Рішення

від 12.02.2020 по справі 916/2970/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2970/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши у судовому засіданні справу за правилами загального позовного провадження за позовом Комунальної організації "Обласна служба експлуатації адміністративних будівель"; (просп. Шевченка, 4, Одеса, Одеська область, 65032) до відповідача: Громадська спілка "Центр патріотичних організацій" (вул .Канатна, 35, Одеса, Одеська область, 65014) про стягнення 655683,9 грн.;

за участю представників:

від позивача: Шмулевич Н.Х.- по довіреності;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальна організація "Обласна служба експлуатації адміністративних будівель" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Громадська спілка "Центр патріотичних організацій", в якому просить господарський суд: про стягнення 655683,9 грн, з яких заборгованість по орендній платі в розмірі 583079,02 грн. та заборгованість по відшкодуванню за надані комунальні послуги в розмірі 72604,88 грн...

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору оренди майна №82 від 27.06.2018р..

Ухвалою суду від 28.10.2019року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.12.2019р. продовжено строк підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 16.01.2019р. закрите підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою відповідно але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „адресат вибув та не значиться, » . Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання не зявився але звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі позивача.

У судовому засіданні 12.02.2020р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між комунальною організацією Обласна служба експлуатації адміністративних будівель (далі - Позивач) та громадською спілкою Центр патріотичних організацій (далі - Відповідач) укладено договір оренди майна №82 від 27 червня 2018 року (далі - договір) та який діяв до 31 грудня 2018 року, даний договір був погоджений Управлінням обласної ради з майнових відносин, яке здійснює контроль за використанням майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл селищ, міст області, управління яким здійснює Одеська обласна рада.

Згідно договору об`єктом оренда є нежитлові будівлі, в тому числі будівля-нам`ятка культурної спадщини з автентичною огорожею та воротами загальною площею 2020,3 кв.м (далі - об`єкт оренди), що знаходяться за адресою, м. Одеса, вул. Канатна, 35, який фактично було передано в користування Відповідачу за актом приймання-передачі від 23 серпня 2018 року. Зазначений об`єкт оренди був переданий на баланс Позивача згідно розпорядження Голови Одеської обласної ради №224/2016-ОР від 10 травня 2016 року.

В пункті 3.1. договору зазначено, що орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, та визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - березень 2018 року 108947,93 грн., також розрахунок орендної плати наведено в Додатку №1 до договору.

В пункті 3.1. договору також зазначено, що першим місяцем оренди є липень 2018 року, але Позивачем проводився розрахунок орендної плати починаючи з фактичної дати передачі Відповідачеві об`єкта оренди 23 серпня 2018 року, а орендна плата за кожний наступний місяць визначалася шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, а саме за місяцями:

за 9-ть днів в серпні 2018 року орендна плата склала 37991,88 грн. з ПДВ;

за вересень 2018 року орендна плата склала 133347,28 ірн. з ПДВ;

за жовтень 2018 року орендна плата склала 135614,18 грн. з ПДВ;

за листопад 2018 року орендна плата склала 137512,79 грн. з ПДВ;

за грудень 2018 року орендна плата склала 138612,89 грн. з ПДВ.

Загальний розмір орендної плати становить 583079,02 грн. з ПДВ за весь період оренди з 23 серпня 2018 року по 31 грудня 2018 року, що підтверджується актом надання послуг №1010 від 31 грудня 2018 року, який було укладено між Позивачем та Відповідачем.

Як зазначає позивач, що під час користування об`єктом оренди Відповідач споживав електричну енергію та питну воду від мереж Позивача, вартість яких не входить в оренду плату та відповідно до п. 3.5 договору повинна сплачуватись Орендарем окремо, на підставі виставлених Орендодавцем рахунків за ставками, що діють на час сплати. Також між Відповідачем та Позивачем були укладені акти фіксації початкових і останніх показників водомірного вузла та вузла обліку електричної енергії, встановлених за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 35, на підставі яких між Позивачем та Відповідачем було укладено акт надання послуг №1011 від 31 грудня 2018 року до договору, яким Відповідач підтверджує надання йому послуг з і постачання електричної енергії, загальною вартістю 65474,69 грн. з ПДВ, та послуг по водопостачанню, загальною вартістю 7130,19 грн. з ПДВ, всього вартість комунальних послуг які Відповідач зобов`язався відшкодувати Позивачеві згідно акта становить 72604,88 0 грн. з ПДВ.

Позивач надіслав Відповідачеві рекомендованим листом претензію №85/04 від 05 квітня 2019 року з вимогою про сплату орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат (копія додається), але зазначену вимогу Відповідач залишив без відповіді.

Отже, станом на 30 серпня 2019 року заборгованість Відповідача з орендної плати та відшкодуванню комунальних послуг перед Позивачем залишається несплаченою.

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси Орендодавця, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 655683,9 грн, з яких заборгованість по орендній платі в розмірі 583079,02 грн. та заборгованість по відшкодуванню за надані комунальні послуги в розмірі 72604,88 грн та судові витрати у розмірі 9835,26грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як зазначалось вище, між комунальною організацією Обласна служба експлуатації адміністративних будівель та громадською спілкою Центр патріотичних організацій укладено договір оренди майна №82 від 27 червня 2018 року.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність заборгованості відповідача по орендній платі в розмірі 583079,02 грн. та заборгованість по відшкодуванню за надані комунальні послуги в розмірі 72604,88 грн., у зв`язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Враховуючи приписи законодавства, не погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської спілки "Центр патріотичних організацій" (вул .Канатна, 35, Одеса, Одеська область, 65014, код ЄДРПОУ 41281121) на користь Комунальної організації "Обласна служба експлуатації адміністративних будівель" (просп. Шевченка, 4, Одеса, Одеська область, 65032, код 32752026) 655 683 (шістсот п`ятдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 90 коп. - основного боргу та 9 835 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 09 коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст складено 24 лютого 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов