Справа № 648/4180/19
Провадження № 2/648/261/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2020 року смт.Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Бугрименко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Цибух Є.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, Інгулецька сільська рада Білозерського району Херсонської області, про визнання особи такою, що втратили право користування житловим приміщенням,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 . У вказаному будинку зареєстровано місце проживання відповідачів по справі, які не проживають за вказаною адресою без поважних причин з листопада 2007 року, а існування їх реєстрації порушує її права як власника будинку, оскільки вона вимушена сплачувати додаткові кошти за комунальні послуги. Посилаючись на ст.ст.391, 405 ЦК України, просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування зазначеним житлом.
Ухвалою судді від 02 січня 2020 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві, кім того дала пояснення, що ОСОБА_2 є її рідною сестрою, а ОСОБА_3 племінником. Будь якої домовленості щодо збереження за ними права користування зазначеним будинком не було. Тривалий час їх місце знаходження невідоме. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце судового засідання повідомлені в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не подано.
Представник третьої особи в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань не подавав.
За таких обставин, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних доказів.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дала показання, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються її дочками, а ОСОБА_3 онуком. В будинку АДРЕСА_1 проживає лише вона. В даному будинку зареєстровані також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але в зазначеному будинку вони не проживають більше 15 років, їх місцезнаходження їй невідоме, зв`язок з ними відсутній.
Свідок ОСОБА_5 дав показання, що приблизно з 2006 року, являється сусідом ОСОБА_4 , проживає в будинку АДРЕСА_2 . Відповідачів по справі в будинку АДРЕСА_1 ніколи не бачив.
Заслухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Суд установив, що позивач являється власником будинку АДРЕСА_1 . В даному будинку з 3 серпня 1999 року зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 , з 11 лютого 2015 року зареєстровано місце проживання ОСОБА_3 . Відповідачі не проживають в зазначеному будинку більше року. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не являються членами сім`ї позивача..
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про право на спадщину від 11.02.2010 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25297674, щодо права власності на будинок; показаннями свідків, актом обстеження від 22.10.2019 року щодо відсутності відповідачів у будинку; витягом з домової книги, довідкою Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області №1137 від 22.10.2019 року щодо реєстрації місця проживання відповідачів.
Частиною першою статті 383 ЦК України, визначено що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно із ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Вказане положення закону визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб та будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем надано достатньо доказів того, що відповідачі в будинку АДРЕСА_1 не проживають, домовленостей між сторонами щодо користування житловим будинком не було, підстав для збереження за відповідачами житлового приміщення не встановлено, реєстрація відповідачів у житловому будинку позивачів створює останній перешкоди у користуванні належним їй майном, у зв`язку з чим, вказане порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову в повному обсязі та визнання відповідачів такими, що втратили право користування вказаним житлом.
Крім того, в силу ст.141 ЦПК України, із відповідачів пропорційно на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 19, 81, 82, 141, 247, 263-265, 274, 277, 279, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.383, 391, ЦК України, 150 Житлового кодексу України, суд,
УХВАЛИВ
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп..
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте Білозерським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідач, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги через Білозерський районний суд Херсонської області або безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 24 лютого 2020 року.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце проживання: АДРЕСА_1 )
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце проживання: АДРЕСА_1 )
Третя особа - Інгулецька сільська рада Білозерського району Херсонської області (місце знаходження: Херсонська область, Білозерський район, с. Інгулець, вул. Гагаріна, буд.27А; ЄДРПОУ 26348025)
Суддя В.В. Бугрименко
Суд | Білозерський районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2020 |
Оприлюднено | 25.02.2020 |
Номер документу | 87787569 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білозерський районний суд Херсонської області
Бугрименко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні