Рішення

від 20.02.2020 по справі 923/880/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року Справа № 923/880/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Бурдюг Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АСКАНІЯ" (м. Херсон),

до відповідача-1: Державного підприємства "Державне науково-виробниче підприємство "Винконсервпроект" (м. Херсон),

до відповідача-2: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м. Київ),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (м. Херсон),

про визнання недійсним договору,

за участю представників:

позивача - Гончаров М.В., адвокат,

відповідача-1 - не прибув,

відповідача-2 - Бабенко А.М., адвокат, Ворошило О.О., представник,

третя особа - Овечкіна С.П., представник.

Позивач 16.10.2019 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить визнати недійсним договір міни серії ААА677715 укладений між Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України та Державним науково-виробничим підприємством "Винконсервпроект" від 19.11.1996 року та зареєстровиним у реєстрі за № 1567 в частині пункту 1 щодо обміну підвального приміщення багатоквартирного будинку № 124 по вул. Богородицька (Червонофлотська) у м. Херсоні площею 255,8 кв.м. у складі нежитлового приміщення загальною площею 517,7 кв.м., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 9539920, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 628626265101.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 17.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, на 7 листопада 2019 року о 14 годині 00 хвилин.

Розгляд справи у підготовчому засіданні протокольними ухвалами відкладався з 07.11.19 до 15 години 00 хвилин 26.11.19, з 26.11.19 до 15 години 30 хвилин 10.12.19, з 10.12.19 до 12 години 30 хвилин 24.12.19.

Ухвалами у справі, які занесені до протоколу підготовчого судового засідання 10.12.19, 24.12.19, продовжено строк підготовчого провадження до 30.01.20.

Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 24.12.19, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 30.10.20 об 11 годині 30 хвилин.

Розгляд справи у судовому засіданні відкладався з 30.01.20 до 11 години 30 хвилин 20.02.20, відповідна ухвала суду занесена до протоколу судового засідання від 30.01.20.

У судовому засіданні 20.02.20 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:

підвальне приміщення, яке було передане згідно Договору міни від 19.11.1996 є допоміжним приміщенням, яке передається безоплатно у спільну сумісну власність співвласників багатоквартирного будинку;

оскаржуваний Договір міни від 19.11.2019 не відповідає ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , оскільки предметом обміну є допоміжні приміщення у вигляді частини підвального приміщення багатоквартирного будинку № 124 по вул. Богородицька (Червонофлотська) у м. Херсоні, площею 255,8 кв.м., у складі нежитлового приміщення загальною площею 517,7 кв.м., має належати власникам квартир цього багатоквартирного будинку;

оскаржуваний Договір міни від 19.11.2019 порушує права ОСББ АСКАНІЯ на управління всіма без винятку допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку № 124 по вул. Богородицька (Червонофлотська) у м. Херсоні, у тому числі щодо здійснення обслуговування інженерних мереж будинку, які розміщені в підвалі та забезпечують експлуатацію багатоквартирного будинку в цілому;

про існування оскаржуваного Договору міни від 19.11.1996 ОСББ АСКАНІЯ дізналась з відзиву Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 10.07.2019 №10-09-02340, поданого до Господарського суду Херсонської області по справі № 923/508/19;

відсутність у Відповідачів майнового права на частку житлового та частку нежитлового приміщення при укладанні Договору міни від 19.11.1996, у зв`язку з відсутністю об`єкту інвестування та документів про прийом-здачу будівлі в експлуатацію та реєстрацію будинку № 124 по вул. Богородицька (Червонофлотська) у м. Херсоні , на час укладення зазначеного Договору міни і, як наслідок, відсутність права власності на майно;

оскаржуваний договір міни укладався між Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України та Державним науково-виробничому підприємству Винконсервпроект від 19 листопада 1996 року за правилами Цивільного кодексу УРСР;

відповідно статті 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей;

оскаржуваний договір міни від 19 листопада 1996 року не відповідає ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , оскільки предметом обміну є допоміжне приміщення у вигляді частини підвального приміщення багатоквартирного будинку №124 по вул. Богородицька (Червонофлотська) у м. Херсоні площею 255,8 кв. м. у складі нежитлового приміщення загальною площею 517,7 кв.м., яке має належати власникам квартир цього багатоквартирного будинку;

відповідно до статті 60 Цивільного кодексу УРСР недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини.

Представник позивача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти аргументів відповідача і третьої особи;

на думку Позивача, ОСББ АСКАНІЯ не пропустило строки позовної давності, адже про існування оскаржуваного договору міни від 19 листопада 1996 року дізналося з відзиву Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР КРИМ та м. Севастополі від 10.07.2019 року №10-09-02340 поданого до Господарського суду Херсонської області по справі №923/508/18;

як стверджує Позивач, оскаржуваний договір порушує майнове право співвласників ОСББ АСКАНІЯ на володіння нежитловими приміщеннями, оскільки Херсонська філія Ощадбанку України, як суббпідрядник, увійшла грошовою часткою у будівництво будинку № 124 у м. Херсона по вул. Богородицькій/Червонофлотській на стадії будівництва, тобто коли право власності на таке нерухоме майно ще не існувало;

майнові права у Державного науково-виробничого підприємства Винконсервпроект і Ощадбанку України на частку житлового та частку не житлового приміщення при укладенні ними договору міни від 19 листопада 1996 року не вважаються речовими правами на майно, оскільки об`єкт інвестування (будівництва) не існував на час укладення вищевказаного договору, а отже і не могло існувати права власності на майно, яке є предметом означеної угоди;

у підвальному приміщенні багатоквартирного будинку №124 по вул. Богородицька (Червонофлотська) у м. Херсоні розміщенні інженерні мережі, які забезпечують діяльність всього будинку та підводяться лише через підвал даного будинку, звідки здійснюється контроль за діяльністю вказаних мереж;

Позивач вважає, що приміщення підвалу багатоквартирного будинку №124 по вул. Богородицька (Червонофлотська) у м. Херсоні площею 255,8 кв.м. є допоміжним приміщенням, яким мають управляти співвласники багатоквартирного будинку, що приватизували всі квартири в цьому будинку та яким ці квартири належать на праві власності.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву посилається на наступні обставини:

спірні приміщення, які знаходяться в м. Херсон по вул. Богородицька (Червонофлотська), 124, на момент посвідчення Договору міни, належали Банку на праві власності на підставі реєстраційного посвідчення Херсонського бюро технічної інвентаризації від 05.11.1996, виданого на підставі розпорядження Комсомольського райвиконкому від 26.03.1996р. № 48-р, акта здачі закінченого будівництва від 22.03.1996, записаного в реєстрову книгу за № 450, що узгоджується із п. 2.2 Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, які затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 № 56 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 19.01.1996, чинними станом на 05.11.1996;

наявність права власності на обмінювані приміщення Сторонам зазначається у п. 2 Договору міни;

після укладення Договору міни, нежиле приміщення загальною площею 517,7 кв.м., яке складається із приміщення 1-ого поверху Банку площею - 261,9 кв. м. та підвального приміщення площею - 255,8 кв.м., розташованого в м. Херсон по вул. Богородицька (Червонофлотська), 124, перейшло у власність ДП ДНВП Винконсервпроект ;

законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості;

у житлових будинках можуть бути як допоміжні, так і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення (магазини, кафе, перукарні, художні майстерні тощо);

спірне приміщення, яке зазначене у Договорі міни, з самого початку будувалось як таке, використання якого мало інше призначення, а саме приміщення ощадної каси, тому це приміщення залишається таким, що не підпадає під правовий режим допоміжних приміщень є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, а також не входить до житлового фонду, враховуючи спосіб і порядок його використання для здійснення банківських послуг;

на думку Відповідача-2, твердження Позивача про те, що спірне приміщення. зазначене у Договорі міни, є підвальним і відноситься до допоміжних приміщень є суб`єктивним трактуванням останнього, яке не підтверджується належними, допустимими, достовірні та достатніми доказами;

як стверджує Відповідач-2, наведені в позові Позивачем підстави щодо недійсності зазначеного Договору міни з причин віднесення спірного приміщення до допоміжного приміщення багатоквартирного будинку, порушення майнових прав Позивача на управління та володіння нежитловими приміщеннями, відсутності права власності Банку на новостворене нерухоме майно, неможливості доступу до комунікацій, в разі зміни власника спірного приміщення, невідповідності Договору міни нормам матеріального права, як в редакції Цивільного кодексу України, так і в редакції Цивільного кодексу УРСР, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наведеними вище доказами та матеріалами справи і не можуть бути задоволені судом;

Позивачу було відомо про існування права власності на спірне приміщення підвалу за ДП Державне науково-виробниче підприємство Винконсервпроект , підстави набуття останнім права власності на це майно, і враховуючи останню дату - 21.12.2015, коли Позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, ОСББ А СКАНІЯ пропущено строк позовної давності що, відповідно до вимог ч. 4 ст 267 ЦК України, є підставою для відмови останньому у задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник відповідача-2 під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 у письмових поясненнях посилається на наступні обставини:

