Рішення

від 10.02.2020 по справі 910/11355/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2020Справа № 910/11355/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кватро Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проперті Менеджмент Солюшинс ТУ"

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників сторін:

від позивача - Литвинова Г.В.

від відповідача - не з`явились

В судовому засіданні 10.02.2020 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кватро Лізинг" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проперті Менеджмент Солюшинс ТУ" про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем як новим власником орендованого позивачем нерухомого майна вчиняються дії, які перешкоджають орендарю користуватись майном, що перебуває в нього в оренді, в зв`язку з чим позивач просить захистити його права в судовому порядку.

Ухвалою суду від 28.08.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

06.09.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 28.08.2019 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.10.2019.

10.10.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 21.10.2019 та встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив до 17.10.2019.

03.10.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував, посилаючись на ту обставину, що ним не вчиняються дискримінаційні дії по відношенню саме до позивача, крім того відключення електроенергії, якщо такі бувають відбуваються не з вини відповідача. Конструкція біля вікон не впливає на експлуатації позивачем орендованих приміщень та є необхідною для забезпечення безпеки відвідувачів бізнес-центру. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.10.2019 підготовче засідання відкладено на 28.11.2019.

18.10.2019 відповідач через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

21.10.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в яких позивач заперечує проти доводів відповідача.

07.11.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач спростовує доводи позивача, викладені в заявах по суті спору.

28.11.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів: копії договору, на підставі якого здійснювалось обстеження об`єкта (бізнес-центра); копію паспорта об`єкта з доказами направлення органу місцевого самоврядування; копію повідомлення виконавця про виявлені дефекти та пошкодження; документи, що підтверджують усунення дефектів та пошкоджень.

Згідно ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.

Позивачем долучено до матеріалів справи адвокатський запит на отримання вищезазначених доказів від відповідача датований 22.10.2019. Суд відзначає, що докази мають подаватись позивачем разом з позовної заявою, або з поясненнями чому вони не можуть бути подані вчасно. Позивач звернувся до суду 20.08.2019 та не вказав, чому докази, які він просить витребувати у відповідача не були ним подані у встановлений ГПК України строк та причин, чому звернувся до відповідача про їх отримання лише 22.10.2019. Також позивачем не обґрунтовано які обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, можуть підтвердити витребувані докази.

Суд розглянув клопотання про витребування доказів та протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні, в зв`язку з необгрунтованістю та невідповідністю положенням ст. 81 ГПК України.

28.11.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 09.12.2019.

Ухвалою суду від 29.11.2019 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів.

09.12.2019 позивачем подано клопотання про призначення експертизи, від якого представник позивача в підготовчому засіданні 19.12.2019 відмовилась та просила не розглядати.

19.12.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме заяв свідків, пропуск строку на подання доказів позивач пояснила тим, що отримала заяви свідків лише 18.12.2019, а тому не могла їх подати раніше.

Позивачем подано заяви свідка: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в яких зазначено, що місце роботи даних осіб: ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс". Тобто з вказаних заяв свідка не вбачається ким є дані особи по відношенню до позивача чи відповідача та на підставі чого вони володіють та надають інформацію щодо обставин даної справи.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі належні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Оскільки, з заяв не вбачається правовий зв`язок між свідками та сторонами у даній справі та обставини в зв`язку з якими особам відомо про події, зазначені ними у заявах; крім того позивач в своїх заявах по суті спору, зокрема в позовній заяві, не вказувала обставин передбачених ч. 4 ст. 80 ГПК України та оскільки, позивач подаючи новий доказ, не обґрунтувала неможливість їх подання у визначений законом строк, суд в порядку ч. 8 ст. 80 ГПК України не прийняв до розгляду клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2020 року.

В судовому засіданні 27.01.2020 оголошено перерву до 10.02.2020.

В судове засідання 10.02.2020 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 10.02.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

11.02.2016 між Публічним акціонерним товариством "БТА Банк" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кватро Лізинг" (орендар) укладено договір оренди № LA/43-2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 187, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) орендовані площі, що знаходяться на першому поверсі будівлі, загальною площею - 100,42 кв.м. Технічні параметри орендованих площ зазначені у додатку № 1 до цього договору оренди (п. 2.1, 2.2 договору).

Загальна площа орендованих площ для цілей розрахунку орендної плати складає 100,42 кв.м та визначена шляхом вимірювання відповідно до стандарту БОМА. Зазначена площа складається з площі, що фактично займає орендар, помножена на коефіцієнт площі місць загального користування будівлі, з яких площі орендованих площ, які фактично займаються орендарем та використовуються ним виключно для задоволення власних потреб в оренді офісного приміщення: 90,72 кв. м на першому поверсі будівлі; коефіцієнт площі місць загального користування будівлі - 1,0778 (п. 2.3 договору).

Договором передбачено наступні визначення та тлумачення понять: експлуатаційні послуги - послуги, пов`язані з управлінням, утриманням, використанням, експлуатацією та обслуговуванням будівлі, землі та прибудинкової території; зміни - будь-які зміни на об`єкті оренди, здійснені щодо початкових орендованих площ після дати початку оренди, включаючи, але не обмежуючись оздоблювальними (ремонтними) роботами, монтажем та демонтажем додаткового обладнання та/або будівельних елементів, поліпшенням, переплануванням об`єкта оренди, перенесенням стін, встановленням модульних перегородок, змінами інтер`єру або зовнішнього вигляду об`єкта оренди тощо; комунальні послуги - послуги з забезпечення електроенергією, опаленням, водопостачанням та каналізацією, вивезенням побутового сміття і снігу та інші необхідні комунальні послуги; місця загального користування - хол, спільні коридори та інші місця загального призначення будівлі; об`єкт оренди - орендовані площі; орендовані площі - приміщення, що знаходяться на першому поверсі будівлі та надані орендодавцем в оренду орендарю за договором оренди; робочий день - будь-який день, який не є святковим та/або неробочим днем за законодавством України, суботою або неділею або іншим днем, що оголошуються неробочим днем рішенням відповідного органу влади.

Орендар використовуватиме орендовані площі для розміщення офісу орендаря. Передача об`єкта оренди включає також передачу ключів від вхідних дверей і карток для проходу через охоронну систему будівлі, у кількості, заявленій орендарем, на підставі відповідних актів приймання ( п. 3.1, 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 - 5.6 договору, за користування орендованими площами, орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Орендна плата включає такі орендні платежі: з дати початку оренди і до кінця строку оренди орендар здійснює виплати орендодавцю за оренду орендованих площ у розмірі 15000,00 грн в тому числі ПДВ, за орендовані площі за місяць. Орендодавець забезпечує надання орендарю експлуатаційних послуг згідно із переліком, наведеним у додатку 5 до цього договору оренди. Періодичність і режим надання експлуатаційних послуг встановлюється орендодавцем самостійно. Орендар не сплачує орендодавцю за надані експлуатаційні послуги. Вартість експлуатаційних послуг включається у розмірі орендної плати до договору оренди. Орендна плата сплачується починаючи з дати початку оренди. Орендна плата виплачується щомісячно авансом не пізніше ніж за 10 календарних днів до настання місяця, за який повинна бути сплачена орендна плата, з урахуванням положень пунктів нижче та за умови отримання відповідних рахунків, підготовлених орендодавцем.

Вартість комунальних послуг входить до орендної плати за договором оренди. Орендодавець не несе відповідальності за якість електроенергії, одержаної від мереж АК "Київенерго" (частота струму, перерви та оперативні переключення, зниження та перебої напруги та інших показників якості електроенергії) та за перебої у водопостачанні та опаленні, що виникають не з вини орендодавця, та за будь-які збитки, що прямо або опосередковано випливають з таких відключень та перебоїв у наданні послуг, що мали місце внаслідок будь-яких незалежних від орендодавця причин (п. 6.2, 6.5 договору).

Пунктами 7.1.1, 7.1.3 договору орендодавець наділений правом: входити до об`єкта оренди, здійснювати ремонтні роботи, необхідні для того, щоб будівля та/або об`єкт оренди функціонували належним чином або, якщо необхідно, ліквідувати зміни, на які не був попередньо отриманий дозвіл орендодавця; контролювати технічний і санітарний стан об`єкта оренди, для чого за попереднім погодженням з орендарем та у супроводі його представників заходити до об`єкту оренди. Крім того, орендодавець має право у випадках аварійних ситуацій входити до об`єкта оренди у будь-який час з метою його захисту; вимагати від орендаря правил, встановлених орендодавцем в "Посібнику для орендарів" та у випадку необхідності розумно змінювати або доповнювати такі правила.

Пунктами 7.2.2- 7.2.5 договору орендодавець зобов`язується: власними або залученими силами здійснювати відповідні ремонтні роботи даху, зовнішніх стін, панелей перекриття, елементів конструкції, інших структурних компонентів та оздоблення будівлі, що необхідні для підтримання будівлі у робочому стані; надавати орендарю доступ до об`єкта оренди 24 години на добу 7 днів на тиждень; власними або залученими силами підтримувати будівлю у стані, у відповідності до правил пожежної безпеки, правил охорони праці, що діють на території України у відношенні до аналогічного роду і призначення будинків; власними або залученими силами підтримувати належний рівень функціонування всіх структурних елементів та загальнооб`єктових інженерних мереж та обладнання будівлі (водопостачання, каналізації, електропостачання, систем опалення).

Згідно п. 7.3 договору необхідність проведення ремонтних робіт (в тому числі капітальний ремонт) даху, зовнішніх стін, панелей перекриття, елементів конструкції, інших структурних компонентів та оздоблення будівлі, комунікацій, мереж тощо визначається на власний розсуд орендодавця.

Пунктами 8.1.1, 8.1.9 договору орендареві надано право: на безперешкодне та безперервне використання об`єкта оренди за умови виконання всіх своїх зобов`язань за даним договором оренди; додатково за власний рахунок замовити орендодавцю послуги з активації карток.

Пунктом 8.2.4 договору орендар зобов`язується: дотримуватись правил щодо будівлі, встановлених у "Посібнику для орендарів", які орендодавець може час від часу обгрунтовано змінювати. У випадку, якщо положення таких правил прямо суперечать положенням цього договору оренди, то положення цього договору оренди матимуть переважну силу.

Збитки, понесені внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за договором оренди, відшкодовуються винною стороною в повному обсязі понад суми штрафних санкцій (п. 13.7 договору).

Цей договір оренди набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації і є чинним до дати закінчення строку оренди. Строк оренди починається з дати складання акту прийняття. Строк оренди становить 6 років ( п. 14.1 - 14.3 договору).

До матеріалів справи долучено технічні параметри орендованих площ (додаток № 1), форма акту прийняття (додаток № 2), форма заяви на отримання згоди орендодавця на здійснення змін (додаток № 3), план-схема орендованих площ (додаток № 4), перелік експлуатаційних послуг (додаток № 5).

20.09.2017 до договору оренди № LA/43-2016 від 11.02.2016 укладено додатковий договір № 1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 1941. Додатковий договір укладений між Публічним акціонерним товариством "БТА Банк" (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Кватро Лізинг" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проперті Менеджмент Солюшинс ТУ" (новий власник), оскільки орендодавець має намір продати будівлю, в якій орендар орендує приміщення, новому власнику, а орендар має намір продовжувати орендувати приміщення, сторони уклали додатковий договір. Згідно додаткового договору орендодавцем за договором оренди стає новий власник - ТОВ "Проперті Менеджмент Солюшинс ТУ" за умови виконання орендодавцем та новим власником попередньої домовленості щодо відчуження будівлі. Сторони домовились, що передача прав та обов`язків орендодавця по договору оренди новому власнику не вимагає внесення змін до акту прийняття. Про заміну власника орендар повідомляється листом новим власником.

Підписанням додаткового договору, орендар підтверджує, що передача права власності на бізнес-центр від орендодавця до нового власника не порушує прав орендаря та не припиняє дію договору оренди, і договір оренди залишається в силі для нового власника та орендаря. Інші положення договору оренди залишаються без змін. Цей додатковий договір набуває чинності з 20.09.2017 та діє до закінчення строку оренди ( п. 2.1, 3.1, 4.1 додаткового договору).

Сторонами не оспорювався та не заперечувався факт, що вони були обізнані з приводу переходу до нового власника прав та обов`язків орендодавця за договором оренди № LA/43-2016 від 11.02.2016.

24.07.2018 позивач звернувся до відповідача з листом № 24/07-18/2, в якому зазначило, що в зв`язку з відмовою позивача змінити орендовані площі та погодитись на збільшення орендної плати, відповідачем умисно вчиняються відключення орендованих площ позивача від електроенергії, однак співробітники відповідача відмовляються підписувати акти щодо відсутності електроенергії. Відключення електропостачання завдає прямих збитків господарській діяльності ТОВ "Кватро Лізинг". Позивач просить не порушувати умов договору оренди та підписати акти-претензії щодо неналежного виконання умов договору оренди (докази направлення в матеріалах справи).

03.09.2018 відповідач звернувся до позивача з листом № 03/09/18-1, в якому повідомив про економічну невигідність умов договору оренди № LA/43-2016 від 11.02.2016, оскільки, сума орендної плати 13781,25 грн без ПДВ за місяць і вже включає в себе експлуатаційні витрати. Решта орендарів окремо сплачують за спожиті ними комунальні послуги (експлуатаційні витрати). Відповідач повідомив про намір переглянути умови договору оренди з 01.10.2018 та просив підписати додаткову угоду до договору оренди з новими ставками орендної плати та окремим відшкодуванням комунальних послуг та експлуатаційних витрат. До листа долучений проект додаткової угоди та розрахунок комунальних витрат. Докази направлення в матеріалах справи відсутні, проте, даний лист з додатками поданий позивачем, що підтверджує його отримання.

04.12.2018 позивач звернувся до відповідача з листом № 04/12-18-1 в якому зазначалось про грубі порушення орендодавцем договору оренди щодо постачання електроенергії та пропуску співробітників та відвідувачів орендаря (докази направлення відсутні).

Також до матеріалів справи долучено лист позивача адресований керівнику інвестиційної компанії Драгон Кепітал, з повідомленням про порушення ТОВ "Проперті Менеджмент Солюшинс ТУ" умов договору оренди (докази направлення відсутні).

17.12.2018 відповідач звернувся до позивача з листом № 17/12/18-1, в якому повторно пропонував укласти додаткову угоду зі зміненими ставками орендної плати та умовами оплати. Лист наданий позивачем, що підтверджує його отримання ТОВ "Кватро Лізинг".

Листом від 08.01.2019 № 01/08-19/1 позивач відмовився від підписання додаткової угоди та нагадав про обов`язковість виконання умов укладеного договору оренди (докази направлення долучені до матеріалів справи).

18.01.2019 відповідач звернувся до позивача з листом № 18/01/19-1, в якому пропонував розірвати договір оренди достроково, в зв`язку з невигідністю умов договору для відповідача. До листа долучений проект додаткової угоди про розірвання договору. Лист поданий позивачем, що підтверджує обставини щодо його отримання.

Позивачем до матеріалів справи долучено акти-претензії підписані представниками орендаря щодо відключення електропостачання: від 19.11.2018, 20.11.2018, 21.11.2018, 22.11.2018, 26.11.2018, 27.11.2018, 28.11.2018, 29.11.2018, 30.11.2018, 03.12.2018, 04.12.2018. До матеріалів справи долучено докази направлення відповідачу частини актів.

Також позивачем долучено до матеріалів справи акти надання послуг за період з січня 2019 по червень 2019 підписані обома контрагентами з застереженнями з боку позивача щодо відсутності енергопостачання в певні проміжки часу. Також позивач долучив фотознімки фасаду будівлі та вікон будівлі зсередини, під якими міститься напис, що це - вид з вулиці на прибудовану конструкцію до вікон орендованого приміщення БЦ "Прайм" перший поверх, вул. Жилянська, 48А, 50; вид зсередини орендованого приміщення на прибудовану конструкцію до вікон до вікон орендованого приміщення, БЦ "Прайм" перший поверх, вул. Жилянська, 48А, 50.

Голосіївським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві складено акт від 26.06.2019 № 711 за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ "Кватро Лізинг". На підставі вказаного акту було складено припис від 26.06.2019 № 344 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому вказано про необхідність усунення порушень.

26.07.2019 позивач звернувся до відповідача з листом № 26/07-19-1, в якому зазначив про необхідність виконання вимог припису від 26.06.2019 № 344 та виконання умов договору оренди щодо забезпечення дотримання правил протипожежної безпеки (докази направлення в матеріалах справи).

Позивач просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні майном: відновити та забезпечити безперебійне цілодобове електропостачання в Об`єкті оренди - приміщенні, що знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі загальною площею 100,42 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48,50а; демонтувати конструкцію з вікон Об`єкта оренди - приміщення, що знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі загальною площею 100,42 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48,50а; відновити та забезпечити належну роботу перепусток (електронних карток) орендаря для проходу через охоронну систему в будівлі та безперешкодного доступу до Об`єкта оренди - приміщення, що знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі загальною площею 100,42 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48,50а.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно ст. 759, 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 765, 767, 776 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже позивач користується об`єктом оренди на підставі договору оренди № LA/43-2016 від 11.02.2016, яким визначені взаємні права та обов`язки сторін. Договір є обов`язковим до виконання обома контрагентами.

Щодо позовних вимог відновлення та забезпечення належної роботи перепусток (електронних карток) орендаря для проходу через охоронну систему в будівлі та безперешкодного доступу до Об`єкта оренди - приміщення, що знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі загальною площею 100,42 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48,50а.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 22.11.2018 № 22/11/18-1, в якому зазначив, що в зв`язку з необхідністю посилення контролю доступу в будівлю бізнес-центру "Прайм", забезпечення безпеки та попередження екстрених ситуацій службою безпеки та адміністрацією бізнес центру було прийнято рішення щодо внесення змін в "Посібник для орендарів" в частині правил доступу співробітників та гостей орендарів, що займають офісні приміщення на 1 поверсі будівлі. Зміни до правил вступають в дію з 23.11.2018. (лист та зміни були направлені позивачу рекомендованим листом 23.11.2018).

Згідно долученого до матеріалів справи витягу з "Посібника для орендарів БЦ "Прайм" зі змінами від 23.11.2018 доступ співробітників орендарів та їх гостей, які займають офісні приміщення на 1 поверсі вхід в будівлю здійснюється виключно за наданими списками (з вказанням ПІБ співробітників та відвідувачів) та за пред`явленням документів, які посвідчують особу. Прохід через турнікет в такому випадку забезпечує співробітник охорони.

Згідно п. 4.2 договору, передача об`єкта оренди включає також передачу ключів від вхідних дверей і карток для проходу через охоронну систему будівлі, у кількості, заявленій орендарем, на підставі відповідних актів приймання.

Сторонами не оспорювалось, що при укладенні договору оренди орендарю було належним чином передано об`єкт оренди, в тому числі ключі та картки.

Відповідач також договором зобов`язаний надавати безперешкодний доступ позивачу до орендованих приміщень.

Однак, пунктом 8.2.4 договору орендар зобов`язується: дотримуватись правил щодо будівлі, встановлених у "Посібнику для орендарів", які орендодавець може час від часу обгрунтовано змінювати. У випадку, якщо положення таких правил прямо суперечать положенням цього договору оренди, то положення цього договору оренди матимуть переважну силу.

У своєму листі позивачу відповідач зазначив підстави зміни порядку допуску до орендованих приміщень, якого позивач повинен дотримуватись.

Пункт 4.2 договору обумовлює, що передача об`єкта в передбачає передання ключів від вхідних дверей та карток для проходу через охоронну систему, у кількості заявлені орендарем.

Позивачем не надано суду доказів, що йому були передані орендодавцем за актом приймання-передачі картки, обумовлені договором, та в якій кількості, та яка кількість була заявлена. Крім того позивач не надав доказів того, що картки, у разі їх передачі, не працюють та кількість не працюючих карток. Позивач також не надав суду доказів того, яка кількість працівників перебуває з ним у трудових відносинах (штатний розпис) та безпосередньо працюють в Бізнес-центрі "Прайм" користувались картками (у разі їх передачі від орендодавця) та конкретно хто з працівників не був допущений орендодавцем до приміщень, орендованих позивачем. Також, позивач не надав суду доказів, що позивач надавав орендарю списки його працівників та відвідувачів, і що ці особи не були допущені орендодавцем до приміщень, орендованих позивачем чи будь-яким чином орендодавець перешкоджав орендарю (його працівникам, відвідувачам) у допуску до орендованих приміщень. Крім того, позивач не визначив роботу яких саме карток він просить відновити, у якій кількості, на пропуск яких саме працівників та яким саме чином має бути забезпечений орендарю безперешкодний доступ до об`єкта.

