Рішення

від 19.02.2020 по справі 908/3566/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/240/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 Справа № 908/3566/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С . при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; адреса для листування: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а; код ЄДРПОУ 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Любава 61" (69123 м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 23, код ЄДРПОУ 34677213)

про стягнення 11 669 грн. 93 коп.

за участю

представника позивача: Дорошенко К.В., дов. № 735/20-19 від 21.01.2020

представник відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любава 61" 6 827 грн. 57 коп. основного боргу, 4 179 грн. 52 коп. пені, 342 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 319 грн. 94 коп. 3 % річних.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3566/19 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 27.12.2019 позовну заяву суддею Дроздовою С.С. прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі 908/3566/19, присвоєно номер провадження 27/240/19.

Справа № 908/3566/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 20.01.2020.

Ухвалою суду від 20.01.2020, відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи відкладено на 19.02.2020.

У судовому засіданні 19.02.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 19.02.2020, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача в судовому засіданні 19.02.2020 підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та в письмових обґрунтуваннях позовних вимог в частині стягнення пені. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, письмового відзиву не надано. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал суду. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Любава 61" є: 69123 м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 23, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

В матеріалах справи міститься оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.12.2019, яке не отримано відповідачем у зв`язку із закінчення терміну зберігання.

При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, вислухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

01.03.2016 між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі Ленінського району (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Любава 61" (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101562.

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення (за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 код 35.30.1 - пара та гаряча вода; постачання пари, гарячої води), (надалі - теплова енергія) Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України Про теплопостачання , Правилами користування тепловою енергією , Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду , Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води , Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж , та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2 договору).

У відповідності із п. 2.1 договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; кондиціювання - по замовленню споживача; інші технологічні потреби - по замовленню споживача.

Підпунктом 3.2.6 п. 3.2 договору визначено, що Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Теплова енергія постачалась на викуплене нежитлове приміщення № 71 цокольного поверху загальною площею 271,7 кв.м по вул. Зестафонська 4-А, викуплене нежитлове приміщення першого поверху площею 36,8 кв.м для розміщення офісу по вул. Щаслива, 2-Б в м. Запоріжжі.

Відповідно до п. 10.1 договору, даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до моменту укладення сторонами письмової угоди про його розірвання.

Умови Договору застосовуються до відносин між Споживачами і Теплопостачальною організацією, які виникли до його укладання - по приміщенню № 71 по вул. Зестафонська, 4-А з 08 грудня 2014 року.

Умови Договору застосовуються до відносин між Споживачами і Теплопостачальною організацією, які виникли до його укладання - по кабінету № 2 по вул. Щаслива, 2-Б з 01 травня 2015 року.

Станом на дату звернення до суду з цією позовною заявою жодною з сторін не заявлено про розірвання договору № 101562, отже він є чинним.

В період з березня 2018 року по квітень 2018 року та з листопада 2018 року по квітень 2019 року Концерн МТМ відпустив споживачу теплову енергію на загальну суму 11 561 грн. 42 коп., з яких сплачено лише 4 733 грн. 85 коп.

Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії.

Згідно із положеннями п. 6.1 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2).

Пунктом 6.3 договору визначено, що підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 6.4 договору споживач зобов`язаний до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно із п. 6.7 договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд. 2-А, тел. 224-78-68 документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії.

Умовами п. 6.7.1 договору передбачено, що отриманий Акт споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання.

Відповідно до п. 6.7.2 договору у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного Акту, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином Акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов`язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем в судовому порядку.

Не дивлячись на те, що відповідно до умов укладеного договору у теплопостачальної організації відсутній обов`язок надсилати споживачу рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, заявник надсилав на адресу боржника (споживача) розрахункові документи (рахунки, акти приймання-передачі), що підтверджується реєстрами відправлення рекомендованих листів по місту за період з березня 2018 року по квітень 2018 року та з листопада 2018 року по квітень 2019 року.

Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 11 561 грн. 42 коп.:

від 31.03.2018 на суму 2 309 грн. 39 коп.;

від 30.04.2018 на суму 366 грн. 16 коп.;

від 30.11.2018 на суму 1 481 грн. 95 коп.;

від 31.12.2018 на суму 2 188 грн. 62 коп.;

від 31.01.2018 на суму 2 167 грн. 42 коп.;

від 28.02.2019 на суму 1 555 грн. 44 коп.;

від 31.03.2019 на суму 1 175 грн. 95 коп.;

від 30.04.2019 на суму 316 грн. 49 коп.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання -передачі теплової енергії на адресу Теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув.

Тобто, відповідач фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди.

Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідно до п. 3.2.24 договору передбачено, що споживач зобов`язався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Отже, на виконання умов договору № 101562 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді теплопостачальна організація відпустила теплову енергію за період з березня 2018 року по квітень 2018 року та з листопада 2018 року по квітень 2019 року на загальну суму 11 561 грн. 42 коп., відповідачем лише частково здійснив оплату за отриману теплову енергію в сумі 4 733 грн. 85 коп. Заборгованість склала 6 827 грн. 57 коп., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Вирішуючи спір по даній справі по суті спору суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про теплопостачання серед основних обов`язків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів. П. 40 Правил користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 р. передбачає, що споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

У відповідності до ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно ст. 276 ГК України відповідач зобов`язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Концерном "Міські теплові мережі" були виконані всі умови договору.

Відповідач виставлені рахунки за фактично спожиту теплову енергію не сплатив.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2016 № 101562, є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії за спірний період на адресу теплопостачальної організації не

надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний

період не повернув, що свідчить про те, що він фактично погодився з кількістю спожитої

теплової енергії та з сумами нарахованими до оплати.

Таким чином, зазначені акти приймання-передачі теплової енергії за період з березня 2018 року по квітень 2018 року та з листопада 2018 року по квітень 2019 року, відповідно до умов п. 6.7.2 договору та в силу положень ст. 629 ЦК України (договір є обов`язковим для виконання сторонами) є погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, відповідач у строк передбачений п. 6.4 договору взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за спірний період не здійснив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 6 827 грн. 57 коп. за відпущену теплову енергію, яка заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 319 грн. 94 коп. 3 % річних, 342 грн. 90 коп. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Факт порушення грошових зобов`язань відповідачем є доведеним. Судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог.

За порушення строків розрахунку за договором позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 4 179 грн. 52 коп. пені.

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами ст. 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.10 договору встановлено, що за порушення споживачем строків оплати за теплову енергію, встановлених у пункті 6.4 цього договору, останній сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 2% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Договором узгоджено нарахування пені за весь період прострочення по день фактичної оплати, отже правомірним є нарахування пені протягом усього періоду прострочення.

Наданий позивачем розрахунок пені суд визнав вірним як в частині розрахунку сум, так і в частині визначення періоду нарахування штрафних санкцій. Позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 1 921 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача поштові витрати на направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно фіскального чека від 21.12.2019 сума поштових витрат становить 19 грн. 48 грн. (оригінал фіскального чеку міститься в матеріалах справи).

За приписами ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до їх розгляду.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення поштових витрат підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любава 61", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любава 61" (69123 м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 23, код ЄДРПОУ 34677213) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; адреса для листування: 69065 м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а; код ЄДРПОУ 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання № UA НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління АТ Ощадбанк , м. Запоріжжя, МФО 313957) 6 827 (шість тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 57 коп. основного боргу за відпущену теплову енергію. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любава 61" (69123 м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 23, код ЄДРПОУ 34677213) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; адреса для листування: 69065 м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а; код ЄДРПОУ 32121458, на р/р UA НОМЕР_2 , банк ПАТ АБ Укргазбанк , МФО 320478) 4 179 (чотири тисячі сто сімдесят дев`ять) грн. 52 коп. пені, 342 (триста сорок дві) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 319 (триста дев`ятнадцять) грн. 94 коп. 3 % річних, 19 (дев`ятнадцять) грн. 48 коп. поштових витрат з направлення позовної заяви та доданих до неї документів. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 24.02.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова