Рішення

від 13.02.2020 по справі 305/533/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2020 року м. Ужгород№ 305/533/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Жирош С.Ю.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - в судове засідання не з`явився;

представник третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни, третя особа - Білинська сільська рада про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 20.03.2019 року звернувся до Рахівського районого суду із даним адміністративним позовом до Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни,третя особа - Білинська сільська рада згідно якого просив суд: Визнати протиправними дії завідуючої Рахівською державною нотаріальною конторою Пріц О.І. та зобов`язати успадкувати спадщину, яка належить заявнику ОСОБА_2 1956 р.н. згідно чинного законодавства від його покійної мами ОСОБА_3 1919 р.н. яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначено позивачем у позовній заяві і вбачається з додатків до неї, позивач у листопаді 2018 року звертався до Рахівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою в порядку ЦПК України до завідуючої Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни, начальника Бюро технічної інвентаризації Рахівської районної ради Харбака Надії Йосипівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Білинська сільська рада Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 про успадкування спадщини згідно чинного законодавства.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 12.11.2018 року дана позовна заява була залишена судом без руху з підстав не відповідності такої вимогам ст.ст.174,175,177 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків такої позовної заяви.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 22.11.2018 року дана позовна заява була повернута позивачу відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України разом із додатками у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви, яка була залишена згідно ухвали суду від 12.11.2018 року без руху. Також, судом даною ухвалою, яка винесена в порядку ЦПК України роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

У зв`язку із поверненням в порядку ЦПК України вищевказаної позовної заяви позивачу, 20.03.2019 року він звернувся із даною позовною заявою до Рахівського районного суду Закарпатської області вже в порядку КАС України, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції даного суду і вказана позовна заява була зареєстрована судом за вх. №1846/2019-Вх., та присвоєно єдиний унікальний номер справи 305/533/19.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 21.03.2019 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за позовною ОСОБА_2 до Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Білинська сільська рада про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії. Роз`яснено позивачу право на звернення до Рахівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою в порядку ЦПК України.

Також відповідно до даної ухвали суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, її копію та позовну заяву зі всіма додатками до неї матеріалами були повернуті позивачу по справі і залишено в суді лише її копію.

Не погодившись із прийнятим судом рішенням, позивач оскаржив таке в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 року апеляційну каргу апелянта задоволено, ухвалу судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 21.03.2019 року у даній справі № 305/533/19 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду за предметною підсудністю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року судом відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на виконання вимог постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 року для встановлення обставин стосовно наявності чи відсутності публічно правового спору у даних правовідносинах.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року судом було зупинено провадження у даній справі до вирішення питання щодо обґрунтованості клопотання про відвід судді.

Згідно ухвали суду від 20.11.2019 року (головуючий суддя Рейті С.І.), у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючому у справі судді Гебеш С.А. було відмовлено за необґрунтованістю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року судом поновлено провадження у даній справі та продовжено розгляд справи зі стадії, на якій таке було зупинено.

Відповідно до ухвали суду від 20.12.2019 року судом провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олену Іванівну успадкувати спадщину, яка належить заявнику ОСОБА_2 1956 р.н. згідно чинного законодавства від його покійної мами ОСОБА_3 1919 р.н. яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 було закрито, а в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій завідуючої Рахівською державною нотаріальною конторою Пріц О. І. щодо не надання відповіді на звернення позивача продовжено судовий розгляд .

В цей же ж день судом було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті позовних вимог.

Відповідно до ухвали суду від 17.01.2020 року провадження у даній справі було зупинено до вирішення питання щодо обґрунтованості клопотання про відвід судді.

Згідно ухвали суду від 22.01.2020 року (головуюча суддя Калинич Я.М.), у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючому у справі судді Гебеш С.А. було відмовлено за необґрунтованістю.

У зв`язку з чим, 28.01.2020 року судом було поновлено провадження у справі та продовжено провадження у справі зі стадії, на якій його було зупинено.

Відповідно до ухвали суду від 13.02.2020 року судом було відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за необґрунтованістю.

Щодо предмету спору, то позивач позовні вимоги мотивує тим, що він звернувся до начальника Рахівської державної нотаріальної контори у Рахівському районі, Закарпатської області Пріц О.І. із Зверненням від 02 липня 2018 року за реєстром вх. №23 від 02.07.2018 року із доданими документами про успадкування спадщини своєї покійної мами ОСОБА_3 1919 р.н.

У вказаному звернені заявник також просив письмово повідомити його, які потрібно додати йому документи для успадкування спадкового майна своєї покійної мами.

Згідно отриманої відповіді від 25.07.2018 року №21, позивачу було роз`яснено, що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень руду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на які видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Зважаючи на отриману відповідь від відповідача, позивач вважає, що відповідачем не дотримано вимог Закону України Про звернення громадян , оскільки відповідачем фактично надано формальну відписку на звернення позивача та не роз`яснено йому які саме документи необхідні для прийняття спадщини, а тому позивач звернувся до суду за захистом, як він вважає свого порушеного права.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач та її уповноважений представник в судове засідання не з`явились, однак надіслали письмове клопотання про в порядку ст. 194 КАС України про розгляд справи за їх відсутності. Крім цього, представником відповідача на адресу суду було подано письмовий відзив, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення даного позову, виходячи з наступного. Так, на момент подачі даного звернення позивачем ОСОБА_2 не було подано до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за покійною матір`ю, як і до теперішньою часу не відкрито спадкове провадження (справа). На звернення позивача від 02.07.2018 року, завідуючою Рахівською державною нотаріальною конторою Пріц О.І. , 25.07.2018 року була надана вичерпна відповідь в якій зазначалось, що п. ОСОБА_2 для оформлення спадщини необхідно надання підтверджуючих документів родинних або інших відносин до спадкодавця, склад спадкового майна та правовстановлюючі документи на спадкове майно, яке підлягає обов`язковій реєстрації (ст.59 Закону України Про нотаріат ). Позивачем відповідь завідуючої Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. була отримана, але його ця відповідь не задовольнила, так як у позивача ОСОБА_2 , відсутні правовстановлюючі документи, зокрема на земельну ділянку, на яку його покійна мати ОСОБА_3 не оформила право власності, а тому правових підстав для задоволення даного адміністративного позову в даному випадку немає.

Представник Білинської сільської ради в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної справи, заяви про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не направляв, а тому судом проведено розгляд справи в силу вимог ч.1 ст. 205 КАС України за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до начальника Рахівської державної нотаріальної контори у Рахівському районі, Закарпатської області Пріц О.І. із Зверненням від 02 липня 2018 року за реєстром вх. №23 від 02.07.2018 року із доданими документами про успадкування спадщини своєї покійної мами ОСОБА_3 1919 р.н. У вказаному звернені заявник просив письмово повідомити, що потрібно донести до даних документів, крім зазначених ним у Зверненні від 02 липня 2018 року за реєстром вх. №23 від 02.07.2018 року для прийняття спадщини своєї покійної матері (Т.1 , а.с.6).

25.07.2018 року №21 відповідачем було надано відповідь на звернення та відповідно позивачу було роз`яснено, що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень руду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на які видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно (Т.1 а.с. 20).

Не погоджуючись із наданою відповідачем відповіддю, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Стаття 40 Основного Закону визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, а також забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, регулюються Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон України від 02.10.1996 №393/96-ВР).

Відповідно до статті 3 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Так, вимоги до звернення встановлені статтею 5 вказаного Закону, де зазначено, що письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно із частини 1 статті 20 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідачем не дотримано вимог ЗУ Про звернення громадян , оскільки такому не була надана вичерпна відповідь щодо необхідності надання додаткових документів для прийняття спадщини його покійної матері.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (частина 2 статті 1 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР).

Статтею 7 цього Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Поміж тим, статтею 19 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Отже звернення, які за формою і змістом відповідають вимогам Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР повинні бути об`єктивно і всебічно розглянуті підприємством, установою, організацією, яким воно адресоване.

Як зазначає позивач у поданій позовній заяві, відповідачем не надано вичерпної інформації щодо необхідності подання додаткових документів на його звернення від 02.07.2018 року, при цьому додатково зазначивши, що йому надано лише часткову відповідь, яку позивач вважає формальною відпискою.

Разом з тим, відповідачем зазначено про безпідставність таких тверджень, з огляду на те, що вся запитувана інформація позивачу надана в повній мірі, разом із належним роз`ясненням щодо необхідності надання додаткових документів.

З системного аналізу наявних документів у матеріалах справи, судом встановлено, що звернення позивача від 02.07.2018 року не можна вважати таким, що розглянуте у відповідності до приписів Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР, а саме повно, об`єктивно, всебічно і належно. Оскільки відповідачем не надано повну та вичерпну інформацію щодо зазначення документів, які необхідні позивачу для відкриття спадщини, натомість надано поверхневу відповідь на звернення останнього.

Серед іншого, необхідно звернути увагу, що є неприпустимим надання відповіді у такій формі, з якої запитувачу необхідно робити певні висновки, здогадки та аналізи.

Як з`ясовано судом в ході судового розгляду, позивач не є юридично обізнаною особою і йому не може бути відомо всіх обставин при реалізації свого права на прийняття спадщини, і саме для реалізації свого права на отримання спадщини за його мамою він і звернувся до відповідача.

В той же час надаючи оцінку наданій відповідачем відповіді, суд вважає її як таку що не містить повної інформації та детальної відповіді на питання які зазначені у зверненні, а не зазначення в ній повної і детальної інформації щодо необхідних документів для оформлення позивачем спадщини призвело до звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, та неможливості ним реалізувати своє право на прийняття можливого спадкового майна за своєю матір`ю.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про надання відповідачем неповної інформації на звернення ОСОБА_2 від 02.07.2018, що суперечить приписам Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР.

На підставі наведеного та з метою повного захисту та відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в наступній редакції, а саме: визнання протиправними дій Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни щодо ненадання обґрунтованої відповіді ОСОБА_2 на його звернення від 02.07.2018 року щодо успадкування спадщини його померлої матері та відповідно зобов`язання Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олену Іванівну повторно розглянути звернення ОСОБА_2 від 02.07.2018 року з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду та надати ОСОБА_2 обґрунтовану письмову відповідь з врахуванням норм Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року №393/96-ВР.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень лише частково дослідив причини, що слугували підставами звернення позивача, а останній довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача обґрунтовані, а відповідно підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що при зверненні позивачем до суду було понесено судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 705,00 (сімсот п`ять гривень), що сплачений згідно квитанції №10 від 11.10.2018 року, а тому вказані понесені судові витрати підлягають поверненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни (вул. Миру, буд. 1,м. Рахів,Закарпатська область,90600, код ЄДРПОУ - 02883989) третя особа - Білинська сільська рада (буд. 208 "а",с. Білин,Рахівський район, Закарпатська область,90643, код ЄДРПОУ - 04351297)про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю .

Визнати протиправними дії Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни (вул. Миру, буд. 1,м. Рахів, Закарпатська область,90600, код ЄДРПОУ - 02883989) щодо ненадання обґрунтованої відповіді ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на його звернення від 02.07.2018 року щодо успадкування спадщини його померлої матері.

Зобов`язати Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олену Іванівну (вул. Миру, буд. 1,м. Рахів,Закарпатська область,90600, код ЄДРПОУ - 02883989) повторно розглянути звернення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) від 02.07.2018 року з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду та надати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) обґрунтовану письмову відповідь з врахуванням норм Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року №393/96-ВР.

Стягнути з Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни (вул. Миру, буд. 1,м. Рахів, Закарпатська область,90600, код ЄДРПОУ - 02883989) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 705,00 (сімсот п`ять гривень), що сплачений згідно квитанції №10 від 11.10.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 24.02.2020 року.

СуддяС.А. Гебеш