на думку Регіонального відділення спірне приміщення (підвальне приміщення площею 255,8 кв.м, яке розташоване у житловому будинку за адресою: м. Херсон, вул. Богородицька, 124) не є "допоміжним", а відноситься до нежитлового фонду та є державною власністю;

спірне приміщення, на думку Третьої особи, є нежилим, тобто таким, що відноситься до житлового комплексу, але не має відношення до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, оскільки протягом багатьох років (понад 17 років) використовується спочатку для розміщення відділення банку, а у подальшому (понад 23 роки) - для розміщення державного підприємства, тобто вказане приміщення ніколи не перебувало у спільної власності мешканців будинку;

як вбачається з тексту договору міни від 19.11.1996 р. право власності на вищезазначене майно було зареєстровано Херсонським бюро технічної інвентаризації 05.11.1996 р. за № 450 за попереднім власником Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України;

відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - Державне підприємство Державне науково-виробниче підприємство Винконсервпроекг , код ЄДРПОУ 14141394 з 29.04.2015 р. право власності зареєстровано за державою в особі Державного підприємства Державне науково-виробниче підприємство Винконсервпроект ;

визнання частково недійсним договору міни у частині підвального приміщення площею 255,8 кв.м., яке розташоване у житловому будинку за адресою: м. Херсон, вул. Богородицька, 124, не призведе до автоматичного скасування реєстрації права власності за попереднім власником Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України, оскільки право власності у Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України виникло та зареєстровано до укладання договору міни.

починаючи з грудня 2015 р. Позивачу було відомо, що спірне приміщення (підвальне приміщення площею 255,8 кв.м, яке розташоване у житловому будинку за адресою: м. Херсон, вул. Богородицька, 124) перебуває у власності Державного підприємства Державне науково-виробниче підприємство Винконсервпроект про це свідчить заява Позивача на адресу Регіонального відділення від 21.12.2015 р. № 71/125-дп;

у листі-відповіді від 05.01.2016 р. № 13-04-00045 Регіональним відділенням зазначено про реєстрацію речових прав на вищезазначене нерухоме майно в установленому законом порядку;

усе вищевикладене, на думку Третьої особи, свідчить про те, що Позивач мав знати про наявність спірного договору та їм пропущений строк позовної давності;

станом на цей час за результатами аукціону 25 жовтня 2019 р. Регіональним відділенням, укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності - єдиного майнового комплексу державного підприємства Державне науково-виробниче підприємство Винконсервпроект за адресою: м. Херсон, вул. Богородицька, 124.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача.

Відповідач-1, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, відповідач не надав.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

16.10.19 позов;

26.11.19 письмове клопотання про витребування доказів;

03.12.19 письмове клопотання про залучення доказів;

09.12.19 заява про ознайомлення зі справою;

19.02.20 супровідний лист про подання документів (фотографій) до матеріалів справи.

Відповідачем-1 під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

13.02.20 письмове клопотання про залучення до участі у справі Третю особу-2;

20.02.20 заява про залучення до справи відомостей щодо кореспонденції.

Відповідачем-2 під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

18.11.19 заява про ознайомлення із матеріалами справи;

21.11.19 заява про ознайомлення з матеріалами справи;

22.11.19 заява про поновлення процесуального строку для подання відзиву;

22.11.19 письмове клопотання про відкладення розгляду справи;

25.11.19 заява про поновлення процесуального строку для подання відзиву;

10.12.19 заява про ознайомлення з матеріалами справи;

16.12.19 відзив.

Третьою особою під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

01.11.19 письмові пояснення;

26.11.19 письмове клопотання про залучення доказів.

Заслухавши вступне та заключне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши у судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АСКАНІЯ" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10 липня 2009 року.

Відповідно до пункту 1 наказу Управління житлового господарства Херсонської міської ради від 12 листопада 2009 року №256 "Про передачу житлового будинку №124 по вул. Червонофлотській на утримання ОСББ "АСКАНІЯ"" вирішено передати житловий будинок №124 по вул. Червонофлотській з утримання КП "ЖЕК - 1 Суворовського району" на утримання Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "АСКАНІЯ".

