Рішення

від 13.02.2020 по справі 925/1349/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року

м. Черкаси справа № 925/1349/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В., за участю представників: позивача - не з`явився; відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні господарського суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкойл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Плюс» про стягнення 450830,55 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 450830, 55 грн. заборгованості за договором поставки № 3 від 29.03.2018 з яких: 243 675,34 грн заборгованості, 156 268,90 грн пені, 13 306,26 грн 3% річних та 37 580,05 грн інфляційних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості придбаного та отриманого товару.

Ухвалою суду від 18.11.2019 розгляд справи призначено на 16.01.2020 в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.01.2020 судове засідання було відкладено на 13 лютого 2020 р.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі через перебування у Господарському суді Запорізької області, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його представник в судове засідання не з`явився.

Сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ПАТ Укрпошта форми № 119 та оголошенням про повідомлення відповідача на веб-сторінці «Судова влада України»

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2018 між сторонами був укладений договір поставки № 3 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов`язався поставити у встановлений термін у власність відповідача (покупця) вугільну продукцію (код за УТК ЗЕД 2701) (далі - товар), а відповідач зобов`язався прийняти цей товар та оплатити за нього грошові кошти на умовах, викладених у Договорі.

Марка товару, сорт, кількість, якість і строки поставки визначалися сторонами у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною Договору (п.1.4 Договору).

За умовами п.2.1 Договору ціна на Товар є договірною, встановлювалась за згодою сторін у національній валюті України - гривнях, і вказувалась в укладених сторонами Специфікаціях. Ціна могла змінюватися згідно змінам курсу НБУ у порядку, визначеному у Специфікаціях.

Згідно п.3.1 та п.3.2 цього Договору поставка Товару на адресу покупця або за його реквізитами здійснюється залізничним транспортом у відкритих на піввагонах на умовах, зазначених у Специфікаціях до цього Договору, яка є невід`ємною частиною даного договору.

При тлумаченні цього договору мають силу Міжнародні правила тлумачення торгових термінів Incoterms у редакції 2010 р.

Відповідно п.3.7 Договору датою поставки та моментом переходу права власності є дата, що вказана на штемпелі залізничної накладної станцією відправлення.

Розділом 4 Договору сторони визначили умови оплати Товару, а саме оплата здійснюється Покупцем на підставі рахунків Постачальника в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Умова оплати: 100% передплата протягом 1 дня з дати узгодження обсягу партії Товару до поставки, що зазначена в рахунку Постачальника. Рахунок надсилається Постачальником на електронну пошту Покупця, зазначену в п.12.7 цього Договору, в день узгодження обсягу партії Товару. Додатково Покупець компенсує сплачений Постачальником залізничний тариф.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

П.4.6 Договору передбачено коригування вартості поставленого, але з простроченою оплатою, вугілля у разі збільшення курсу долара США більш ніж на 1% від дати поставки.

Згідно п.12.4 Договором передбачена можливість внесення до нього змін та доповнень. за умови, якщо вони укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками.

В період строку дії Договору сторони уклали Специфікації: від 30.03.2018 №1 та від 21.09.2018 №2, - якими визначали істотні умову Договору, зокрема умови поставки - FСА-станція вантажовідправника.

Факт належного виконання позивачем зобов`язань щодо поставки Товару відповідачу підтверджується, дослідженими в судовому засіданні:

- видатковою накладною від 05.05.2018 № 70 на суму 608 111,41 грн., в т.ч. ПДВ 101 361,90 грн.;

- видатковою накладною від 05.05.2018 № 71 на суму 295 473,42 грн., в т.ч. ПДВ 49 245,57 грн.;

- видатковою накладною від 22.09.2018 № 458 на суму 622 090,51 грн., в т.ч. ПДВ 103 681,75 грн.;

- залізничними накладними від 05.05.2018 та від 22.09.2018;

В період з березня 2018 р. по жовтень 2019 р. відповідач частково здійснював оплату за поставлений за Договором товар на загальну суму 1 282 000,00 грн.

Станом на 15.11.2019 прострочена заборгованість становить 243 675,34 грн.

П.7.4 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення умов оплати Товару, передбачених розділом 4 цього Договору, Покупець на вимогу Постачальника зобов`язується сплатити останньому пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла в період прострочення. Пеня нараховується від дня виникнення прострочення і по день остаточного погашення зобов`язання за Договором.

За порушення грошового зобов`язання позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 156 268,90 грн.

Також на підставі норм, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України позивачем відповідачу нараховано 13 306,26 грн. 3% річних та 37 580,05 грн. втрат внаслідок інфляції.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки №3 від 29.03.2018. Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу товар, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними та залізничними накладними.

З вище зазначених видаткових накладних вбачається, що позивачем відповідачу був поставлений Товар на загальну суму 1 525 675,34 грн. (в т.ч. ПДВ).

Поставлений позивачем товар відповідачем був оплачений лише частково в сумі 1282000 грн.

Відтак, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати вартості отриманого Товару по цьому Договору, а саме 243 675,34 грн.

На час розгляду справи доказів оплати вказаної суми відповідач суду не подав.

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем.

За порушення відповідачем умов господарського зобов`язання згідно п.7.4. розмір нарахованої пені за період з 06.05.2018 по 13.11.2019 становить 156 268,90 грн.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань : платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд вважає, що розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено у відповідності до вимог ст. 232 ГК України.

Згідно поданого розрахунку, позивачем відповідачу за період з 05.05.2018 по 13.11.2019 відповідно ч.2 ст.625 ЦК України нараховано 13 306,26 грн. 3% річних та 37 580,05 грн. втрат внаслідок інфляції за період з травня 2018 по жовтень 2019 р.

З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи законодавства суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення 3% річних та втрат внаслідок інфляції відповідає приписам ч.2 ст.625 ЦК України , є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Плюс» (код ЄДРПОУ 40426147; вул.Гоголя,137, оф.5, м.Черкаси, 18001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкойл» (код ЄДРПОУ 41751028; вул.Жовтнева,31А, м.Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132) - 243 675,34 грн (двісті сорок три тисячі шістсот сімдесят п`ять грн. 34 коп.) боргу, 13 306,26 грн. (тринадцять тисяч триста шість грн. 26 коп.) 3% річних, 37 580,05 грн. (тридцять сім тисяч п`ятсот вісімдесят грн. 05 коп.) втрат внаслідок інфляції та 6 762,46 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят дві грн. 46 коп.) витрат на оплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.02.2020.

Суддя К.І. Довгань