ною 1 статті 208 К України.

Відповідно до частини 1 стат ті 11 КАС України розгляд і вир ішення справ в адміністратив них судах здійснюються на за садах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливос ті.

Згідно із частиною 1 ст атті 71 КАС України кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на яких ґрунтуються її ви моги та заперечення.

Позивач не надав суду доказ ів (рішення суду) щодо визнанн я правочинів за договорами № 26 від 01 жовтня 2006 року, № 4/7 від 05 сі чня 2007 року укладеними між СПД ФО ОСОБА_3 та ПП "Офіс-2" нікч емними, а тому і вимоги, щодо с тягнення в дохід держави кош тів, отриманих за начебто нік чемними правочинами загальн ою сумою 1475145,94 грн. є безпідстав ними та необґрунтованими, а т ому в задоволенні позовних в имог необхідно відмовити.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Ко дексу адміністративного суд очинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовни х вимог Прокуратури м. Кремен чука в інтересах Кременчуцьк ої об'єднаної державної пода ткової інспекції до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3, Пр иватного підприємства "Офіс- 2" про стягнення боргу - відмов ити.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ків для подачі заяви про апел яційне оскарження чи апеляці йної скарги відповідно до ст атті 254 Кодексу адміністратив ного судочинства України.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Харківського апеляційного адміністративному суду чере з Полтавський окружний адмін істративний суд шляхом подач і заяви про апеляційне оскар ження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повном у обсязі відповідно до статт і 160 Кодексу адміністративног о судочинства України - з дн я складення в повному обсязі . Якщо постанову було проголо шено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційн е оскарження обчислюється з дня отримання нею копії пост анови. Апеляційна скарга на п останову суду першої інстанц ії подається протягом двадця ти днів після подання заяви п ро апеляційне оскарження з п одачею її копії до апеляційн ої інстанції або в порядку ча стини 5 статті 186 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни.

Повний текст постанови буд е виготовлено 06 квітня 2010 року.

Суддя А.О. Чеснокова