Рішення

від 24.02.2020 по справі 925/1523/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Черкаси справа № 925/1523/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рік -Автогарант" (м. Львів) до товариства з обмеженою відповідальністю " Агрофірма "Смерека" ( м. Черкаси) про стягнення 9 900,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі 9 900,00 грн. Одночасно позивач просить суд стягнути з відповідача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу при вирішенні спору.

Справа слухається в спрощеному позовному провадженні.

Позивач в судове засідання не з`явився, направленим суду клопотанням № 50-014/20 від 14.01.2020 просить розгляд справи проводити за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив чи заперечення проти позову суду не подав. В порядку ст. 120,121 ГПК України відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи через розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України на сторінці господарського суду Черкаської області.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників обох сторін за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 24.02.2020 в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається, що 17.09.2019 позивачем були помилково перераховані грошові кошти в розмірі 9 900,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Агрофірма Смерека" згідно платіжного доручення № 317 від 17.09.2019 ( а.с. 11), призначення платежу : "виплата страхового відшкодування ОСОБА_1 , зг. авансового розпорядження № 1 від 17.09.2019".

Як вказує позивач, виплата страхового відшкодування повинна бути проведена на користь ОСОБА_1 на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № КТЗ-162/10/18 від 09.10.2018.

На підставі цього позивач доводить, що грошові кошти, отримані Відповідачем за платіжним дорученням № 317 від 17.09.2019, є такими, що набуті ним без достатньої правової підстави (безпідставно одержаними).

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію ( а.с. 10) про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 9 900,00 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не повернув, чим порушив права позивача та спричинив виникнення спору.

Суд погоджується із доводам позивача щодо правової підстави позову виходячи з такого:

Главою 83 ЦК України визначені загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 року у справі № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Отже, сутність зобов`язання із набуття, збереженням майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача частини її майна, що набуте поза межами правої підстави, у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом або взагалі без неї якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як свідчать матеріали справи, відповідач набув грошові кошти у розмірі 9900,00 грн. в результаті помилки з боку позивача, за умови відсутності правової підстави, зокрема, без укладення між сторонами господарського договору. Також, за доводами позивача, відповідач не є належним адресатом отримання спірних коштів, кошти згідно призначення платежу належать гр. ОСОБА_1 , а тому суд вважає оспорювану суму отриманою відповідачем безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України.

Такі обставини відповідачем не заперечені та не спростовані доказами про підставність набуття ним спірних коштів.

Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

В свою чергу, відповідач свій обов`язок з повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 9 900,00 грн. не виконав, на час розгляду справи доказів повернення позивачу грошових коштів не надав, в зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 921,00 грн. судового збору повністю.

Також підлягають до стягнення з відповідача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. При цьому суд виходить з такого:

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження фактичного понесення заявлених витрат до матеріалів справи позивачем надано копію договору № 20/19 про надання правової допомоги від 17.09.2019 (а.с. 35), копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю Серія ЛВ № 001531 на ОСОБА_3 (а.с. 36), копію звіту про надання правової допомоги від 12.12.2019 ( а.с. 37), копію рахунку № 1 від 12.12.2019 на суму 4 000,00 грн. (а.с. 38), копію акта виконаних робіт № 1 від 12.12.2019 (а.с. 39).

До складу наданих адвокатом послуг входять, зокрема, заходи по збору доказів, консультування щодо характеру спірних відносин, підготовка позовної заяви, тощо.

В п. 3 Акту вказано, що вартість послуг в сумі 4000,00 грн. Клієнт сплачує Адвокату протягом 10 днів з моменту набрання рішенням Господарського суду Черкаської області законної сили.

У відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подавав клопотання про зменшення суми витрат позивача на професійну правничу допомогу як неспівмірних, а тому такі витрати стягуються із відповідача повністю в сумі 4 000,00 грн .

При цьому в порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19 про те, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Смерека" (ідентифікаційний код 40238976, м. Черкаси, бул. Шевченка, 396/29, кв. 80) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "РІК-Автогарант" (ідентифікаційний код 38325928, м. Львів, вул. Щирецька, 36) - 9 900,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1 921,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 24 лютого 2020

Суддя Н.М. Спаських