Рішення

від 12.02.2020 по справі 520/19790/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/19790/19

Провадження № 2/947/716/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О. ,

за участю : секретаря судового засідання Нефедової Г.В.,

представника позивача - адвокат Карпова О.В.

представника відповідача - адвоката Найда Д.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лазурне узбережжя до ОСОБА_1 , третя особа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про зобов`язання здійснити демонтаж балкону, шляхом повернення його до первинного стану згідно із проектною документацією будинку, -

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад вимог і заперечень (аргументів) учасників справи

Позивач просить суд зобов`язати власника квартири ОСОБА_1 здійснити демонтаж балкону квартири АДРЕСА_1 , шляхом повернення його до первинного стану згідно із проектною документацією будинку, та стягнути судові витрати, у вигляді сплачено судового збору у розмірі 3649,90 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зазначеної квартирі, яка розташована на 4 поверсі, всупереч затвердженого архітектурного вигляду будинку та правилам Внутрішнього розкладу Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку Лазурне узбережжя , та без згоди інших мешканців будинку здійснюється будівництво балкону.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача у письмовому відзиві та у судовому засіданні заперечуючи проти позовних вимог наполягав на тому, що зазначені правила Внутрішнього розкладу ОСББ не були остаточно затверджені а тому не є таким, що прийняті і є обов`язковими до виконання а крім того з боку ОСББ не доведено факту порушення реконструкцією квартири будь яких прав інших мешканців.

2. Процесуальні дії у справі

Позов надійшов до суду 19.08.2019 року, та був оплачений судовий збір у розмірі 3649,90 грн. та 192,10 грн. ( а/с 1-3 ).

Ухвалою суду від 29.08.2019 року було відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження (а/с 55).

28.11.2019 року від представника відповідача надано письмовий відзив на позов ( а/с 79).

18.12.2019 року від представника позивача на дано відповідь на відзив (а/с 86), та в якості підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу платіжне доручення по сплаті 10000 грн. ( а/с 92).

23.12.2019 року представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив ( а/с 96).

Підготовче судове засідання було закрите 17.10.2019 року ( а/с 66) але у подальшому судом було поновлено строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення ( а/с 76).

3. Фактичні обставини, встановлені судом та оцінка доказів

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 з 06.09.2017 року є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 49,7 кв.м, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а/с 24).

Згідно технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 у житловому будинку АДРЕСА_1 , який виконаний станом на 29.08.2017 року дана квартира , розташована на 4 поверсі будинку та має загальну площу 49,7 кв.м, з наявним балконом 0,7 кв.м. ( а/с 47).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., утворилась в результаті поділу квартири АДРЕСА_1 зазначеного будинку , загальною площею 86,8 кв.м.

Рішенням загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лазурне Узбережжя , яке оформлено протоколом №5 від 22.07.2017 року ( а/с 19) , було прийнято за основу з необхідністю доопрацювання запропонований проект Правил Внутрішнього розкладу , в якому у розділі Правила ремонту зазначено про категоричну заборону здійснювати роботи по установці і склінню балконів (а/с 42).

4. Норми права , якими врегульовані спірні правовідносини

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини щодо здійснення реконструкції власних квартир у багатоповерховому будинку, добудов балкону та приведення квартир по первинного стану врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК) та Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, 2015 року ( далі Закон 417-VIII ).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений свого права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності

інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частинами першою та другою статті 16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом статті 383 ЦК власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків) ( ч.1 ст. 385 ЦК ).

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання, у відповідності до вимог ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб.

Відповідно до вимог статті 376 ЦК України, статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207; далі - Правила), переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Так, відповідно до пункту 1.4.5 Правил для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поверхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану (пункт 1.4.6 Правил).

У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду також мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України, а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Одночасно за положеннями частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну, перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Частиною другою статті 386 ЦК України, передбачено, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Предметом регулювання Закону 417-VIII, згідно ст. 2, є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

У частині першої Закону 417-VIII зазначено, що багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Пунктом шостим частини першої статті 7 цього ж Закону 417-VIII визначено що співвласники зобов`язані забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин.

5. Обґрунтування мотивів рішення суду с оцінкою аргументів сторін

При розгляді даної справи суд приймає до уваги, що відповідач є власником квартири загальною площею 49,7 кв.м., в якої 0,7 кв.м. займає балкон, таким чином балкон відноситься до власності відповідача, яка зареєстрована у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням наявного рішення повноважного органу про прийняття реконструйованої квартири до експлуатації.

Наявність зареєстрованого права власності на квартиру із балконом свідчить про те, що питання про демонтування даного балкону судом відноситься до втручання у володіння майном, яке захищається Конституцією України і Протоколом 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пунктом 50 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) визначено, що вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а також передбачено, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом . Вираз на умовах, передбачених законом найперше вимагає, щоб відповідний захід мав певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, зможе передбачити його наслідки для себе (пункт 155 рішення Європейського суду з прав людини від 29.04.2003 у справі Полторацький проти України ).

За нормою пункту 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (пункт 107 рішення у справі Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), №3202/96, ECHR 2000-I).

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що у даному випадку втручання у право власності ОСОБА_1 щодо приведення балкону до первинного стану ( фактично його демонтажу, так як згідно позиції позивача балкона не існувало взагалі), не основане на законі, а тому не підлягає задоволенню.

Так органами у повноваження яких законодавством України визначено право на звернення до суду із вимогами про демонтаж добудованого балкону є органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

З системного аналізу вищезазначених правових норм впливає, що сторонами правовідносин щодо переобладнання ( добудови ) квартири є суб`єкт владних повноважень та власник квартири.

Також право на відповідне звернення мають особи, яки доведуть наявність порушеного права. Однак у даному випадку відсутні докази наявності порушеного права ОСББ, у повноваженнях якого стосовно переобладнання власником своєї квартири із порушенням будівельних норм є лише право на попередження про існуючи порушення та звернення до відповідних органів із повідомленням про такі порушення.

Жодних доказів вповноваження ОСББ Лазурне Узбережжя представляти інтереси осіб, права яких були порушені реконструкцією квартири відповідача та взагалі їх звернення до об`єднання про існуючи порушення суду не надано.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Посилання представника позивача на порушення Правил внутрішнього розкладу ОСББ не приймається судом, враховуючи, що даний Порядок було прийнято лише за основу із необхідністю доопрацювання та, після доопрацювання, не було прийнято безпосередньо як Правила даного об`єднання, а тому не є обов`язковими для виконання членами ОСББ,

7.Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У статті 137 ЦПК визначені витрати на професійну правничу допомогу: 1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).

Враховуючи що у даному випадку судом відмовлено у задоволені всіх позовних вимог судові витрати позивача, у тому числі сплачений судовий збір і витрати на правничу допомогу, не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лазурне узбережжя ( код ЄДРПОУ 39826319, місце реєстрації: 65016, м. Одеса, вул. Гаршина, 5-А ) до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживанняАДРЕСА_1 ) , третя особа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ( код ЄДРПОУ 40199728, місце реєстрації: м. Одеса, вул. Черняховського, 6 ), про зобов`язання здійснити демонтаж балкону квартири АДРЕСА_1 , шляхом повернення його до первинного стану згідно із проектною документацією будинку, та стягнення судових витрат.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяті днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луняченко В. О.

Повне судове рішення складено 21.02.2020