Рішення

від 24.02.2020 по справі 280/6304/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 280/6304/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТБК-Полімер (вул. Гоголя, буд. 103, корпус 2, м. Токмак, Запорізька область, 71700), в особі представника - адвоката Клюйко Андрія Андрійовича (пр. Соборний, буд. 151А, оф. 26, м. Запоріжжя, 69035), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТБК-Полімер (далі - позивач або ТОВ ТБК-Полімер ), в особі представника - адвоката Клюйко Андрія Андрійовича, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1 або ГУ ДПС у Запорізькій області) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2 або ДПС України), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1254926/41135911 від 16.08.2019;

зобов`язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної позивача від 22.07.2019 №6 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, датою реєстрації цієї податкової накладної визначити 13.08.2019 (день фактичного подання цієї податкової накладної позивачем до Єдиного реєстру податкових накладних).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ТБК-Полімер зазначило, що спірне рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкових накладних є безпідставним та незаконним, оскільки позивач документально підтвердив реальність здійснення господарської операції, яка повністю відповідають меті господарської діяльності підприємства.

Ухвалою від 23.12.2019 у справі №280/6304/19 відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 22.01.2020 без повідомлення (без виклику) сторін (в письмовому провадженні).

11.01.2020 від представників ГУ ДФС у Запорізькій області та ДПС України надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№1368), в якому зазначено, що у комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації були законні підстави для прийняття Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної так як позивачем не в повній мірі надано запитувані документи. Отже ГУ ДФС у Запорізькій області діяло в межах повноважень та у відповідності до норм Закону (Податкового кодексу України) з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. Просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також разом з відзивом на позовну заяву представником податкового органу були подані: клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та клопотання про заміну відповідача 1 на належного відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області.

17.01.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (вх.№2677) та клопотання про залучення до участі в справі як співвідповідача Головного управління ДФС у Запорізькій області (вх.№2676).

Ухвалою від 20.01.2020 було задоволене клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, викликані у судове засідання, яке було призначено на 22.01.2020, учасники справи.

22.01.2020 до суду надійшло клопотання представника відповідача 1 (вх.№3370), погоджене представником позивача, про проведення судового засідання без участі представників.

Ухвалою від 22.01.2020 до участі в справі в якості третього відповідача залучене Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 3 або ГУ ДФС у Запорізькій області), розгляд справи розпочато спочатку, судове засідання відкладене на 10.02.2020.

22.01.2020 від відповідача 1 до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№3354) обґрунтоване пропуском позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою від 22.01.2020 позовну заяву ТОВ ТБК-Полімер залишено без руху. Позивачу надано строк 5 днів, для усунення недоліків позовної заяви, від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

04.02.2020 від представника позивача надійшла заява (вх.№5481) про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В заяві представник позивача зазначив, що правовий висновок щодо застосування до подібних правовідносин, як за позовом позивача, положень абз. 1 ч. 4. ст. 122 КАС України, щодо строків звернення до суду, датований 11 жовтня 2019 року, а оприлюднено 21 жовтня 2019 року, що міститься в постанові Верховного суду від 11 жовтня 2019 року по справі №640/20468/18, яка за даними Єдиного державного реєстру судового рішення була оприлюднена 21 жовтня 2019 року, тобто вже після прийняття рішення за результатами розгляду скарги позивача в рамках досудового порядку вирішення ним спору, а отже фактично відбулася штучна ситуація щодо зменшення строку звернення позивачем до суду, ніж це визначалося попередньою судовою практикою у подібних правовідносинах. Просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

10.02.2020 від представника відповідача 1 надійшли заперечення щодо заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду (вх.№6126), в яких представник податкового органу зазначив, що на момент отримання позивачем рішення про розгляд скарги вже існувала позиція Верховного Суду, відповідно до якої застосовується тримісячний строк для оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної. Також зазначає, що спірне питання визначення належного строку для звернення до суду з оскарженням рішень про відмову у реєстрації податкових накладних після процедури адміністративного оскарження є спором про тлумачення норм права, оскільки норми права якими регулюється ці питання у 2019 році були незмінними, тож позивач на підставі чинних норм права мав можливість самостійно визначити належний строк для звернення до суду та вчасно скористатись своїми процесуальними правами. Просить суд відмовити у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а позовну заяву ТОВ ТБК-Полімер по справі №280/6304/19 залишити без розгляду.

Розглянувши питання щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Судовою практикою у період 2019 року застосовувалось декілька способів визначення належних строків для звернення до адміністративного суду з вимогою про скасування аналогічних рішень контролюючого органу. На початку 2019 року Верховний Суд дотримувався правової позиції, що для визначення строків звернення до адміністративного суду застосовуються строки визначені відповідно до п. 56.18 ст. 56 та ст. 102 ПК України - 1095 днів з моменту отримання оскаржуваного рішення.

Відповідно, до ч. 1. ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Одним із основних засад адміністративного судочинства є верховенство права (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 6 КАС України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Разом з тим право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя є поновлення судом пропущеного строку на звернення до суду у розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи Белле проти Франції , Ільхан проти Туреччини , Пономарьов проти України , Щокін проти України тощо).

З урахуванням обставин справи суд вважає за можливе поновити ТОВ ТБК-Полімер строк звернення до суду з даним позовом.

10.02.2020 від представника позивача надійшла заява (вх.№6222), погоджена з представником ГУ ДПС у Запорізькій області, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, між ТОВ ТБК-Полімер (Підрядник) та Комунальним підприємством Чисте місто Приморьск Приморької міської ради Приморського району Запорізької області (Замовник) (ідент. код 32787263) (далі по тексту - КП Чисте місто Приморськ ) укладено Договір №tbk/02/19 від 18 липня 2019 року на будівництво об`єкта: Капітальний ремонт водопроводу з заміною трубопроводів по пров. Портовий від ВК №1 до перехрестя з вул. Річна в м. Приморськ (а.с.25-27).

22 липня 2019 року позивач отримав від КП Чисте місто Приморськ на свій рахунок, який відкритий в Державній казначейській службі України кошти в сумі 348263,21 грн. у т.ч. ПДВ 58043,87 грн. - попередня оплата 30% на придбання матеріалів за Договором №tbk/02/19 від 18.07.2019 (а.с.29).

Умови здійснення авансового платежу Замовником у розмірі 30% вартості робіт, передбачена у пункті 4.2 Договору. Вартість робіт за Договором складає 1160877,37 грн.

Отже, 22 липня 2019 року за Договором на рахунок ТОВ ТБК-Полімер від КП Чисте місто Приморськ надійшли кошти у сумі 348263,21 грн. у т.ч. ПДВ 58043,87 грн., як попередня оплата (аванс).

13 серпня 2019 року ТОВ ТБК - Полімер здійснило дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної ним податкової накладної №6 від 22.07.2019 (а.с. 18-20).

13 серпня 2019 року податкова накладна позивача була прийнята, але її реєстрація була зупинена, що зазначено в квитанції за реєстраційним номером 9178534378 (а.с.20).

В квитанції №9178534378 зазначено, що Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 22.07.2019 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивачем, 13 серпня 2019 року, щодо податкової накладної №6 від 22.07.2019, реєстрацію якої зупинено, були надані у електронному вигляді до податкового органу пояснення №4 від 13.08.2019 (а.с.21) та копії документів:

- Договір №tbk/02/19 від 18.07.2019 на будівництво об`єкта: Капітальний ремонт водопроводу з заміною трубопроводів по пров. Портовий від ВК № 1 до перехрестя з вул.Річна в м. Приморськ (а.с.25-27);

- Рахунок на оплату №05 від 18 липня 2019 року (а.с.28);

- Банківська виписка від 22 липня 2019 року (а.с.29);

- Банківська виписка від 23 липня 2019 року (а.с.30);

- Платіжне доручення №3 від 18.07.2019 (а.с.31).

Надання зазначених документів податковому органу підтверджується Квитанціями №1 від 13.08.2019 та №2 від 14.08.2019 (а.с.22 та 22 зворотній бік).

Не зважаючи на наданні позивачем пояснення та документи, Комісією ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято рішення №1254926/41135911 від 16 серпня 2019 року, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 22.07.2019 (а.с.16).

Підставою Рішення комісії є ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них.

Рішення №1254926/41135911 від 16 серпня 2019 року було оскаржено позивачем до відповідної комісії Державної фіскальної служби України. До скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка була подана в електронному вигляді, позивачем були додані:

- Договір №tbk/02/19 від 18.07.2019 на будівництво об`єкта: Капітальний ремонт водопроводу з заміною трубопроводів по пров. Портовий від ВК № 1 до перехрестя з вул.Річна в м. Приморськ (а.с.25-27);

- Рахунок на оплату №05 від 18 липня 2019 року (а.с.28);

- Банківська виписка від 22 липня 2019 року (а.с.29);

- Банківська виписка від 23 липня 2019 року (а.с.30);

- Платіжне доручення №3 від 18.07.2019 (а.с.31);

- Договір №12092018/1 купівлі-продажу від 12 вересня 2018 року (а.с.32);

- Додатковий договір №17012019/2 від 17.01.2019 до Договору № 12092018/1 від 12 вересня 2018 року (а.с.33);

- Рахунок на оплату №537 від 05 липня 2019 року (а.с.34);

- Видаткова накладна №537 від 29 липня 2019 року (а.с.35);

- Товарно-транспортна накладна №537 від 29.07.2019 (а.с36).

Проте, Рішенням за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №36492/41135911/2 від 02 вересня 2019р. скаргу позивача залишено без задоволення та рішення Комісія ГУ ДФС у Запорізькій області без змін (а.с.24).

Не погодившись з вищезазначеними рішеннями відповідача 3 за №1254926/41135911 від 16 серпня 2019 року позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних була зупинена у зв`язку з їх відповідністю, як зазначено контролюючим органом, підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. .

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, податковий орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

У відзиві на позовну заяву представники відповідачів (ГУ ДФС у Запорізькій області та ДПС України) зазначили, що зупинення реєстрації податкової накладної від 22.07.2019 №6 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних не пов`язано з віднесенням позивача до переліку ризикових платників.

У пунктах 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: 18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Згідно з пунктом 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженого 13 червня 2017 року наказом Міністерства фінансів України №566, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30620 (далі - Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .

Як зазначено у пункті 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог пункту 21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, пункту 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У позивача, на думку суду, були наявні документи, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операції, а також про те, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операції були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірних операцій.

В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинам з його контрагентом, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункті 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Також, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, щодо подібних правовідносин, зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності .

Крім того, при розгляді даного позову по суті, суд врахує правову позицію Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, в якій підстави виникнення спору та застосовані норми матеріального права подібні підставам та нормам в справі, що розглядається.

В постанові, зокрема, зазначено, що: Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року №679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Таким чином, в мотивувальній частині постанови Верховного Суду прямо зазначено, що лист ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18, єдиний документ яким визначаються критерії ризиковості платника податку, відповідність яким є підставою зупинення реєстрації податкових накладних, не є нормативним актом, а тому не може визначати критерії ризиковості як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних.

Саме з цих підстав Верховний Суд визнав протиправним рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних позивача у справі №822/1878/18.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 цього Закону, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини шостої цієї статті, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить норм, які б надавали відповідачу право на відмову у реєстрацій податкової накладної. Податковий закон вбачає лише право на зупинення реєстрації податкової накладної. Порядок чи інший підзаконний акт не може створювати право, за своєю юридичною природою, оскільки такий підзаконний акт лише відображає порядок дій щодо реалізації законодавчих норм.

Крім того, суд вважає, що ТОВ ТБК-Полімер на виконання п. 14 Порядку №117 надано органу ДФС пояснення та запитувані первинні документи, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарського зобов`язання.

У цей же час, як вже зазначалось судом, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надані документи за формою, змістом та походженням відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88)

Первинні документи, оформлені у межах укладених договорів, не мають дефекту форми, змісту або походження. Інше відповідачами не доведено.

Відповідачі, в порушення п. 21 Порядку №117 відмовляючи у реєстрації податкових накладних, не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених підприємствами правочинів.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання спірного рішення відповідача 3 протиправним та його скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС (ДПС) рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у такій реєстрації, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну подану позивачем. Разом з тим, суд зазначає, що вищенаведеними нормами не передбачена можливість реєстрації на підставі судового рішення податкової накладної датою її подання на реєстрацію, відтак, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовній вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3842,00 грн. (а.с.3).

Також суд зазначає, що судові витрати, сплачені позивачем, стягується відповідно до ч.1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме - ГУ ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю ТБК-Полімер строк звернення до суду із цим позовом.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТБК-Полімер (вул. Гоголя, буд. 103, корпус 2, м. Токмак, Запорізька область, 71700; код ЄДРПОУ 41135911) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197) та Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 39396146) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1254926/41135911 від 16.08.2019.

Зобов`язати Державну податкову служби України здійснити реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю ТБК-Полімер від 22.07.2019 №6 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТБК-Полімер (вул. Гоголя, буд. 103, корпус 2, м. Токмак, Запорізька область, 71700; код ЄДРПОУ 41135911) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль