Рішення

від 19.06.2007 по справі 20-7/401-10/265-8/053-11/006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/401-10/265-8/053-11/006

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" червня 2007 р. справа № 20-7/401-10/265-8/053-11/006

За позовом  Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, місто Севастополь, вул. Хрустальова, 44)до відповідача: Державного комунального підприємства “Ремонтно –експлуатаційне підприємство №17” (99011, місто Севастополь, вул. Очаковцев, 6)про стягнення заборгованості,

суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

від позивача - Злобін А. А., представник, довіреність №  208/0/2-07   від 04.01.2007

від відповідача - Михайлова Н. В., представник, довіреність №  1   від 09.01.2007

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” звернулось з позовом до Державного комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17 про стягнення 50218,20 грн., у т.ч. заборгованість за спожиту активну електроенергію –26509,56 грн., по актам про порушення Правил використання електричною енергії –5280,56 грн., перебору ліміту споживання активної електроенергії –17930,84 грн., пені- 209,31 грн., річних –34,63 грн. та збитків від інфляції –253,30 грн.

          19 червня 2006 року рішенням Господарського суду м. Севастополя позов задоволений частково, з Державного комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17 на користь Відкритого акціонерного товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” стягнута заборгованість в сумі 14412,06 грн. ( у тому числі заборгованість за активну електричну енергію –7431,50 грн., активна електроенергія по актам про порушення Правил використання електричною енергії –5280,56 грн., перебір ліміту активного споживання –1700 грн.), а також витрати по сплаті державного мита в сумі 144,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 118,00 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2006р. зазначене судове рішення залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2006р. рішення господарського суду м. Севастополя від 19.06.2006р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду  від 09.10.2006р. у справі №20-7/401-10/265-5/053 скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.

          Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням  відповідачем умов договору на поставку електричної енергії № 182.

Представник  відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує.

Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін   були роз'яснені їх права і обов'язки.

          Заслухавши пояснення та заперечення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та представлені докази, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач та відповідач 22 лютого 2002 року уклали договір на поставку електричної енергії № 182.

Законодавством, регулюючим відносини, пов`язані з провадженням, передачею, постачанням та використанням електричної енергії є  Закон України “Про електроенергетику” та і інші нормативно-правові акти, до яких відноситься “Порядок постачання електричної енергії споживачам”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2002 року №  475.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, пункту 1.3 “Правил користування електричної енергії”, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (далі Правила № 28) споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до пункту 6.1 Правил № 28 договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін.

Згідно договору №182 від  01.02.2002р. між позивачем та відповідачем його змістом є умови та порядок поставки електричної енергії  „Енергопостачальною організацією” та оплата спожитої електричної енергії „Абонентом”. Відповідно до пункту 1.2.1. договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за спожиту електричну енергію по тарифам та в строки, визначені в додатку 5 до договору.

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію проводиться 10 числа поточного місяця. Додатком №3 до договору №182 від 01.02.2002р. визначається перечень міст встановленні електролічильників та тарифів, по яким проводяться розрахунки за відпущену електроенергію. Згідно п.93 та 94 додатку 3 до договору №182 від 01.02.2002р. встановлено два телепідсілювача.

Встановлена потужність телепідсилювачів згідно додатку 3 до договору складає 0,01 кВт/г. Позивач включає в позовні вимоги споживання електричної енергії у розмірі 13021,48 грн. (що складає 83471 кВт/г), що з урахуванням часткового зменшення позовних вимог згідно рахунку №12859 від 25.03.2004р. складає 12908,22 грн. (82745 кВт/г).

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно з звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач не надав суду докази находження на балансі та обслуговуванні відповідача підсилювачів, проведення їх інвентаризації. Однак, у зв'язку з тим, що умовами договору №182 від 01.02.2002р. (додаток №3) передбачено встановлення двох підсілювачів, суд вважає можливим стягнутиі з відповідача вартість спожитої електричної енергії двома підсілювачами, що порівнюється 74,13 грн. (2 телепідсілювача х потужність 0,01 кВт/г згідно умов договору х термін горіння (24 години х 30 днів х  33 місяця) = 475,2 кВт/г). В задоволенні іншої сумі позовних вимог за споживання електроенергії телепідсілювачами у розмірі 12834,09 грн. (що порівнюється 82269,8 кВт/г) суд відмовляє.

Згідно договору № 182  його змістом є умови та порядок поставки електричної енергії “Енергопостачальною організацією” та оплата спожитої електричної енергії “Абонентом”.

Відповідно до пункту 1.2.1 договору позивач зобов'язався здійснювати оплату за спожиту електричну енергію по тарифам та в строки, визначені в додатку 5 до договору. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію проводиться 10 числа поточного місяця.

Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача в уповноваженому банку.

Датою оплати є дата надходження коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем коштів готівкою в касу постачальника.

Відповідно до пункту 11.2 Правил № 28, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати об'єм електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно умовам договору.

У відповідності з актами №183/3003 від 30.03.2005р., №184/3103 від 31.03.2005р., б/н від 23.06.2005р., №182/2309-01 від 29.03.2005р. освітлення житлових будинків припинено за наступними адресами: з 30.03.2005р. –Херсонська 7,10,12, Катерна 6, Частника 80, Бакинський тупик 7,12; з 31.03.2005р. –Мечникова 4, Капітанська 21, 25, 27, 35, Катерна 14; з 23.06.2005р. –Щербака 22, Частника 16, Бакинський тупик 2, Херсонська 9, Кулакова 46; з 29.03.2005р. –Керченська 24, 37, Кулакова 28, Щербака 11а, Частника 27, 68, Наваринська 12. Позивач не представив доказів підключення вказаних житлових будинків до електроспоживанню у зв'язку з чим суд вважає не підлягаючими задоволенню позовні вимоги в части стягнення вартості спожитої електроенергії за період, колі освітлення в житлових будинках було припинено, у розмірі 272,38 грн. (що складає 1746 кВт/г).

В процесі розгляду справи позивач уточнив заборгованість за активне споживання, яка складає 7431,5 грн., до якої входить освітлення у житлових будинках, освітлення у яких припинено в розмірі 272,38 грн., та споживання електричної енергії  телепідсилювачами, проте, у зв`язку з тим, що як зазначено раніше, підстав для стягнення сум заборгованості за споживання енергії телепідсилювачами та за освітлення немає, суд відмовляє в стягненні  заборгованості за споживання активної  електричної в розмірі      7431,5 грн.

Згідно пункту 1.2.2 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснювати споживання електричної енергії в об'ємах, яки не перевищують договірні величини.

Додатком 1 до договору відповідачу встановлений об'єм поставки електричної енергії на листопад 2004 року в розмірі 2.600кВт/г.

В звіти про витрати електричної енергії за листопад 2004 року зафіксований об`єм спожитої електричної енергії в розмірі 33.694 кВт/г.

На підставі наданого відповідачем звіту про об'єми спожитої електричної енергії позивач здійчнив нарахування за відпущену електричну енергію та виставив рахунок № 43644 від 10 листопада 2004 року на суму 5379,25 грн.

Пунктом 11 Порядку № 475, пунктом 2.1.1 договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коректується до рівня фактично сплаченої за цей період величини її споживання.

Коректування граничної величини споживання електричної енергії може проводитися як  із збільшенням, так і із зниженням, у тому числі до нульового рівня, залежно від рівня здійсненої споживачем оплати за розрахунковий період.

З урахуванням вищевикладеного, позивачем була проведено корегування договірної величини по фактичній оплаті за розрахунковий період листопад 2004 року до 0 кВт/г.

Таким чином, об'єм фактично спожитої електричної енергії був об'ємом перевищення над договірною величиною (граничної) величиною в листопаді 2004 року на 33.694 кВт/г.

Згідно частини 5 статті 26 Закону і пункту 2.1.4 договору споживачі у разі споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період оплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

З урахуванням висловленого, відповідачу виставлений рахунок за перевищення ліміту активного споживання № 46594 від 19 листопада 2004 року на суму 17930,84 грн., який відповідачем залишився не погашеним.

Про зниження договірної величини відповідач був сповіщений листом № 6374/19 від 25 листопада 2004 року.

Таким чином, заборгованість відповідача за перебір ліміту активного споживання склала 17930,84 грн.

Споживання електричної енергії більш граничних величин є правопорушенням в електроенергетиці відповідно до частини 1 статті 27 Закону України „Про електроенергетику”, яке тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Передбачена частиною 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” санкція, про яку вказано у статті 27 цього закону, є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і по своїй природі є штрафною санкцією. Відповідно  до статті 233 Господарського кодексу України, а також статті 83 Господарського процесуального кодексу України у випадку якщо підлягаючи сплаті штрафні санкції дуже великі у порівнянні із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому  повинно бути взято до уваги ступень виконання обов'язків боржником, майновий стан сторін, приймаючих участь у зобов'язанні, не тільки майнові але і інші інтереси сторін, заслуговуючих увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, а також беручи до уваги необгрунтовано нараховані вартості споживання електроенергії за колективні телепідсілювачи, які збільшують суму рахунків та суму заборгованості на начало розрахункового періоду (листопад 2004 року), - суд вважає можливим зменшити розмір санкції за перевищення ліміту активного споживання електричної енергії до 100 грн.

За недотримання строків платежів, відповідно до частини 2 статті 218, статті 230, частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, статей 548, 549, 552, 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача  пеню –209,31 грн., три проценти річних –34,63 грн., індекс інфляції –253,30 грн.

Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст.611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом являється неустойка, яка обчислюється в процентах від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

Судом розглянуті позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 209,31 грн., суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню у звязку з тим, що відповідачем надано докази поважностіі причини неплатоспроможності, а  відповідно до   статті 233 Господарського кодексу України, а також статті 83 Господарського процесуального кодексу України у випадку якщо підлягаючи сплаті штрафні санкції дуже великі у порівнянні із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому  повинно бути взято до уваги ступень виконання обов'язків боржником, майновий стан сторін, приймаючих участь у зобов'язанні, не тільки майнові але і інші інтереси сторін, заслуговуючих увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційного відшкодування та 3 % річних, суд вважає, що позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3%  річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 1.2.4. договору №182 від 01.02.2002р. відповідач узяв на себе зобов'язання містити власні електроустановки в технічно справному стані відповідно до вимог ПУЕ, ПТЕ, ПББЕп, а також зобов'язався забезпечити безперешкодний доступ уповноважених представників позивача до приладів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії

З матеріалів справи вибачається наступне.

08 серпня 2003 року представниками позивача в присутності представника відповідача головного інженера Ткаченко В.М. було проведено перевірку стану розрахункових засобів обліку по об'єктам відповідача. В ході перевірки встановлено порушення пунктів 7.30, 8.4. Правил №28, та зрив пломб державної перевірки та пломб позивача, а також порушення розрахункового обліку електричної енергії та самовільне приєднання струмоприймачів до мережі позивача та приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку.

25 травня 2004 року представниками позивача в присутності представника відповідача директора Удодова І.М. було проведено перевірку стану розрахункових засобів обліку по об'єкту відповідача, розташованого за адресою: вул.. П.Лумумби, 5. В ході перевірки встановлено порушення пункту 8.4 Правил №28, а саме самовільне приєднання струмоприймачів до мережі позивача, а також пункту 7.30 Правил №28 –зрів пломбі позивача.

11 листопада 2004 року представниками позивача в присутності представника відповідача головного інженера Ткаченко В.М. знову було проведено перевірку стану розрахункових засобів обліку по об'єкту відповідача, розташованого за адресою: вул.. П.Лумумби, 5. В ході перевірки встановлено порушення пункту 8.4. Правил №28, а саме самовільне приєднання струмоприймачів до мережі позивача, а також пункту 7.30. Правил №28 –зрив пломбі позивача.

Відповідно до пункту 8.4. Правил №28 у разі порушення, а саме приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, постачальники електричної енергії (електропередавальна організація) зобов'язані в установленому порядку повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після складання у встановленому порядку акту про порушення. Згідно пункту 7.31. Правил №28 у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову. За фактами виявлених порушень були складені акті №0064367, 0064366, 0063977, 0069629, 0075823.

Пунктом 7.32. Правил №28 передбачено, на підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

У відповідності до пунктів 2.6., 7 „Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем –юридичною особою „Правил користування електричною енергією” від 05 грудня 2001 року №1198 позивачем був проведений розрахунок вартості електричної енергії, що недооблікована та виставлені рахунки на загальну суму 5280,56 грн., які відповідач не сплатив.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача за електричну енергію, яка недооблікована, складає 5280,56 грн.

Відповідно до пункту 4.1. договору сторони несуть відповідальність згідно діючому законодавству за дотримання умов цього договору, законодавчих та директивних актів, регламентуючих питання енергопостачання та питання взаємовідносин сторін. Згідно частини 4 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником и правил користування електричною енергією.

Виходячи в віщевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості за електричну енергію, яка недооблікована, в розмірі 5280,56 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно сумі задоволених вимог  з урахуванням п. 6.3 Роз`яснення Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”.

Керуючись статтями 26, 27 Закону України “Про електроенергетику”, статтею 233 Господарського кодексу України, статтями 49, 77, 82, 83, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  Державного комунального підприємства “Ремонтно –експлуатаційне підприємство №17” (99011, місто Севастополь, вул. Очаковцев, 6 код в ЄДРПОУ 03360503) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, місто Севастополь, вул. Хрустальова, 44 код за  ЄДРПОУ 05471081) заборгованість в сумі  5742,62 грн., недооблікована електрична енергія  –5280,56 грн., перебір ліміту активного споживання –100 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 253,3 грн., 3% річних в розмірі 34,63 грн., а також заборгованість за споживання телепідсилювачів в розмірі 74,13 грн. , а також витрати по сплаті державного мита в сумі 312,14 грн. та витрати на інформаційно-технічному забезпечення процесу в сумі 50,0 грн.

         3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   25.06.2007

РОЗСИЛКА :

Відкрите акціонерне товариство “Енергетичної компанії “Севастопольенерго” - 99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44

Комунальне підприємство “Ремонтно –експлуатаційне підприємство № 17” - 99011 м. Севастополь, вул. Очаківцев, 6