Рішення

від 19.02.2020 по справі 444/3162/19

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3162/19

Провадження № 2/444/330/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом та просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю навісу загальною площею 140.2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є власником майнового паю сільськогосподарського підприємства ТзОВ Підлісне , що стверджено свідоцтвом про право власності на майновий пай ЛВ № 34851. Зборами співвласників (пайовиків) 09.07.2003 року йому виділено у власність в натурі майновий пай, а саме нежитлову будівлю навісу в АДРЕСА_1 , що стверджено протоколом №2 від 09.07.2003 року. Майно передано йому на підставі акту передачі укладеного між ним та комісією ЦМК. Вартість будівлі становила 5922, 00 грн. Вказує, що свідченням того, що він мав право на виділення в натурі майнового паю є свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія ЛВ № 34851.

Нежитлова будівля навіс по АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована, що стверджено довідкою №6799 від 02.12.2019 року, виданою Червоноградським МБТІ.

З приводу реєстрації речового права на нерухоме майно він звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно, однак останній відмовив йому з мотивів, що на сертифікаті відсутня відмітка підприємства правонаступника сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі та роз`яснив порядок такої реєстрації та про судовий порядок визнання права власності на будівлю. Зазначає, що він використовує дану будівлю і має всі правовстановлюючі документи, які свідчать про те, що дане майно належить саме йому. Будівлю набув правомірно на підставах, які не заборонено законом.

Вказує, що на час звернення до реєстратора щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, сільськогосподарське підприємство ТзОВ Підлісне ліквідовано на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 14.07.2009 року №27/53, а тому, на даний час неможливо засвідчити передачу майна. Просить задоволити позов.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить такі задоволити.

Представник відповідача Зіболківської сільської ради Жовківського району Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав на адресу суду листа про розгляд справи у відсутності їх представника. Не заперечують проти задоволення позову.

А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності сторін по справі та на підставі поданих до суду доказів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Так як відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, фактично визнав їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 2 ст. 81 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Судом встановлено, що позивач являється власником майнового паю сільськогосподарського підприємства ТзОВ "Підлісне", що стверджено копією свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Серія ЛВ № 34851, виданого Зіболківською сільською радою.

З копії протоколу № 2 засідання загальних зборів членів ЦМК Зіболківської сільської ради від 09 липня 2003 року вбачається, що позивачеві виділено у власність майновий пай в натурі, а саме нежитлову будівлю навіс в АДРЕСА_1 .

Про те, що нежитлова будівля передана позивачу в натурі підтверджено копією акту прийому-передачі майна згідно рішення зборів громадян-співвласників майна Зіболквіської сільської ради від 09.07.2003 року, який засвідчено Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області.

З копії технічного паспорта, виготовленого КП ЛОР Червоноградським МБТІ вбачається, що в АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля-навіс площею 140, 2 кв.м.

Право власності на будівлю станом на 31.12.2012 року не зареєстровано, що стверджено копією довідки КП ЛОР Червоноградського МБТІ від 02.12.2019 року № 6799.

З копії рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №50144784 від 11.12.2019 року вбачається, що таким відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності, оскільки свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) не містить відмітки підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченого підписом керівника такого підприємства та печаткою.

З копії ухвали Господарського суду Львівської області від 14.07.2009 року № 27/53 вбачається, що такою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута сільськогосподарського ТзОВ Підлісне і сільськогосподарське ТзОВ Підлісне (ідентифікаційний код 03761395) ліквідовано.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 р. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Отже, судом встановлено, що позивачем отримано майновий пай в натурі на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай, про що складено акт-передачі, тобто правомірно, а оскільки сільськогосподарське підприємство ТзоВ "Підлісне" ліквідовано, то єдиним способом захисту прав позивача є звернення до суду з даним позовом.

З врахуванням того, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог,а також з врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку що право позивача підлягає захисту в судовому порядку і у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 23, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю навісу загальною площею 140.2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення суду складено 24.02.2020 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.