Рішення

від 19.02.2020 по справі 908/3508/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/237/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 Справа № 908/3508/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Канцопт-Плюс» (61177 м. Харків, вул. Чуваська, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 39507306)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теко-Контракт» (69076 м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 42325405)

про стягнення 55 380 грн. 00 коп.

представники сторін

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

18.12.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Канцопт-Плюс» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теко-Контракт» 55 380 грн. 00 коп. попередньої оплати.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3508/19 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3508/19, присвоєно справі номер провадження 27/237/19 розгляд справи по суті призначено на 15.01.2020.

Справа № 908/3508/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалою суду від 15.01.2020, на підставі ст. 216 ГПК України, судове засідання у справі № 908/3508/19 було відкладено на 19.02.2020, у зв`язку з неявкою в засідання суду представників сторін.

В судове засідання 19.02.2020 представники сторін не з`явились.

13.02.2020 від позивача надійшло клопотання (вх. № 3389/08-08/20) про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 19.02.2020 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`являвся. Письмового відзиву не надав. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Ухвали надіслані на адресу відповідача отримував, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3508/19.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача та відповідача.

Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначає позивач, у вересні 2019 р. між ТОВ Канцопт-Плюс та ТОВ Теко-Контракт було досягнуто домовленість щодо поставки бухгалтерських бланків, а саме: бланк товарний чек, А6 СВ/F вертик. у кількості 1400 шт; бланк товарний чек, А6 СВ/F гориз. у кількості 600 шт; бланк рахунок офіц., А6, СВ/СF у кількості 1200 шт; бланк рахунок А5 самокоп. без обклад. у кількості 600 шт; бланк накладна, А5 СВ/СF у кількості 1600 шт.

Позивачем було оплачено відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 55380 грн., з яких 25500 грн. було оплачено платіжним дорученням № 2633 від 25.09.2019 та 29880 грн. було оплачено платіжним дорученням № 7676 від 26.09.2019, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов`язки. Обов`язки позивача виразились у оплаті товару, а обов`язки відповідача - в передачі товару позивачу.

Відповідачем свого обов`язку щодо передачі товару не виконано, у зв`язку з чим, позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію від 17.102019 вих № 13 та вимогу б/н, б/д, яка отримана уповноваженою особою Сокура А.Г. (про що свідчить повідомлення від 14.11.2019), відповідно до яких позивач просив відповідача повернути отримані кошти в розмірі 55380 грн., в зв`язку з невиконанням відповідачем свого зобов`язання.

Матеріали справи не містять відповіді ТОВ Теко-Контракт на вказані вище претензію та вимогу, та доказів виконання свого зобов`язання.

Позивач вказав на те, що ним на користь відповідача було оплачено попередню оплату в розмірі 55380 грн., однак товар відповідачем поставлено не було.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов`язання у повному обсязі, а саме, ним перераховано відповідачу загальну суму в розмірі 55380 грн., з яких 25500 грн. було оплачено платіжним дорученням № 2633 від 25.09.2019 та 29880 грн. було оплачено платіжним дорученням № 7676 від 26.09.2019.

За таких обставин, з наведеного вище вбачається, що товар по Договору не був поставлений відповідачем позивачу та не повернуто суму попередньої оплати за нього в розмірі 55380 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наведеного вище вбачається, що відповідачем не було поставлено позивачу товар, в зв`язку з чим сума попередньої оплати підлягає поверненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 55380 грн.00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Канцопт-Плюс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процессуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Канцопт-Плюс» , м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теко-Контракт» , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теко-Контракт» (69076 м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 42325405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Канцопт-Плюс» (61177 м. Харків, вул. Чуваська, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 39507306) грошові кошти в розмірі 55 380 (п`ятдесят п`ять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп., 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 24.02.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова