Ухвала

від 24.02.2020 по справі 907/69/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" лютого 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/69/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал про забезпечення позову до пред`явлення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Тирба про стягнення 631000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду 19.02.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал надійшла заява про забезпечення позову, якою заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення в межах позовних вимог арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті товариству з обмеженою відповідальністю Тирба (90511, Закарпатська обл., Тячівський район, с. Кричово, вул. Лесі Українки, буд. 9, код ЄДРПОУ 37799577) і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Підставою для звернення з заявою послужило посилання на предмет позову, який буде заявлено, тобто той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю Тирба було зобов`язане розмістити транспортні засоби в місці доставки (прибуття) позивача, спожити відповідні послуги та оплатити їх вартість, однак такого розрахунку ним здійснено не було, що, на думку заявника свідчить про недобросовісність та явний умисел в ухиленні від виконання взятих на себе зобов`язань товариства (особа, яка може отримати статус відповідача у позові, що буде ним заявлено згодом). Наведені обставини порушують баланс інтересів сторін, внаслідок чого Товариства з обмеженою відповідальністю Тирба отримує безпідставну перевагу в договірних відносинах, а на заявника покладається надмірний й необґрунтований тягар у вигляді тривалого неодержання доходів, які він міг би реально одержати за звичайних обставин. Крім того, необхідність забезпечення позову обґрунтовується, по-перше: відсутністю у відповідача нерухомого майна, яке могло б гарантувати поновлення порушеного права позивача у випадку задоволення позову (підтверджується витягом з реєстру; по-друге, наявністю у відповідача рухомого майна (здебільшого транспортних засобів), яке вільно та безперешкодно може бути транспортоване в просторі, відчужене або приховане; по-третє, грошові кошти на рахунках відповідача є активом, який легко може зникнути з банківських рахунків. Стверджує, що ведення господарської діяльності ТОВ Тирба переорієнтовано (перенаправлено) на іншу юридичну особу - ТОВ Тирба+ВТС (код 41438085), яка фактично й продовжила господарську діяльність ТОВ Тирба , а тому такі штучні дії ТОВ Тирба свідчать про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що грошові кошти, наявні у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, можуть зникнути або зменшитися на момент виконання рішення. При цьому, наголосив, що з моменту винесення приватним виконавцем постанови від 03.07.2018 про арешт коштів ТОВ Тирба до цього моменту (19.02.2020) на арештовані рахунки цього товариства грошові кошти не поступали.

Розглянувши подані матеріали заяви про забезпечення позову до його подання суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Тобто, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Поряд з цим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову, тобто умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана недобросовісністю поведінки ТОВ Тирба та ймовірністю відчуження рухомого майна та наявних на рахунках грошових коштів. Однак, жодних належних та допустимих доказів в підтвердження таких дій особою, яка може отримати статус відповідача, заявником не надано.

Окрім того, покликання заявника на можливість відчуження рухомого майна без доказів вчинення дій, які б свідчили про такий намір, суд вважає безпідставними До того ж, обраним ним заходом забезпечення позову є вимога про накладення арешту на грошові кошти, а не на транспортні засоби.

Щодо посилання товариства на можливість зникнення коштів, то самим же заявником зазначено про їх відсутність на рахунку особи, яка в майбутньому може набути статусу відповідача протягом 03.07.2018 до теперішнього часу. Судом взято до уваги той факт, що на кошти останнього вже накладено арешт в межах іншої господарської справи, позивачем у якій є також Товариство з обмеженою відповідальністю Термінал , відтак, в силу виникнення інших обставин, аніж встановлені судом за наслідками розгляду цієї заяви, заявник не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Оскільки жодних доказів на підтвердження своїх доводів заявником подано не було, суд доходить висновку, що ним не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення в межах позовних вимог арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті товариству з обмеженою відповідальністю Тирба і знаходяться у нього чи в інших осіб, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Саме ж лише посилання в заяві на потенційну можливість зникнення коштів або імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення поданої на розгляд заяви

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Керуючись статтями ст.ст.136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Закарпатської області, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал (Вх. № 02.3.1-03/952/20 від 19.02.2020) про забезпечення позову до його пред`явлення - відмовити.

Веб адреса сторінки на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук