Ухвала

від 11.02.2020 по справі 910/18353/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.02.2020Справа № 910/18353/15

За заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про роз`яснення судового рішення

За позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кабінет Міністрів України

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Укрконверсбуд"

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Бізнес Консалт"

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

за участю третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання права власності, вилучення та передачу в управління об`єктів нерухомості

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 позов задоволено частково. Визнано за державою в особі Міністерства оборони України право власності на об`єкти нерухомості військового містечка № 116 (м. Київ, вул. Мельникова, 81, літера Б, загальною площею 1189,6 кв. м), а саме: 46/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 2582, 40 кв. м, в тому числі приміщення з № 1 по № 35 групи приміщень № 1 першого поверху, приміщень з № 1 по № 28 групи приміщень № 2 другого поверху приміщення № 2 групи приміщень № 5 мезоніну. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2016 року у справі №910/18353/15 скасовано та прийняти нове рішення у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду від 19.06.2017 касаційну скаргу Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 р. у справі №910/18353/15 скасовано. Рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2016 р. у справі №910/18353/15 залишено в силі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) на користь Військової прокуратури Центрального регіону України (01014, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, код ЄДРПОУ 38347014) 89 157 грн. 60 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

11.11.2019 Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" подана заява про роз`яснення судового рішення, в порядку ст. 245 ГПК України, а саме відповідач просив роз`яснити чи припиняється право власності на об`єкт за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 81 за AT Дельта Банк та реєстраційний запис від 16.01.2013 про право власності AT Дельта Банк на об`єкт за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 81 та містяться такі дані щодо об`єкту, зареєстрованого за Банком: реєстраційний номер об`єкта - 3212980000; розмір частки 1; загальна площа приміщення - 1189,6 кв.м.; опис об`єкта - нежилі приміщення (в літ.Б): з № 1 по № 35 (група приміщень №1) 1-го поверху, площею 555, 00 кв.м; приміщення з № 1 по № 28 (група приміщень №2) 2 поверху, площею 599 кв.м.; приміщення № 2 (група приміщень № 5) мезоніну, площею 35,00 кв.м; підстава виникнення права власності - Рішення Апеляційного суду м. Києва від 10.10.2012.

Ухвалою суду від 18.11.2019 заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про роз`яснення судового рішення залишено без руху. Встановлено заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 960,50 грн.

11.12.2019 заявником подана заява про усунення недоліків у справі.

Ухвалою суду від 16.12.2019 прийнято заяву до розгляду, розгляд заяви призначено на 14.01.2020.

У судовому засіданні 14.01.2020 судом оголошено перерву до 28.01.2020.

У судовому засіданні 28.01.2020 судом оголошено перерву до 11.02.2020.

10.02.2020 Кабінетом Міністрів України подані пояснення, які долучені судом до матеріалів заяви, відповідно до яких, третя особа-1 проти задоволення заяви заперечила з тих підстав, що станом на дату відчуження спірного майна ДП "Укрконверсбуд" власником вказаного майна була держава Україна в особі Міністерства оборони України як органу управління спірним майном, а тому 22.12.2016 судом ухвалено рішення про обґрунтованість позовної вимоги про визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України права власності на спірне майно.

Третя особа-1 зазначила, що рішення суду не підлягає роз`ясненню, оскільки має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини, викладені у послідовності, що визначені ст. 238 ГПК України, а тому рішення є достатньо зрозумілим та таким, що додаткового роз`яснення не потребує.

11.02.2020 через відділ діловодства суду, заступником військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України подані письмові пояснення, в яких висловлені заперечення проти задоволення заяви про роз`яснення рішення суду, з підстав викладених в поясненнях.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов до висновку про відмову в її задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Отже, роз`яснення рішення - це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі. Роз`яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Як було встановлено судом, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.09.2000 №377-р прийнято пропозицію Міністерства оборони України та Національного координаційного центру соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, погоджену з Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, Фондом державного майна України та Державним комітетом статистики України, щодо передачі частини будівлі №20, загальною площею 1500,00 кв. м, військового містечка №116 у м. Києві по вул. Мельникова в оперативне управління Національному координаційному центру соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку. Статус вказаного державного майна при цьому не змінювався.

Указом Президента України №49/2002 від 19.01.2002 визначено, що правонаступником ліквідованого Національного координаційного центру соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, є Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об`єктів.

Наказом Національного координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об`єктів №2 від 27.01.2005 спірне майно на праві повного господарського відання закріплено за Державним підприємством "Укрконверсбуд" з метою утворення та поповнення його уставного фонду.

Указом Президента України №443/2005 від 07.03.2005 Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об`єктів ліквідовано, а здійснення його повноважень та виконання зобов`язань покладено на Міністерство оборони України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2005 №365-р цілісні майнові комплекси державних підприємств (в тому числі частину будівлі №20 загальною площею 1500,00 кв. м військового містечка №116 у м. Києві) передано в управління Міністерства оборони України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 у справі №910/18353/15, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2017, визначено що єдиним законним носієм права власності на вказане майно, а саме: об`єкти нерухомості військового містечка № 116 (м. Київ, вул. Мельникова, 81, літера Б, загальною площею 1189,6 кв. м), а саме: 46/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 2582, 40 кв. м, в тому числі приміщення з 1 по № 35 групи приміщень № 1 першого поверху, приміщень з № 1 по № 28 групи приміщень № 2 другого поверху приміщення № 2 групи приміщень № 5 мезоніну є Міністерство оборони України.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором 29.09.2017 до реєстру під номером запису про право власності: 22686997 було внесено запис про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості військового містечка № 116 (м. Київ, вул. Мельникова, 81, літера Б, загальною площею 1189,6 кв. м), а саме: 46/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 2582, 40 кв.м, в тому числі приміщення з № 1 по № 35 групи приміщень № 1 першого поверху, приміщень з № 1 по № 28 групи приміщень № 2 другого поверху приміщення № 2 групи приміщень № 5 мезоніну за Міністерством оборони України.

Також, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором 16.01.2013 до реєстру під номером запису про право власності: 47249 було внесено запис про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості військового містечка № 116 (м. Київ, вул. Мельникова, 81, літера Б, загальною площею 1189,6 кв. м), а саме: приміщення з № 1 по № 35 групи приміщень № І першого поверху, приміщень з № 1 по № 28 групи приміщень №2 другого поверху, приміщення № 2 групи приміщень № 5 мезоніну за Публічним акціонерним товариством Дельта Банк .

Отже, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься частина відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та записи про проведену державну реєстрацію, які вказують на різну реєстрацію права власності на одні і ті ж самі об`єкти нерухомості.

Відтак посилаючись на проведені записи щодо об`єктів реєстрації, заявник фактично просить суд встановити правовідносини сторін, що виникли після винесення рішення від 22.12.2016, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2017 у справі №910/18353/15 та стосуються порядку й законності виконання його сторонами, що не може бути підставою для роз`яснення рішення суду.

Як було зазначено раніше, судами встановлено, що станом на дату відчуження спірного майна ДП "Укрконверсбуд" власником вказаного майна була держава Україна в особі Міністерства оборони України як органу управління спірним майном, а тому 22.12.2016 судом ухвалено рішення про обґрунтованість позовної вимоги про визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України права власності на спірне майно.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, §77, від 25.07.2002, а також рішенні Європейського суду з прав людини Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§42 та 60, від 22.11.2007 встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Щодо мирової угоди, суд вказує наступне.

Так, судом в рішенні №910/18353/15 було досліджено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2007 у справі №30/156 за позовом ТОВ "Інтернешнл Бізнес Консалт" до ДП "Укрконверсбуд" про стягнення 4276439,81 грн. затверджено мирову угоду, у якій зазначено, що ДП "Укрконверсбуд" в рахунок погашення заборгованості передає у власність ТОВ "Інтернешнл Бізнес Консалт" нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літера Б, загальною площею 1 189,6 кв. м, а саме: 46/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 2 582,40 кв. м, в тому числі приміщення з №1 по №35 групи приміщень №1 першого поверху, приміщень з №1 по №28 групи приміщень №2 другого поверху, приміщення №2 групи приміщень №5 мезоніну. В ухвалі суду про затвердження мирової угоди також зазначено, що право власності ТОВ "Інтернешнл Бізнес Консалт" на зазначене нерухоме майно виникає після затвердження мирової угоди Господарським судом міста Києва та реєстрації у порядку, встановленому чинним законодавством України. За актом передачі нерухомого майна відбулась передача спірного майна.

Також в рішенні суду від 22.12.2016 №910/18353/15 було встановлено, що рішенням апеляційного суду міста Києва від 10.10.2012 у справі № 22-2690/14517/12 звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення частини заборгованості ТОВ "Уксільгосппродукт" перед ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 10519273, 00 грн. на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на предмет іпотеки, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літера Б, загальною площею 1189,6 кв. м, а саме: 46/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 2 582,40 кв. м, в тому числі приміщення з №1 по №35 групи приміщень №1 першого поверху, приміщень з №1 по №28 групи приміщень №2 другого поверху, приміщення №2 групи приміщень №5 мезоніну.

В постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2017 в справі №910/18353/15 зазначено, що в процесі судового розгляду справи попередніми судовими інстанціями досліджено наявні в матеріалах справи докази та встановлено, що у даному випадку, шляхом затвердження ухвалою господарського суд міста Києва від 28.04.2007 р. у справі №30/156 мирової угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Бізнес Консалт" та Державним підприємством "Укрконверсбуд", фактично відбулося відчуження державного майна, переданого в повне господарське відання Державного підприємства "Укрконверсбуд", без дотримання встановленого законом порядку такого відчуження. Тобто, Державне підприємство "Укрконверсбуд" розпорядилось держаним майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом та статутом підприємства. В подальшому, відповідне нерухоме майно неодноразово відчужувалось і на даний момент право власності на спірні об`єкти нерухомості зареєстровано за Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", яким здійснено звернення стягнення на це майно, як на предмет іпотеки, на підставі рішенням Апеляційного суду міста Києва від 10.10.2012 р. у справі №22-2690/14517/12. Вказане свідчить про вибуття відповідних об`єктів нерухомості з володіння їх власника (держави) поза його волею.

Також, Вищий господарський суд України, в постанові від 19.06.2017 №910/18353815 зазначив, що місцевий та апеляційний господарські суди визнали, що ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди не підтверджує правомірності переходу права власності до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Бізнес Консалт", оскільки уповноважений орган управління спірним майном участі у судовій справі №30/156 не брав та рішення про відчуження даного майна не приймав.

Отже, судами встановлено, що затвердження мирової угоди ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2007 у справі №30/156 за позовом ТОВ Інтернешнл Бізнес Консалт до ДП Укрконверсбуд про стягнення 4276439,81 грн., у якій зазначено, що ДП Укрконверсбуд в рахунок погашення заборгованості передає у власність ТОВ Інтернешнл Бізнес Консалт нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81, літера Б, загальною площею 1 189,6 кв. м, а саме: 46/100 частин від нежилих приміщень в будинку площею 2 582,40 кв. м, в тому числі приміщення з №1 по №35 групи приміщень №1 першого поверху, приміщень з №1 по №28 групи приміщень №2 другого поверху, приміщення №2 групи приміщень №5 мезоніну - є такою, що укладена без дотримання встановленого законодавством порядку відчуження державного нерухомого майна.

Водночас, судом також встановлено, що наразі Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/16332/19 за позовом ПАТ Дельта Банк до ДП Укрконверсбуд , ТОВ Інтернешнл Бізнес Консалтинг про:

- визнання недійсною мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2007 року справі № 30/156 про передання у власність ТОВ Інтернешнл Бізнес Консалтинг нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81, літера Б, загальною площею 1189, 6 кв.м;

- визнання відсутнім право власності у Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (ідентифікаційний код 34047020) на нерухоме майно а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81, літера Б, загальною площею 1189, 6 кв.м., а саме: нежилі приміщення (в літ. Б), загальною площею 1189.6 кв.м з № 1 по № 35 (група приміщень № 1 першого поверху, площею 555,0 кв.м; з №1 по № 28 (група приміщень № 2 другого поверху, площею 599.6 кв.м; № 24 група приміщень № 5) мезоніну, площею 35,0 кв.м;

- скасування державної реєстрації (номер запису про право власності: 47249 (дата та час реєстрації 16.01.2013 12:08:18; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 138270 від 26.01.2013) щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Дельта Банк на нежилі приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81, літера Б, загальною площею 1189,6 кв.м, а саме: нежилі приміщення (в літ. Б), загальною площеюі 189,6 кв.м з №1 по № 35 (група приміщень № 1) першого поверху, площею 555,0 кв.м; з №1 по № 28 (група приміщень № 2) другого поверху, площею 599,6 кв.м; № 2 (група приміщень № 5) мезоніну, площею 35,0 кв.м.

При цьому, що з наведеного слідує, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2016, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2017 по справі №910/18353/15 є зрозумілим та таким, що додаткового роз`яснення не потребує.

Зміст рішення у справі №910/18353/15 є чітким та зрозумілим, рішення сформовано відповідно до чинних приписів Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції).

В поданій заяві, заявник просить суд не викласти рішення господарського суду міста Києва у справі №910/25482/15 у більш ясній і зрозумілій формі.

Заявник фактично просить суд встановити правовідносини сторін, що виникли після винесення рішення від 22.12.2016, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2017 у справі №910/18353/15 та стосується порядку й законності виконання його сторонами.

Таким чином, заявником суду не доведено в чому полягає не зрозумілість та неясність рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/18353/15.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду №910/18353/15.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 234, 245, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2016, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2017 по справі №910/18353/15 відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко