Рішення

від 18.02.2020 по справі 909/1324/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1324/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Брук",

вул. Академка Філатова, буд.10-А, кв.(оф.) 3/38,м.Київ,01042

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Карпатська будівельна компанія",

вул. Січових Стрільців, буд.78-Д,м.Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості в сумі 421 105, 48 грн.

за участю:

від позивача: Топак Л.П., ордер серія ІФ №067685 від 16.01.2020, адвокат

від відповідача не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Брук" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська будівельна компанія" про стягнення заборгованості в сумі 421 105, 48 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження і призначено розгляд справи по суті на 16.01.2020. В судовому засіданні 16.01.2020 відкладено розгляд справи на 11.02.2020. В судовому засіданні 11.02.2020 відкладено розгляд справи на 18.02.2020.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання. Крім того, відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Позиція позивача.

Позивачем на виконання умов договору поставки №7 від 12.04.2017 поставлено товар на загальну суму 314 455 грн, факт поставки якого підтверджується видатковими накладними.

Відповідач порушив умови договору поставки №7 від 12.04.2017 щодо оплати за товар, внаслідок чого виник борг у розмірі 282 210, 80 грн.

Крім того, позивачем нарахована пеня в розмірі 100 255, 85 грн, 3% річних в сумі 10 130 грн та інфляційні в розмірі 27 508, 83 грн.

Загальна сума заборгованості становить 421 105, 48 грн.

У своїх вимогах позивач посилається на ст.11, 509, 610, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України та ст. 174, 193, 265 Господарського кодексу України.

Позиція відповідача.

Відповідач будь-яких заперечень та відзиву на позовну заяву суду не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Моноліт-Брук" (постачальник по договору/позивач по справі) та ТОВ "Карпатська будівельна компанія" (покупець по договору/відповідач по справі) було укладено договір поставки №7 від 12.04.2017.

Відповідно до п.1 договору постачальник зобов`язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.2 договору сума договору складається з суми вартості видатково-прибуткових накладних, оформлених постачальником, на видачу товарів покупцю на протязі дії цього договору. Покупець повинен сплатити відповідну партію відвантаженого йому постачальником товару не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати виставленого рахунку-фактури. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленого товару шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі.

Відповідно до п.3 договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатково-прибутковою накладною та оформленою покупцем відповідним чином довіреністю на одержання товару.

Пунктом 5 договору встановлено, що за порушення грошових зобов`язань за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період не сплати зобов`язань, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожним день порушення виконання. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до п.2 договору поставки №7 від 12.04.2017, виставлено рахунки на оплату за товар: №180829-08 від 29.08.2018 на загальну суму 34 200 грн, №180903-10 від 03.09.2018 на загальну суму 34 200 грн, №180905-10 від 05.09.2018 на загальну суму 34 355 грн, №180907-03 від 07.09.2018 на загальну суму 34 200 грн, №180910-03 від 10.09.2018 на загальну суму 34 200 грн, №180912-02 від 12.09.2018 на загальну суму 35 000 грн, №181001-02 від 01.10.2018 на загальну суму 304 200 грн, №181004-01 від 04.10.2018 на загальну суму 34 200 грн, №181114-06 від 14.11.2018 на загальну суму 34 200 грн, №181114-03 від 14.11.2018 на загальну суму 5 700 грн.

Відповідно до видаткових накладних: №18115-05 від 15.11.2018, №181114-04 від 14.11.2018, №181004-01 від 04.10.2018, №181001-02 від 01.10.2018, №180912-05 від 12.09.2018, №180910-07 від 10.09.2018, №180907-01 від 07.09.2018, №180905-05 від 05.09.2018, №180903-06 від 03.09.2018, №180830-04 від 30.08.2018 - товар поставлено позивачем і отримано відповідачем.

