Рішення

від 18.02.2020 по справі 915/2252/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Справа № 915/2252/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Актан»

(54050, м.Миколаїв, вул.Глінки, буд.4, кв.27; код ЄДРПОУ 35066039),

до відповідача: Фермерського господарства «Матрица»

(57410, Миколаївська обл., Березанський р-н, с.Попільне, вул.8-го Березня, буд.44; код ЄДРПОУ 36743240),

про : стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи :

від позивача: Бурим В.В., згідно довіреності

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

07.11.2019 за вх.№17190/19 Товариство з обмеженою відповідальністю «Актан» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 06.11.2019, в якій, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог б/н від 07.11.2019 (вхід.№17239/19 від 08.11.2019), просить суд стягнути з Фермерського господарства «Матрица» заборгованість у загальній сумі 191911,17 грн, з яких:

- 130204,80 грн - основний борг за договором поставки №12 від 09.02.2018 року;

- 11301,06 грн - пеня;

- 50405,31 грн - 30% річних.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2252/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 13.11.2019 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідність вимогам п. 1 ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 172 ГПК України, встановлено позивачеві 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали суду.

20.11.2019 позивачем подано до господарського суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №915/2252/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.12.2019 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 24.12.2019, яку внесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 21.01.2020 року.

Ухвалою суду від 21.01.2020, яку внесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 18.02.2020 року.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 21.01.2020 року.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

18.02.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

09.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Актан» (постачальник, позивач) та Фермерським господарством «Матрица» (покупець, відповідач) укладено договір поставки №12 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти нафтопродукти (далі - товар) для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням і сплатити за нього, на умовах цього Договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною Договору (далі - додатки). Терміни поставки, кількість, номенклатура і ціна товару зазначаються в додатках до цього Договору та/або накладних на реалізацію товару (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна на кожну партію товару, що поставляється за цим договором, вказується в додатках до цього Договору та/або накладних на реалізацію товару.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника або самовивіз.

Відповідно до п. 4.2 Договору зобов`язання постачальника з поставки партії товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики його втрати (псування) переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі партії товару (підписання накладних).

Відповідно до п. 4.3 Договору постачальник передає покупцю всю необхідну документацію на товар, а саме: рахунки-фактури, додаток до Договору, видаткову накладну, товаротранспортну накладну в момент передачі товару та податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 6.1 Договору покупець зобов`язаний здійснити 100% оплату вартості товару не пізніше одного банківського дня з моменту виставленого постачальником рахунку-фактури, якщо інше не передбачено відповідним додатком.

Відповідно до п. 7.3 Договору у разі несвоєчасної оплати товару постачальник може стягнути з покупця суму боргу з урахуванням індексу інфляції, 30% річних і пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченого товару .

Відповідно до п. 10.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018 року.

11.05.2018 року сторони підписали додаток №4 до Договору (далі - Додаток №4), яким погодили поставку товару на суму 130204,80 грн з ПДВ (а.с. 19).

Відповідно до п. 2.1 Додатку №4 покупець здійснює 100% передплату.

Відповідно до п. 3.1 Додатку №4 отримання товару здійснюється по видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.4 Додатку №4 товар за згодою постачальника може бути поставлений покупцю без попередньої оплати з відстроченням платежу. В цьому разі покупець зобов`язаний сплатити за відвантажений в його адресу товар протягом 36 календарних днів з моменту передачі товару покупцю .

Відповідно до п. 3.5 Додатку №4 передача товару від постачальника покупцю здійснюється після підписання сторонами видаткової накладної, яка є документом, що підтверджує здійснення приймання-передачі товару.

Відповідно до п. 5.1 Додатку №4 цей Додаток набуває чинності з моменту його підписання сторонами, є невід`ємною частиною Договору поставки №12 від 09.02.2018 року та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

11.05.2018 року позивач поставив відповідачу товар на суму 130204,80 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000093 від 11.05.2018 року (а.с. 20).

Товар від відповідача отримала Степанова О.О. на підставі довіреності №4 від 11.05.2018 року (а.с. 23).

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000103 від 11.05.2018 року на суму 130204,80 грн з ПДВ (а.с. 21).

Доказів здійснення попередньої оплати товару суду не надано.

Отже, відповідно до п. 3.4 Додатку №4 відповідач мав здійснити оплату товару протягом 36 календарних днів з моменту передачі товару покупцю, тобто до 16.06.2018 року включно.

Доказів оплати товару відповідачем суду не надано.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором поставки №12 від 09.02.2018 року в сумі 130204,80 грн є обгрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 11301,06 грн та 30% річних у сумі 50405,31 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, відповідно до п. 7.3 Договору у разі несвоєчасної оплати товару постачальник може стягнути з покупця суму боргу з урахуванням індексу інфляції , 30% річних і пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченого товару .

Позивачем нараховано 30% річних на суму заборгованості 130204,80 грн за період з 17.06.2018 року по 30.09.2019 року в сумі 50405,31 грн.

Розрахунок є арифметично правильним, період прострочення визначено позивачем вірно.

Отже, вимога про стягнення 30% річних у сумі 50405,31 грн є обгрунтованою.

Позивачем нараховано пеню на суму заборгованості 130204,80 грн за період з 05.10.2018 року по 31.12.2018 року (88 днів прострочення), розмір нарахованої позивачем пені склав 11301,06 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено вище, зобов`язання щодо оплати товару в сумі 130204,80 грн мало бути виконано відповідачем у строк до 16.06.2018 року включно.

Отже, відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України позивач має право на нарахування пені за період з 17.06.2018 року по 16.12.2018 року включно (шість місяців).

Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок пені (в межах заявленого позивачем періоду нарахування) за період з 05.10.2018 року по 16.12.2018 року (73 дні прострочення), розмір пені склав 9374,75 грн . У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені в сумі 1926,31 грн (11301,06 - 9374,75) слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір у сумі 2878,67 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 99%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2849,88 грн (2878,67 х 99%).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу .

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Позивачем не надано доказів надання професійної правничої допомоги саме адвокатом, отже підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Матрица» (57410, Миколаївська обл., Березанський р-н, с.Попільне, вул.8-го Березня, буд.44; код ЄДРПОУ 36743240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Актан» (54050, м.Миколаїв, вул.Глінки, буд.4, кв.27; код ЄДРПОУ 35066039):

- 130204,80 грн - основний борг за договором поставки №12 від 09.02.2018 року;

- 9374,75 грн - пеня;

- 50405,31 грн - 30% річних;

- 2849,88 грн - судовий збір.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Актан» (54050, м.Миколаїв, вул.Глінки, буд.4, кв.27; код ЄДРПОУ 35066039),

відповідач: Фермерське господарство «Матрица» (57410, Миколаївська обл., Березанський р-н, с.Попільне, вул.8-го Березня, буд.44; код ЄДРПОУ 36743240).

Повний текст рішення складено і підписано 24.02.2020.

Суддя В.О. Ржепецький