Відповідно до пункту 1 наказу Управління житлового господарства Херсонської міської ради від 10 лютого 2010 року №16 "Про передачу житлового будинку в„– 124 по вул. Червонофлотській на утримання ОСББ "АСКАНІЯ"" вирішено з 01 березня 2010 року передати житловий будинок в„– 124 по вул. Червонофлотській з утримання КП "ЖЕК - 1 Суворовського району" на утримання Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "АСКАНІЯ".

КП "ЖЕК - 1 Суворовського району" на виконання наказу Управління житлового господарства Херсонської міської ради від 10 лютого 2010 року №16 видано власний наказ від 17 лютого 2010 року №12 О передачи жилого дома № 124 по ул. Краснофлотской щодо зняття з обслуговування житловий будинок № 124 по вул. Червонофлотській з 01 березня 2010 року та зупинити нарахування квартирної оплати.

Відповідно до п. 1 розділу II Статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АСКАНІЯ метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктом 3 розділу II Статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АСКАНІЯ передбачено, що завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

10 липня 2009 року відбулась державна реєстрація ОСББ АСКАНІЯ , про що було зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, з 10 липня 2009року ОСББ набуло повної цивільної правоздатності, щодо реалізації повноважень передбачених статутом об`єднання.

Пунктами 2.4., 2.4.1. рішення Виконавчого комітету Херсонського міської ради народних депутатів м. Херсон від 20.10.1987 № 250 дозволено відвести 4-му експедиційного загону підводних та гідротехнічних робіт ділянку площею 0,5 га для будівництва госп. способом 9-ти поверхового житлового будинку по вул. Червонофлотській, 122-124 в м. Херсон. На площі першого поверху передбачити розміщення вбудовано-прибудованих приміщень: продовольчого магазину, аптеки, ощадної каси.

Після закінчення будівництва будинку № 124 по вул. Червонофлотська в м. Херсон, Херсонським обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації було складено технічну документацію на належні Банку приміщення, в якій ці приміщення позначені під літерою А , як вбудовані приміщення Ощадного банку та підвалу в будинку № 124 по вул. Червонофлотська в м. Херсон.

Технічна документація складається з: Експлікації внутрішніх площ до плану будівлі літера А по вул. Червонофлотська, 124 в м. Херсон, в якій зазначено 9 (дев`ять) частин приміщення підвалу загальною площею 255,8 кв.м. та 19 (дев`ятнадцять) частин приміщення першого поверху загальною площею 261,9 кв. м., всього загальна площа приміщень Банку складає 517,7 кв.м.; оціночного акту від 10.01.1996 на будівлю літера А по вул. Червонофлотська, будинок № 124, в якому зазначено під літерою А вбудовані приміщення Банку та підвал; плану поверхів будівлі літери А по вул. Червонофлотська, будинок № 124 в м. Херсон, підвал літера А ; плану поверхів літери А по вул. Червонофлотська, будинок № 124 в м. Херсон, перший поверх літера А , складених 10.01.1996.

Розпорядженням Виконавчого комітету Комсомольської районної ради народних депутатів м. Херсон від 26.03.1996 № 48-р. було затверджено Акт державної комісії від 15.03.1996 про прийняття в експлуатацію жилого будинку № 124 по вул. Червонофлотській в м. Херсон.

Відповідно до Акта державної комісії від 15.03.1996 будівництво здійснено генеральним підрядником Відкритим акціонерним товариством Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт .

На підставі Акту здачі закінченого будівництвом об`єкта від 22.03.1996, підписаного головою Відкритого акціонерного товариства 4-го експедиційного загону підводних та гідротехнічних робіт (Підрядник) та Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України, правонаступником якого є Акціонерне товариство Державний ощадний банк України (Замовник), Підрядник здав, а Замовник прийняв закінчене будівництвом приміщення установи Ощадного банку площею 261,9 кв.м. першого поверху та підвал площею 255,8 кв.м. у буднику № 124 по вул. Червонофлотській в м. Херсон.

На підставі зазначених документів Банк отримав реєстраційне посвідчення Херсонського бюро технічної інвентаризації від 05.11.1996 (видане на підставі розпорядження Комсомольського райвиконкому від 26.03.1996 № 48-р, акта здачі закінченого будівництва від 22.03.1996) записане в реєстрову книгу за № 450 на домоволодіння № 124 по вул. Червонофлотська в м. Херсон, яке складається з приміщення Ощадбанку площею 261,9 кв.м. першого поверху та підвалу площею 255,8 кв.м.

Таким чином, на момент введення житлового будинку № 124 по вул. Червонофлотській (в подальшому перейменована на вул. Богородицька) в м. Херсон в експлуатацію, на підставі розпорядження Виконавчого комітету Комсомольської районної ради народних депутатів м. Херсон від 26.03.1996 № 48-р, наявність у будинку нежилих, а не допоміжних приміщень, а саме частини підвалу та частини першого поверху, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення, тощо), підтверджується: оціночним актом від 10.01.1996 на будівлю літера А , в якому зазначено під літерою А вбудовані приміщення Банку та підвал; експлікацією внутрішніх площ до плану будівлі літера А , в якій зазначено 9 (дев`ять) частин приміщення підвалу загальною площею 255,8 кв.м. та 19 (дев`ятнадцять) частин приміщення першого поверху загальною площею 261,9 кв.м., всього загальною площею приміщень Банку 517,7 кв.м.; планом поверхів літери А (підвал) від 10.01.1996; планом поверхів літери А (перший поверх) від 10.01.1996.

У подальшому, відповідно до п. 2.2 Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб (затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 № 56, зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 19.01.1996), чинних станом на 05.11.1996 р. між Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України, правонаступником якого є Акціонерне товариство Державний ощадний банк України , та Державним науково-виробничим підприємством Винконсервпроект 19.11.1996 було укладено оскаржуваний Позивачем Договір міни, відповідно до якого відбувся обмін належного Банку нежилого приміщення загальною площею 517,7 кв.м., яке складається із приміщення 1-ого поверху Банку площею - 261,9 кв. м. та підвального приміщення площею 255,8 кв. м., які знаходяться в м. Херсон по вул. Червонофлотська, 124, на належну ДП ДНВП Винконсервпроект адміністративну будівлю загальною площею 773,6 кв.м., яка знаходиться в м. Херсон по вул. Жовтневої революції, 21.

Після укладення Договору міни, нежиле приміщення загальною площею 517,7 кв.м., яке складається із приміщення 1-ого поверху Банку площею - 261,9 кв. м. та підвального приміщення площею - 255,8 кв.м., розташованого в м. Херсон по вул. Богородицька (Червонофлотська), 124, перейшло у власність ДП ДНВП Винконсервпроект .

Станом на час вирішення даного спору за результатами аукціону 25 жовтня 2019 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності - єдиного майнового комплексу державного підприємства Державне науково-виробниче підприємство Винконсервпроект за адресою: м. Херсон, вул. Богородицька, 124.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18.07.2018 по справі № 916/2069/17: Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній на час передачі будинку на баланс позивача), допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

На час виникнення спору віднесення приміщень до допоміжних регулювалося Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", згідно зі ст. 1 якого допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Вказані норми є спеціальними відносно норм Закону у України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" щодо визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку і визначальним для правильного вирішення спору є встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку.

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Наявні у справі письмові докази свідчать про те, що спірне підвальне приміщення з самого початку будувалося як таке, використання якого мало інше призначення - приміщення Ощадбанку, і є таким, що не підпадає під правовий режим допоміжних приміщень.

Крім того, Позивачем обрано спосіб захисту який, у разі задоволення позову, не призведе до відновлення порушених, на думку Позивача, прав останнього, оскільки правовим наслідком визнання спірного договору міни недійсним буде повернення спірного нежилого приміщення у власність Відповідача-2, а не Позивача.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню по суті, судом не беруться до уваги заяви Відповідача-2 та Третьої особи про пропуск Позивачем трирічного строку позовної давності.

Судом залишаються без задоволення клопотання Відповідача-1 про залучення Третьої особи-2 (власника спірних приміщень), на підставі ч. 1 ст. 50 ГПК України, оскільки зазначене клопотання заявлено на стадії розгляду справи по суті без обґрунтування причин неподання вказаного клопотання під час підготовчого провадження, а також заява Відповідача-1 про залучення до справи відомостей щодо кореспонденції, на підставі ст. 118 ГПК України, як така, що подана після закінчення процесуальних строків.

За вказаних обставин, аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Натомість, аргументи, наведені Відповідачем-2 та Третьою особою, щодо відсутності підстав для задоволення позову, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статі 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 3 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності

Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, приміщення загального користування (у тому числі допоміжні).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № N 4-рп/2004 визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 листопада 2011 року № N 14-рп/2011 визначено, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-ХІІ ( 2482-12 ) зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені відповідачами, тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку судові витрати покладаються на Позивача у повному обсязі.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 24 лютого 2020 р.

Суддя Ю.В. Гридасов