Рішення
від 13.02.2020 по справі 408/244/19-ц
БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 408/244/19-ц

Провадження № 2/408/979/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого-судді Кускової Т.В.

при секретареві Сіпаковій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Біловодська цивільну справу за позовом Щастинської обласної санаторної школи до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Щастинська обласна санаторна школа в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дітей записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. На даний час фактичне місце перебування (проживання) відповідача адміністрації школи не відоме.

Неповнолітня ОСОБА_2 наказом по школі від 04 травня 2017 року № 01/06-1800С зарахована до складу учнів 6 класу Щастинської обласної санаторної школи.

Позивач вказує, що неповнолітня ОСОБА_2 за власною ініціативною звернулася до адміністрації школи з проханням у вирішенні питання про позбавлення батьківських прав її матері.

Згідно доводів позивача відповідачка ОСОБА_1 не виконує батьківські обов`язки по утриманню, вихованню та розвитку дитини, не піклується про фізичний, психічний, моральний і духовний розвиток дитини. Її навчанням, захопленнями, успіхами не цікавиться, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання. ОСОБА_1 не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. ОСОБА_1 доньку не відвідує, на вихідні та на канікули, як це передбачено визначеними правилами, дитину не забирає, взагалі не проявляє ніякого інтересу до її внутрішнього світу, матеріально дитину не забезпечує та не підтримує, листів та посилок не надсилає, не виконує обов`язки по вихованню та розвитку дитини, передбачені ст. 12 Закону України Про охорону дитинства .

Необхідними речами, засобами особистої гігієни, канцелярією дівчину забезпечує школа.

На підставі викладеного, просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з неї аліменти на утримання дитини.

Представник позивача Щастинської обласної санаторної школи в судовому засіданні присутнім не був, просив розглядати справу без його участі. На позовних вимогах наполягає.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області в судовому засіданні присутнім не був, просив розглядати справу без його участі, проти позовних вимог заперечень не має.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Причини неявки в судове засідання не повідомила, до суду з заявою про проведення судового розгляду справи без її участі не зверталася, клопотань про відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавала.

За таких обставин, суд приходить до висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставінаявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч.2,3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 164 СК України, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну вину поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 15 серпня 2005 року Щастинською міською радою Жовтневого району м. Луганська, актовий запис № 42, відповідач ОСОБА_1 зазначена матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1ст. 135 Сімейного кодексу України.

Це також підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України від 17 лютого 2012 року № 00010119002, згідно з яким відповідач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 01 лютого 2003 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки від 27 вересня 2018 року № 1234, виданої Передільською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області, в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 в мешкає ОСОБА_3 , 1953 року народження, яка має наступний склад родини - донька ОСОБА_1 , 1986 року народження (відповідач) та онука ОСОБА_2 , 2005 року народження.

Копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що Щастинська обласна санаторна школа (ідентифікаційний код юридичної особи 20156483) є установою загальної середньої освіти, розташована за юридичною адресою - Луганська область, Новоайдарський район, місто Щастя, вул. Республіканська, б. 55.

Відповідно до наказу по школі від 04 травня 2017 року № 01/06-1800С неповнолітня ОСОБА_2 зарахована до складу учнів 6 класу Щастинської обласної санаторної школи.

Як вбачається із листа від 05 червня 2019 року № 163 Передільського сільського голови Станично-Луганського району Луганської області на адресу позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , по теперішній час фактично і постійно перебуває за місцем навчання в Щастинській обласній санаторній школі. Мати дівчини ОСОБА_1 , також зареєстрована за вказаною адресою, проте фактично там не проживає, її місце знаходження невідоме. Зі слів оточення (сусідів та бабусі дівчини) відомо, що ОСОБА_1 не виконує батьківські обов`язки по утриманню, вихованню та розвитку дитини, не піклується про фізичний, психічний, моральний і духовний розвиток дитини. Її навчанням, захопленнями, успіхами не цікавиться. ОСОБА_1 доньку не відвідує, на вихідні та на канікули, як це передбачено визначеними правилами, дитину не забирає, взагалі не проявляє ніякого інтересу до її внутрішнього світу, матеріально дитину не забезпечує та не підтримує, листів та посилок не надсилає, не виконує обов`язки по вихованню та розвитку дитини, передбачені законодавством.

Передільська сільська рада зазначає, що ОСОБА_1 не мешкає на території сільради з 2017 року, здійснити обстеження умов проживання дитини не надається можливим з причин відсутності дитини.

Вирішуючи спір, видається зазначити наступне.

Дитинство в Україні охороняється державою (частина третя статті 51 Конституції України). Пріоритетом у правовому регулюванні сімейних відносин є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (частина друга статті 1, частина третя статті 5 Сімейного Кодексу України. Ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини, Україна визнала, що дитині для повного і гармонійного розвитку особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно положень ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухиленні від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, необхідним у демократичному суспільстві слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі Кірнс протии Франції (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкомусередовищі, що не є неблагополучним ( п. п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі Мамчур проти України від 16 липня 2015 року ( заява № 10383/09).

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд засуджує поведінку та ставлення відповідача ОСОБА_1 до власної дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка ухиляється від виконання батьківських обов`язків стосовно дітей та вважає доведеним факт такого ухилення, а тому приходить до висновку про необхідність позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь тієї особи або установи, де буде виховуватись дитина, аліменти, у розмірі ј частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючисьст.ст. 141, 258, 259, 265, 268, 280 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовнузаяву задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 01 лютого 2003 року, РНОНКПП НОМЕР_3 ), відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь законного представника дитини або державного дитячого закладу, де буде виховуватися дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 січня 2019 року до досягнення нею повноліття.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою у порядку та строки, що передбачені ст. 284 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Кускова Т.В.

СудБіловодський районний суд Луганської області
Дата ухвалення рішення13.02.2020
Оприлюднено25.02.2020
Номер документу87777684
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —408/244/19-ц

Рішення від 13.02.2020

Цивільне

Біловодський районний суд Луганської області

Кускова Т. В.

Рішення від 13.02.2020

Цивільне

Біловодський районний суд Луганської області

Кускова Т. В.

Ухвала від 13.08.2019

Цивільне

Біловодський районний суд Луганської області

Кускова Т. В.

Ухвала від 05.06.2019

Цивільне

Біловодський районний суд Луганської області

Кускова Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні