Рішення

від 20.02.2020 по справі 574/211/19

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/211/19

Провадження №2/574/16/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Біжівської сільської ради Буринського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу, якої ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5648 га відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.03.2015 року. Вона є спадкоємцем першої черги за законом. Однак в шестимісячний строк після смерті спадкодавця вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки тривалий час перебувала у жалобі після смерті матері, доглядала трьох малолітніх дітей, а також вважала, що маючи на руках всі документи матері вона прийняла спадщину і зможе її оформити у будь-який час. Просила визначити їй додатковий строк для вчинення вказаний дій, так як пропустила його з поважних причин.

Позивачка ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, просила справу розглянути без її участі, надіславши до суду письмову заяву.

Представник відповідача Біжівської сільської ради в задоволенні позову не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_2 , яка проживала в с.Болотівка, Буринського району, Сумської області, у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшли усі права та обов`язки, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, що підтверджується копією свідоцтва про смерть спадкодавця, копією свідоцтва про право на спадщину за законом, довідкою Біжівської сільської ради, копією свідоцтва про народження позивачки, копіями свідоцтв про шлюб позивачки та копією паспорта позивачки (а.с.5-12).

Однак позивачка будучи спадкоємцем першої черги за законом заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в установлений законом строк не подала, що вбачається з листа приватного нотаріуса Головенської Л.В. (а.с.16).

Згідно з інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, спадкові справи після смерті ОСОБА_2 не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.31-37).

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. При цьому спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з роз`яснень, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7, та сформульованої відповідно до рішень цього Суду правової позиції, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд приходить до переконання, що строк подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори був пропущений позивачкою з поважних причин, оскільки остання тривалий час перебувала у жалобі після смерті матері, доглядала трьох малолітніх дітей, а також вважала, що маючи на руках всі документи спадкодавця вона прийняла спадщину і зможе її оформити у будь-який час (а.с.13-15).

Такі обставини, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні фактичні данні про заперечення будь-кого щодо переходу до позивачки спадкового майна належного спадкодавцю, спадщина до теперішнього часу залишається відкритою, суд визнає поважними, оскільки вони, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, були для позивачки об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, що завадили їй своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Стаття 2 Цивільного процесуального кодексу України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З рішення Європейського суду з прав людини по справі Ілхан проти Туреччини від 27.06.2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Виходячи із положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивачка, пов`язана зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивачки виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких вона є.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням визнання відповідачем позову та норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 1258, 1261, 1270, 1272 ч.3 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Біжівської сільської ради Буринського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) , додатковий строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_2 - один місяць з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: