Вирок

від 04.02.2020 по справі 369/14559/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14559/19

Провадження № 1-кп/369/208/20

В И Р О К

іменем України

04.02.20 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12019110000000921 від 07.11.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає по АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України, -

встановив:

ОСОБА_5 , перебуваючи, згідно наказу № 3 від 04.10.2016 року на посаді директора ТОВ «НВП» Гран» (код ЄДРПОУ 39780636), будучи відповідальним за отримання документів дозвільного характеру, у тому числі для зберігання пестицидів (агрохімікатів), достовірно знаючи і усвідомлюючи протиправність своїх дій, всупереч вимог ст. 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», п.п. 5.1.1, 5.1.21 ДСП 8.8.12.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», затверджених наказом МОЗ України від 03.08.1998 року № 1, за відсутності спеціально обладнаних для зберігання пестицидів та агрохімікатів складів, всупереч ст. 3 «Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов`язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами», не отримав у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Київській області санітарний паспорт на право зберігання, застосування та використання пестицидів, що видається щорічно, не пройшовши навчання та не одержавши допуску (посвідчення) до роботи з ними, діючи умисно та незаконно, достовірно знаючи, що пестициди (агрохімікати), придбані у червні 2019 року через мережу Інтернет для потреб ТОВ «НВП» Гран» (для оброблення зернових культур), відносяться до отруйних речовин, розмістив їх у червні 2019 року у нежитловому складському приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , та використовувалось ТОВ «НВП» Гран» на підставі договору оренди, де зберігав їх з порушенням встановлених правил, до моменту їх виявлення та вилучення, не вживаючи жодних заходів для отримання дозвільної документації.

16.07.2019 року в період часу з 14.43 по 16.25 на підставі ухвали від 11.07.2019 року слідчого судді Сквирського районного суду Київської області було проведено обшук в нежитловому складському приміщенні, яке розташоване за адресою: вул. Озерна, 20, с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область, та перебуває в користуванні ТОВ «НВП» Гран» (код ЄДРПОУ 39780636), в ході якого було виявлено та вилучено картонну коробку з 10 (десятьма) пляшками ємністю 500 (п`ятсот) грам з препаратом «Шериф WDG, РГ».

Відповідно до висновку спеціаліста № 350 від 03.09.2019 року препарат «Шериф WDG, РГ», діюча речовина: трибенурон-метил (750 г/кг), згідно діючої міжнародної класифікації ВООЗ відноситься до ІІІ класу небезпечності та за своїми властивостями характеризується як отруйна речовина.

За такихобставин судкваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2ст. 321 КК України, як порушення встановлених правил зберігання отруйних речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому злочині визнав та підтвердив обставини вчиненого.

18.11.2019 року між обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , та прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо формулювання, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 321 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також покарання, яке він повинен понести, а саме штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що ставить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. в дохід держави.

В судовому засіданні прокурор, захисник та обвинувачений угоду про визнання винуватості підтримали та просили винести вирок на підставі угоди від 18.11.2019 року.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним або обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, в якому шкода завдана державним та суспільним інтересам.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Прокурору також зрозумілі наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ч. 9 ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду від 18.11.2019 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покаранням у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. в дохід держави.

Речові докази у справі: закриті паперові упаковки жовто-зеленого кольору із написом «Насіння соняшника» із етикетками № 06513127, № 06513660, № 06501659, № 06502749; картонну коробку білого кольору із написом «Шериф», в якій знаходяться десять герметично упакованих пляшок з невідомою речовиною із номером RS20190112 від 12.01.2019 року кожна, які передано на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_6 та зберігають за адресою: АДРЕСА_4 на підставі акту приймання-передачі речових доказів від 17.07.2019 року, - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку після постановлення ухвали Апеляційним судом Київської області.

Суддя ОСОБА_1