З поданих матеріалів справи не вбачається, що відповідач перешкоджав доступу орендаря до приміщень у визначений у "Посібнику для орендарів" спосіб та не доведено, що пропуск орендаря до орендованих приміщень у визначений посібником новий спосіб суперечить умовам договору оренди (чи договором оренди чітко визначений інший спосіб допуску). В договорі сторони не обумовили, що пропуск орендаря до орендованих площ може здійснюватися лише за електронними картками-перепустками та не обумовили, що пропуск на підставі документів, що посвідчують особу та згідно списку є незабезпеченням безперешкодного доступу до об`єкта оренди.

За таких умов суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про відновлення та забезпечення належної роботи перепусток (електронних карток) орендаря для проходу через охоронну систему в будівлі та безперешкодного доступу до Об`єкта оренди - приміщення, що знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі загальною площею 100,42 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48,50а.

Щодо позовних вимог - відновити та забезпечити безперебійне цілодобове електропостачання в Об`єкті оренди - приміщенні, що знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі загальною площею 100,42 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48,50а.

Позивачем долучено до матеріалів акти-претензії, в яких позивач фіксував відсутність електропостачання. Акти підписані позивачем а частково направлялись відповідачу.

Згідно умов договору відповідач зобов`язаний власними або залученими силами підтримувати належний рівень функціонування всіх структурних елементів та загальнооб`єктових інженерних мереж та обладнання будівлі (водопостачання, каналізації, електропостачання, систем опалення). Орендодавець не несе відповідальності за якість електроенергії, одержаної від мереж АК "Київенерго" (частота струму, перерви та оперативні переключення, зниження та перебої напруги та інших показників якості електроенергії) та за перебої у водопостачанні та опаленні, що виникають не з вини орендодавця, та за будь-які збитки, що прямо або опосередковано випливають з таких відключень та перебоїв у наданні послуг, що мали місце внаслідок будь-яких незалежних від орендодавця причин.

Пунктами 6.1, 7.2.5 договору передбачено, що орендодавець забезпечує підключення будівлі до мереж постачання комунальних послуг, а також телефонних мереж. Орендодавець зобов`язаний власними або залученими силами підтримувати належний рівень функціонування всіх структурних елементів та загальнооб`єктових інженерних мереж та обладнання будівлі (водопостачання, каналізації, електропостачання, систем опалення).

Позивачем не надано суду доказів, що орендодавець не виконав свій обов`язок щодо підключення будівлі, в якій знаходиться орендоване приміщення до електромережі. Крім того, позивач вказує на систематичні відключення електропостачання орендованих ним приміщень, проте не надає суду належних та допустимих доказів того, що він звертався до енергопостачальної організації з заявками щодо відключення енергопостачання та з`ясування причин такого відключення саме у особи, яка надає послуги енергопостачання, а не до орендодавця. Крім того, позивач не надав суду належних, допустимих та вірогідних доказів того, що відповідач порушував свій договірний обов`язок щодо підтримання належного рівня функціонування загальнооб`єктних мереж та обладнання з електропостачання. Позивачем належними, допустимим та вірогідними доказами не підтверджено втручання орендодавця в роботу системи електропостачання.

Суд відзначає, що договором позивачу надано право користуватись системами, мережами, інвентарем, обладнанням, устаткуванням, комунікаціями, що знаходяться/встановлені на об`єкті оренди відповідно до норм, що діють на території України та цього договору оренди, проте він не дав суду належних та допустимих доказів обмеження чи порушення орендодавцем вказаного права позивача.

В прохальній частині позивач просить відновити та забезпечити безперебійне цілодобове електропостачання в об`єкті оренди, однак позивач не вказує які саме дії відповідач має здійснити для відновлення та забезпечення безперебійного цілодобового електропостачання з огляду на обов`язки, покладені договором на орендодавця та на ту обставину, що електропостачання здійснює не відповідач, а енергопостачальна організація.

Суду не надано належних, допустимих та вірогідних доказів того, що електропостачання було відсутнє в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, в зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог - демонтувати конструкцію з вікон Об`єкта оренди - приміщення, що знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі загальною площею 100,42 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48,50а.

Згідно п. 4.3 договору сторони погодились, що орендовані площі передаються у користування орендарю на умовах та у стані "як є".

Отже, оскільки приміщення передавалось у стані "як є" позивачем не надано суду належних, допустимих та вірогідних доказів того, що об`єкт оренди був переданий без прибудованої конструкції біля вікон.

В акті від 26.06.2019 № 711 зазначено, відповідь на питання з приводу того, що кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій не зменшено, будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки не застосовуються, інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою не змінено - "ні".

В приписі від 26.06.2019 № 344 зазначено про необхідність приведення умов освітлення шляхів евакуації до вимог розділу ІІІ п. 2.23, який передбачає, що забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

В своєму листі до відповідача позивач зазначив, що з припису вбачається та обставина, що конструкція відповідача біля вікон позивача впливає на освітлення аварійних виходів.

Проте суд не вбачає, що з акту та припису вбачаються саме такі висновки, які позивач зазначив у своєму листі до відповідача. Оскільки в приписі не вказано, що прибудова перешкоджає освітленню аварійних виходів.

Пунктом 7.2 ДБН В.1 1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва вікна не є шляхами евакуації. Виходи відносяться до евакуаційних, якщо вони ведуть із приміщень (в даному випадку від дверей з офісного приміщення орендаря): а) першого поверху - назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль (фойє, хол), сходову клітку, сходи. Згідно п. 2.31 Розділу III. Правил пожежної безпеки в Україні сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Отже, конструкції на вікнах не мають жодного відношення до евакуаційного освітлення.

Крім того, позивачем не надано суду доказів того, що по відношенню до орендодавця як власника приміщення проводилась перевірка та виносився припис.

До матеріалів справи відповідачем долучено наказ від 11.02.2019 "Про створення комісії для проведення весняного огляду технічного стану будівель і споруд" з якого вбачається, що з метою обстеження та визначення технічного стану, виявлення аварійно-небезпечних будівель і споруд в адміністративній будівлі БЦ "Прайм" створено відповідну комісію.

Згідно акту весняного обстеження технічного стану будівлі і споруди від 27.02.2019 встановлено: внаслідок порушення гідроізоляційного шару фундаментної основи будівлі, з зовнішньої сторони фундаменту (місці зазначеному на фотознімку №1), в приміщеннях цокольного поверху існують значні ( до 40м2) пошкодження оздоблення стін ( група фотознімків №2). Крім того, є велика ймовірність підтоплення приміщення головного розподільчого щита систем електропостачання через технологічну шахту розташованої поряд з місцем виявленої проблеми (група фотознімків M3). Згідно проведеного обстеження необхідно виконати наступні ремонтні роботи: Невідкладно виконати ремонт гідроізоляційного шару фундаментну та цокольних стін.

Як зазначено відповідачем та не спростовано позивачем, огороджувальну конструкцію над вікнами позивача було споруджено для безпеки людей, згідно вимог для проведення безпечних робіт.

Також суд наголошує, що згідно п. 7.3 договору необхідність проведення ремонтних робіт (в тому числі капітальний ремонт) даху, зовнішніх стін, панелей перекриття, елементів конструкції, інших структурних компонентів та оздоблення будівлі, комунікацій, мереж тощо визначається на власний розсуд орендодавця.

Вказаний пункт договору надає орендодавцю право на власний розсуд без погодження з орендарем проводити ремонт в тому числі стін та фасаду будівлі. Отже зведення прибудови з зовнішнього боку орендованого приміщення є правом відповідача, яке сторони погодили, підписавши договір. Тобто вимога позивача в цій частині суперечить умовам укладеного в тому числі позивачем договору.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що спорудженням конструкції біля вікон приміщення, що є об`єктом оренди, відповідач порушив свої зобов`язання за договором оренди, натомість з поданих доказів вбачається, що відповідач скористався своїм правом, згідно умов договору.

З огляду на вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Звертаючись з позовом до суду за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який узгоджується з двома критеріями: (1) має відповідати змісту права, що порушене й здатний таке право відновити, а також (2) має бути передбачений приписами ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Позивач просить захистити своє право шляхом усунення перешкод у користуванні орендованим майном. Вказані позивачем обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, не відповідають та не обґрунтовують обраний спосіб захисту порушеного на його думку права.

Суд відзначає, що позовні вимоги мають бути конкретними та чіткими, що є необхідним для того, щоб обраний позивачем спосіб захисту був дієвим та ефективним та призвів до відновлення порушених прав.

Позивачем не вказано, які саме дії відповідач зобов`язаний вчинити для відновлення та забезпечення безперебійного цілодобового електропостачання об`єкта оренди, оскільки, енергопостачання здійснює саме енергопостачальна організація, а в обов`язки орендодавця входить лише підключення будівлі до енергопостачальної мережі та підтримання її функціонування. Щодо відновлення забезпечення належної роботи перепусток, то позивачем не вказано, яким саме чином відповідні перепустки функціонували, не визначена кількість перепусток заявлених та отриманих, позивач не надав акт, що підтверджує їх заявлення в певній кількості та отримання (п.4.2. договору), не визначив в якій кількості та для пропуску яких саме осіб, оскільки, відповідач як юридична особа користується своїми правами через своїх працівників (опосередковано), а не безпосередньо, крім того, не вказано в чому полягає саме безперешкодний доступ до об`єкта оренди, оскільки, не вбачається, що доступ згідно списку за документами, що посвідчують особу, є не безперешкодним доступом і що когось із працівників чи відвідувачів орендаря не було допущено до приміщення при дотриманні умов пропуску, що міститься у "Посібнику для орендарів". Отже вимоги позивача є не конкретними та з них не вбачається спосіб реалізації захисту прав позивача, з чого вбачається, що обраний позивачем спосіб захисту його права є неефективним, а підстави, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в цій частині не підтверджені поданими доказами.

Виходячи з погоджених сторонами умов договору не вбачається, що відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні орендованим майном та не вбачається обов`язок відповідача діяти, як того просить позивач у позовних вимогах.

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Дана норма кореспондується з положенням ст.20 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов`язком суду, який має приймати рішення зі справи в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи іншій спосіб захистити порушене право (за наявності підстав для цього), так і необхідність подальшого виконання прийнятого судом рішення.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В цих нормах передбачається певна низка заходів, за допомогою яких потерпіла особа забезпечує реалізацію права на захист свого порушеного права чи інтересу, які в сукупності своїй утворюють відповідний правовий механізм захисту прав особи, який міститься в кожній галузі права.

Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), яким правильно керувалися суди, зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд також враховує положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.

Зміст зобов`язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.

Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Загалом, необхідно зазначити, що власник порушеного права може скористатися не будь - яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Тобто саме ефективність способу захисту є основоположним принципом, який має враховуватись судом при ухваленні рішення.

З поданого позову вбачається, що спосіб захисту є не ефективним, оскільки, не вбачається обов`язку відповідача діяти у спосіб, визначений позивачем у позовних вимогах. З огляду на зазначене суд не може зобов`язувати відповідача вчиняти дії, які не є обов`язковими для нього в силу закону чи умов договору. Позивачем не надано суду належних, допустимих та вірогідних доказів того, що відповідач порушував свої зобов`язання за договором оренди та порушував права позивача шляхом вчинення умисних чи недобросовісних дій.

В зв`язку з цим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги визнаються судом не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Кватро Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Спаська, 11, ідентифікаційний код 36047296) про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Проперті Менеджмент Солюшнс Ту" (01032, м. Київ, вул Жилчнська, 75. Ідентифікаційний код 40988637), усунути перешкоди у користуванні ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КВАТРО ЛІЗИНГ , код ЄДРПОУ 36047296, об`єктом оренди - приміщенням, що знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі загальною площею 100,42 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48, 50а, а саме, зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ СОЛЮШИНС ТУ , код ЄДРПОУ 40988637: відновити та забезпечити безперебійне цілодобове електропостачання в Об`єкті оренди - приміщенні, що знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі загальною площею 100,42 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48,50а; демонтувати конструкцію з вікон Об`єкта оренди - приміщення, що знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі загальною площею 100,42 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48,50а; відновити та забезпечити належну роботу перепусток (електронних карток) орендаря для проходу через охоронну систему в будівлі та безперешкодного доступу до Об`єкта оренди - приміщення, що знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі загальною площею 100,42 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 48,50а - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 24.02.2020

Суддя І.В.Усатенко