ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2020 Справа № 917/2246/19
м. Полтава
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйоммаш» , вул. Київська, 76, офіс 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39631
про стягнення 17 059,99 грн.,
Суддя Пушко І.І.
Секретар судового засідання Квіта О.Т.
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 17 059,99 грн. основного боргу за договором поставки № 1405/19-1 від 14.05.2019 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не здійснив оплату товару поставленого позивачем на умовах договору поставки № 1405/19-1 від 14.05.2019 року.
Ухвалою від 02.01.2020 року (а.с. 42-43) суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - до 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
Позивач отримав зазначену ухвалу суду 10.01.2020 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 44).
За п. 2 ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвала суду від 02.01.2020 року направлялась відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 37-41) та повернулась до суду із відміткою поштового працівника «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 46). Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, зазначена ухвала вважається врученою.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався. За п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підйоммаш» , як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вудекспорт» , як Покупцем, був укладений договір поставки № 1405/19-1 від 14.05.2019 року (далі - Договір, а.с. 24), на умовах якого Постачальник зобов`язався передати належні йому підйомні механізми, запасні частини та витратні матеріали до навантажувачів усіх моделей та модифікацій, надалі - товар, у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору (п. 1.1 Договору).
За п. 2.1 Договору, найменування, кількість та ціна товару у відповідності до цього Договору, вказуються у товарних накладних, які після підписання їх уповноваженими представниками сторін стають невід`ємними додатками до цього Договору.
Загальна сума Договору складається із сум всіх накладних, виданих Постачальником Покупцю при одержанні товару (п. 2.2 Договору).
За розділом 5 Договору, оплата товару здійснюється Покупцем в безготівковій формі на рахунок Постачальника (п. 5.1); оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати протягом 1-го дня з моменту отримання рахунку (п. 5.2).
На виконання умов укладеного Договору позивач надав відповідачу рахунок на оплату товару № 268 від 14.05.2019 року на суму 17 059,99 грн. (а.с. 26) та поставив відповідачу товар за видатковою накладною № 163 від 13.06.2019 року на суму 17 059,99 грн. (а.с. 27).
Відповідно до п. 7.1 Договору, товар вважається прийнятим по кількості і якості згідно накладної в разі підписання Покупцем накладної без застережень.
Згідно п. 10.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
Позивач звертався до відповідача із претензією № 18650-18651 від 05.11.2019 року (а.с. 18-29) із вимогою погасити кредиторську заборгованість в сумі 17 059,99 грн. протягом семи днів з дня отримання претензії (а.с. 27-28).
Відповідач зазначену претензію залишив без реагування, заборгованість за отриманий товар не сплатив, що стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення 17 059,99 грн.
Вирішуючи спір суд виходив із наступного.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Обов`язок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.
Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого товару.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач передав відповідачу товар за видатковою накладною № 163 від 03.06.2019 року на суму 17 059,99 грн. (а.с. 27)
Відповідач не здійснив попередню оплату за товар в порядку, визначеному п. 5.2 Договору.
Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно, оплата мала бути здійснена відповідачем негайно з моменту отримання товару, але відповідач зобов`язання по оплаті не виконав.
Відповідач будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та підстав її виникнення не надав, тому позовні вимоги про стягнення 17 059,99 грн. основного боргу задовольняються судом повністю.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.
Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, понесених ним на правничу допомогу при розгляді цієї справи, суд зазначає, що відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг) № 12/2019 від 17.12.2019 року (а.с. 31), за яким адвокат Вигодський Сергій Володимирович надав юридичні послуги позивачу на суму 1500,00 грн., сплачена позивачем за платіжним дорученням № 5817 від 20.12.2019 року (а.с. 32).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про розподіл судових витрат на правову допомогу адвоката на суму 1500,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правову допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 126, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно та підлягають стягненню з відповідача в сумі 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 1500,00 грн. витрат на на правову допомогу адвоката.
Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вудекспорт» (вул. Ярмаркова, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 42708806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйоммаш» (вул. Київська, 76, офіс 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 39985837) - 17 059,99 грн. основного боргу; 1500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, 1921,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
4 . Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Пушко І.І.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2020 |
Оприлюднено | 26.02.2020 |
Номер документу | 87778377 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Пушко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні