Ухвала

від 21.02.2020 по справі 334/8693/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 21.02.2020

Справа № 334/8693/19

Провадження № 1-кс/334/23/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Ленінський районний судм. Запоріжжя у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя матеріали скарги представника ТОВ «Лото-Плюс» ОСОБА_5 яка діє в інтересах власника тимчасово вилученого майна ТОВ «Лото-Плюс» на дії слідчого в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ленінськогорайонного судум.Запоріжжя звернувсяпредставник ТОВ«Лото-Плюс» ОСОБА_5 яка дієв інтересахвласника тимчасововилученого майнаТОВ «Лото-Плюс»зі скаргоюна діїслідчого впорядку п.1ч.1ст.303КПК України,щодо неповерненнятимчасово вилученогомайна.В обґрунтуванняскарги зазначила,що слідчо-оперативною групою 20.12.2019 року на чолі зі слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_6 , якому доручено проведення досудового розслідування в кримінальному проваджені №12019080050004499 від 20.12.2019 року проведений обшук та вилучення майна в нежилому приміщенні, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.179(2).

При проведені обшуку та вилученню майна слідчо-оперативна група посилалась на розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.12.2019 року №1325-р. «Про протидію гральному бізнесу».

На чисельні пояснення представника ТОВ «Лото Плюс», щодо відсутності правових підстав проводити обшук та вилучення майна; про законне здійснення господарської діяльності ТОВ «Лото Плюс» з розповсюдження державних лотерей оператора ТОВ «М.С.Л.», слідчий не реагував.

Погодитись з діями слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_6 проведення обшуку та вилучення майна не можу з наступних підстав.

По-перше:

Дії слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_6 порушують норми Конституції України та КПК України.

В порушення ч.2 ст.234 КПК України лейтенантом поліції ОСОБА_7 слідчі дії проведені без дозволу (Ухвали) слідчого судді. Вважаю, що слідчий СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_6 . СВ перевищив свої повноваження.

Відповідно до ст.19 Конституції України (норми якої є нормами прямої дії і мають вищу юридичну силу перед нормами інших нормативних актів, у тому числі і кодексів) органи державної влади (до яких належать правоохоронні органи), їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки Конституція України встановлює для державних органів принцип загальної заборони: «Заборонено все, що прямо не дозволено законом», то і порядок проведення обшуку та вилучення майна повинен бути тільки таким, який прямо вказаний в Кримінально процесуальному Кодексі України. Тобто обшук та вилучення майна, незалежно від місця його проведення (володіння фізичної чи юридичної особи), може проводитися тільки на підставі визначення слідчого судді. Слідчим, чи прокурором повинна бути виконана процедура доведення наявності достатніх підстав вважати, що було скоєно кримінальне правопорушення та отримати дозвіл у слідчого судді про проведення обшуку та вилучення майна.

Проведення обшуку, відбувалось без присутності експерта, який міг би провести ідентифікацію майна і вказати, що саме являється гральним обладнанням та взагалі вказати чи є таке в наявності.

За приписами ст.235 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук повинна містити перелік речей, документів або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України, - вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Слід відзначити, що відповідно до абз.2 ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Відзначаю, що в ході обшуку було вилучено технічні пристрої, а саме пристрої візуалізації розіграшу білетів державних лотерей, що за своїми технічними характеристиками та фізичними властивостями безумовно відносяться до електронних інформаційних систем, вилучення яких відповідно до абз.2 ч.2 ст.168 КПК України можливе лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені та визначені родовими ознаками в ухвалі слідчого судді.

Зазначаю, що вилучені речі 20.12.2019 року не містять на собі слідів кримінального правопорушення. Тимчасовий доступ до речей можливий для зняття копій інформації без їх вилучення. Згідно ч.1ст.159 КПК Українитимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, для можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії, а вже потім приймати відповідне рішення слідчим суддею вилучити їх ( здійснити їх виїмку).

Таким чином, майно вилучене під час проведеного обшуку 20.12.2019 року є тимчасово вилученим і підлягає якнайшвидшому поверненню його володільцю.

Згідно з абз.2 ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Тобто слідчий, відповідно до кримінально-процесуального законодавства України, був зобов`язаний внести клопотання слідчому судді про арешт вилученого майна не пізніше 23.12.2019 року, однак цього не зробив, а вилучене майно не повернув.

У зв`язку із тим, що слідчий не виконав імперативної вимоги приписів статей 169 та 171 КПК України, майно вилучене під час обшуку проведеного 20.12.2019 року - є тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню.

Крім того, відповідно до вимог ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Отже, з огляду на вищевказані положення, вилучене під час обшуку нежилого приміщення майно повинне вважатись недопустимим доказом і не може бути використане надалі в процесі досудового розслідування та повинне бути повернуте особі у якої воно вилучено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, що полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Слідчий СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_6 проігнорував приписи ч.2 ст.168 КПК України, якою встановлено, що вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Оскільки ухвали слідчого судді про надання дозволу на вилучення електронних інформаційних систем у співробітників поліції не було це беззаперечно свідчить про повну невідповідність процедури проведення огляду нежилого приміщення приписам кримінально-процесуального законодавства та ЗУ «Про національну поліцію України», а також про необхідність негайного повернення такого майна його законному володільцю.

По-друге:

Законна діяльність ТОВ «М.С.Л.» з випуску і проведення лотерей.

ТОВ «М.С.Л.» отримало ліцензію в 2001р. та здійснює законну господарську діяльність з випуску і проведення державних лотерей. На підставі частини другої статті 15 Закону України «Про державні лотереї в Україні» ТОВ «М.С.Л.», як оператор державних лотерей має право продовжувати діяльність з випуску і проведення лотерей до прийняття нормативно-правових актів, необхідних для отримання нових ліцензій (які сьогодні й досі не прийняті).

Всі державні лотереї, які проводяться ТОВ «М.С.Л.» включені Мінфіном України, як органом ліцензування, до Єдиного реєстру державних лотерей (Реєстр), запроваджених в Україні. Фактично це означає, що всі лотереї ТОВ «М.С.Л.» визнані Мінфіном України як такі, що мають статус державних лотерей та проведення яких є дозволеним на території України.

Перелік лотерей, які ТОВ «М.С.Л.» має право проводити, легалізований Мінфіном України шляхом внесення їх до Єдиного реєстру державних лотерей, який є публічним та оприлюдненим на офіційному сайті Мінфіну України за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/licenzuvannja. Лотереї , не внесені до цього реєстру, ТОВ «М.С.Л.» не проводить.

Умови проведення всіх лотерей оператора державних лотерей ТОВ «М.С.Л.» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В-треттє:

Законна діяльність ТОВ «Лото Плюс» по розповсюдженню державних лотерей ТОВ «М.С.Л.»

Діяльність ТОВ «Лото Плюс» не має жодного відношення до будь-якої нелегальної діяльності.

Діяльність з розповсюдження державних грошових миттєвих лотерей оператора ТОВ «М.С.Л.» здійснюється розповсюджувачем ТОВ «Лото Плюс» на підставі договору про розповсюдження державних лотерей між ТОВ «М.С.Л.» та ТОВ «КОСМОЛОТ» від 26.06.2019 року №МСЛ-19-00044 та договору передоручення (про розповсюдження державних розповсюдження державних лотерей) між ТОВ «КОСМОЛОТ» та ТОВ «Лото Плюс» від 27.06.2019 року №ЛП27-06-2019; Ліцензійного договору між ТОВ «М.С.Л.» та ТОВ «КОСМОЛОТ» від 26.06.2019 року №2606-1/19 та ліцензійного договору між ТОВ «КОСМОЛОТ» та ТОВ «Лото Плюс» від 27.06.2019 року.

Розповсюдження державної грошової лотереї здійснюється відповідно до Закону України «Про державні лотереї в України» (далі Закон), Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей», та Умов випуску та проведення державної грошової миттєвої лотереї.

Згідно Умов розповсюдження лотерей «Лото Плюс» це державна грошова миттєва лотерея, яка проводиться та розповсюджується на всій території України, з метою поповнення Державного бюджету України, здійснення відрахувань на благодійну допомогу, включаючи підтримку розвитку фізичної культури, спорту та спорту інвалідів в Україні.

Єдиний реєстр державних лотерей офіційно оприлюднено на сайті Міністерства фінансів України в розділі Бюджет / дохідна політика / ліцензування, за посиланням

ІНФОРМАЦІЯ_2 розповсюдження лотерейних білетів (сплати участі в лотереї) може складатися з власної мережі розповсюдження оператора та мережі розповсюджувачів, що працюють з оператором на договорній основі.

Розповсюджувачі мають право здійснювати продаж білетів державної лотереї та прийняття сплати участі у цій лотереї через електронну систему.

У відповідності з вимогами п.3 ст.9 Закону України «Про державні лотереї в Україні» дозвільна документація, зокрема з копіями договорів, що надають право розповсюдження державної грошової лотереї оператора ТОВ «М.С.Л.» знаходяться у приміщенні пункту розповсюдження лотерей на куточку споживача.

На сайті ТОВ «М.С.Л.» зазначені адреси розповсюдження державних лоторей ТОВ «М.С.Л.», в тому числі: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.179(2).

За вказаною адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.222 ТОВ «Лото Плюс» розповсюджувало державні лотереї оператора ТОВ «М.С.Л.». Цей факт підтверджують документи, які на момент прибуття слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_6 знаходилися в касі приміщення ТОВ «Лото Плюс».

Слідчому надавалась можливість ознайомитися з документами, що підтверджують ведення законної господарської діяльності ТОВ «Лото Плюс» в якості розповсюджувача оператора державних лотерей ТОВ «М.С.Л.» та роз`яснювалась сутність наданих документів на спростування хибної думки слідчих, щодо здійснення незаконної діяльності закладу за вищевказаною адресою.

Пояснення представника ТОВ «Лото Плюс» про те, що за адресою проведення протизаконного обшуку та вилучення майна, здійснюється виключно законна господарська діяльність ТОВ «Лото Плюс», яка полягає у розповсюдженні державних лотерей відповідно до Договору передоручення, ліцензійного договору та інших документів, керуючись приписами Закону України «Про державні лотереї в Україні», слідчим не були належно сприйняті.

Під час проведення обшуку зал по розповсюдженню державних лотерей оператора ТОВ «М.С.Л.» по технічним причинам не працював, але слідчим із приміщення ТОВ «Лото Плюс» вилучено майно ТОВ «Лото Плюс», а саме пристрої візуалізації розіграшу білетів державних лотерей оператора ТОВ «М.С.Л.»: монітори - 14шт; системні блоки - 14шт.

Копія протоколу обшуку представнику ТОВ «Лото Плюс» вручена після закінчення слідчих дій.

На чисельні пояснення представника ТОВ «Лото Плюс», щодо відсутності правових підстав проводити обшук та вилучення майна, про законність здійснення господарської діяльності ТОВ «Лото Плюс» з розповсюдження державних лотерей оператора ТОВ «М.С.Л.», слідчий не реагувала та розпочала разом з помічниками запаковувати в поліетиленові мішки частини пристрою візуалізації розіграшу білетів державних лотерей оператора ТОВ «М.С.Л.» (монітори; системні блоки)

Представник ТОВ «Лото Плюс» повідомляла слідчому про те, що він порушує закон і займається самоправством, перевищуючи свої повноваження. Однак, на це слідчий майор поліції ОСОБА_6 не реагував, всупереч вимогам чинного законодавства.

Єдине, про що сказав слідчій майор поліції ОСОБА_6 , що йому байдуже пояснення представника, йому не потрібні перевіряти документи, й запропонував звернутися до суду, до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в прокуратуру і таке інше, куди вона буде вважати за потрібне зі скаргою на її дії.

Дана поведінка та твердження слідчого вказує на те, що він усвідомлюючи свої дії, порушив законодавство, зловживаючи своїм службовим повноваженням.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про національну поліцію України», працівники поліції зобов`язані неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні», гральний бізнес - діяльність, пов`язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп`ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера. Під азартними іграми відповідно до цієї ж статті слід розуміти будь-яку гру, обов`язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості. Відповідно до ч. 2 ст.1 вказаного закону, до азартних ігор не відносяться організація та проведення лотерей.

Умови, порядок проведення та вимоги до лотерей визначаються ЗУ «Про державні лотереї в Україні», який під лотереєю розуміє масову гру, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.1 ЗУ «Про державні лотереї в Україні» державна лотерея - лотерея, що проводиться оператором лотерей відповідно до цього Закону.

Згідно з абз.3 ч.3 ст.5 ЗУ «Про державні лотереї в Україні» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, політику у сфері випуску і проведення лотерей, веде Єдиний реєстр державних лотерей, запроваджених в Україні. Тобто відомості про кожну державну лотерею повинні бути занесені до Реєстру.

З усього наведеного випливає неспростовний факт проведення ТОВ «Лото Плюс» у нежилому приміщенні, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.179(2) законної господарської діяльності із розповсюдження білетів державних лотерей, що не суперечить вимогам законодавства про ліцензування господарської діяльності та заборону грального бізнесу в Україні.

В-четверте:

Щодо впливу розпорядження КМУ від 20.12.2019 року №1325-р на діяльність розповсюджувачів.

На сайті Кабінету Міністрів України оприлюднено розпорядження відповідного органу № 1325-р від 20 грудня 2019 року «Про протидію гральному бізнесу».

Відповідно до п. 1 цього розпорядження скасовується наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів від 12 грудня 2002 року № 128/1037 в частині діяльності розповсюджувачів лотерей та визначення поняття електронна система.

З приводу вказаного документа слід зазначити наступне.

1) Відповідно до ч.2 ст.49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Тобто, внесення змін чи скасування нормативно-правових актів відбувається саме прийняттям постанов, а не розпоряджень.

2) порядок розповсюдження державних лотерей та вимоги до розповсюджувачів визначається профільним Законом, і саме Закон має вищу юридичну силу у порівнянні із підзаконними нормативно-правовими актами.

3) на сайті Верховної Ради України відсутня будь-яка інформація щодо скасування наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів від 12 грудня 2002 року № 128/1037. Документ є чинним та діючим у редакції 2002 року.

Таким чином, прийняте Кабінетом Міністрів України 20 грудня 2019 року розпорядження №1325-р «Про протидію гральному бізнесу» в частині скасування наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів від 12 грудня 2002 р. № 128/1037 не має юридичної сили та жодним чином не впливає на роботу операторів державних лотерей.

В іншій частині воно не стосується оператора ТОВ «М.С.Л.» та розповсюджувача ТОВ «Лото Плюс», оскільки їх діяльність є законною та не суперечить Закону України «Про заборону грального бізнесу».

На підставі вищевикладеного, просить визнати незаконними дії старшого слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 . Зобов`язати старшого слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_8 негайно повернути ТОВ «Лото Плюс» безпідставно вилучене 20.12.2019 року за адресою: м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 179/2, а саме: пристрої візуалізації розіграшу білетів державних лотерей оператора ТОВ «М.С.Л.»: монітори - 14шт; системні блоки - 14шт.

В судовому засіданні представник скаржника адвокат ОСОБА_4 підтримав скаргу з підстав викладених в ній просив вимоги заявлені у скарзі задовольнити.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , проти задоволення даної скарги заперечував, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Статтею 167КПК України передбачено,що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Статтею 169КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173КПК України; 4) у разі скасування арешту.

Статтею 171КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Статтею 173КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, яке підлягає арешту; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі; 4) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 23 грудня 2019 року старшому слідчому СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майору поліції ОСОБА_6 було надано дозвіл на проведення обшуку, що підтверджується копією вказаної ухвали наявної у матеріалах справи. Під час обшуку було тимчасово вилучено майно, яке скаржник просить повернути йому, шляхом винесення рішення про зобов`язання слідчого вчинити ці дії. Старший слідчий СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_6 у встановленому законом порядку звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про накладання арешту на тимчасово вилучене майно. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2019 року клопотання було задоволено та накладено арешт на спірне майно, що підтверджується копією відповідної ухвали у матеріалах справи, тому підстави для задоволення скарги на дії слідчого у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12019080050004499 від 20 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, щодо неповернення тимчасово вилученого майна відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 167, 169, 171,173 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги представника ТОВ «Лото-Плюс» ОСОБА_5 яка діє в інтересах власника тимчасово вилученого майна ТОВ «Лото-Плюс» на дії слідчого в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України - відмовити у повному обсязі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1