Відповідно до податкових накладних: №41 від 15.11.2018 на загальну суму 5700 грн, в т.ч. ПДВ 950 грн, №32 від 14.11.2018 на загальну суму 34 200 грн, в т.ч. ПДВ 5700 грн, №12 від 04.10.2018 на загальну суму 34 200 грн, в т.ч. ПДВ 5700 грн, №4 від 01.10.2018 на загальну суму 34 200 грн, в т.ч. ПДВ 5 700 грн, №34 від 12.09.2018 на загальну суму 35 000 грн, в т.ч. ПДВ 5 833, 33 грн, №30 від 10.09.2018 на загальну суму 34 200грн, в т.ч. ПДВ 5700 грн, №27 від 07.09.2018 на загальну суму 34 200 грн, в т.ч. ПДВ 5700 грн, №20 від 05.09.2018 на загальну суму 34 355 грн, в т.ч. ПДВ 5725, 83 грн, №7 від 03.09.2018 на загальну суму 34 200 грн, в т.ч. ПДВ 5 700 грн, №52 від 30.08.2018 на загальну суму 34 200 грн, в т.ч. ПДВ 5 700 грн - здійснено операцію з постачання товару.

Виходячи з матеріалів справи, в тому числі враховуючи письмові пояснення позивача (вх.№2091/20 від 10.02.20 та вх.№2535/20 від 17.02.20) та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку таких висновків.

Щодо вимоги про стягнення 283 210, 80 грн основного боргу слід вказати таке.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли договірні зобов`язання на підставі договору поставки №7 від 12.04.2017 року.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В спірному випадку в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем вартості товару за договором поставки №7 від 12.04.2017 року, отриманого відповідачем згідно з видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи, на загальну суму 283 210, 80 грн. За таких обставин, враховуючи, що доводи позивача не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення 283 210, 80 грн основного боргу. Крім того, в матеріалах справи міститься копія акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками юридичних осіб і відповідно до якого станом на 31.12.2018 заборгованість відповідача становить 283 210, 80 грн.

Щодо пені в розмірі 100 255, 85 грн, 3% річних в розмірі 10 130 грн та інфляційних в сумі 27 508, 83 грн, слід вказати на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5 договору встановлено, що за порушення грошових зобов`язань за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період не сплати зобов`язань, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожним день порушення виконання. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до поданого суду розрахунку, пеня становить 100 255, 85 грн, 3% річних - 10 130 грн, інфляційні нарахування - 27 508, 83 грн.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору в частині оплати товару - в наявності підстави для настання відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, що передбачено п.5 договору та ст. 625 ЦК України, а тому вимога про стягнення пені в розмірі 100 255, 85 грн, 3% річних в розмірі 10 130 грн та інфляційних в сумі 27 508, 83 грн є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Суд дослідивши подані докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача. В спірному випадку подані позивачем докази відповідачем жодним чином не спростовані.

Щодо вимоги позивача про стягнення 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за правильне вказати таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження своїх вимог що витрат на правову допомогу позивач подав до суду копію ордеру серії ІФ№067685 на надання правової допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, орієнтовний розрахунок витрат на професійну правову допомогу.

В спірному випадку, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, суд, враховуючи також положення підпункту 1 п.4 ст.129 ГПК України, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 11, 509, 526, 549, 625, 629, 655, 692, 693, 694 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України, ст. 73, 74, 86, 123, 126, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Брук" /01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 39948947/ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська будівельна компанія" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 78-Д, код ЄДРПОУ 38163336/ про стягнення 421 105, 48 грн - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська будівельна компанія" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 78-Д, код ЄДРПОУ 38163336/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Брук" /01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 39948947/ 421 105, 48 грн (чотириста двадцять одна тисяча сто п`ять гривень 48 к.), судовий збір в розмірі 6 316, 58 грн (шість тисяч триста шістнадцять гривень 58 к.) та витрати за правничу правову допомогу в розмірі 8000 грн (вісім тисяч гривень).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 24.02.2020

Суддя Фрич М. М.