Рішення

від 19.02.2020 по справі 910/18035/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2020Справа № 910/18035/19 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху (03062, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЧИСТЯКІВСЬКА, будинок 19-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 32955518) до проПриватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна (01054, м.Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 33, Ідентифікаційний код юридичної особи 16285602) стягнення 21922,15 грн.. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство Центр організації дорожнього руху (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна (далі-Відповідач) про стягнення 21922,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на наявність підстав для стягнення з Відповідача 21922,15 грн. страхового відшкодування відповідно до ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , як страховиком за полісом №АМ/5475252, за яким застрахована цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, винного у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої пошкоджено дорожню споруду - світлофор, що перебуває на балансі Позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 позовну заяву Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18035/19, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив, встановлено відповідачу строк для подання до суду заперечення.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.12.2019 направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 24.12.2019 уповноваженим особам підприємств Сторін.

08.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ з відомостями щодо полісу обов`язкового страхування № АМ5475252.

08.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить Суд відмовити у позові, посилаючись на відшкодування Позивачеві в повному обсязі шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна, що перебуває на його балансі. При цьому, Відповідач вказує, що розмір страхового відшкодування встановлений Звітом № 13679 від 07.08.2019 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

15.01.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла Заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (053/04-7/206) від 15.01.2020, в якій останній просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Альтфатер Київ .

Статтею 50 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до п. 1.6 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов`язки цієї особи щодо однієї із сторін. З підстав, зазначених у третьому і четвертому реченнях частини першої згаданої статті, господарський суд залучає певну особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, й за відсутності згаданих заяви чи клопотання. Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Однак, Суд звертає увагу на те, що Комунальним підприємством Центр організації дорожнього руху не наведено належних обґрунтувань щодо того, як рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Товариство з обмеженою відповідальністю Альтфатер Київ`щодо однієї з сторін, а тому Суд відмовляє в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , працюючий водієм в ДП Альфатор Київ , 22.04.2019 близько 02 години 20 хвилини, керуючи технічно-справним автомобілем марки Мерседес , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в крайній правій смузі навпроти будинку № 16 по проїзній частині вулиці Верхній Вал зі сторони вулиці Глибочицької в напрямку вулиці Житньоторзької, що територіально знаходиться в Подільському районі міста Києва , не врахувавши дорожню обстановку, стан дорожнього покриття, різко змінив напрямок руху, чим порушив Правила дорожнього руху України, а саме: п. 1.5, п. 2.3 (б), п. 10.1., п. 13.1.

В результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 допустив виїзд транспортного засобу за межі проїзної частини з подальшим зіткненням з нерухомою перешкодою - електроопорою, яка знаходиться на балансі Позивача.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.07.2019 у справі 758/7051/19 закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України; ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 Кримінального кодексу України - у зв`язку з примиренням з потерпілим та відшкодуванням завданих збитків. (а.с. 12-16)

Позивачем, на виконання передбаченої п. 2.2.3 статуту Позивача діяльності, виконано роботи по відновленню пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди світлофору, вартість яких складає 80270,27 грн. На підтвердження виконання робіт та їх вартості Позивачем надано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2019 від 25.04.2019 (форма КБ-3) та Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 від 25.04.2019 (форма КБ-2в). (а.с. 17-21)

31.07.2019 Позивач звернувся до Відповідача із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 18-19), яка відбулась 22.04.2019 близько 02 години 20 хвилини в м. Києві по вул. Верхній Вал, 16 , за участі автомобіля марки Мерседес , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті якої пошкоджено електроопору (а.с. 22).

07.08.2019 фізичною особою - підприємцем Гармідаровою Ю.П, на замовлення Відповідача складений звіт №13679 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок ДТП, технічних засобів регулювання дорожнього руху (а.с. 100-123). Згідно з висновками, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження майна, становить 60348,12 грн. Розмір збитку визначений витратним підходом на підставі кошторису, вартості відновлювальних робіт з врахуванням фізичного зносу в поточних цінах. (а.с. 110)

Відповідно до Страхового акта №2114087 від 19.09.2019 (а.с. 124) Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування Позивачу в розмірі 58348,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13212 від 26.09.2019 із зазначенням призначення платежу: опл. страх. відшк. а/м, дог 5475252 Центр організації дорожнього руху КП ід.к. НОМЕР_2 без ПДВ (а.с.125)

Згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5475252 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Мерседес , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент настання страхової події була застрахована у Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна , розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 2000 грн. (а.с. 83-85)

30.10.2019 Позивач звернувся з Претензією № 053/04-7/5529 від 30.10.2019 до ТОВ Альтфатер Київ , як до юридичної особи працівником якої завдано шкоду, в який вимагає протягом місяця з дня отримання вимоги сплатити різницю між вартістю відновлювального ремонту пошкоджених технічних засобів регулювання дорожнього руху та розміром сплаченого страхове відшкодування у розмірі 21922,15 грн. (а.с. 25-28)

У відповідь ТОВ Альтфатер Київ (лист № 747 від 02.12.2019) відмовлено у виплаті з посиланням на те, що претензія заявлена в межах ліміту страхової відповідальності та до неї не додано доказів на підтвердження заявлених вимог. (а.с. 29-33)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 58348,12 грн., однак, така сума не покриває вартість проведеного відновленого ремонту пошкодженого технічного засобу регулювання дорожнього руху, розмір якого становить 80270,27 грн.. За таких підстав, просить суд стягнути з Відповідача страхового відшкодування у розмірі 21922,15 грн.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач стверджує, що ним відшкодовано Позивачеві в повному обсязі шкоду, завдану внаслідок пошкодження майна, що перебуває на балансі Позивача. При цьому, Відповідач вказує, що розмір страхового відшкодування встановлений Звітом № 13679 від 07.08.2019 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст.1192 ЦК має відшкодувати завдані збитки в повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , працюючий водієм в ДП Альфатор Київ , 22.04.2019 близько 02 години 20 хвилини, керуючи технічно-справним автомобілем марки Мерседес , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в крайній правій смузі навпроти будинку № 16 по проїзній частині вулиці Верхній Вал зі сторони вулиці Глибочицької в напрямку вулиці Житньоторзької, що територіально знаходиться в Подільському районі міста Києва , не врахувавши дорожню обстановку, стан дорожнього покриття, різко змінив напрямок руху, в чим порушив Правила дорожнього руху України, а саме: п. 1.5, п. 2.3 (б), п. 10.1., п. 13.1.

В результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 допустив виїзд транспортного засобу за межі проїзної частини з подальшим зіткненням з нерухомою перешкодою - електроопорою, яка знаходиться на балансі Позивача.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.07.2019 у справі 758/7051/19 закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України; ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 Кримінального кодексу України - у зв`язку з примиренням з потерпілим та відшкодуванням завданих нею збитків. (а.с. 12-16)

При цьому, Суд звертає увагу, що оскільки Сторонами не заперечується факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 як особою, яка на відповідній правовій підставі володіла застрахованим транспортним засобом Мерседес , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно з ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вказані обставини не підлягають доказуванню.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Мерседес , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , - Товариства з обмеженою відповідальністю Альтфатер Київ , застрахована Відповідачем, що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5475252.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтєю 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху ; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір шкоди, завданої з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Отже, аналіз наведених вище норм спеціального закону, свідчить, що для визначення розміру шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди даного типу, є обов`язковим складення Звіту про оцінку, який має бути виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна. Статтею 6 вказаного Закону визначається, що оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до наданого Відповідачем Звіту №13679 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок ДТП, технічних засобів регулювання дорожнього руху (а.с. 100-123), складеному фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на замовлення Відповідача, розмір матеріального збитку нанесеного Позивачу внаслідок ДТП становить 60348,12 грн. (з ПДВ). Суд зазначає, що оцінка вартості збитку здійснювалась оцінювачем на підставі кошторису та підставі складених Позивачем документів, а саме: Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2019 від 25.04.2019 (форма КБ-3), Акта приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 від 25.04.2019 (форма КБ-2в), Акта про відсутність (пошкодження) технічних засобів регулювання дорожнього руху від 22.04.2019. (а.с. 116-123).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , якою складено Звіт № 13679 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок ДТП, технічних засобів регулювання дорожнього руху, є суб`єктом оціночної діяльності, має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України, № 553/19 від 18.07.2019, та Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 10398 від 28.08.2013.

Натомість, Позивачем, на підтвердження розміру заподіяної шкоди, надано суду Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2019 від 25.04.2019 (форма КБ-3) та Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 від 25.04.2019 (форма КБ-2в).

Втім, Суд зазначає, що враховуючи положення п. 31.1. ст. 31 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , а також те, що Позивач не є суб`єктом оціночної діяльності, складені Позивачем Довідка та Акт не можуть бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 91 Господарського процесуального кодексу України доказами підтвердження розміру шкоди, завданої Позивачеві пошкодженням технічних засобів регулювання дорожнього руху, яка має відшкодовуватися Відповідачем.

Крім того, Суд звертає увагу, що розмір матеріального збитку, визначений у Звіті №13679, встановлювався оцінювачем на підставі кошторису та складених Позивачем документів: Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2019 від 25.04.2019 (форма КБ-3) та Акта приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 від 25.04.2019 (форма КБ-2в).

Отже, Судом встановлено, що розмір страхового відшкодування визначений Відповідачем у спосіб, встановлений Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - на підставі звіту, виконаного оцінювачем, а Позивачем не надано суду, встановлених статтею 31 цього Закону доказів визначення іншого розміру заподіяної шкоди, як і не заявлялось клопотання про проведення відповідної експертизи, а тому у відповідача внаслідок настання страхового випадку виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту відповідальності за страховим випадком виходячи з вартості, визначеної суб`єктом оціночної діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові верховного суду від 21.12.2018 у справі № 910/22554/17.

Таким чином, при перевірці правильності здійснення відповідачем страхового відшкодування Судом має прийматися до уваги розмір вартості відновлювального ремонту, визначений у звіті №13679 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок ДТП, технічних засобів регулювання дорожнього руху, складеному Фізичною особою - підприємцем Гармідаровою Юлією Петрівною 07.08.2019, наданому Відповідачем.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Положеннями полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5475252 передбачено франшизу у розмірі 2000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат (тобто, не більше суми фактичних затрат), виходячи з вартості відновлювального ремонту технічного засобу регулювання дорожнього руху, за мінусом франшизи (2000,00 грн.).

Отже, враховуючи визначені Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5475252 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний був відшкодувати позивачу витрати в розмірі 58348,12 грн. (60348,12 грн. вартість відновлювального ремонту - 2000 грн. франшизи)

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна здійснило виплату страхового відшкодування Позивачу у загальному розмірі 58348,12 грн. за платіжним дорученням №13212 від 26.09.2019 із зазначенням призначення платежу: опл. страх. відшк. а/м, дог 5475252 Центр організації дорожнього руху КП ід.к. 32955518 без ПДВ (а.с.125), а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 21922,15 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна про стягнення 21922,15 грн. страхового відшкодування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна про стягнення 21922,15 грн. - відмовити повністю.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19 лютого 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин