Постанова

від 15.05.2007 по справі 2/165-16/84а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/165-16/84А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

15.05.07                                                                                           Справа№ 2/165-16/84А

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі судових засідань Сухович Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі

до відповідача Львівського малого комунального підприємства №2 м.Львів

про   стягнення 17 449,78грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сівак О.О.-представник

Від відповідача:  не з”явився

          Права і обов”язки передбачені ст.ст.49,51 КАС України роз”яснено, заяв та клопотань в тому числі про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

          Суть спору:          Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі звернулось з позовом про стягнення з Львівського малого комунального підприємства №2 м. Львів 17 449,78грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування .

          Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами ст. 14, п. 2 ч. 9, ст. 106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 р.

          Ухвалою господарського суду від 22.02.07р. справу призначено до судового розгляду .

          В судовому засіданні 27.03.07р. оголошувалась перерва.

          Розгляд справи відкладався з причин викладених в ухвалі суду від 24.04.07р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

             Відповідач подав заперечення на позовні вимоги які обгрунтовує тим, що Львівське мале комунальне підприємство №2 м.Львів є платником єдиного податку, в період сплати якого суб”єкт підприємницької діяльності відповідно до положень Закону України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”, Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” не є платником збору на обов”язкове державне пенсійне страхування, оскільки спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку (ст. 11 Закону України “Про державну підтримку суб”єктів малого підприємництва”); п. 1 ч. 8 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р. встановлено розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на обов”язкове державне пенсійне страхування.

  Дослідивши  матеріали справи ,заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд Львівської області   в с т а н о в и в:

УПФ в Личаківському районі м. Львова проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов”язань зі збору на обов”язкове державне пенсійне страхування та сум страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування Львівське мале комунальне підприємство №2 м.Львів про що 05.09.06р. складено відповідний Акт за № 118. Як вбачається з Акту № 118, в ході перевірки, встановлено, що за період з квітня по грудень 2004р. виявлено  заниження страхувальником  нарахованих страхових внесків   на суму 21219,68грн.

На підставі  акту №118 від 05.09.06р.з врахуванням проведення часткової оплати Управлінням Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова прийнято вимогу  про сплату боргу №Ю-360 від 20.09.06р. про   стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 17 865,17грн.Як вбачається із матеріалів справи та  пояснень представників сторін акт та вимога  не оскаржувались.

Статтею 5 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом першим статті 11 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сілвськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до вимог ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” відповідач є платником страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування .

  Пункт 6 ст.19 Закону № 1058-ІV від 09.07.2003 р . зазначає, що страхові внески нараховуються на суми, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

 За умовами ч.6 ст.20  Закону № 1058-ІV від 09.07.2003 р, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

          Відповідно до частини 4 п.5.1.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати

страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою  Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Згідно  п.2 ст.106 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 р. суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у строки встановлені в законі вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.

У статті 18 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № І058-ІУ зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування” № 400/97ВР, яким разом із Законом України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом  платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-прааові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать Закону і застосуванню не підлягають. Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в його постанові від 21 листопада 2006 р.

Крім цього статтею 19 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № І058-ІУ встановлено, що страхові внески до солідарної системи загально обов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Отже, донарахування пенсійним органом страхових внесків до Пенсійного фонду України, виходячи з суми оплати праці (грошового забезпечення) працівників, обгрунтовані.

            За умовами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Однак наведені обставини не спростовані, не подано належних доказів оплати заборгованості у спірному періоді.

  З огляду на викладене , позовні вимоги є обґрунтованими не спростованими та такими, що підлягають до задоволення.           

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

          Стягнути з Львівського малого комунального підприємства №2 79010 м.Львів, вул.Личаківська,75 (р/р26004620000100 ЛОФ АКБ Укрсоцбанк МФО 325019,ЄДРПОУ 31442226) на користь Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львів вул.Б.Хмельницького, 116 (р/р 25602301817 ОПЕР в Львівського облуправління ВАТ”Державний ощадний банк України” МФО 325796, ЄДРПОУ 20847514) 17449,78грн. заборгованості.

Стягнути з Львівського малого комунального підприємства №2 79010 м.Львів, вул.Личаківська,75 (р/р26004620000100 ЛОФ АКБ Укрсоцбанк МФО 325019,ЄДРПОУ 31442226) в доход державного бюджету 174,49 грн.  судового збору.

Виконавчий лист видати за заявою Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова , після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили  у відповідності до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя