Рішення від 06.02.2020 по справі 917/1813/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2020 Справа № 917/1813/19

м. Полтава

за позовною заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", 36020, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40а

до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5

про визнання недійсним правочину

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Представники сторін:

від позивача: адвокат Мирна Р.В.

від відповідача: адвокат Ковтун Ю.І.

Обставини справи: Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсним правочину.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.11.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

28.11.2019р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує.

13.12.2019р. позивач надав суду відповідь на відзив, в якому підтримує заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 14.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.02.2020 року.

В судовому засіданні 06.02.2020 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив коли буде виготовлено повне рішення, роз`яснив порядок набрання рішенням законної сили, а також порядок та строки оскарження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, дослідивши та оцінивши подані докази суд встановив:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.09.2009 року у справі №13/91 стягнуто з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж: борг за використану електроенергію у розмірі 4160913,64 грн, борг за перетоки реактивної енергії у розмірі 13620,60 грн, пеню у розмірі 697801,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 2477597,88, 3 % річних у розмірі 379157,63 грн, державне мито у розмірі 25500,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

На виконання зазначеного рішення 28.09.2009 судом було видано відповідний наказ, який пред`явлено для виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, та відкрито виконавче провадження №48305346.

Виконавчі дії у виконавчому провадженні №48305346 щодо виконання наказу №13/91 було зупинено постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 27.04.2018 р., яка, в свою чергу, винесена на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 15.02.2018 у справі № 13/91 (з урахуванням приписів п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження").

Матеріали справи свідчать, що 07.12.2018 на адресу позивача надійшла заява відповідача № 10-75/17672 від 30.11.2018 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої припиняються зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" перед Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" за послуги з водопостачання та водовідведення на суму 43335,26 грн та припиняються зобов`язання Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" перед Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" з інфляційних нарахувань за прострочення виконання зобов`язань по сплаті за активну електричну енергію в сумі 43335,26 грн, згідно із наказом Господарського суду Полтавської області від 28.09.2009 № 13/91.

Так, за заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог припиняються зобов`язання відповідача перед позивачем на суму 43335,26 грн., що випливають: з угоди № 42-6 від 01.02.2006 року та рахунку № 899-11 від 21.11.2018 року на суму 42695,61 грн, угоди № 44-16 від 01.07.2011 року та рахунку № 2951-11 від 21.11.2018 на суму 259,90 грн, угоди № 32-8 від 01.03.2003 року та рахунку № 2220-11 від 19.11.2018 на суму 379,85 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено угоди № 42-6 від 01.02.2006 року, № 44-16 від 01.07.2011 року та № 32-8 від 01.03.2003 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення. На підставі даних угод позивач зобов`язується надавати послуги з водопостачання та водовідведення відповідачу, а останній зобов`язується сплачувати за надані послуги на умовах, які визначені вказаними угодами.

Також за заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог припиняються зобов`язання позивача перед відповідачем на суму 43335,26 грн. згідно наказу Господарського суду Полтавської області від 28.09.2009 року по справі № 13/91.

Дані зобов`язання виникли на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 15.09.2009 року по справі № 13/91, яким з КП "Полтававодоканал" на користь ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" стягнуто суму заборгованості у загальному розмірі 7754906,61 грн., в тому числі: 4160913,64 грн. - сума боргу за використану електроенергію, 13620,60 грн. - сума боргу за перетоки реактивної енергії, 697801,86 грн. - сума пені, 2477597,88 грн. - сума інфляційних, 379157,63 грн. - сума 3 % річних, 25500,00 грн. - сума держмита; 315,00 грн. - сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Умови припинення господарських зобов`язань визначено статтею 202 Господарського кодексу України, за змістом якої господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. В такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

В свою чергу характер зобов`язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Згідно із статтею 602 Цивільного кодексу України, не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 5 статті 203 Господарського кодексу України не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно Статуту КП ПОР Полтававодоканал позивач є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області і переданим в управління Департаменту будівництва, містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської області державної адміністрації.

Підприємство створене з метою задоволення потреб територіальні громад Полтавської області з централізованого водопостачання водовідведення, забезпечення якісними послугами, які відповідають стандартам якості та надаються за тарифами, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики комунальних послуг населенню, підприємствам, установам, організаціям іншим споживачам, і одержання прибутку від зазначеної діяльності, при умові наявності планового прибутку у структурі тарифів для Підприємства на централізоване водопостачання та водовідведення; надання інших послуг окрім ліцензованих, та одержання прибутку від їх реалізації.

Предмет основної діяльності КП ПОР Полтававодоканал - забір, очищення та постачання води, каналізація, водовідведення та очищені стічних вод, відповідає основним напрямкам роботи підприємства ( розділ 3 Статуту).

Таким чином, позивач - КП ПОР Полтававодоканал належить до підприємств централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" взаєморозрахунки проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення кредиторської заборгованості підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту для виробництва послуг централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) електричну енергію (без урахування розміру зобов`язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за електричну енергію), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків.

Згідно із частиною 2 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на заборгованість підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті для виробництва послуг централізованого водопостачання та водовідведення, послуг централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) електричну енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають врегулюванню, за умови розрахунків за поточне споживання електричної енергії протягом останніх трьох місяців поспіль в обсязі не менше 95 відсотків, у такий спосіб:

неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на зазначену в абзаці першому цієї частини заборгованість, погашення якої здійснено відповідно до статті 4 цього Закону, підлягають списанню;

неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на зазначену в абзаці першому цієї частини заборгованість, щодо якої відповідно до цього Закону укладено договір про реструктуризацію, підлягають списанню, за умови повного виконання підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення договору про реструктуризацію заборгованості.

Як свідчать матеріали справи та визнається відповідачем у поясненнях борг за використану електроенергію у сумі 4 160 913,64 грн. було сплачено КППОР Полтававодоканал до набрання чинності Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (30.11.2016 року Закон набув чинності).

Відповідно до заяви № 10-75/17672 від 30.11.2018 року про зарахування зустрічних однорідних вимог Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" зазначило, що Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" має, відповідно до наказу Господарського суду Полтавської області № 13/91, борг перед відповідачем по сплаті інфляційних втрат у розмірі 401827,77 грн. Також за заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог припиняються зобов`язання відповідача перед позивачем на суму 43335,26 грн., що випливають: з угоди № 42-6 від 01.02.2006 року та рахунку № 899-11 від 21.11.2018 року на суму 42695,61 грн, угоди № 44-16 від 01.07.2011 року та рахунку № 2951-11 від 21.11.2018 на суму 259,90 грн, угоди № 32-8 від 01.03.2003 року та рахунку № 2220-11 від 19.11.2018 на суму 379,85 грн.

Отже, вимоги сторін згідно оскаржуваного правочину є зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого.

Разом з тим, ще одною важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Крім того, ст. 602 Цивільного кодексу України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

Системний аналіз положень статей 6, 12, 13, 602 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що свобода сторін в укладенні договору про зарахування зустрічних позовних вимог може бути обмежена у випадках, передбачених законом. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №925/965/16).

Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.02.2018 року по справі №13/91 зобов`язано Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48305346 по виконанню наказу господарського суду Полтавської області від 28.09.2009р. №13/91в порядку п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Дана ухвала мотивована тим, що Законом України №1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, а також внесено відповідні зміни до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон № 1404).

Судом встановлено, що позивач з 08.06.2017 року перебуває у Реєстрі на підставі наказу Мінрегіону № 142 від 08.06.2017 року, відомості щодо КП ПОР Полтававодоканал в Реєстрі зазначені під порядковим номером 17.

Таким чином, заборгованість КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" перед ПАТ "Полтаваобленерго" з інфляційних нарахувань в сумі 43335,26 грн. за прострочення виконання зобов`язань по сплаті за активну електричну енергію, що виникла на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 15.09.2009 року по справі №13/91та наказу Господарського суду Полтавської області від 28.09.2009р. № 13/91 що є предметом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою № 10-75/17672 від 30.11.2018 року, підпадає під дію Закону України №1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а тому заперечення відповідача щодо цього та безспірності зустрічних вимог відхиляються судом.

Суд також враховує, що стаття 1 Закону України "Про електроенергетику" визначає термін "поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії" як рахунки суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії, а термін "алгоритм оптового ринку електричної енергії" - як порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику", споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

Згідно з ч. 8 ст. 26 вказаного Закону споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Аналогічно пунктом 6.3 Правил користування електричною енергією визначено, що оплата вартості електричної енергії постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту 6 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 року №1136 "Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України", яка була чинною на час вчинення спірного правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, кошти, що надходять за спожиту електричну енергію на підставі визнаної претензії або за рішенням господарського суду, зараховуються енергопостачальнику виключно на його поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Кошти, отримані енергопостачальником у рахунок відшкодування завданих йому збитків, та суми пені зараховуються на поточний рахунок енергопостачальника.

Отже, законодавець робить виключення щодо зарахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання коштів за спожиту електричну енергію, які надходять на підставі рішення господарського суду, лише в частині відшкодування завданих збитків та пені, які зараховуються на поточний рахунок енергопостачальника.

Зазначеними положеннями спеціальних норм регулювання правовідносин у сфері електроенергетики чітко визначено спеціальний порядок проведення розрахунків за електроенергію, за яким розрахунки (в том у числі і перерахування коштів за рішенням суду) проводяться виключно грошовими коштами та шляхом їх перерахування споживачем електричної енергії виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії, після чого кошти розподіляються між іншими учасниками оптового ринку електричної енергії України, і сторони у відповідних правовідносинах не можуть відступати від визначеного законом порядку, зокрема, проведення таких розрахунків.

На думку суду, вчинення Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" заяви №10-75/17672 від 30.11.2018р. про зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить імперативних положень ст.ст. 15-1, 26 Закону України "Про електроенергетику".

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №925/965/16 та від 17.10.2018 у справі №908/1911/17.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що вчинене ПАТ "Полтаваобленерго" зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" №10-75/17672 від30.11.2018 р., суперечить положенням Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", Закону України "Про електроенергетику", статті 6, статті 602 ЦК України, що є підставою для задоволення позову та визнання такого правочину недійсним відповідно до частини 1 статті 215 ЦК.

При цьому, суд зазначає, що така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.11.2019 у справі №917/1278/18 з розгляду аналогічних правовідносин між тими самими сторонами.

Відповідачем не спростовано вищенаведеного.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним правочин - заяву ПАТ "Полтаваобленерго" (вул.Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) №10-75/17672 від 30.11.2018 року про зарахування зустрічних однорідних вимог.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул.Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) на користь комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика, 40-а, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 03361661) витрати на сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано після виходу судді з лікарняного 20.02.2020р.

Суддя В.В. Паламарчук